Ухвала суду № 16548622, 20.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року справа №2а-22656/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чебанова О.О.

суддів Старосуда М.І. , Юрченко В.П.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І., за участю: представника позивача Кузьменко Є.В., представника відповідача Романенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі № 2а-22656/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Гевіс» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень від 06 вересня 2010 року № 0001402302/0/35993, № 0001412302/0/35994,-

В С Т А Н О В И Л А:

28 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2010 року № 0001402302/0/35993, № 0001412302/0/35994.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі № 2а-22656/10/0570 позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржену постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю „СП Гевіс" є юридичною особою, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 14324054.

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську (відповідач) була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 18.08.10 № 1830/23-2-14324054, в якому було встановлене порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 , 5.4.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", та пп. 7.7.1, 7.7.2 п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області 6 вересня 2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001412302/0/35993 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 266184,30 грн., з яких 199208,00 грн. основний платіж та 66976,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0001412302/0/35994/10/23-3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31579,00 грн., з яких невідшкодовано на момент проведення перевірки 151515,00 грн., відшкодовано 8956,00 грн., штрафні санкції 1389,00 грн.

Спірні податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі зазначеного акту перевірки і стосуються визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заниження податку на прибуток спірним податковим повідомленням - рішенням виявлено на підставі підпунктів п. 5.1 , 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 , 5.4.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. 3.2.1 акту перевірки встановлено, що позивачем не проведено коригування валових витрат у сторону їх зменшення по сумам повернених постачальникам матеріалів у рядку 04.1 (витрати на придбання) та рядку 05.1 (зміна суми компенсації вартості товарів) декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2009 року та в декларації за 3 квартали 2009 року, як то передбачено вимогами п. 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно видаткової накладної (повернення) від 02.04.09 № ВП-0000001 позивачем було повернуто постачальнику ТОВ «АЛТК» довіреність ЯЛФ № 466379 від 02.04.09 на ім'я ОСОБА_4 гранулят ПХВ в кількості 923 кг на суму без ПДВ 10 000,00 грн.; та згідно видаткової накладної (повернення) від 27.08.09 № ВП-0000003 позивачем було повернуто постачальнику ТОВ «АЛТК» довіреність ЯЛФ № 466381 від 27.08.09 на ім'я ОСОБА_4 гранулят ПХВ в кількості 928,69 кг на суму без ПДВ 10 059,91 грн., а всього 20 059,91 грн.

П. 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

В основу встановленого порушення податковий орган зазначив, що період, в якому сталась заміна суми компенсації повернених товарів (гранулят) припадав на 1 та 3 квартали 2009 року.

Сторонами не спростовується факт наявності укладених позивачем договорів на оренду виробничих приміщень з ВАТ НВП «Оснастка» та АТ «Норд», відповідно до умов яких облік і оплата електричної енергії проводиться згідно показників приборів обліку.

Спірною у даних правовідносинах обставиною є правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат сум по оплаті електроенергії орендодавцям у приміщеннях, які орендуються позивачем для ведення господарської діяльності.

Пунктом 3.2.1 акту перевірки встановлено, що позивачем завищено суму задекларованих у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 2009 рік валових витрат у розмірі 250 000 грн. на підставі договору про надання маркетингових послуг від 16.10.09 № 161009, укладеного з ТОВ «Альта Строй». Оскільки податковий орган вважає, що відсутній зв'язок надання маркетингових послуг з господарською діяльністю позивача, з огляду на приписи п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.4 п. 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», перевіркою встановлено що маркетингові дослідження не були використані у власній господарській діяльності позивача.

Документальна перевірка проводилась у приміщенні слідчого відділу податкової міліції ДПІ у місті Краматорську, без присутності посадових осіб позивача та без можливості підтвердити документально факт використання маркетингових послуг у господарській діяльності позивача шляхом укладання контрактів купівлі-продажу профілів.

Пунктом 3.2.1 акту перевірки встановлено, що позивачем безпідставно завищено валові витрати у зв'язку з задекларованими в рядку 05.2 декларації з податку на прибуток за перше півріччя 2009 року «самостійно виявлені помилки минулих податкових періодів» у розмірі 126 031,00 грн., оскільки під час проведення перевірки позивачем не було надано розрахунків, додаткових документів, які б підтверджували правомірність задекларованої суми.

Підставою для висновку про безпідставність завищення валових витрат відповідач зазначає акт попередньої планової виїзної перевірки від 10.09.09 № 2203/23-2-14324054 за період з 01.01.08 по 31.03.09, яким були досліджені валові витрати того періоду та висновки якого позивачем не оскаржувались.

Заниження податку на додану вартість спірним податковим повідомленням - рішенням виявлено на підставі підпунктів пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 3.2.2 акту перевірки встановлено, що позивач, у порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до складу податкового кредиту суми сплаченої електроенергії, маркетингових послуг та повернення товару.

За наслідками зазначеного порушення відповідачем зроблено висновок про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 99425,00 грн., у тому числі за квітень 2009 року у сумі 2777,00 грн., за травень 2009 року у сумі 7292,00 грн., за червень 2009 року у сумі 740,00 грн., за липень 2009 року у сумі 5833,0 грн., за серпень 2009 року у сумі 7291,00 грн., за вересень 2009 року у сумі 3333,00 грн., за жовтень 2009 року у сумі 5420,00 грн., за листопад 2009 року у сумі 4137,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 221,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 51048,00 грн., за березень 2010 року у сумі 11333,00 грн.

