Ухвала суду № 16548635, 26.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Фещук А.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 року справа №2а-21159/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Касьяновій В.М.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_2 за дов. від 3 вересня 2009 року

від відповідача:ОСОБА_3 за дов. від 25 січня 2010 року

ОСОБА_4 за дов. від 19 липня 2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Словянської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 26 листопада 2010 року

по адміністративній справі№ 2а-21159/10/0570 (суддя Фещук А.В.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс»

до Словянської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 8 квітня 2010 року № 0001902343 на суму 215800 грн. задоволено, зазначене рішення визнано недійсним з мотивів його протиправності. Приймаючи дане рішення суд виходив з відсутності складу правопорушення щодо не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, а також з порушення строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених Господарським Кодексом України (арк. справи 93-94).

Словянська обєднана державна податкова інспекція, посилаючись на прийняття судом першої інстанції постанови с порушенням норм матеріального права, а саме статей 1, 4, 250 Господарського Кодексу України, не погоджуючись с рішенням суду першої інстанції, просить в апеляційній скарзі скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-21159/10/0570 від 26 листопада 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» в позові.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» є юридичною особою з 13 квітня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою ЄДРПОУ (арк. справи 15-16). Перебуває на податковому обліку Словянської ОДПІ з 21 квітня 2004 року.

Протягом лютого-березня 2010 року відповідачем здійснена планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 24 березня 2010 року № 1908/23-3-32720998 (надалі акт перевірки) (арк. справи 8-14).

На підставі акту перевірки 8 квітня 2010 року керівником податкового органу прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким застосований штраф у розмірі 215800 грн. (арк. справи 7).

Порушенням, яке обумовило застосування штрафу, згідно рішення, є пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 лютого 1995 року № 265/95ВР (надалі Закон України № 265). Підставами застосування штрафу наведені норми статті 16 та пункту 1 статті 17 зазначеного Закону.

У вересні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» звернулось до суду з позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 8 квітня 2010 року №0001902343 на суму 215800 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс» зазначило, що у відповідача не було підстав застосовувати фінансову санкцію за порушення позивачем статтю 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки реалізація товару не здійснювалась безпосередньо у місці розташування товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий Альянс», товар не зберігався у продавця. Вважає, що продавець був фактично посередником у продажу товару. Зважаючи на викладене, вважає оспорювань рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій незаконними та просить визнати його недійсним.

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено, що підприємство не проводило реєстраційні операції через реєстратор розрахункових операцій, при цьому актом перевірки встановлено, що зазначений реєстратор на підприємстві відсутній.

Перевіркою первинних касових документів встановлено, що позивач здійснював торгівлю продукцією не власного виробництва за готівкові кошти, а саме при перевірці: прибуткового касового ордеру №11 від 04 квітня 2008 року - прийнято від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 готівкові кошти у сумі 688,00 грн. в оплату металопрокату (касова книга аркуш №24 від 04 квітня 2008 року); прибуткового касового ордеру №15 від 22 квітня 2008 року - прийнято від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 готівкові кошти у сумі 6892,00 грн. в оплату металопрокату (касова книга аркуш №20 від 22 квітня 2008 року); прибуткового касового ордеру №16 від 24 квітня 2008 року - прийнято від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 готівкові кошти у сумі 7580,00 грн. в оплату металопрокату (касова книга аркуш №25 від 24 квітня 2008 року); прибуткового касового ордеру №18 від 13 травня 2008 року - прийнято від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 готівкові кошти у сумі 10000,00 грн. в оплату металопрокату (касова книга аркуш №27 від 13 травня 2008 року); прибуткового касового ордеру №64 від 22 грудня 2008 року - прийнято від Кіровоградського заводу будівельних матеріалів готівкові кошти у сумі 9000,00 грн. в оплату за шестерні (касова книга аркуш №19 від 22 грудня 2008 року); прибуткового касового ордеру №66 від 23 грудня 2008 року - прийнято від Кіровоградського заводу будівельних матеріалів готівкові кошти у сумі 9000,00 грн. в оплату за шестерні (касова книга аркуш № 20 від 23 грудня 2008 року) (арк. справи 12).

Аналіз зазначених господарських операцій доводить, що у спірних відносинах має місце укладення та виконання цивільних та господарських угод, та розрахунок за товари на виконання зазначених угод шляхом оприбуткування готівки до каси підприємства. Перевірка даних взаємовідносин можлива з огляду на дотримання касової дисципліни, а не на наявність або відсутність правильності проведення розрахункової операції в розумінні статі 1 Закону України № 265.

Відсутність у позивача реєстратора розрахункових операцій обумовлює безпідставність застосування штрафу за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій встановленого пунктом першим статті 17 Закону України №265. Колегія суддів зазначає, що в межах спірних відносин відсутній сам склад правопорушення.

Тим самим, висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, безпідставно встановлено порушення позивачем підпунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР.

Колегія суддів зазначає, що перевірка контролюючим органом здійснена відповідно до компетенції, встановленої частиною 1 статті 15 Закону України № 265 та пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII, але рішення прийнято з порушенням норма матеріального права.

Стосовно правомірності застосування адміністративно-господарських санкцій у межах спірних відносин, колегія суддів приймає доводи та висновки суду першої інстанції, та погоджує правомірність застосування норм Господарського кодексу до спірних правовідносин з огляду на наступне.

Положеннями частини 1 статті 238 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Застосовуючи санкції спірним рішенням податковий орган, який є контролюючим стосовно спірних відносин, виходить з порушення позивачем порядку здійснення господарської діяльності у галузі торгівлі. Таким чином, посилання податкового орану на незастосування норм даного Кодексу до спірних правовідносин є безпідставним.

Характер застосованих спірним рішенням адміністративно-господарських санкцій доводить правомірність застосування до спірних відносин статті 250 ГК України, якою визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Питання застосування норм статті 250 ГК України неодноразово розглядалося Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України. Зокрема Ухвалою Вищого адміністративного суду "Про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій" від 19 березня 2009 року за позовом ВАТ до Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за допущені порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що при прийнятті спірного рішення податкова інспекція мала застосовувати статтю 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання.

Відповідно до складеного акту від 24 травня 2010 року та доданих ТОВ «Промисловий Альянс» рахунків-фактур, прибуткових касових ордерів, видаткових накладних (арк. справи 59-71), вбачається, що вказані правопорушення були вчинені протягом квітня-травня 2008 року. Тим самим, з моменту вчинення правопорушень пройшло більше одного року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції стосовно того, що у зв'язку з наведеним рішення суб'єкта владних повноважень про застосування фінансових санкцій підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-21159/10/0570- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2010 року у справі № 2а-21159/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 січня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 26 січня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко