Ухвала суду № 16548811, 03.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року справа №2а-25861/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яманко В.Г.

суддів Васильєвої І.А. , Казначеєва Е.Г.

при секретарі судового засідання Дегтярьової А. М.

за участю представників від:

позивача ОСОБА_2 за дов. № 23/10 від 12 січня 2011 року,

відповідача не зявився, повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Харцизьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 20 грудня 2010 року (повний текст - 27.12.2010 р.)

по адміністративній справі № 2а-25861/10/0570 (суддя Наумова К. Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Армлит-Донбасс»

до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку

про визнання неправомірними дій, невизнання податкової

звітності, зобовязання прийняти податкову

декларацію з ПДВ, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (далі ТОВ «Армлит-Донбасс») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. спр. 3-5) до державної податкової інспекції у місті Харцизьку (далі ДПІ у м. Харцизьку) про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Харцизьку відносно невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року як податкової звітності, зобовязання ДПІ у м. Харцизьку прийняти і врахувати податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року з додатками в якості документа податкової звітності за всіма указаними в ній та додатках до неї показниками.

В обґрунтування позову позивачем було вказано, що у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для неприйняття поданої податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року, у повідомленні від 22 жовтня 2010 року про неприйняття податкової звітності не вказані конкретні порушення щодо оформлення декларації, які заважали їх прийняти.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року (арк. спр. 37-39) позовні вимоги ТОВ «Армлит-Донбасс» були задоволені в повному обсязі, а саме: визнані протиправними дії ДПІ у м. Харцизьку щодо відмови в прийнятті податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року від 20 жовтня 2010 року ТОВ «Армлит-Донбас»; зобовязано ДПІ у м. Харцизьку прийняти та врахувати в обліку податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року від 20 жовтня 2010 року ТОВ «Армлит-Донбас».

В апеляційній скарзі (арк. спр. 40-41) відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач в скарзі посилається на те, що подана позивачем податкова декларація не відповідає вимогам підпунктів 4.3 - 4.8 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Відповідач про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте на судовий розгляд не зявився.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію арк. спр. 22), включено до ЄДРПОУ за № 31649644. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Харцизьку, зареєстрований 23 січня 2006 року платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом НВ № 138694 (арк. спр. 24).

ТОВ «Армлит-Донбас» на адресу ДПІ у м. Харцизьку були направлені 20 жовтня 2010 року у електронному варіанті податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року (арк. спр. 13-14) з додатками: 1) розрахунком коригування сум ПДВ, 2) довідкою про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, 3) розрахунком суми бюджетного відшкодування, 4) заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, 5) розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (арк. спр. 7, 9-11, 16, 18, 20). Отримання 20 жовтня 2010 року податковим органом кожного з вказаних документів підтверджено квитанціями (арк. спр. 8, 12, 15, 17, 19, 21) та вхідним реєстраційним штампом на декларації від 20 жовтня 2010 року № 9004544186. Факт законності направлення позивачем декларації з ПДВ з додатками в електронному вигляді та її отримання 20 жовтня 2010 року між сторонами не є спірним.

Відповідачем вказана податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року з додатками не була визнана як належна до врахування податкова звітність та запропоновано позивачу надати нову податкову декларацію оформлену належним чином, про що складено повідомлення від 22 жовтня 2010 року № 23836 (арк. спр. 6), отримане ТОВ «Армлит-Донбас» 27 жовтня 2010 року вх. № 708. В повідомленні є посилання на заповнення декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку, без посилання на назву цих правил, без визначення складу порушення з визначенням лише абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В запереченнях на позов та апеляційній скарзі відповідач обґрунтовує відмову в прийнятті від позивача податкової декларації посиланням на порушення ТОВ «Армлит-Донбас» вимог пунктів 4.3 4.8 глави 4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників в органах державної податкової служби України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31 грудня 2008 року № 827.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (далі Закон № 2181) передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі Порядок), затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання та дані наведені в декларації мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, при цьому достовірність даних платника в разі подання декларації в електронному вигляді підтверджується електронним підписом посадових осіб платника.

Тобто, як вбачається з наведених вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, пункту 3.4 глави 3 Порядку, податковий орган зобовязаний прийняти направлену в електронному вигляді податкову звітність без попередньої перевірки та відобразити її дані в особовому рахунку платника податків, при цьому неприйняття податкової звітності може бути обумовлено лише відсутністю обовязкових реквізитів, підпису та печатки.

Податкова декларація з ПДВ за вересень 2010 року з додатками, направлена позивачем на адресу відповідача, засвідчена електронним підписом та має всі обовязкові реквізити, тому платник податку має право не надавати податкову звітність до податкового органу у паперовому вигляді, оскільки її було надіслано в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку та прийнято до бази даних податкового органу, про що відповідну квитанцію було отримано позивачем.

Перевірити відповідність вимогам діючого законодавства складу податкового кредиту з податку на додану вартість, визначеного в податковій декларації з ПДВ, реєстрам та безпосередньо податковим накладним, а також іншим документам податкової та бухгалтерської звітності, податковий орган має право лише під час здійснення перевірки.

Стосовно посилання відповідача на Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України (далі Методичні рекомендації), затверджених наказом ДПА України від 31 грудня 2008 року № 827, колегія суддів зазначає, що цей акт не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Згідно листа Міністерства юстиції України № 1111-0-26-10-20 від 24 лютого 2010 року Методичні рекомендації за своєю правовою природою носять рекомендаційний, роз'яснювальний характер і відповідно до підпункту "е" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року N 731, на державну реєстрацію не подаються. Проте, пунктом 4.5 глави 4 Методичних рекомендацій розширено визначений абзацом п'ятим підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 перелік підстав для невизнання податкової звітності, чим встановлено нову правову норму, що зачіпає права, свободи й законні інтереси платників, та відповідно до пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року, підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції. Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи зазначене, Міністерство юстиції України звернулося до Державної податкової адміністрації щодо скасування наказу Державної податкової адміністрації від 31 грудня 2008 року N 827 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України". Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 30 червня 2010 року, на сайті Міністерства юстиції (www.minjust.gov.ua) оприлюднено перелік нормативно-правових та інших актів, що застосовуються без державної реєстрації, а отже є незаконними. Серед цих актів вказані Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. Отже відповідач посилається на акт, який є незаконним та не може мати наслідком застосування відповідальності для платника податків та зобовязання їх виконувати вимоги цих Методичних рекомендацій. З огляду на викладене, колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, залишає без задоволення апеляційну скаргу відповідача та без змін судове рішення першої інстанції.

Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 3 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25861/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25861/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 4 лютого 2011 року.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді: Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва