Ухвала суду № 16548395, 12.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року справа №2а-22079/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Гайдара А.В.,

при секретарі Іванченко О.В., за участю представника позивача Столяренкової Н.М., представників відповідача Присяжного С.М., Яковенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-22079/10/0570 за позовом Приватного підприємства "Воздействие" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Юзпрогрестрейд" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 20228/0001962340/0-10/23-3130 від 04 серпня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Юзпрогрестрейд" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 20228/0001962340/0-10/23-3130 від 04 серпня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані допущенням з боку відповідача при винесені оскаржуваного рішення застосування підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначені підстави для включення сум сплачених податків до податкового кредиту звітного періоду та вичерпний перелік підстав, наявність яких обумовлює неможливість включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту. Позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 5534/23-3/33489329 від 21 липня 2010 року щодо нікчемності укладених між Приватним підприємством «Воздействие» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» договорів на постачання товарів (продукції) та відсутністю реального виконання цих угод спростовуються наданими позивачем первинними документами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-22079/10/0570 позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 20228/0001962340/0-10/23-313 від 04 серпня 2010 року, яким Приватному підприємству «Воздействие» визначено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 2057676,00 грн., з яких за основним платежем 1371784,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 685892,00 грн.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт зазначає, що угоди позивача є нікчемними, у здійснених операціях позивача з контрагентами відсутній реальний характер, вказує на порушення судом п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. за № 168/97- ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями; п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.99 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями; п. 19 ст. 2, ст. 9 Бюджетного кодексу України, п.п 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зі змінами та доповненнями, ст. ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В судовому засіданні представники відповідача, підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, заперечень на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, врегульовано п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

21 липня 2010 року Державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Воздействие» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» (код ЄДРПОУ 35834153) за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Перевірку проведено на підставі даних Системи автоматизованого співставлення по платнику податку на додану вартість (позивача) щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України за січень 2009 року грудень 2009 року; копій документів по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» (третя особа без самостійних вимог на предмет спору), наданих за супровідним листом № 13543 від 22 червня 2010 року; відповіді Макіївської ОДПІ на запит № 22654 від 11 червня 2010 року. За наслідками проведеної перевірки відповідачем складений акт перевірки № 5534/23-3/33489329 від 21 липня 2010 року (т. 1 арк. справи 10-24).

04 серпня 2010 року на підставі викладених в Акті перевірки № 5534/23-3/3489329 від 21 липня 2009 року висновків щодо порушення позивачем пункту 1.4. статті 1 та підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення № 20228/0001962340/0-10/23-31 (т. 1 арк. справи 25), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 2057676,00 грн., з яких за основним платежем 1371784,00 грн., за штрафними (фінансовими ) санкціями 685892,00 грн.

Підставами для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення № 20228/0001962340/0-10/23-31 стали висновки, викладені в акті перевірки щодо наявності ознак нікчемності в угодах, укладених між Приватним підприємством «Воздействие» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» № 1/03-11 від 03 листопада 2008 року та № 2/02-11 від 02 листопада 2009 року, на підставі яких позивач придбав товар, що підтверджується накладними та податковими накладними. Як зазначено в акті перевірки № 5534/23-3/33489329 від 21 липня 2009 року суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів в загальній сумі 1594153,83 грн., з яких: 38548,84 грн. у січні 2009 року, 59972,25 грн. у лютому 2009 року, 67440,54 грн. у березня 2009 року, 123705,74 грн. у квітні 2009 року, 126196,80 грн. у травні 2009 року, 125566,88 грн. у червні 2009 року, 252890,85 грн. у липні 2009 року, 31734,45 грн. у серпні 2009 року, 89464,70 грн. у вересні 2009 року, 359627,77 грн. у жовтні 2009 року, 199736,88 грн. у листопаді 2009 року, 119268,13 грн. у грудні 2009 року.

