Ухвала суду № 16548766, 27.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року справа №2а-24904/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєвої І.А.

суддів Міронової Г.М. , Яманко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 р. у справі № 2а-24904/10/0570 (головуючий І інстанції Михайлик А.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта-Капітал" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001452342/0/33728523/16959 від 18 жовтня 2010 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта-Капітал"(надалі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька (надалі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001452342/0/33728523/16959 від 18 жовтня 2010 року, яким позивачу були донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 146419,00 грн., з яких за основним платежем 100329,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 46090,00 грн.. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав невідповідність викладених в акті перевірки від 04 жовтня 2010 року висновків про відсутність в платника податкових накладних, на підставі яких позивачем було сформовано суму податкового кредиту звітних податкових періодів грудень 2009 року, травень та червень 2010 року, додатково наполягаючи на тому, що податковий кредит звітних податкових періодів грудня 2009 року, травня 2010 року, червня 2010 року був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, копії яких додаються.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення 00001452342/0/33728523/26959 від 18 жовтня 2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Атланта-Капітал» було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 146419,00 грн., з яких за основним платежем 100329,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 46090,00 грн

Не погодившись з винесеною постановою, Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі міста Донецька було поданов апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовують невірним застосування судом, при винесенні рішення, норм матеріального і процесуального права, а саме порушення вимог ст. 7 п.7.5, пп.7.4.5 Закону України “Про податок на додану вартість”,, а також пп.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону. Крім того, апелянт посилається на те, що при перевірці первинної документації наданої для перевірки встановлено, що вищевказані податкові накладні відсутні, лист з повідомленням про відсутність до ДРІ у Куйбишевському районі не надсилався. З цих підстав скаржник вважає, що судом першої інстанції були неправильно зроблені висновки по справі.

Апелянт просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні за задоволенні апеляційної скарги наполягав, давши пояснення аналогічні викладеним у апеляції, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Атланта-Капітал» відмовити.

Дослідивши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Судами І та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Атланта - Капітал» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33728523, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (арк. справи 99).

Згідно копії свідоцтва № 100021141 про реєстрацію платника податку на додану Товариство з обмеженою відповідальністю «Атланта -Капітал» є платником податку на додану вартість з 10 лютого 2007 року (арк. справи 101).

В період з 31 серпня 2010 року по 27 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта-Капітал» з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 4803/23-2/33728523 від 04 жовтня 2010 року (арк. справи 6-16).

18 жовтня 2010 року на підставі висновків, викладених в Акті перевірки № 4803/23-2/33728523 від 04 жовтня 2010 року про порушення позивачем підпункту 7.2.6. пункту 7.2. та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001452342/0/33728523/16959 (арк. справи 5), яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 146419,00 грн., з яких за основним платежем 100329,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 46090,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 4803/23-2/33728523 від 04 жовтня 2010 року підставами для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стало встановлення податківцями формування податкового кредиту звітних податкових періодів грудня 2009 року, травня та червня 2010 року за відсутності податкових накладних та встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за звітний податковий період червень 2010 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним питанням цієї справи є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту звітних податкових періодів грудня 2009 року, травня та червня 2010 року, сум податку на додану вартість, який був сформований позивачем за наслідками здійснення господарських операцій із контрагентами позивача: ТОВ «Пандорра» (код ЄДРПОУ 36168369), ТОВ «Стилькомтраст» (код ЄДРПОУ 37042224), ТОВ «Фірма Гранш» (код ЄДРПОУ 36559791).

Даний спір регулюється Законом України “Про податок на додану вартість”.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи 18 червня 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2010 року (арк. справи 77-78). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 162007,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 8047,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період травень 2009 року) до складу податкового кредиту травня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ «Фірма Гранш» (індивідуальний податковий номер 365597905656) в сумі 21830,42 грн. (арк. справи 85).

02 липня 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2010 року (арк. справи 63-64). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 116373,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 683,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2009 року) до складу податкового кредиту червня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Фірма Гранш» (індивідуальний податковий номер 365597905656) в сумі 44142,92 грн. (арк. справи 65) та ТОВ «Стилькомтраст» (індивідуальний податковий номер 370422205645) в сумі 28063,33 грн. (арк. справи 65).

Щодо правомірності формування позивачем суми податкового кредиту звітних податкових періодів, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що перевіркою було встановлено порушення п.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», але колегія суддів не погоджує цей висновок апелянта тому,що підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно даних реєстру отриманих та виданих податкових накладних у грудні 2009 року до складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем було включено суму сплаченого податку за податковою накладною виданою ТОВ «Пандорра» № 545-12 від 02 грудня 2009 року, загальна сума ПДВ за якою складає 6293,33 грн.

Згідно даних реєстру отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем було включено суму сплаченого податку за податковою накладною виданою ТОВ «Фірма Гранш» № 27526 від 27 травня 2010 року, загальна сума ПДВ за якою складає 21830,42 грн.

Згідно даних реєстру отриманих податкових накладних до податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем було включено суму сплаченого податку у розмірі 44142,92 грн. на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Фірма Гранш» № 30619 від 30 червня 2010 року та № 30618 від 30 червня 2010 року та суму сплаченого податку в розмірі 28063,33 грн. за податковою накладною виданою ТОВ «Стількомтраст» № 34 від 04 червня 2010 року.

