Постанова № 16548656, 20.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року справа №2а-21931/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А.

суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.

при секретареві судового засідання Солодько О.І.,

з участю представника позивача Кавуна І.О., представника відповідача Волобуєва А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі № 2а-21931/10/0570 за позовом Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» звернулося до суду з позовом до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2001 року №0000772342/0-15274, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 34999,50грн. В обґрунтуванні позову зазначив, що податковим органом безпідставно за результатами невиїзної перевірки зроблено висновок, що правочин, укладений позивачем з його контрагентом має ознаки нікчемності (арк. справи 4 7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено (арк. справи 110, 111).

Позивачем на вказане судове рішення подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що судом неповно досліджені докази та обставини справи, стверджує, що угода № КОН-09/11 від 05.11.2009 року, укладена між позивачем та ТОВ «Укрмашпром» з метою здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами. Обгрунтування відповідача щодо наявності ознак нікчемності правочинів на підставі відсутності інформації про основні фонди та робочий персонал у деклараціях та розрахунках ТОВ «Укрмашпром» вважає надуманим та безпідставним і свідчить лише про порушення останнім правил ведення бухгалтерського обліку, формування і здачі податкової звітності.

Представник позивача в судовому засіданні дав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі та пояснень до неї, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав заперечення на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» зареєстровано, як юридична особа виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області 04.09.1996 року за ідентифікаційним номером 03113911, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 197821 (арк. справи 9).

Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією (далі Костянтинівською ОДПІ) проведено невиїзну документальну перевірку публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» ( далі ПАТ «Костянтинівське АТП 11409») з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період червень-грудень 2009 року та січень, березень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Укрмашпром» за ознаками нікчемності правочину, про що складено акт від 18.06.2010 року № 608/15-2-03113911 (арк. справи 37 44).

За результатами перевірки встановлені порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутні підстави для виникнення податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), а тому податковий кредит, задекларований ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» на 23333 грн. в т.ч. за грудень 2009 року в сумі 17833 грн., лютий 2010 року в сумі 5520 грн., по взаємовідносинах з ТОВ «Укрмашпром» заявлено безпідставно; порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 23333,00 грн., в тому числі за грудень 2009 року у сумі 17813,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 5520,00 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлених ознак нікчемності угоди (договір купівлі-продажу від 05.11.2009 року № КОН-09/11), що була укладена між ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» та ТОВ «Укрмашпром». Суми передплати за товар за вказаною угодою були включені до складу податкового кредитую.

На підставі складеного Акту Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення № 0000772342/0-15274 від 23.07.10 року, яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 34999,50 грн. в т.ч. за основним платежем 23333,0 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11666,5 грн. (а. с. 36, 129).

Між ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2009 року № КОН-09/11 між ТОВ «Укрмашпром», за яким продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти товар та оплатити товар на умовах договору (арк. справи 65 - 66).

Позивачем на адресу ТОВ «Укрмашпром» на виконання умов вказаного договору перерахована попередня оплата за продукцію виробничо-технічного призначення в сумі 140000 грн. (п/д № 137 від 27.11.2009 року) на розрахунковий рахунок 26003010051489 ВАТ ВТБ Банк в м.Києві МФО 321767) та в сумі 316954 грн. (п/д № 10 від 30.12.2009 р.) на розрахунковий рахунок 26005011076501 ПАТ Альфа Банк у м.Києві МФО 3003456, придбано акумулятор 140 Ач 850 А снг/513*189*233/TORNADO, барабан тормозний, к-т головка циліндрів к-т (405-409), акумулятор ISTA А-1-STANDART 6 СТ-90 Фз/2008.44000001, акумулятор 66 Ач 510 А снг/242*175*190/TORNADO, механізм рульовий, водяний насос (арк. справи 72, 73).

Позивачем до складу податкового кредиту включені такі суми ПДВ по отриманим від ТОВ «Укрмашпром» податковим накладним: у грудні 2009 року 17813,33 грн., у лютому 2010 року 5520,0 грн.