Згідно з наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовими відомостями по рахунку валові витрати (контрагенти валові витрати/доходи; продаж (придбання) товарів за 2008 рік), відповідно до яких сума валових витрат за 2008 рік становить 6 922 916,02 грн. Ці данні співпадають з даними декларації з податку на прибуток за 2008 рік - рядок 04.1 - витрати на придбання товарів (робіт, послуг) - 6 922 702 грн.

Відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку валові витрати (контрагенти валові витрати/доходи; продаж (придбання) товарів за 2008 рік), 6 жовтня 2008 року згідно видаткової накладної № ПН-0000332 позивачем отримано від контрагента гранулят у розмірі 21 666,60 грн., та 1 грудня 2008 року здійснено сторно валових витрат згідно акту обстеження товару від 24.10.2008 року на суму 20 059,91 грн. Таким чином, обороти позивача з ТОВ «АЛТК» за 2008 рік склали 1 606,69 грн. Як оприбуткування товару від ТОВ «АЛТК», так і виключення зі складу валових витрат цих сум відбулось в одному податковому періоду (4 квартал 2008 року), тобто витрати по придбанню гранулята у ТОВ «АЛТК» позивачем не було включено до складу валових витрат по декларації з податку на прибуток за 2008 рік. Фактичне повернення товару на адресу ТОВ «АЛТК» як на підставу коригування валових витрат саме в періоді повернення не ґрунтується на Законі, оскільки позивачем не включались суми у розмірі 20 059,91 грн. у валові витрати за результатами декларування з податку на прибуток за 2008 рік, а отже, відсутні підстави для коригування валових витрат у 1 та 3 кварталі 2009 року.

Поняття та склад валових витрат визначені статтею 5 Закону № 334, відповідно до пункту 5.1 якої валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334 передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно матеріалів справи спірні господарські операції відображені в бухгалтерському обліку позивачем правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках.

Кількість та вартість електричної енергії була сплачена на підставі відповідних рахунків орендодавців та актів про надання послуг.

Стаття 4 Закону № 996 передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, не може бути підставою для зменшення валових витрат на вартість послуг з отримання електроенергії відсутність двосторонніх актів зняття показників лічильників обліку електроенергії з посиланням на Правила користування електроенергією, оскільки зазначені правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами. Постачальником визнається особа, яка отримала ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії. Позивач безпосередньо не має взаємовідносин з виробником або постачальником електричної енергії, а є її користувачем, а тому посилання відповідача на цей нормативно-правовий акт є помилковим.

Відповідно до пункту 5.1 Закону № 334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Склад валових витрат наведений у пункті 5.2 даної статті. Витрати, які не включаються до складу валових витрат, визначені пунктом 5.3 вищенаведеної статті. Відповідно до підпункту 5.3.9 даного пункту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За результатами маркетингових досліджень за договором про надання маркетингових послуг позивачем було укладено наступні контракти купівлі-продажу профілів та комплектуючих для виробництва пластикових вікон: контракт від 17 травня 2010 року № 17/05/10 з ТОВ «ТД «Гевіс» та контракт від 27 липня 2010 року № 27/07/10 з ТОВ «Авюр Сервіс», копії яких долучені до матеріалів справи.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.10 по адміністративній справі № 2а-6553/09/0570 за позовом ТОВ «СП «Гевіс» до ДПІ у м. Краматорську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень за наслідками акту планової виїзної перевірки від 10.09.09 № 2203/23-2-14324054 за період з 01.01.08 по 31.03.09 зазначені рішення визнані протиправними та скасовані. Судом встановлено, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про завищення складу валових витрат ТОВ «СП «Гевіс» за перевіряємий період та неправомірність виключення зі складу валових витрат сум у розмірі 5 794 457 грн.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням, в адміністративній, цивільній або господарській справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини, які зазначені відповідачем в акті перевірки, не відповідають дійсності, а отже, не приймаються як докази здійснення правомірних дій щодо виключення зі складу валових витрат суми 126 031,00 грн.

Встановлено, що зазначені порушення полягають у тому, що виключивши суму зі складу валових витрат, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, які досліджувались при розгляді попереднього спірного податкового повідомлення-рішення у даному рішенні, позивач безпідставно сформував частину податкового кредиту у розмірі 99425,00 грн.

Колегія суддів, дійшла висновку про правомірність формування валових витрат позивачем за спірними господарськими операціями при розгляді попереднього спірного податкового повідомлення-рішення у даному рішенні, правила включення сплачених за наслідками здійснення спірних господарських операцій сум податку на додану вартість відповідно до приписів пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем дотримані.

Враховуючи наведене, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 31 589,00 грн. та завищення залишку від'ємного значення у рядку 26 декларації з ПДВ на 67619,00 грн., а також застосування штрафної санкції у розмірі 1389,00 грн. є безпідставним.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Гевіс» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2010 року № 0001402302/0/35993, № 0001412302/0/35994.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у звязку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року у справі № 2а-22656/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Гевіс» м. Краматорськ до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 вересня 2010 року № 0001402302/0/35993, № 0001412302/0/35994 залишити без змін.

Ухвала прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 20.01.2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі 25.01.2011 року.

Колегія суддів:/підпис/О.О. Чебанов

/підпис/М.І. Старосуд

/підпис/В.П. Юрченко

З оригіналом згідно.

СуддяО.О. Чебанов