Ухвала суду № 16548632, 20.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кододова О. В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року справа №22/165а/5006 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Геращенка І.В. , Блохіна А.А.

при секретарі Дровникової К.В., за участю представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю від 04.01.2011 року, представника відповідача ОСОБА_3 за довіреністю від 04.01.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року по адміністративній справі № 22-165а за позовом Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський" машинобудівний завод", м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2007 року №0000052200/14763,-

ВСТАНОВИЛА:

10 травня 2007року Відкрите акціонерне товариство „Старокраматорський" машинобудівний завод", м. Краматорськ звернулось у Господарський суд Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання рішення ДПІ в м. Краматорську №0000052200/14763 від 17.04.2007р. про нарахування пені за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньо економічної діяльності в сумі 103034,41грн за зовнішньо -економічним контрактом №72/503/001 від 04.04.2005р укладеного між ВАТ „СКМЗ" із фірмою „BIGIN GROUP LLC" м. Бетани Бич, США недійсним та відмінити його.

Постановою від 30 листопада 2010 року Господарський суд Донецької області позовні вимоги про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2007 року №0000052200/14763 - повністю задовольнив.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року по адміністративній справі № 22-165а та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що відповідач вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної справи заперечував, вважає, що постанова суду є законною, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та про процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Державна податкова інспекція м. Краматорськ здійснила планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, по результатам якої складений акт перевірки №365-23-2-05763642 від 10.04.2007 року.

Під час здійснення перевірки було встановлено, що ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод" далі ”СКМЗ” в перевіряємому періоді здійснював зовнішньо-економічну діяльність, в тому числі із фірмою «BIGIN GROUP LLC» м.Бетани Бич, США, а саме між ВАТ „СКМЗ" та фірмою «BIGIN GROUP LLC» м.Бетани Бич, США був укладений контракт №72/503001 від 04.04.2005 року За даним контрактом позивач здійснив передоплату на рахунок нерезидента в розмірі 12300 євро, граничний термін надходження імпорту продукції по зазначеній передоплаті визначений 03.07.2005 року. В акті перевірки зазначено, що станом на 31.12.2006 року у ВАТ „СКМЗ" по нерезиденту фірма «BIGIN GROUP LLC» м.Бетани Бич, США рахується дебіторська заборгованість в розмірі 12300 євро.

Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод" та фірмою «BIGIN GROUP LLC» м.Бетани Бич, США був укладений контракт №72/503001 від 04.04.2005 року, за яким ВАТ „СКМЗ" придбав на умовах DDU Краматорськ, Україна обладнання та прилади згідно із специфікацією. В специфікації зазначено, що предметом контракту є оптичний емісійний спектрометр SРЕСТRОМАХ у кількості 1 штука. Відповідно до порядку оплати позивачем 6.04.2005року було здійснено передплату в сумі 12300 євро.

Відповідно до ст.4 контракту передбачено, що товар повинен бути поставлений автомобільним транспортом протягом 80 календарних днів від дати оплати. Датою поставки є дата штампу регіональної митниці вантажоотримувача, якою згідно відмітки на СМR є 15.07.2005р. Граничною датою поставки є 05.07.2005р.

16 червня 2005року сторонами контракту була підписана додаткова угода №1 до вищезазначеного контракту, якою була змінена загальна сума контракту в сторону збільшення до 57300 евро. Відповідно до статті 4 умов Контракту датою поставки є дата штампу регіональної митниці вантажоотримувача.

Під час здійснення митного контролю вантажного автомобілю на Ягодинській митниці, який перевозив спектрометр на адресу ВАТ „СКМЗ" було встановлено, що водієм при перетині митного кордону був підмінений рахунок-фактура на зазначений вантаж, а саме рахунок фактура вартістю 57300 євро був підмінений на рахунок-фактуру вартістю 12300 грн. За вказаним фактом Ягодинською митницею була порушена кримінальна справа №14/20500/2005 за ознаками злочину передбаченого ч.І ст.201 КК України відносно вказаного водія. Вказаний оптичний емесійний спекрометр визнаний речовим доказом у кримінаоьній справі. Згідно постанови слідчого відділу Управління СБУ у Волинській області була прийнята постанова про передачу речових доказів на відповідальне зберігання ВАТ „СКМЗ".

