Ухвала суду № 16548777, 27.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року справа №2а-18382/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєвої І.А.

суддів Міронової Г.М. , Яманко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року у справі № 2а-18382/10/0570 (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» м. Донецька до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійними податкового повідомлення рішення № 0000741703/0/529 від 19.01.2010 року на суму 809000,88 грн. та № 0011881703/08179 від 26.05.2010 року на суму 694,35 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2010 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкових повідомлень рішень державної податкової інспекції Куйбишевського району м. Донецька №0000741703/0/529 від 19.01.2010 року на суму 809000,88 грн. та № 0011881703/08179 від 26.05.2010 року на суму 694,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийняті спірні податкові повідомлення рішення та неправомірно нараховані штрафні санкції згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за порушення строків сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, оскільки строки сплати транспортного податку не є граничними в розумінні ст. 4, 5 та п.17. 1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року /А.С.96/ позовні вимоги комунального підприємства «Тепломережа» м. Донецька були задоволені повністю, а саме, були визнані недійсними податкові повідомлення рішення № 0000741703/0/529 від 19.01.2010 р. на суму 809000,88 грн., та податкове повідомлення рішення № 0011881703/0/8179 від 26.05.2010 р. на суму 694,35 грн.

Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення наступним:

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, визначених підпунктом 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року.

Сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів здійснюється юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця , що настає за звітним кварталом (частина 1 статті 5 цього ж Закону).

Згідно абзацу першого пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 року № 373, податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

Суд першої інстанції з огляду на вказані норми права, дійшов висновку, що строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбачені статтею 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», не є граничними строками сплати узгодженого податкового зобовязання у розумінні підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2010 року № 0011881703/0/8179 по нарахуванню штрафних санкцій в розмірі 20% на загальну суму 694 гривні 35 копійок, прийнято відповідно до акту перевірки № 2895/17/05473192 від 26 травня 2010 року, в якому встановлена несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 кварта 2010 року, який фактично не перевірявся, оскільки ще не наступив.

Разом з тим ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька в податковому повідомленні рішенні від 19 січня 2010 року № 0000741703/0/529 нарахована штрафна санкція у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу яка складає вісім девять тисяч гривень, 88 коп., замість 809 гривень 88 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог КП „Тепломережа” відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що постанову суду першої інстанції винесено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, а саме до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний закон, яким на їх погляд є Закон № 2181 „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” замість Закону № 1964 „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ” в частині строків сплати податку. Відносно повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року № 0000741703/0/529, дійсно інспектором була допущена механічна помилка в сумі нарахованого штрафу, але при ознайомленні з вищевказаним повідомленням рішенням в корінці рішення вказана вірна сума штрафу 809,88 гривень замість 809 тисяч гривень 88 копійок, з чим була ознайомлена посадова особа КП „Тепломережа”.

В судовому засіданні представник відповідача, підтримав вимоги апеляційної скарги, дав аналогічні пояснення, та просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засідання заперечував проти апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, визначених цим підпунктом.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

В частині 3 статті 6 вищезазначеного Закону передбачено, що у порядку визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів, у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів здійснюється юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця , що настає за звітним кварталом (частина 1 статті 5 цього ж Закону).

Згідно абзацу першого пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Аналогічне положення міститься в пункті 3 Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобовязання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17 вересня 2001 року № 373, відповідно до якого податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи 27 лютого 2009 р. позивачем поданий до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 р. Зазначеним розрахунком визначені строки та розмір сплати податку 1 квартал 6776,55 грн., 2 квартал 6781,50 грн., 3 квартал 6781,50 грн., 4 квартал 6781,50 грн.

21.12.2010 р. позивачем до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька довідку про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов»язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах та уточнений розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 р. Зазначеним розрахунком визначені строки та розмір сплати податку 1 квартал 6776,50 грн., 2 квартал 5192,50 грн., 3 квартал 4583 грн., 4 квартал 4583 грн.

Позивач платіжним дорученням № 1332 від 26.02.2009 р. сплатив 2628,60 грн. призначення платежу: податок на транспорт за 1 квартал 2009 р. 2577,60 грн., пеня 51 грн., зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 26.07.2009 р.; платіжним дорученням № 99 від 14.04.2009 р. сплатив 3500 грн. призначення платежу: податок на транспорт за 1 квартал 2009 р., зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 14.04.2009 р.; платіжним дорученням № 28 від 15.04.2009 р. сплатив 3500 грн. призначення платежу: податок на транспорт за 1 квартал 2009 р., зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 15.04.2009 р.; платіжним дорученням № 05 від 30.06.2009 р. сплатив 4000 грн. призначення платежу: податок на транспорт за 2 квартал 2009 р., зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 30.06.2009 р.; платіжним дорученням № 93 від 23.07.2009 р. сплатив 1192,50 грн. призначення платежу: податок на транспорт за 2 квартал 2009 р., зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 23.07.2009 р.; платіжним дорученням № 63 від 30.12.2009 р. сплатив 6000 грн. призначення платежу: податок на транспорт за 4 квартал 2009 р., зазначене платіжне доручення прийнято установою банка 30.12.2009 р.

Отже, платники податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (юридичні особи) подають розрахунки суми податку на поточний рік і сума податкового зобовязання, визначена в розрахунку, вважається узгодженою з дня подання розрахунку. Сплата цих сум відбувається щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

З огляду на вказані норми права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, передбачені статтею 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», не є граничними строками сплати узгодженого податкового зобовязання у розумінні підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з наявних у справі платіжних доручень, строки сплати податку при встановленні квартальної звітності не порушені. Також колегія суддів враховує, що листом від 16.04.2009 року /який було надано в судовому засіданні/ до сплати податку з власників транспортних засобів було перераховано з податку на землю 900 гривень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення рішення № 0000741703/0/529 від 19.01.201 р. яким зобовязаенно КП «Тепломережа»сплатити штраф у розмірі 20% за затримку на 77 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання в розмірі 4049,42 грн., сума штрафної санкції відповідно до податкового повідомлення рішення складає 809000,88 грн. замість 809,88 грн., тобто відповідачем допущена помилка у сумі податку.

Також ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька проведена невиїзна документальна перевірка термінів своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов»язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 14.01.2010 р. по 25.02.2010 р., складено Акт № 2895/17/05473192 від 20.05.2010 р. Актом перевірки встановлена несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 4 квартал 2010 р., який взагалі не перевірявся та строк сплати узгодженої сума зобовязання за 4 квартал 2010 року який на час перевірки ще не наступив.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції була надана належна оцінка доказам, зібраним у справі з достатньою повнотою і всебічністю, тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норма матеріального і процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 27 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року по справі № 2а-18382/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-18382/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 31 січня 2011 року.

Головуючий суддя І.А.Васильєва

Судді: В.Г.Яманко

Г.М. Міронова