Проте, в ході проведення аналізу наданих позивачем первинних документів встановлено відсутність інформації про конкретні послуги, що придбанні позивачем, їх вартість та одиницю виміру, що стало підставою для дійдення податківцями висновків про відсутність факту отримання послуг, недоведеності ведення виробництва позивачем та використання придбаних товарів у власній господарській діяльності. В Акті перевірки № 5534/23-3/33489329 від 21 липня 2010 року зазначено, що згідно отриманої відповіді від Макіївської обєднаної державної податкової інспекції проведення перевірки взаємовідносин позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» є неможливим через незнаходження останнього за юридичною адресою. В обґрунтування неправомірності формування позивачем податкового кредиту звітних податкових періодів січня грудня 2009 року, відповідач визначив обставини, встановлені актом Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про неможливість перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» з питань підтвердження отриманих від платника Приватного підприємства «Воздействие» відомостей за січень 2009 року березень 2010 року № 1738/23-3/33489329 від 11 червня 2010 року. Згідно встановлених обставин в цьому Акті, за даними декларації з податку на прибуток за перший квартал 2010 року сума доходу від господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» склала 92900,00 грн. основні засоби в товариства відсутні, до декларації на прибуток за звітний податковий період перший квартал 2010 року не надавався додаток К 1. Згідно розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві у вересні 2010 року складає 1 особа. Із зазначеного в акті № 5534/23-3/33489329 від 21 липня 2010 року вбачається, що встановлені в Акті перевірки № 1738/23-3/33489329 від 11 червня 2010 року обставини відсутності щодо в контрагента позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» складських приміщень та трудових ресурсів у кількості, достатній для реалізації господарських операцій, свідчать про проведення фінансових транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мають реального товарного характеру. Отже, як зазначено в акті № 5534/23-3/33489329 від 21 липня 2010 року згідно частин 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України укладені між позивачем та третьою собою без самостійних вимог на предмет спору угоди мають ознаки нікчемності. Через дійдення висновків про нікчемність укладених угод між позивачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору № 1/03-11 від 03 листопада 2008 року та № 2/02-11 від 02 листопада 2009 року, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 1.4. статті 1 та підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при здійснені податкового обліку податку на додану вартість за господарськими операціями на підставі укладених із товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» угод. З огляду на таке, на думку податкової інспекції, позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість розмірі 1 594 158,00 грн., у тому числі за січень 2009 року - 38549,00 грн., лютий 2009 року - 59972,00 грн., березень 2009 року - 67441,00 грн., квітень 2009 року - 123706,00 грн., травень 2009 року - 126197,00 грн., червень 2009 року - 125567,00 грн., липень 2009 року - 252890,85 грн., серпень 2009 року - 31734,45 грн., вересень 2009 року - 89465,00 грн., жовтень 2009 року - 359628,00 грн., листопад 2009 року - 199737,00 грн., грудень 2009 року - 119268,00 грн., що призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті на загальну суму 1371784,00 грн., у тому числі за квітень 2009 року 49192,00 грн., за травень 2009 року 128812,00 грн., червень 2009 року 114109,00 грн., липень 2009 року 249888,00 грн., серпень 2009 року 26560,00 грн., вересень 2009 року 148590,000 грн., жовтень 2009 року 327076,00 грн., листопад 2009 року 175728,00 грн., грудень 2009 року 151829,00 грн. та завищення суми відємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 26) у розмірі 2287730,00 грн., у тому числі за січень 2009 року - 19352,00 грн., лютий 2009 року - 98521,00 грн., березень 2009 року 150012,00 грн., квітень 2009 року 240475,00 грн., травень 2009 року 237860,00 грн., червень 2009 року 237860,00 грн., липень 2009 року 249318,00 грн., серпень 2009 року 252321,00 грн., вересень 2009 року - 198370,00 грн., жовтень 2009 року 198370,00 грн., листопад 2009 року 230922,00 грн., грудень 2009 року 174349,00 грн.

