Ухвала суду № 16548728, 01.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року справа №2а-8308/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Малашкевича С.А. , Блохіна А.А.

при секретарі Дровникової К.В., за участю представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю від 18.01.2011 року, представників відповідача ОСОБА_3 за довіреністю від 28.12.2010 року, ОСОБА_4, за довіреністю від 25.01.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по адміністративній справі № 2а-8308/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

03 листопада 2010 року Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецький науково дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010 року № 00000 12 22 00.

Постановою від 24 листопада 2010 року Луганський окружний адміністративний суд позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010 року № 00000 12 22 00 - повністю задовольнив.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-8308/10/1270 та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що відповідач вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх в запереченнях на апеляційну скаргу та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та про процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Сєвєродонецький науково дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року. в результаті вищезазначеного було складено акт від 20.05.2010 року № 1157/23-00220183. (а.с.19-42)

Перевіркою встановлені порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185-94/ВР; ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93; п. 3 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.1996 року № 18/1043, а саме, не подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом за 2009 рік.(а.с.19-42) . На підставі висновків перевірки та згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» рішенням від 03.06.2010 року № 0000012 22 00 до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 77034,76 грн. (а.с.44)

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було укладено контракт № 22-54 від 14.05.2009 року з «ZULZER CHEMTECH LTD» Швейцарія.

З огляду умов вищезазначеного контракту - «ZULZER CHEMTECH LTD» постачає комплектуючи вироби до колон № К1-К5 установки переробки сирого бензолу ДП «Хімічний завод Южний» м. Рубіжне Луганської області та технічну документацію до комплектуючих. Постачання відбувається на умовах FCA м. Познань, Польща субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 відповідно до контракту транспортного супроводжування від 12.11.2009 року № 12/11. Загальна сума контракту № 22-54 складає 185000,00 євро.

На виконання контракту № 22-54 від 14.05.2009 року з «ZULZER CHEMTECH LTD» позивач здійснив попередню оплату на адресу нерезидента у розмірі 55500,00 євро відповідно до платіжного доручення від 26.05.2009 року. З урахуванням дати попередньої оплати та вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлений термін розрахунків закінчився 22.11.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення перевірки у позивача була відсутня індивідуальна ліцензія на продовження термінів розрахунків по контракту № 22-54 від 14.05.2009 року з «ZULZER CHEMTECH LTD», що передбачено статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Перевезення товару за контрактом здійснювалось двома вантажними автомобілями та супроводжувалось міжнародними автомобільними накладними (CMR). Відповідно до цих накладних поставка товару відбулась 20.11.2009 року та 21.11.2009 року, тобто до настання законодавчо встановленого терміну розрахунків за цією операцією, що підтверджується копіями CMR, які містять відтиски штампів Ягодинської митниці «Під митним контролем 20.11.2009р.» та «Під митним контролем 21.11.2009р.».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та згідно п. 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року № 136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання ліцензії. Відлік цього строку, відповідно до п. 3.2 банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції.

Пункт 1.1 Інструкції визначає поставку як поставку продавцем-нерезидентом товару (робіт, послуг) відповідно до умов імпортного договору. Здійсненням поставки є дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором.

Відстрочення поставки фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов'язковим і не повинно перевищувати 180-денний термін з моменту оплати.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-ХІІ моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Пунктом 1 ст. 15 Митного Кодексу термін «ввезення в Україну та вивезення з України» означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Момент перетину митного кордону при імпорті для визначення митної вартості встановлений згідно з пунктом 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 року № 307, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 року за № 443/2247.

Граничним строком ввезення товару позивачем згідно контракту № 22-54 від 14.05.2009 року є 22.11.2009.

Враховучі зазначені норми закону суд першої інстанції з огляду на матеріали справи вірно встановив, що фактично перетин кордону вантажем відбувся 20.11.2009 року та 21.11.2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що поставка товару по контракту відбулась без порушення строків отримання товару, встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR) не підтверджує поставку товару на митну територію України за контрактом №22-54 від 14.05.2009року, оскільки в судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що фактично контракт виконано, митну територію України пересік саме той вантаж, який обумовлений контрактом і вказані товаро-транспортні накладні (CMR) супроводжували саме цей вантаж, на яких після перетину митної території України проставлено відтиск штампу Ягодинської митниці «Під митним контролем».

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація це письмова заява встановленої форми, що містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю.

Виходячи із вказаного положення колегія суддів наголошує, що вантажно-митна декларація типу ІМ-40 є одним із документів, яким засвідчується факт переміщення через митний кордон України товарів, разом з тим перебування під митним контролем товарів не можливе без їх фактичного ввезення на територію України, при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, на якому поставлено відтиск штампу «Під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що законодавством України не передбачено підтвердження надходження товару на митну територію України тільки ВМД типу ІМ - 40.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

В даному випадку імпорт позивачем товару підтверджується міжнародними автомобільними накладними (CMR), а тому застосування до позивача пені за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є безпідставним.

Крім того при перевірці відповідачем встановлено, що позивачем не надано до Управління НБУ в Луганській області Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами за 2009 рік (станом на 31.12.2009) по заборгованості, яка рахується по розрахункам з нерезидентом «ZULZER CHEMTECH LTD» згідно контракту № 22-54. Встановлений законодавством граничний термін надання звітності 22.02.2010 року.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється субєктами підприємницької діяльності за формою «Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами», яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207.

У розділах ІІ-ІІІ Декларації відображаються валютні кошти та товари, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У розділі V «Інформаційні відомості» вказаної декларації, відображаються дані про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі і про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням встановлених термінів, носить лише інформаційних характер.

Оскільки суд першої інстанціїї дійшов до вірного висновку, що позивачем поставка товару по контракту відбулась без порушення строків отримання товару колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що у разі, якщо валютні кошти та товари, що належать позивачу та знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відсутні, то накладення штрафу на позивача за порушення строків декларування валютних цінностей передбачених п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року № 49 є неправомірним.

У звязку з вищезазначеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.06.2010 року № 00000 12 22 00 прийняте з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по адміністративній справі № 2а-8308/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 року по адміністративній справі № 2а-8308/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький науково дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 01 лютого 2011 року.

Головуючий

суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: С.А.Малашкевич

А.А.Блохін