Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2011 року справа №2а-20104/09/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Міронової Г.М.
суддів Яманко В.Г. , Юрко І.В.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Яманко В.Г., Юрко І.В., при секретарі: Дегтярьовій А.М., за участю представника позивача Дементьєва В.А., представників відповідача ОСОБА_3 за довіреністю №873/10/10-013 від 14.01.2010 р., ОСОБА_4 за довіреністю № 4086/10/10-013 від 02.02.2010 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емпоріум» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.,
ВСТАНОВИЛА:
20 листопада 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
В обгрунтуваня позовних вимог зазначав, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача щодо додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.12.2007 р. по 21.12.2008 р. Результати перевірки оформлено актом № 1035/23-2/35611043 від 06.07.2009 р. На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0002192340/0 від 17.07.2009 р. про стягнення з позивача суми заниженого податку на прибуток підприємств на загальну суму 58610,60 грн. За результатами розгляду скарги 21.09.2009 р. відповідачем прийнято рішення про залишення без змін податкового повідомлення рішення № 0002192340/0 від 17.07.2009 р. та винесено нове податкове повідомлення рішення № 0002192340/1 від 22.09.2009 р.
Позивач зі спірним податковим повідомленням рішенням № 0002192340/1 від 22.09.2009 р. не погодився, оскільки під час проведення планової виїзної перевірки підприємством були надані в повному обсязі усі необхідні первинні бухгалтерські та інші документи. Також позивач надав до суду першої інстанції заяву про доповнення підстав позову, у якій зазначив, що згідно пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у звязку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти. Загальна балансова вартість іноземної валюти, проданої позивачем протягом 2008 р. становить 92845548 грн. Позивач наполягав на тому, що за підсумками 2008 р. він мав право включити до складу валових витрат та відобразити за рядком 4.13 декларації балансову вартість проданої іноземної валюти на суму 92845548 грн. Фактично позивачем включено до валових витрат меншу суму, а саме 91088483 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Емпоріум» задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 22 вересня 2009 року № 000219340/1 на загальну суму 58 610 (пятдесят вісім тисяч шістсот десять гривень) 60 коп.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Емпоріум» відмовити у повному обсязі..
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що працівниками ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька за участю представника ДПА у Донецькій області була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.12.07 р. по 31.12.08 р., за результатами якої встановлені порушення п. 4.1.3, п. 4.1 ст. 4, підпункту 7.3.5. п. 7.3 ст. 7, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1. ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідач стверджує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги факти порушень, виявлені фахівцями відповідача та відображені в акті, складеному за результатами проведення перевірки. Також вказав, що в ході проведеної перевірки позивачем були визнані наявні помилки, припущені при веденні бухгалтерського обліку та самостійно скореговані суми валових витрат та валових доходів, що додатково підтверджує правильність висновків акту перевірки.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а судове рішення без змін, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що загальна балансова вартість іноземної валюти, яка надійшла на рахунок позивача у 2008 р. становила 92845 548 грн. Суд вважав, що за підсумками 2008 р. позивач мав право включити до складу валових витрат та зазначити у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства балансову вартість проданої ним іноземної валюти, яка становить 92845 548 грн. Судом було встановлено, що фактично у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік позивачем була зазначена сума в розмірі 91088 483 грн. Таким чином, позивачем за підсумками 2008 року була навіть занижена сума валових витрат від продажу іноземної валюти. Крім того, суд врахував, що сума за надання аудиторських та нотаріальних послуг взагалі не була зазначена позивачем у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік. Суд вказав, що відповідачем не було надано жодних доказів того, що позивачем у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік внесені суми за надання аудиторських та нотаріальних послуг.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що всі декларації були оформлені позивачем відповідно до вимог наказу ДПА України від 29.03.2003 р. № 143, яким було затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання. Порядком передбачено, що у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства зазначаються інші витрати, крім визначених у 04.1 / 04.12, тобто витрат на придбання товарів (робіт, послуг) та суми витрат зі страхування, довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення.
При цьому затверджена форма декларації з податку на прибуток підприємства не передбачає розшифровки суми, яка зазначається у рядку 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства.
П.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, щоу разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Пунктом 2.2 вказаного Положення визначено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.
Згідно вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При апеляційному розгляді справи була призначена судова економічна експертиза, за висновком № 3917/24/7009/25 від 23 грудня 2010 року якої висновки акту перевірки № 1035/23-2/35611043 від 06.07.2009 року податкового органу щодо заниження податку на прибуток за спірний перевіряємий період документально не обгрунтовані (а.с. 20-23 т. 2)
З урахуванням викладеного та з огляду на приписи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2010 року у справі № 2а-20104/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Емпоріум» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судового рішення, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 17 січня 2011 року.
Головуючий суддя: Г.М.Міронова
Судді: В.Г.Яманко
І.В. Юрко
Судове рішення № 16548528, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-20104/09/0570. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: