Ухвала суду № 16548487, 14.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2011 року справа №2а-23132/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Губської Л.В.

суддів: Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Тімченко М.Ю.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_2- за довіреністю від 04.08.2010р.,

представників відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю від 04.10.2010р.,

ОСОБА_4- за довіреністю від 10.09.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсною картки відмови та рішення органу владних повноважень, та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,-

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство «Виробниче обєднання «Конті» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсною картки відмови та рішення органу владних повноважень, та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.10.2009р. позивачем через свого митного брокера Закрите акціонерне товариство "Укрсервіс" було подано до Східної митниці декларацію митної вартості №700000005/9/010882 на суміш рослинних олій хімічно не модифіковану (не гідрогенізована та не еладинізована), придатну для вживання (для виготовлення харчових продуктів у тому числі для кондитерських виробів) «ILLEXAO SC 70» у кількості 10400 кг за ціною 4525,00 доларів США за 1000 кг. на загальну митну вартість 47060,00 доларів США або 376903,54 гривень, (згідно контракту з компанією "AarhusKarlshamn Sweden AB", Швеція за №01/КON/6 від 14.08.2006р.) з метою оформлення товару в режимі "Імпорт-40" (випуск у вільний обіг). Підставою для здійснення дій митного брокеру є договір доручення №1740-04.3 на здійснення митних брокерських послуг від 20.12.2005р., укладений між Позивачем та Декларантом. Карткою відмови №700000024/9/020506 від 05.10.2009 року підприємству було відмовлено у митному оформленні товару з вимогою збільшити митну вартість товару. Під час контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем було витребувано на підтвердження задекларованої митної вартості: каталоги, специфікація фірми-виробника товару; інформація, зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару; інформація з мережі Інтернет. 05.10:2009р. декларантом позивача було зроблено напис на зворотному боці ДМВ, що «надання документів за п.1-3 вказаного вище переліку, вважає недоцільним, оскільки декларантом були надані документи в повному обсязі для проведення процедури митного оформлення та визначення митної вартості товарів за ціною договору». Зазначає, що ст.11 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено, що при здійсненні експортних та імпортних операцій в розрахунках із закордонними партнерами застосовуються контрактні ціни, які формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Відповідно до ст.190 Господарського кодексу України вільні ціни ухвалюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Також, при визначенні митної вартості товарів митний орган повинен дотримуватись приписів нормативно-правових актів, що встановлюють законодавчо обумовлений порядок і процедури визначення митним органом митної вартості товарів, зокрема, з проведення консультацій з декларантом, у ході яких може бути здійснено обмін наявною у сторін інформацією з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач з таким рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В своїй апеляційній скарзі позивач наголошує, що до митного органу під час митного оформлення були подані не тільки обовязкові документи на підтвердження заявленої митної вартості, але й відразу й додані документи, надання яких передбачено п. 11 Порядку 1766, що підтверджується листом вих. № 2971/11/1081 від 05.10.2009, який, в свою чергу, надавався позивачем виключно з метою доведення митному органу позиції щодо необхідності визначення митної вартості товару за першим методом за ціною договору. Проте, митницею безпідставно, без проведення обчислення та розрахунків величини витрат вартості задекларованого товару, не дивлячись на те, що позивач надав документальне підтвердження митної вартості за ціною договору, було заявлено вимогу про надання документів для підтвердження митної вартості.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, в той час, як представники відповідача заперечували проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що Закрите акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Конті" є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 25112243 та діє на підставі статуту.

Згідно з контрактом з компанією "AarhusKarlshamn Sweden AB", Швеція за №01/КON/6 від 14.08.2006р. на адресу позивача надійшов товар - суміш рослинних олій хімічно не модифікованої (не гідрогенізована та не еладинізована), придатна для вживання (для виготовлення харчових продуктів, у тому числі для кондитерських виробів) «ILLEXAO SC 70» у кількості 10400 кг за ціною 4525,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 47060,00 доларів США або 376903,54 гривень.

02.10.2009р. позивачем через митного брокера Закрите акціонерне товариство "Укрсервіс" було подано до Східної митниці відповідну декларацію митної вартості №700000005/9/010882.

Відповідно до ст. 264 Митного кодексу України позивачем був отриманий дозвіл Східної митниці на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати до державного бюджету обов'язкових платежів згідно митної вартості, визначеної митним органом.

Позивачем було прийняте рішення про здійснення митного оформлення товару не за ціною договору, а за ціною, яка була визначена митним органом, була подана нова вантажна митна декларація із зазначенням митної вартості, визначеної митним органом, і були сплачені митні платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митним органом за методом № 3, що, як вважав позивач, перевищує митні платежі, які підлягали сплаті до бюджету позивачем у разі здійснення митного оформлення за митною вартістю, визначеною за першим методом, на 262756,00 грн.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами п. 2 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» № 339 від 9 квітня 2008 р. N 339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України; декларуванні товарів і транспортних засобів; повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обовязок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України - подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

За приписами пункту 17 постанови Кабінету міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року „Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України”, до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів.

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надати митному органу передбачені законодавством документи та відомості, необхідні для виконання митних процедур. Якщо декларантом не надано в установлений законодавством десятиденний термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган відповідно до ст.265 Митного кодексу України, п.14 Порядку, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Право митного органу використовувати під час контролю митної вартості таке джерело інформації як цінова база даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України визначено Наказом Державної митної служби України від 24.06.2009р. № 602 "Про затвердження порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України".

Під час контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідачем було встановлено, що заявлена митна вартість товару суміш рослинних олій «ILLEXAO SC 70» складала 4,53 доларів США/кг, що є нижчою у порівнянні з митною вартістю на раніше оформлені аналогічні товари згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ, а саме: 4,99 доларів США/кг.

Невідповідність заявленої позивачем митної вартості даним цінової інформації при визначенні митної вартості ЄАІС ДМСУ є підставою витребування Східною митницею додаткових документів на підтвердження визначеної позивачем митної вартості товару.

На виконання ст.88 Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 за № 1766 на декларації митної вартості відповідачем-1 05.10.2009р. було запропоновано позивачу надати додаткові документи в обґрунтування заявленої митної вартості, а саме: каталоги, специфікації фірми - виробника товару; інформацію зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару; інформацію з мережі Інтернет.

Проте, декларантом позивача 05.10.2009р. було зроблено напис на зворотному боці ДМВ, що «надання документів за п.1-3 вказаного вище переліку, вважаю недоцільним, оскільки декларантом були надані документи в повному обсязі для проведення процедури митного оформлення та визначення митної вартості товарів за ціною договору».

Стаття 266 Митного кодексу України визначає методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну. Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1)за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4)на основі віднімання вартості;

5)на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6)резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист від 05.10.2009р. за вих. № 2971/11/1081 свідчить про проведення консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, оскільки саме під час таких консультацій порушується питання щодо заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що ненадання до митного органу всіх необхідних для визначення митної вартості документів, зумовлено саме бездіяльністю декларанта в їх отриманні та є фактично невиконанням законної вимоги митниці про надання додаткових документів, і вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачає.

Ухвала в повному обсязі складена 17 січня 2011 року.

Керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій органу владних повноважень, визнання недійсною картки відмови та рішення органу владних повноважень, та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

(підписи)

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко