Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.
Суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 року справа №2а-21271/10/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Попова В.В.
суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.
при секретареві судового засідання:Асєєвій Я.В.,
за участю сторін: представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» Бугая В.М., представників Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області Незамова В.Л., Гаврилюк І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» та Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-21271/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області в якому просив: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762304 від 16.08.2010 р. на суму 17521,70 грн. визнати недійсним.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задоволений частково: визнано протиправним рішення Державної податкової інспекції в м.Маріуполі № 0000762304 від 16.08.2010 р. в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 469 грн. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у м.Маріуполі № 0000762304 від 16.08.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17052,70 грн. - відмолено.
Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, позивач та відповідач звернулися до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, в яких:
- позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою визнати рішення відповідача №000072304 від 16.08.2010 р. на суму 17521,70 грн. недійсним в повному обсязі;
- відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправним рішення № 0000762304 від 16.08.2010 р. в розмірі 469 грн. в іншій частині постанову просить залишити без змін.
Позивач апеляційну скаргу мотивує тим, що повідомлення про проведення планової перевірки в 10-и денний строк до дати її проведення на адресу ТОВ «СРЗ» не направлялось, а також направлення на проведення перевірки не вручалось уповноваженим представникам ТОВ «СРЗ» під розпис.
З цього приводу позивачем прийняте законне рішення про недопущення представників податкового органу до проведення перевірки про що останні були повідомленні усно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, але представники податкового органу здійснили перевірку.
Відповідні дії представників податкового органу свідчать про грубе порушення порядку проведення позапланової перевірки та як слідство прийняття необґрунтованого рішення про застосування штрафних санкцій до позивача.
Судом першої інстанції винесена постанова з порушенням норм матеріального та процесуального права в наслідок чого є необґрунтованою та не відповідає діючому законодавству України.
Відповідач апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції порушено приписи п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
Відповідач зазначив, що оскільки Акт перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності СПД і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання, тому порушення субєктом господарювання п.1 ст. 3 Закону України № 265 є доведеним фактом.
Також зазначив, що під час складання Акту перевірки допущено формальну описку, замість п. 1 ст. 3 Закону України «Про РРО» зазначено п. 13 ст. 3 відповідного Закону, але допущена помилка не призвела до помилки при розрахунку суми штрафних санкцій, визначених у спірному рішенні. Таким чином, розрахунок штрафних санкцій здійснено за фактично допущені субєктом господарювання порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про РРО».
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ» (далі ТОВ «СРЗ») зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32183383 (а. с. 20, 77, 91).
Державною податковою інспекцією у м.Маріуполі Донецької області проведена перевірка господарської одиниці магазина «Лагуна», який розташований за адресою м.Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 24 та належить позивачеві, щодо дотримання субєктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови Правління Національного банку України «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
За результатами проведення перевірки господарської одинці магазину «Лагуна» ТОВ «СРЗ» складено Акт № 0121/05/19/23/032183383 від 29.07.2010 р. (а. с. 65-66), яким встановлені наступні порушення: документи, які було запропоновано надати для перевірки, а саме: ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, торговий патент, книгу обліку розрахункових операцій, розрахункові операції, реєстраційні документи до реєстратора розрахункових операцій та накладні на товар, що знаходиться в реалізації до перевірки продавцем ОСОБА_7 не надано.
Проведення розрахункової операції на загальну суму 93,80 грн. без роздрукування та видачі розрахункового документу встановленого зразка особі, що отримала товар, а також без застосування реєстратора розрахункових операцій при реалізації однієї пляшки (1 л.) напою «Кока-кола», 1 плашки (0,5 л.) горілки «Прайм», 1 пляшки (0,5 л.) коньяку «Жан-Жак» на загальну суму 93,80 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ встановленого зразку не виданий.
Відсутність накладних на місці реалізації товару, не ведення або ведення з порушенням обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Незабезпечення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книг, контрольних стрічок. Реалізація лікеро-горілчаних (алкогольних) напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліцензій. Здійснення торгівельних операцій без відповідного торгівельного патенту, тобто порушення п. 1, 2, 5, 6,10, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі зазначеного Акту податковим органом прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762304 від 16.08.2010 р. за порушення п. 13, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму 17521,70 грн. (а. с. 8).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно ч. 1 ч. 5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 7 цією статті, позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Згідно ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Відповідно до вказаних вимог позивачеві були надані документи (а. с. 54, 55, 56). Згідно до напису на направленнях № 310 від 29.07.2010 р. та № 311 від 28.07.2010 р. продавець магазину «Лагуна» ТОВ «СРЗ» ОСОБА_7 відмовилась від отримання та підписання направлень на право проведення перевірки, про що здійснено відмітку на направленнях.
Оскільки перевірка проведена, щодо дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, тому в даному випадку порядок здійснення перевірок за порядком проведення розрахунків визначається спеціальним Законом, а саме Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на аналіз вищенаведених норм Законів, колегія суддів вважає доводи позивача в апеляційній скарзі, стосовно неповідомлення позивача за 10 днів до дня проведення перевірки необґрунтованими, оскілки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цього не передбачено.
