Постанова № 16548703, 31.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Цицюра О. О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року справа №2а-6965/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу

відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 25 листопада 2010 року

по адміністративній справі№ 2а-6965/09/1270 (суддя Цицюра О.О.)

за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області

до відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж»

про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області 14 вересня 2010 року звернулось до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» про стягнення з відповідача сум сплачених пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а» та «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року (арк. справи 2).

У подальшому позивач уточнював позовні вимоги заявами на імя суду від 3 листопада 2010 року №22193\09, та від 25 листопада 2010 року №23930\09.Остаточно позивач визначив свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за списком №1 у розмірі 28502 грн. 96 коп., за період з 25 червня 2008 року по 1 листопада 2009 року, та по списку №2 у розмірі 46446 грн. 91 коп., за період з 25 червня 2008 року по 1 листопада 2009 року (арк. справи 75-78,111-113).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року уточнені позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 в сумі 74949,87 грн. задоволено на підставі документального обґрунтування та підтвердження матеріалами справи (арк. справи 120-121).

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 та № 2 у сумі 74949,87 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, необєктивність, невмотивованість, необґрунтованість рішення суду першої інстанції просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. справи 125-131).

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Луганськшахтобудмонтаж» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради, має ідентифікаційний код 00181763 (арк. справи 5).

Філія Краснодонське шахтомонтажне управління є структурним підрозділом ВАТ «Луганськшахтостроймонтаж» без права юридичної особи, зареєстрована управлінням, як платник внесків на обовязкове державне пенсійне страхування, датою реєстрації та видачі повідомлення зазначено 2 березня 1995 року (арк. справи 4, 6).

Звертаючись до суду, позивач визначив відповідачем відкрите акціонерне товариство «Луганськшахтобудмонтаж», при цьому зазначив, що заборгованість має філія. У межах спірних відносин є два страхувальники в розумінні Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4 (надалі Закон України 1058).

Колегія суддів зазначає, що відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників, зазначених наведеним Законом, та пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Суть спору полягає в наявності, чи відсутності підстав для стягнення заявлених сум.

Право Пенсійного фонду України на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України 1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до яких входять пенсії призначені згідно підпунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, крім робітників, що безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, передбачено частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України 1058, Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26 червня 1997 року №400\97-ВР.

З огляду на зазначене колегія суддів спростовує доводи апелянта щодо відсутності будь-яких правових підстав для відшкодування заявлених сум.

Разом з тим колегія суддів приймає позицію апелянта щодо дотримання відповідачем порядку та доведення підстав сплати заявлених сум.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонд України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Розділом 6 Інструкції № 21-1.

Пунктом 6.4. зазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, згідно додатків 6 та 7 до Інструкції.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Доказів направлення відповідачу (або філії) розрахунків у терміни та за вимогами зазначеними Інструкцію позивач не надав. Позивачем щорічні розрахунки відповідачу не скеровувались.

Жодний із наданих позивачем розрахунків за деякі місяці не утримують в порушення встановлених додатками до Інструкції № 6 та № 7 вимог, щодо прізвища особи, яка їх підписала (арк. справи 56-74). Доказів направлення (вручення) розрахунків відповідачу під час розгляду справи судом першої інстанції, та впродовж апеляційного перегляду позивач не надав.

Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Зазначені розрахунки містять інформацію щодо підтвердження наступних обставин:

-прізвище, імя та по-батькові особи, якій призначена пенсія на пільгових умовах;

-дата, з якої призначено пенсію, та номер особового рахунку пенсіонера;

-дата досягнення особою загально встановленого пенсійного віку згідно із ст. 26 Закону;

-сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з дати призначення до дати складання розрахунку;

-місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за станом на 01.01 поточного року;

-стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах;

-стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні і платі;

-фактичні витрати на виплату пенсії пенсіонеру за попередній рік;

-фактичні витрати на доставку пенсії пенсіонеру за попередній рік;

-розмір плати відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове загальнодержавне пенсійне страхування»»;

-загальна сума плати;

-частка плати даного підприємства;

-сума плати даного підприємства ПФУ за попередній рік;

-сума плати даного підприємства за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку;

-місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачена щомісячна до 25-го числа сплата (внесення) коштів зазначених в повідомлені.

Долучені до матеріалів справи розрахунки не є належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування, внаслідок їх неналежного підписання та не скерування позивачу.

Щодо складу заявлених вимог колегія суддів зазначає наступне.

До складу заявлених витрат за доводами апелянта заявлені витрати по пенсіях сплаченим працівникам інших підприємств ОСОБА_2 список №2 та ОСОБА_3 список №1, зазначене випливає із документів наданих ПФУ та ним не спростовується.

За думкою апелянта ОСОБА_4 мав повний стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на момент введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», внаслідок зазначеного підстави для відшкодування виплачених пенсій відсутні. Зазначені доводи позивач також не спростував, з огляду на процесуальний обовязок, встановлений частиною 2 статті 71 КАС України.

Листом від 22 жовтня 2009 року управління повідомило про помилкове включення до розрахунків витрат по відшкодуванню пенсій виплачених ОСОБА_5, внесло відповідні корективи в розрахунки шляхом виправлення, при цьому включили до заявленої суми сплачені даному пенсіонерові кошти.

Апелянт посилається на смерть ОСОБА_6 у червні 2009 року, при цьому відповідачу предявлені виплати за даного пенсіонера за період з липня по жовтень 2009 року. Зазначене також на спростовано Пенсійним фондом.

Довідка, яка підтверджує характер роботи ОСОБА_7 не можлива до читання, розрахунки щодо відшкодування сплаченої пенсії зазначеної особи мають вищезазначені недоліки.

Колегія суддів зазначає, що саме за зазначеними спірними особами управлінням заявлені до відшкодування виплати, доводи відповідача на стадії розгляду справи судом першої інстанції залишені поза увагою як Пенсійним фондом так і судом. За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні в наслідок недоведеності заявлених вимог.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 18, 41, 100, 185, 195, 197, 199, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі № 2а-6965/09/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі № 2а-6965/09/1270 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позову управління Пенсійного фонду України в місті Краснодоні Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтобудмонтаж» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних виплат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 74949 грн. 87 коп. відмовити.

Постанова складена та підписана 31 січня 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко