Постанова № 16548376, 11.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2011 року справа №2а-5846/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

при секретарі Запорожцевій Г.В.

за участю

представника позивача Мухамєтчина А.Т.

представника відповідача Мухіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-5846/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області «про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 лютого 2008 року №0000012302 у сумі 9356385 грн.», -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Тітан ЛТД» звернулось до суду з позовом про скасування рішення ДПІ у м. Лисичанську Луганської області про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 11 лютого 2008 року №0000012302 у сумі 9356385 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-5846/10/1270 позов було задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надання послуг грального бізнесу має свої особливості, зокрема, моделі, які використовуються позивачем, не забезпечують реалізації фіскальних функцій, а нормативно обґрунтовані технічні вимоги до автоматів з надання таких послуг, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення діючих автоматів відсутні.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265), просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено на обовязковість виконання вимог законодавства й відсутність технічних умов для гральних автоматів щодо забезпечення фіскальної функції не передбачена законом як підстава для звільнення від дотримання обовязкових правил, зокрема стосовно застосування до спірних операцій реєстраторів розрахункових операцій.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД» субєкт господарювання, зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 07.06.1994 року за номером №1160. Остання реєстрація змін від 26.09.2007 року за номером №1381105007000582 у звязку з новою редакцією виду діяльності і доповненням переліку видів діяльності. Свідоцтво про державну реєстрацію від 07.06.1994 року №13811050001000582, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Чекістів, 3/17 (Т.1 а.с.41-42).

Одним з видів діяльності позивача за КВЕД є: 92.70.0 діяльність з організації азартних ігор згідно з ліцензіями на право здійснення господарської діяльності:

-серія АВ №082966 від 15.05.2006р. «Організація діяльності азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах)» (Т.1 а.с.55).

30 січня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Луганської області проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тітан ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 20.09.2007 року, про результати якої складено акт №5/23-21784342, в якому, зокрема, зазначені порушення про те, що ТОВ «Тітан ЛТД» не зареєстрував в ДПІ м. Лисичанська та не використовував в гральних залах жодного реєстратора розрахункових операцій. Протягом 2007 року надання послуг здійснювалось без застосування зареєстрованих, опломбованих у встановленому порядку та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій та видачі особам, які отримали послугу у сфері грального бізнесу розрахункових документів встановленої форми (фіскальних чеків) (Т.1 а.с.12-40).

Готівка, отримана від проведення розрахункових операцій з наданням послуг на гральних автоматах, вилучалась з гральних закладів підприємства шляхом складання актів інкасації гральних автоматів. Усього в касі підприємства, у перевіряємий період з 31.12.2006 року по 30.09.2007 року було оприбутковано готівкових коштів, отриманих від проведення розрахункових операцій із застосуванням гральних автоматів, без застосування РРО, на загальну суму 1871277 грн., що підтверджується прибутковими косовими ордерами (Т.2 а.с.5-105).

Актом перевірки встановлено порушення пункту 1 ст. 3 Закону № 265 в частині не проведення розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій на загальну суму 1 871 277 грн. та порушення пункту 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР в частині не видачі розрахункових документів встановленої форми (фіскальних чеків) особам, які отримали послуги, на повну вартість проведених операцій (Т.1 а.с.39).

11 лютого 2008 року, на підставі Акту, начальником ДПІ в м. Лисичанську прийнято спірне рішення №0000012302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення п.1,2 ст. 3 Закону №265 та на підставі п.11 ст. 11 Закону №265 згідно з п.1 ст. 17 Закону №265 застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 356 385 грн. (Т.1 а.с.10).

Статтею 17 Закону № 265 встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання РРО.

Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку може бути підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону № 265.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до вимог статті 218 Господарського Кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. В силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може, бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону № 265 на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону № 265 у частині використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією. Місцевий суд звернув увагу на те, що перевіряємий період був з 31.12.2006 року по 30.09.2007 року, тобто до діючого наказу ДПА України від 10 вересня 2008 року № 581.

За таких обставин наявність вини суб'єкта господарювання позивача по справі, у порушенні ним порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключалася.

Разом із тим, із моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему.

Така правова позиція викладена і в листі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2009 р. №962/13/13-09.

Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитися судова колегія.

Так, згідно п.1 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, ТОВ "Тітан ЛТД", як суб'єкт, який надає послуги з використанням гральних автоматів, в силу вимог Закону № 265 зобов'язаний проводити розрахункові операції (щодо надання цих послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Згідно абз.3 ч.1 ст. 2 Закону № 265 реєстратор розрахункових операцій (РРО) - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Виходячи з вище наведеного, головною ознакою РРО є реалізація в ньому фіскальної функції, і це є також головною метою запровадження РРО.

Відповідно, якщо у пристрої або програмно-технічному комплексі не реалізовані фіскальні функції, такий пристрій (програмно-технічний комплекс) не є РРО.