Згідно п. 12 та п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг);
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно ст. 21 цього Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 2 цього Закону, фінансова санкція це грошова сума, що стягується за порушення вимог цього Закону з суб'єктів підприємницької діяльності за місцем їх реєстрації до відповідного місцевого бюджету.
Згідно розрахунку сум штрафних санкцій по Акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину «Лагуна» ТОВ «СРЗ» встановлено, що вартість не облікованих товарів становить 8526,35 грн., таким чином сума штрафної санкції становить 17052,70 грн. (а. с. 90).
Згідно пояснювальною записки заступника їдальні ТОВ «СРЗ» ОСОБА_5, податкові накладні на товар не знаходились на місці реалізації та зберігання товару у звязку з знаходженням в бухгалтерії підприємства разом з товарним звітом (а. с. 67).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція до позивача в розмірі 17052,70 грн. за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Щодо рішення про застосування штрафної санкції в частині суми 469 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до Акту перевірки вказаного порушення податковим органом встановлено не було, але відповідачем зазначено, що у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій це є формальною опискою замість п. 1 вказано п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та відповідна описка не призвела до помилки при розрахунку суми штрафних санкцій у спірному рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно висновку щодо розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій по акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину «Лагуна» ТОВ «СРЗ», розрахунок штрафної (фінансової) санкції у розмірі 469 грн. здійснений за порушення передбачені п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а. с. 90).
Колегія суддів зазначає, що скасування податкового рішення з підстав неправильного зазначення пункту ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у позові не ставиться та факт того, що вказана обставина є опискою сторонами не оспорюється.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно п. 1 ст. 17 цього Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;
З огляду на те, що у висновку Акту перевірки вказані порушення п. 1, 2, 5, 6, 10,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та на те, що розрахунок фактично здійснений, відповідно до п. 1 ст. 3 цього Закону правильно, колегія суддів вважає доцільним вважати вказану помилку в рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції формальною.
Стосовно правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «СРЗ» в сумі 469 грн., колегія суддів погоджується з доводами відповідача в апеляційній скарзі з огляду на наступне.
Відповідно п. 2 до Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій» №534 від 12 серпня 2008 року, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.
Відповідно п. 3 зазначеного Наказу, у вступній частині акта перевірки в обов'язковому порядку зазначаються дата та час (години, хвилини) початку проведення перевірки.
На виконання цього пункту Наказу, уповноваженою особою податкового органу зазначено дату та час початку перевірки 29 липня 2010 року, 14 год. 00 хв. (а. с. 65).
Відповідно п. 7 зазначеного Наказу, у разі надання керівником суб'єкта господарювання або особою, що його заміщає, а у випадку їх відсутності - особою, уповноваженою здійснювати розрахункові операції, зауважень до акта перевірки, такі зауваження, а також висновки посадових осіб органу ДПС на зауваження, відображаються у цьому розділі акта перевірки.
З Акту перевірки вбачається, що керівником суб'єкта господарювання або особою, що його заміщає, а у разі їх відсутності - особою, уповноваженою здійснювати розрахункові операції, зауваження, зокрема стосовно часу проведення перевірки до п. 4.1 акту перевірки не вносились.
Тобто, з урахуванням того, що Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення та відсутності зауважень позивача стосовно часу проведення перевірки зазначеного в п. 1.1. Акту перевірки, колегія суддів вважає час проведення перевірки - 14 год. 00 хв. дійсним.
Як вбачається з фіскального чеку ТОВ «СРЗ» крамниці «Лагуна» ПН 321833805195, наданого позивачем в обґрунтування своїх вимог, позивачем проведено через реєстратор розрахункових операцій товар: Кола 1 л. вартістю 7,45 грн., Жан-жак 05 вартістю 54,60 грн., на суму 62,05 грн.; Прайм супериор вартістю 30,25 грн. на загальну суму 92,30 грн. 29 липня 2010 року о 14 год. 13 хв., тобто після початку проведення перевірки (а. с. 50).
Тому відповідний фіскальний чек, як доказ неправомірних дій відповідача у розумінні ст. 69 КАС України, колегія суддів не приймає, та вважає його таким, що лише підтверджує ту обставину, що товар було проведено через РРО після початку, тобто під час, складання акту про проведення перевірки.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо неправомірності нарахування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 469 грн. не відповідає обставинам справи, судом першої інстанції помилково дано їм оцінку, постанова суду є в цій частині необґрунтованою, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки, викладені в судовому рішенні та наявні підстави для скасування постановленого у справі судового рішення з ухваленням нового.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 лютого 2011 року.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-21271/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» до Державної податкової інспекції у м.Маріуполі Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.
Постанова складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 2 лютого 2011 року.
Головуючий: В.В. Попов
Судді : К.П. Горбенко
О.П. Лях
Судове рішення № 16548731, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.02.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-21271/10/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: