Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року справа №2а-18839/10/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
при секретарі судового засідання Солодько О.І.
За участю представника позивача Жолоб Я.С., представника відповідача Килимника В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-18839/10/0570 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» м. Добропілля в особі ВП «Шахта «Піонер» смт. Новодонецьке до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-18839/10/0570 позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» м. Добропілля в особі ВП «Шахта «Піонер» смт. Новодонецьке до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання вчинити певні дії, а саме, внести зміни до картки особового рахунку платника податків шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені зі збору за користування надрами загальнодержавного призначення та зі збору за геологорозвідувальні роботи за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 59851,09 грн. як неправомірно нараховані задоволено частково. Зобовязано Добропільську обєднану державну податкову інспекцію внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля»в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Піонер”, шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені зі збору за користування надрами загальнодержавного призначення та зі збору за геологорозвідувальні роботи за несвоєчасне погашення податкової заборгованості у розмірі 59851,09 грн. як неправомірно нараховані. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що податковий орган на підставі ст.7 Закону України № 2181 має право здійснювати самостійний перерозподіл сплачених платником податку сум податкових зобовязань при наявності у нього податкової заборгованості за минулі періоди. В наслідок такого перерозподілу в автоматичному режимі до обліковій картці платника податку обгрутовано було нараховано проценти.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволені позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстроване 11.03.2003 року за № 32186934 Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області (а.с. 20, 22).
Державне підприємство «Добропіллявугілля» має свої структурні підрозділи та відокремлені підрозділи, створені відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 01.04.2003 року № 2, одним з таких є Відокремлений підрозділ «Шахта «Піонер» смт. Новодонецьке, що перебуває на податковому обліку в Добропільській ОДПІ Донецької області.
Відокремленим підрозділом «Шахта Піонер» Державного підприємства «Добропіллявугілля» були перераховані грошові кошти у розмірі 415384,98 грн. зі сплаті податкових зобовязань за користування надрами загальнодержавного призначення та зі збору за геологорозвідувальні роботи наступними платіжними дорученнями № 79 від 30.04.2009 року на суму 32000 грн. за користування надра за І квартал 2009 року по строку оплати 20.05.2009 рік;№ 491 від 19.08.2009 року на суму 21028,82 грн. за користування надра за ІІ квартал 2009 року по строку оплати 20.08.2009 рік; № 637 від 30.09.2009 року на суму 6900 грн. за користування надра за ІІІ квартал 2009 року по строку оплати 20.11.2009 рік; № 752 від 12.11.2009 року на суму 101378,99 грн. за користування надра за ІІІ квартал 2009 року по строку оплати 19.02.2010 рік; № 864 віл 18.12.2009 року на суму 10100 грн. за користування надра за ІV квартал 2009 року по строку оплати 20.11.2009 рік; № 45 від 30.01.2009 року на суму 11854 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2008 року по строку оплати 19.11.2008 рік; № 70 від 27.02.2009 року на суму 48665 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІV квартал 2008 року по строку оплати 19.02.2009 рік; № 124 від 31.03.2009 року на суму 35000 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІV квартал 2008 року по строку оплати 19.02.2009 рік; № 445 від 31.03.2009 року на суму 19000 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2009 року по строку оплати 20.08.2009 рік; № 636 від 30.09.2009 року на суму 5600 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2009 року по строку оплати 20.11.2009 рік; № 691 від 21.10.2009 року на суму 5600 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2009 року по строку оплати 20.11.2009 рік; № 753 від 12.11.2009 року на суму 70458,17 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2009 року по строку оплати 19.11.2009 рік; № 863 від 18.12.2009 року на суму 47800 грн. за геологорозвідувальні роботи за ІV квартал 2009 року по строку оплати 19.02.2010 рік.
При сплаті вищезазначеними платіжними дорученнями грошових коштів у сумі 415384,98 грн. відповідачем було зараховано їх в рахунок податкового боргу, що виник за інший період, а не за призначенням платежу, які вказані в платіжних дорученнях та згідно пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нарахована пеня у розмірі 59851,09 грн. за його несвоєчасну сплату, яка відображена в картці особового рахунку платника податку.
Тобто, відповідачем було самостійно здійснено перерозподіл грошових коштів шляхом зміни призначення платежу.
Зазначені обставини сторонами у суді першої та апеляційної інстанції не заперечувались.
Згідно преамбули Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Підпунктом 16.3.3 цього Закону визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, про порушення позивачем вимог п.п.16.3.3 ст. 16 Закону № 2181. Статтею 7 цього Закону визначені джерела сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.
Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
У відповідності до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Враховуючи те, що податковим органом пеня нарахована без урахування призначання платежу, вказаного у платіжних дорученнях, зазначене призвело до нарахування пені, яка не відповідає підставам її нарахування, що визначені підпунктом 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 - після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання.
За таких обставин, самостійне перерозподіл податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-18839/10/0570 за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» м. Добропілля в особі ВП «Шахта «Піонер» смт. Новодонецьке до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала виготовлена 27 січня 2011 року.
Колегія суддівГімон М.М.
Василенко Л.А.
Карпушова О.В.
Судове рішення № 16548650, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-18839/10/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: