Ухвала суду № 16548422, 13.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року справа №2а-23872/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Старосуда М.І.

суддів: Юрченко В.П., Чебанова О.О.

при секретарі судового засідання Чеплигіні П.І.

за участю: представника відповідача Бєляєвої І.В.

представника третьої особи Гнатенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 01 грудня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-23872/10/0570

за позовом Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції

до Донецького інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Дослідне господарство Донецького інституту агропромислового виробництва УААН»

про стягнення коштів, одержаних за нікчемним правочином у розмірі 38600,30 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Донецького інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук про стягнення коштів, одержаних за правочином, вчиненим з метою, яка завідома суперечить інтересам держави та суспільства, у зв'язку із його нікчемністю у сумі 38 600,30 грн.

Позивач зазначив, що відповідач, як продавець за господарським зобов'язанням купівлі-продажу, здійснив продаж товару, торгівля яким потребує наявності ліцензії. Податковим органом, за результатами перевірки встановлено відсутність у відповідача такої ліцензії. Посилаючись на нормативні приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 173, 207, 208 Господарського кодексу України, позивач вважає, що продаж відповідачем товару, згідно податкової накладної від 30.06.2009р, № 13 та видаткової накладної від 13.04.2009р.ю № 12, містить ознаки нікчемності, з оглядку на що, з відповідача слід стягнути в доход Державного бюджету України кошти, отримані за таким нікчемним право чином, у розмірі 38 600,30 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-23872/10/0570 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що пунктом 11 статті 9 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-Ш «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що ліцензуванню підлягають виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин). Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

До недійсних угод належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Таким чином, ДІАПВ здійснило продаж пестицидів без отримання ліцензії. Зазначений правочин суперечить вимогам Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» тобто є нікчемним.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

13.04.2009 року між відповідачем та ДП «Донецьким інститутом агропромислового виробництва УААН» укладено договір безвідсоткової позички № 1.

Згідно п. 1, 4 вказаного договору, у якості предмету визначено зобов'язання відповідача у якості позикодавця передати у власність ДП «Донецький інституту агропромислового виробництва УААН» у якості позичальника протруювач насіння «Раксіл-Ультра», у кількості визначеній у договорі, а позичальник зобов'язується повернути його позикодавцю до 01.05.2009 року.

11.05.2009 року між відповідачем та ДП «Донецький інституту агропромислового виробництва УААН» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору безпроцентної позички від 13.04.2009р. № 1, згідно якої у зв'язку із відсутністю необхідності використання препарату «Раксіл Ультра», неможливістю позичальником повернення даного протруювача, сторони домовились внести зміни в п. 1.1 договору безвідсоткової позички № 1 від 13.04.2009р. та доповнити вказаний договір пунктом наступного змісту «при неможливості повернення обумовленого в п.1.1 договору предмету позики, позичальник повертає вартість отриманого у позику майна», а саме у розмірі 38 600,30 грн., у т.ч. податок на додану вартість у розмірі 6 433,38грн.

Ясинуватською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Донецького інституту агропромислового виробництва УААН з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007г по 30.06.2010р. про що було складено Акт від 30.08.2010р. № 367/23-1/00729333.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2010 р. Донецьким інститутом агропромислового виробництва УААН в порушення п. 11 ст. 9 Закону України від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», у червні 2009р. реалізовано дослідному господарству ДІАВП УААН препарат для протруювання насіння «Раксіл Ультра» у кількості 77,2 л., згідно податкової накладної від 30.06.2009р. № 13 на суму 38 600,30 грн., у т.ч. податок на додану вартість 6 433, 38 грн., та видаткової накладної від 13.04.2009р. № 12.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України, від 01.06.2000, № 1775-Ш «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що цей Закон визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Пунктом 11 статті 9 вказаного закону України передбачено, що виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) підлягають ліцензуванню.

Абзацом 2 ст. 4 вказаного Закону України передбачено, що реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Нормативним приписом ст. 6 Закону України, від 01.06.2000, № 1775-Ш «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» встановлено, що орган ліцензування:

забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування, крім випадків, передбачених цим Законом;

видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;

здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

формує і веде ліцензійний реєстр.

Орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, що здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.

Повноваження органу ліцензування не можуть бути делеговані іншим особам, у тому числі створеним органом ліцензування, крім випадку, передбаченого цим Законом. У разі якщо Кабінет Міністрів України визначає органом ліцензування Раду міністрів Автономної Республіки Крим відповідні повноваження за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим можуть передаватися відповідним міністерствам та республіканським комітетам Автономної Республіки Крим.

Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність субєктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.

Частиною 2-3 ст.22 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» передбачено, що до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.

Відповідно п. 4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із врахуванням змін та доповнень) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Отже, згідно вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», факт здійснення безліцензійної діяльності необхідно підтвердити відповідним рішенням органу ліцензування.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача компетенції щодо встановлення факту порушення відповідачем умов здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, оскільки на позивача покладено обов'язок здійснення контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, тоді як відповідний орган ліцензування приймає висновок щодо встановлення факту порушення Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» чи відсутності такого порушення, при здійсненні суб'єктом господарювання діяльності, що підлягає ліцензуванню.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-23872/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року у справі № 2а-23872/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі з 14.01.2011 року.

ГоловуючийМ.І. Старосуд

СуддіВ.П. Юрченко

О.О. Чебанов