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган при здійсненні перевірки, в акті перевірки відобразив, що в листах від митних органів на адресу позивача були відсутні посилання на контракт (дата, номер) відповідно до якого було ввезено спектрометр, а інших документів в підтвердження надходження продукції на територію України по імпортному контракту №72/503001 від 04.04.2005 року до перевірки ВАТ „СКМЗ" не були надані. Таким чином, при відсутності належним чином оформленої ВМД, яка засвідчує закінчення митного контролю, митне оформлення вантажу, сплату податків і зборів під час ввезення та надає дозвіл на вільне використання товару на митній території України, товар оптичний емісійний спектрометр SРЕСТRОМАХ у кількості 1 штука не може, на думку податкового органу, вважатись імпортом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про помилкові висновки податкового органу, який дійшов висновку, що позивач порушив ст.2, 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і за результатами перевірки прийняв рішення про застосування штрафних санкцій №0000052200/14763 від 14.04.2007р, та нарахував пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньо - економічної діяльності по даному контракту у сумі 103034,41грн.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме постанови слідчого СВ УСБ України у Волинській області від 04.11.2006 року, 15.07.2005 року на митному переході в м. Ягодині працівникам української митниці водієм фірми перевізника «RENDAR іmрогt-ехрогt» ОСОБА_4 були пред'явлені товаросупроводжуючі документи: рахунок-фактура №1406 від 04.04.2005 року, в якій було зазначено вартість спектрометру у сумі 12300 євро та СМR №118477/05 (міжнародна товаротранспортна накладна) на якій здійснена відмітка регіональної митниці 15.07.2005 року, про те, що пред'явлений товар знаходиться під митним контролем.

Статтею 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що момент здійснення експорту (імпорту)-це момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар , що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п.2 ст1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Переміщення товаррів через митний кордон України у вантажних відправленнях-це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних опрацій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів намитну теріторію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація (п.23 ст. 1 МК України)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність зазначеної відмітки на товаросупроводжуючих документах підтверджує прийняття товарів, що перемішуються через митну територію України та транспортних засобів до митного контролю, яке розпочинається у відповідності до ст.72 МК України після подання митному органу ВМД та усіх товаросупроводжуючих документів.

Крім того колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

За змістом ст.ст. 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в , іноземній валюті» (в редакції чинній на момент здійснення операції), норми якого спрямовані на недопущення безпідставного відтоку товарів (робіт, послуг) та валютних коштів з України, умовою для настання відповідальності резидента є непоставка товарів (робіт, послуг), щодо яких здійснено авансовий платіж, протягом 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

За приписами ст. 188 Митного кодексу України імпорт -це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Статтею 189 Митного кодексу визначено, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає, зокрема подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України.

Метою митного контролю є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу (ст.70 МК України).

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (ст. 72 МК України).

Постановою господарського суду Донецької області від 19 травня 2010 року по справі №31/106а ( а.с.143-146) за результатами акту перевірки від №248-23-6-05763642 від 03.03.2006 року визнано недійсними рішення ДПІ м. Краматорськ №0000062241/0/11128 від 11.03.2006 року в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 17288,93грн за зовнішньо-економічним контрактом №72/503/001 від 04.04.2005 року укладеного між ВАТ „СКМЗ" із фірмою «BIGIN GROUP LLC» м. Бетани Бич, США. та в частині визначення строку сплати пені (10 днів з дня отримання рішення) як податкових зобов'язань з посиланням на п.5.3 ст.5 ЗУ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно постанови від 19 травня 2010 року судом, при розгляді справи №31/106а досліджувались ті ж самі обставини, що є предметом дослідження у справі №22/165а, та судом було встановлено, що рішення ДПІ м. Краматорськ №0000062241/0/11128 від 11.03.2006р., яке складене за результатами акту перевірки від №248-23-6-05763642 від 03.03.2006р., в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 17288,93грн за зовнішньо-економічним контрактом №72/503/001 від 04.04.2005р укладеного між ВАТ „СКМЗ" із фірмою «BIGIN GROUP LLC» м. Бетани Бич, США є недійсним. Зазначена постанова господарського суду Донецької області залишена без змін згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2010 року.

При розгляді справи №31/106а досліджувався період з 01.07.2004 року по 30.09.2005 року за результатами акту перевірки від 03.03.2006 року №248/23-2-05763642, який передував періоду з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року що є предметом розгляду даної справи. У акті від 10.04.2007 року №365-23-2-05763642 є посилання на попередній акт перевірки, висновки якого у будь-якому випадку впливають на висновки наступного акту. Відтак, спростування висновків попереднього акту перевірки обумовлюють по ланцюгу безпідставність висновків акту перевірки від 10.04.2007 року №365-23-2-05763642.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо неприйняття як обґрунтовані доводів відповідача, що документом, який посвідчує факт переміщення товару через митний кордон України є виключно вантажно-митна декларація, з огляду на положення ст. 70, 72 МК України та визначення терміну ВМД в „Положенні про вантажно-митну декларацію", затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 року.

Колегія суддів вважає,що суд першої інстанції вірно дійшов висновку,що порушення позивачем строків, передбачених ст. 2 ЗУ „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року не доведено відповідачем, отже застосування штрафних санкцій у вигляді пені в сфері зовнішньо економічної діяльності відповідно до ст. 4 зазначеного закону у сумі 103034,41грн. є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року по адміністративній справі № 22-165а залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Донецької області від 30.11.2010 року по адміністративній справі № 22-165а за позовом Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський" машинобудівний завод", м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.2007р. №0000052200/14763 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 25 січня 2011 року.

Головуючий

суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: І.В.Геращенко

А.А.Блохін