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем суми податкового кредиту в наданих деклараціях з податку на додану вартість за звітні податкові періоди січень 2009 року грудень 2009 року, який сформований позивачем за наслідками виконання угод, укладених між Приватним підприємством «Воздействие» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд».

Як вбачається з матеріалів справи 03 листопада 2008 року між Приватним підприємством «Воздействие» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» (продавець) укладено договір про співробітництво № 1/03-11 (т. 2 арк. справи 81-82). За умовами зазначеного договору продавець (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) зобовязався поставити продукцію відповідно до наданих покупцем (позивачем) заявок, а покупець зобовязався здійснювати своєчасну сплату отриманої продукції згідно виставлених рахунків. Відповідно до пункту 7.1. договору про співробітництво № 1/03-11 від 03 листопада 2008 року договір вступає в силу з моменту його підписання та укладається строком на 1 рік. В період дії договору з 29 грудня 2008 року по 30 жовтня 2009 року позивачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору узгоджено постачання продавцем товарів, що підтверджується заявником, що є додатками № 20 137 до договору № 1/03-11 від 03 листопада 2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 83-201). Згідно змісту наявних в матеріалах справи заявок, шляхом їх підписання сторонами узгоджувалися: перелік продукції, що має постачатися; спосіб доставки (доставка транспортом продавця на склад покупця за адресою: м. Донецьк, пр. Партизанський 1а, строк поставки, упаковка, вартість партії, термін оплати.

01 липня 2008 року між субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_6 та позивачем укладено договір оренди № 1/07-08 (т. 4 арк. справи 80-82), за умовами якого позивач (орендар) прийняв в строкове платне користування приміщення складу площею 285,1 кв.м. розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Партизанський 1-а. Відповідно до пункту 4.2. укладеного договору розмір орендної плати за користування приміщенням складає 100,00 грн. за повний календарний місяць користування. Згідно пункту 2.2. договору приймання майна за цим договором здійснюється за актом приймання передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу майна в оренду. Факт передачі мана підтверджується актом від 01 липня 2008 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Додатковою угодою до договору оренди № 1/07-08 від 01 липня 2008 року сторони за договором оренди домовилися про зарахування в рахунок орендної плати частину суми у розмірі 3500,00 грн., сплаченої позивачем (орендарем) за ремонтно-будівні роботи в приміщенні, що орендується.

02 листопада 2009 року між Приватним підприємством «Воздействие» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд» (продавець) укладено договір про співробітництво № 2/02-11 (т. 2 арк. справи 202-203). За умовами зазначеного договору продавець (третя особа без самостійних вимог на предмет спору) зобовязався поставити продукцію відповідно до наданих покупцем (позивачем) заявок, а покупець зобовязався здійснювати своєчасну сплату отриманої продукції згідно виставлених рахунків. Відповідно до пункту 7.1. договору про співробітництво № 2/02-11 від 02 листопада 2009 року договір вступає в силу з моменту його підписання та укладається строком на 1 рік. В період дії договору з 02 листопада 2009 року по 29 грудня 2009 року позивачем та третьою особою без самостійних вимог на предмет спору узгоджено постачання продавцем товарів, що підтверджується заявками, що є додатками № 1-25 до договору № 2/02-11 від 02 листопада 2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 2 арк. справи 204-228). Згідно змісту наявних в матеріалах справи заявок, шляхом їх підписання сторонами узгоджувалися: перелік продукції, що має постачатися; спосіб доставки (доставка транспортом продавця на склад покупця за адресою: м. Донецьк, пр. Партизанський 1 а, строк поставки, упаковка, вартість партії, термін оплати).

Виконання зазначених угод мало своє відображення в податковому обліку позивача, та підтверджено первинними документами наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки надані позивачем первинні документи підтверджують, виконання спірних угод та правомірність формування відповідачем податкового кредиту.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування відємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-22079/10/0570 за позовом Приватного підприємства "Воздействие" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Юзпрогрестрейд" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 20228/0001962340/0-10/23-3130 від 04 серпня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 січня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 14 січня 2011 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

А.В. Гайдар