У матеріалах справи є надані позивачем копії податкових накладних виданих контрагентом позивача - ТОВ «Пандорра» № 545-12 від 02 грудня 2009 року (арк. справи 40), виданих контрагентом позивача ТОВ «Фірма Гранш» № 30619 від 30 червня 2010 року (арк. справи 42), № 30618 від 30 червня 2010 року (арк. справи 41), № 27526 від 27 травня 2010 року (арк. справи 44), виданих ТОВ «Стількомтраст» № 34, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні.

Досліджені податкові накладні відповідають Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037)та містять всі обовязкові реквізити податкових накладних, будь-яких порушень їх заповнення судом не було встановлено.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту звітного податкового періоду грудня 2009 року суми податку на додану вартість у розмірі 6293,33 грн., до складу податкового кредиту звітного податкового періоду травня 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 21830,00 грн., до складу податкового кредиту звітного податкового періоду червня 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 72206,00 грн. на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, здійснення господарських операцій на підставі укладених між позивачем та контрагентами договорів супроводжувалося складенням первинних документів видаткових накладних. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що даними бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення господарських операції, наслідки яких були відображені позивачем в податковому обліку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні». Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

30 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пандорра» та позивачем, був укладений договір № 45/06/09 (арк. справи 46-47). За умовами зазначеного договору постачальник зобовязався передати у власність покупця (позивача), а покупець зобовязався прийняти та сплатити паливно-мастильні матеріали. На виконання прийнятих на себе зобовязань за договором № 45/06/09 від 30 червня 2009 року, позивачем було перераховано суму коштів у розмірі 37760,00 грн., у тому числі ПДВ 6293,33 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи реєстром платіжних документів за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2009 року (арк. справи 56). За фактом відбуття першої події (перерахування коштів), контрагентом позивача - ТОВ «Пандорра» було видано податкову накладну № 545-12 від 02 грудня 2009 року. Наявною в матеріалах справи накладною № 545-12 від 03 грудня 2009 року (арк. справи 54) підтверджено передання ТОВ «Пандорра» позивачу зрідженого газу у кількості 6700 літрів загальною вартістю 23048,03 грн., у тому числі ПДВ 3841,34 грн.

01 травня 2010 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Гранш» (постачальник) був укладений договір № 5/01 (арк. справи 49-50), за умовами якого постачальник зобовязався передати, а покупець (позивач) прийняти та сплатити товарно-матеріальні цінності. На виконання прийнятих на себе зобовязань за договором № 5/01 від 01 травня 2010 року, контрагентом позивача - ТОВ «Фірма Гранш» було поставлено дизельне паливо у кількості 21650,00 літрів загальною вартістю 130939,20 грн., у тому числі ПДВ 21823,20 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною від 27 травня 2010 року (арк. справи 55). Вартість зазначених паливно-мастильних матеріалів було сплачено позивачем 07 червня 2010 року, що підтверджується реєстром платіжних документів за період з 01 червня 2010 року по 30 червня 2010 року.

30 червня 20010 року позивачем було отримано від ТОВ «Фірма Гранш» товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 264857,50 грн., у тому числі ПДВ 44142,92 грн., що підтверджується видатковими накладними № 30619 та 30618, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 52, 53).

04 червня 2010 року позивачем було отримано від ТОВ «Стількомтраст» товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 168380,00 грн., у тому числі ПДВ 28063,33 грн., що підтверджується накладною № 06-34, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 51). Зазначені товарно-матеріальні цінності були сплачені позивачем 21 жовтня 2010 року, що підтверджується реєстром платіжних документів за період з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.

30 червня 2010 року позивачем був реалізований товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове представництво «Альянс» отриманий від контрагентів (ТОВ «Фірма Гранш» та ТОВ «Стількомптраст») товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 3-0000055 від 30 червня 2010 року.

З огляду на наведене вище вбачається, що відображення в податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта-Капітал» наслідків господарських операцій з ТОВ «Пандорра», ТОВ «Фірма Гранш», ТОВ «Стількомтраст» у грудні 2009 року, травні та червні 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства України. З наявних в матеріалах справи документів вбачається відсутність порушень вимог чинного законодавства України при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на додану вартість, що свідчить про не підтвердження наявними в матеріалах справи висновків податкового органу, викладених в акті перевірки про заниження податку на додану вартість в сумі 100329,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року в сумі 6293,33 грн., за травень 2010 року в сумі 21830,00 грн. та червень 2010 року в сумі 72206,00 грн.

Отже, через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті за відповідні звітні податкові періоди, вістуні підстави для донарахування суми податкових зобовязань та застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Пояснення представника відповідача в судовому засіданні стосовно того, що позивачем у справі під час перевірки були надані не всі первинні документи та податкові накладні, суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до додатку 4, на який посилався представник відповідача, не містить конкретний перелік наданих документів, а тільки заагальний перелік документів згрупованих за типом.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і

процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду

не вбачається.

Завдяки великому обсягу судового рішення, в судовому засіданні 27 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 р. у справі № 2а-24904/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 р. у справі № 2а-24904/10/0570-залишити без змін.

Ухвала набирає законної сил з моменту її проголошення та може бути оскаржена в

В касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України

протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі на підписана колегією суддів 31 січня 2011 року.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва

Судді: В.Г.Яманко

Г.М. Міронова