Згідно Акту перевірки від 16.06.2010 року № 4077/23-3/32645813, складеного ДПІ у Київському районі м.Донецька, щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з червня до грудня 2009 року та січень - березень 2010 року ТОВ «Укрмашпром», рахунки, на які були перераховані кошти позивачем за продукцію за договором від 05.11.2009 року № КОН-09/11, не значаться за ТОВ «Укрмашпром», основні засоби у ТОВ «Укрмашпром» відсутні, також відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про неможливість ведення господарської діяльності, а отже не мають реального товарного характеру, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (арк. справи 89 96).

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників сторін, свідка, перевірила матеріали справи за апеляційною скаргою, вивчила заперечення на апеляційну скаргу і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи. Представник позивача не оспорював, що саме такі обставини були встановлені на підставі матеріалів справи, але не погоджувався з висновками актів перевірки як Костянтинівської ОДПІ так і ДПІ в Київському районі м.Донецька, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Предметом спору у справі є правомірність прийняття Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення №0000772342/0-15274 від 23.07.10 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобовязання в розмірі 34999,50 грн. ( основний платіж 23333,0 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 11666,5 грн. Позивач вважає, що податковий орган прийняв вказане рішення на підставі необґрунтованого висновку, що між ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» та ТОВ «Укрмашпром» була укладена нікчемна угода № КОН-09/11 від 05.11.2009 року і оскільки такий висновок є хибним, то спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції, встановив, що між ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2009 року № КОН-09/11 між ТОВ «Укрмашпром», за яким продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець прийняти товар та оплатити товар на умовах договору (арк. справи 65 - 66).

Позивачем на адресу ТОВ «Укрмашпром» на виконання умов вказаного договору перерахована попередня оплата за продукцію виробничо-технічного призначення в сумі 140000 грн. (п/д № 137 від 27.11.2009 року) на розрахунковий рахунок 26003010051489 ВАТ ВТБ Банк в м.Києві МФО 321767) та в сумі 316954 грн. (п/д № 10 від 30.12.2009 р.) на розрахунковий рахунок 26005011076501 ПАТ Альфа Банк у м.Києві МФО 3003456, придбано акумулятор 140 Ач 850 А снг/513*189*233/TORNADO, барабан тормозний, к-т головка циліндрів к-т (405-409), акумулятор ISTA А-1-STANDART 6 СТ-90 Фз/2008.44000001, акумулятор 66 Ач 510 А снг/242*175*190/TORNADO, механізм рульовий, водяний насос (арк. справи 72, 73).

ПАТ «Костянтинівське АТП 11409» до складу податкового кредиту включені такі суми ПДВ по отриманим від ТОВ «Укрмашпром» податковим накладним: у грудні 2009 року 17813,33 грн., у лютому 2010 року 5520,0 грн.

Суд першої інстанції зазначив, що на час розгляду справи ТОВ «Украмашпром» зобовязання за договором щодо поставки товару за попередньою оплатою (п/д № 137 від 27.11.2009 р., п/д № 10 від 30.12.2009 року) не виконало, поставка товару не відбулася.

Відповідно до Акту перевірки від 16.06.2010 року № 4077/23-3/32645813, складеного ДПІ у Київському районі м.Донецька щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з червня до грудня 2009 року та січень, березень 2010 року ТОВ «Укрмашпром», рахунки на які були перераховані кошти позивачем за продукцію за договором від 05.11.2009 року № КОН-09/11, не значаться за ТОВ «Укрмашпром». Основні засоби у ТОВ «Укрмашпром» відсутні. Відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про неможливість ведення господарської діяльності, а отже не мають реального товарного характеру. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою (арк. справи 89 96).

На підставі вищевказаних обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, у звязку з чим дії позивача призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, тобто позивач уклав правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, тобто є нікчемним.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір це домовленість (погоджена дія) двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (стаття 626 ЦК). За змістом правочин не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина 1 статті 203 ЦК). Приписи частини 1 статті 203 ЦК узгоджуються з наступними нормами: під нікчемним правочином необхідно розуміти правочин, недійсність якого встановлена законом. Під порушенням публічного порядку розуміється пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним, але у даній справі порушення публічного порядку укладенням та виконанням договору купівлі-продажу шляхом незаконного заволодіння майном держави не було, оскільки правовідносини склалися між фізичною особою підприємцем та приватним підприємством і майно держави в цьому правочині не було предметом купівлі-продажу, а порушення податкового обліку не є ознакою нікчемності угоди.

