Ухвала суду № 16548757, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-22534/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І.

суддів Юрченко В.П. , Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Сухоцькій Д.Ю.

за участю представника:

від відповідача Перець В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 17 грудня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-22534/10/0570

за позовом державного підприємства «Сніжнеантрацит»

до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0005081543/0 від 08.09.2010 р., № 0005091543/0 від 08.09.2010 р. та їх скасування, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, державне підприємство «Сніжнеантрацит», звернувся до суду з позовом до Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0005081543/0 від 08.09.2010 р., №0005091543/0 від 08.09.2010 р. та їх скасування.

В обґрунтування позову зазначив, що підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом платежів, сплачених підприємством в 2008-2009 роках в рахунок сплати поточних зобовязань з земельного податку з юридичних осіб в погашення податкового боргу інших періодів, а не тих, що були визначені у платіжних дорученнях. Вказав, що він вправі вільно розпоряджатися належними йому коштами, тому висновки відповідача щодо сплати підприємством податкового боргу, а не визначених позивачем зобовязань, є неправомірними. Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми, тому з посиланням на Цивільний кодекс України, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач просив суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення № 0005081543/0 від 08.09.2010р., №0005091543/0 від 08.09.2010р та їх скасувати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у справі № 2а-22534/10/0570 позов був задоволений, визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0005081543/0 від 08.09.2010 р. про нарахування штрафу у розмірі 597,59 грн.; визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області № 0005091543/0 від 08.09.2010р. про нарахування штрафу у розмірі 14670,94 грн.

Не погодившись з рішенням суду, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми процесуального та матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункт 5.4 розділу 5 наказу ДПА України № 342 від 03.09.01 р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18.10.01 р. за № 887/6078, де визначено, що податковий борг погашається попередньо перед погашенням податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черги його виникнення, тобто операції в картках особового рахунку здійснюються у хронологічному порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобовязань. Таким чином, податковий орган ніяким чином не змінював податкові зобовязання платника податків, а лише виконував встановлений законом механізм сплати податків.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради 12.09.2007 р. як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №292270, код ЄДРПОУ 31906124.

Шахтарська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

07 квітня 2006 року між Шахтарською обєднаною державною податковою інспекцією та державним підприємством «Сніжнеантрацит» на підставі п.10.2. ст.10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711-IX, п.16 Постанови КМУ "Про затвердження порядку підтвердження заборгованості, яка виникла в результаті неповних розрахунків за енергоносії" № 191 от 22.02.2006р., укладений договір № 2 про реструктуризацію заборгованості (арк. справи 17,18,19).

Згідно з цим договором, Шахтарська обєднана державна податкова інспекція надає ДП «Сніжнеантрацит» розстрочення основного податкового боргу на 10 років з відстрочкою погашення на 2 роки та сплатою протягом 8 років щомісячно рівними частками згідно графіку (додаток 1 до договору). Реструктуризація боргу починається з дати укладання договору та закінчується останньою датою погашення розстрочення податкового боргу. Розстрочені суми сплачуються щомісячно до 25 числа місяця.

На виконання умов договору про реструктуризацію податкового боргу № 2 від 07 квітня 2006 року ДП «Сніжнеантрацит» відповідно з графіком сплати розстроченої суми сплатило відповідні суми, що підтверджується платіжними дорученнями: №28 від 21.03.2008 р., № 1075 від 13.06.2008 р., № 1082 від 17.06.2008 р., № 245 від 03.07.2008 р., № 1350 від 17.07.2008 р., № 1467 від 07.08.2008 р., № 1462 від 07.08.2008 р., № 1584 від 20.08.2008 р., № 3 від 15.09.2008 р., № 1898 від 10.10.2008 р., № 103 від 17.02.2009 р., № 227 від 18.02.2009 р., № 1076 від 13.06.2008 р., № 1083 від 17.06.2008 р., № 246 від 03.07.2008 р., №1468 від 07.08.2008 р., № 4 від 15.09.2008 р., № 1900 від 10.10.2008 р.

В кожному з перелічених вище платіжних доручень, в графі призначення платежу підприємство зазначало: «Пер. реструктуризація по податку за землю».

Відповідачем проведена перевірка Державного підприємства «Сніжнеантрацит» з питань дотримання граничних строків сплати земельного податку, про що складені акти № 1083/15/31906124 від 18.08.2010р. та №1084/15/31906124 від 18.08.2010 року.

Податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2010 року № 0005081543/0 на підставі акту №1083/15/31906124 від 18.08.2010р., відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначений штраф у сумі 597,59 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2010 року № 0005091543/0 на підставі акту №1084/15/31906124 від 18.08.2010р., відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання визначений штраф у сумі 14670,94 грн.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні ”, у тому числі ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування ”, платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Позивач відповідно до поданих ним податкових звітностей - розрахунків з земельного податку сплачував поточні податкові зобов'язання за визначені в них звітні періоди, що відображав в графі «призначення платежу» платіжних доручень.

Відповідачем вказані платежі спрямовувалися на погашення податкового боргу.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений принцип рівності бюджетних інтересів і визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Норми Закону № 2181-ІІІ передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Пунктом 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Крім того, пп. 3.1.1 ст. З Закону № 2181 -III передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону № 2181-ІІІ, з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону, не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Право податкового органу скеровувати кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань іншого податкового періоду, не передбачено нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами з питань оподаткування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України від 23.06.2005 року №2711-IV „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", метою якого є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

ДП „Сніжнеантрацит" відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу, бере участь у процедурі погашення заборгованості по податковим зобов'язанням відповідно до Закону №2711 -IV, та його внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості.

Пунктом 10.5 Закону №2711-ІУ передбачено, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховуються пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, укладеного відповідно до цього Закону.

Однак, відповідач, в порушення п. 10.5. ст. 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" від 23.06.05р. № 2711 - IV, що реструктуризована заборгованість не підлягає індексації, на неї не нараховується пеня, штрафні та інші фінансові санкції, крім випадків розірвання договору про реструктуризацію заборгованості, та в порушення умов Договору про реструктуризацію податкового боргу (без пені і штрафних(фінансових) санкцій), безпідставно нарахував позивачу штрафні фінансові санкції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не мав права розподіляти суму, яка призначалась позивачем на погашення податкового зобовязання за конкретний період, оскільки підприємством у вище наведених платіжних дорученнях вказано конкретне призначення платежу і, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у справі № 2а-22534/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року у справі № 2а-22534/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі 03 лютого 2011 року.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

М.Г. Сухарьок