У вищевказаному абз.3 ч.1 ст. 2 Закону № 265 також наводиться приблизний перелік можливих видів РРО: електронний контрольно-касовий апарат, електронний таксометр, ... тощо, однак, як зазначено вище, відсутність у будь-якого з цих пристроїв фіскальної функції позбавляє їх статусу РРО.

Отже, ТОВ "Тітан ЛТД" у порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону № 265 проводив розрахункові операції при наданні вказаних послуг без застосування РРО та без видачі розрахункового документу встановленої форми.

Відповідальність за вказані правопорушення передбачена п. 1 ст. 17 Закону № 265 у вигляді фінансової санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих послуг (які не проведені через РРО і на які не роздруковані відповідні розрахункові документи).

Державні податкові інспекції у містах забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених законодавчими актами України (п. 6 ст. 10, п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

За вказані правопорушення, на підставі ст.ст. 10,11 Закону України «Про держа вну податкову службу в Україні» ДПІ у м. Лисичанську Луганської області застосовано до ТОВ "Тітан ЛТД" фінансові (штрафні) санкції в сумі 9356385грн.

Враховуючи викладене, працівники ДПІ діяли в межах закону і рішення ДПІ від 11 лютого 2008 року №0000012302 про застосування до ТОВ "Тітан ЛТД" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9356385грн відповідає вимогам чинного законодавства, а отже є законним.

Доводи позивача, які знайшли підтримку в оскаржуваній постанові Луганського окружного адміністративного суду, щодо порушень Міністерством економіки та Мінпромполітики України постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121, не є обґрунтованим, оскільки у вказаній постанові недвозначно встановлений термін запровадження автоматів, оснащених пристроями фіскальної памяті. Іншого діючим законодавством не передбачено.

Статтею 218 ГК України передбачено звільнення від відповідальності лише у тому випадку, якщо субєкт господарювання доведе, що ним було вжито усіх заходів щодо недопущення правопорушення. Позивач так і не довів суду, що йому заважало не використовувати взагалі гральні автомати, не оснащені фіскальними функціями, у здійсненні господарської діяльності, тобто щоб не допустити порушення закону.

Посилання позивача на наявність сертифікату відповідності є нікчемними, оскільки цей документ посвідчує відповідність ігрового автомату технічним умовам використання, державним стандартам, а не з огляду на дотримання функцій фіскального пристрою як реєстратора розрахункових операцій, що передбачено спеціальним законодавством.

Доводи місцевого суду щодо правомірності невикористання РРО не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Зокрема, суд першої інстанції зазначив, що п.7 ст. 9 Закону № 265 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив). З урахуванням того, що позивач має відповідний торговий патент на право здійснення торговельної діяльності, діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, і що актом перевірки не встановлено порушень пункту 2.2. ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями, позивач здійснював господарську діяльність у період, що перевірявся відповідачем з дотриманням встановленого порядку ведення касових операцій, чим забезпечував фіскалізацію отриманих коштів у сфері ігрового бізнесу.

Колегія суддів зазначає, що порушення касової дисципліни є самостійним видом адміністративно-господарського правопорушення, відмінним від виявленого актом перевірки податкового органу.

Статтею 9 Закону № 265 передбачено виключний перелік розрахункових операцій, при здійсненні яких реєстратори та розрахункові книжки не застосовуються.

Розрахункові операції, проведені позивачем та вказані у акті перевірки від 14.05.2007 р., до зазначеного переліку не віднесені.

В п.7 ст. 9 Закону № 265 мова йде про спеціальний торговий патент. Позивач такого спеціального патенту не надав.

Взагалі, Закон України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» було доповнено нормами щодо спеціального торгового патенту згідно із Законом N 102/98-ВР від 10.02.98.

Так, спеціальний торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування відповідно до цього Закону. (Частину першу статті 2 доповнено абзацом згідно із Законом N 102/98-ВР від 10.02.98). В подальшому абзац другий частини першої статті 2 виключено на підставі Закону N 849-IV ( 849-15 ) від 22.05.2003.

Торговий патент позивачу виданий 03.04.2007 (Т.1 а.с.151).

Колегія суддів не бере до уваги лист Вищого адміністративного суду України від 03.07.2009 р. №962/13/13-09, оскільки судовими рішеннями цього суду, прийнятими різними складами пізніше в часі (вересні та жовтні 2010 року) підтверджено правомірність дій податкового органу в аналогічному спорі (Т.2 а.с.1-4).

Більш того, за наслідками розгляду спору в цій справі Луганський окружний адміністративний суд своєю постановою від 5 червня 2008 року (Т.1 а.с.166-169), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2008 року (Т.1 а.с.199-200), задовольнив позов практично з тих самих мотивів, що наведені в оскаржуваній постанові. Проте, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 6 липня 2010 року скасував попередні судові рішення в цій справі, направивши її на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

В повному обсязі постанова складена 13.01.2011 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі № 2а-5846/10/1270 - скасувати.

У задоволенні позову ТОВ «Тітан ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську «про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 лютого 2008 року №0000012302 у сумі 9356385 грн.» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дати складення її в повному обсязі.

Головуючий:І.В.Сіваченко

Судді:С.П.Дяченко

О.О.Шишов