Колегія суддів зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція правомірності правочину є важливою гарантією реалізації цивільних прав учасниками цивільних відносин, які вчиняючи правочин діють правомірно. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства: достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом, проте у спірних правовідносинах податковий орган всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів факту нікчемності правочину.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Частиною 1 статті 208 ГК передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. Санкції, встановлені цією нормою, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обовязкових платежів) чи за факт неправильного відображення результатів господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив порушення пп. 7.4.1, пп 7.4.5 . п. 7.4 ст. 7 та пп7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон №168).

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата в списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Долучені до матеріалів справи податкові накладні, банківські виписки підтверджують право позивача та правильність ним формування податкового кредиту за спірні періоди згідно норм Закону №168 (арк. справи 51 53, 72 -87).

Законом №168 не передбачено, що за висновком податкового органу про нікчемність правочинів виключаються суми податку на додану вартість з податкового кредиту.

Податковий орган при визначенні нікчемності угоди між позивачем та його контрагентом посилався на те, що відповідно до акту перевірки від 16.06.2010 року № 4077/23-3/32645813, складеного ДПІ у Київському районі м.Донецька ТОВ «Укрмашпром», рахунки на які були перераховані кошти позивачем за продукцію за договором від 05.11.2009 року № КОН-09/11, не значаться за ТОВ «Укрмашпром». Основні засоби у ТОВ «Укрмашпром» відсутні, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про неможливість ведення господарської діяльності, а отже не мають реального товарного характеру, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (арк. справи 89 96).

При апеляційному розгляді справи встановлено, що ТОВ «Урмашпром» до грудня 2010 року знаходилося за адресою: м.Донецьк, вул.Взлітна, 1. З цього приводу в судовому засіданні надав пояснення в якості свідка директор ТОВ «Укрмашпрому» Тихонов М.П.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашпром» зареєстроване з 10.11.2006 року, 10.09.2007 року до Реєстру внесений запис щодо зміни місцезнаходження вказаного товариства: - м.Донецьк, вул.Взльотна, 1, внесення інформації про відсутність вказаної юридичної особи за цією адресою відбулося тільки 16.12.2010 року (арк. справи 163 67).

ТОВ «Укрмашпром» 21.09.2009 року укладало договір банківського рахунку (на розрахунково-касове обслуговування) з ВАТ ВТБ Банком та додаткові угоди з цим же банком від 24.12.2009 р. та 04.01.2010р. , в яких зазначена адреса ТОВ «Укрмашпром» - м.Донецьк, вул.Взльотна, 1 та розрахунковий рахунок підприємства, відкритий в цьому банку.

Щодо висновку суду про те, що ТОВ «Укрмашпром» станом на день розгляду справи в суді першої інстанції свої зобовязання за договором щодо поставки товару за попередньою оплатою (п/д № 137 від 27.11.2009 р., п/д № 10 від 30.12.2009 року) не виконало, поставка товару не відбулася не є підставою для висновку про нікчемність угоди, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що позивач, укладаючи договір з ТОВ «Укрпроммаш» мав умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податку на додану вартість та отримання податкового кредиту за грудень 2009 року та лютий 2010 року внаслідок чого податковий орган прийняв протиправне спірне податкове повідомлення-рішення. саме за ознакою нікчемності угоди.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, суд першої інстанції внаслідок неповного дослідження обставин у справі, дійшов до помилкового висновку щодо необґрунтованості позову, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою позовні вимоги необхідно задовольнити.

Постанова виготовлена в повному обсязі 25 січня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.3, ст.200 ч.1 п.3, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції в Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000772342/0-15274 від 23 липня 2010 року, прийняте Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією, яким визначено суму податкового зобовязання Публічному акціонерному товариству «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» на загальну суму 34999,5 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409» судові витрати в сумі 3,4 грн. (три грн. 40 коп.).

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийЛ.А.Василенко

СуддіМ.М. Гімон

О.В. Карпушова