Ухвала суду № 16548343, 06.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2011 року справа №2а-24136/10/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Солодько О.І.,

За участю представника позивача Антоненка А.В., представника відповідача Полторацької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2-а-24136/10/0570 за позовом Комунального підприємства «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000152342/0 від 20.09.2010 року на суму 29284,50грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2а-24136/10/0570 позов Комунального підприємства «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000152342/0 від 20.09.2010 року на суму 29284,50 грн. задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення рішення Словянської обєднаної державної податкової інспекції № 0000152342/0 від 20.09.2010 на суму 29284,5 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача про нікчемність угоди, укладеної позивачем з ТОВ «НПФ «Конструктив», в наслідок якої позивач незаконно включив до валових витрат суми, які сплачені ТОВ «НПФ «Конструктив» за придбану проектно-технічну документацію. Вважає, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «НПФ «Конструктив», є нікчемною, а тому понесені позивачем по ній витрати підлягають виключенню з його податкового обліку, оскільки це призвело до завищення позивачем валових витрат та заниження податку на прибуток.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Словянської міської ради 30.01.2009 року (арк. справи 39-40), знаходиться на обліку відповідача та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва № 06585749 від 22.05.1999 р.

У період з 02.09.2010 по 08.09.2010 Словянською ОДПІ проводилася невиїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування валових доходів та валових витрат за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту за квітень 2009 року по взаємовідносинам з ТОВ «НПФ «Конструктив», за результатами якої податковим органом складено акт від 13.09.2010 року № 6338/23-4-20394018 (арк. справи 11-23).

Відповідно до висновків акту перевірки, встановлено, зокрема, порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 33467 грн. за 1 квартал 2009 року, занижено податок на прибуток за півріччя 2009 року в сумі 19523 грн.

У звязку з виявленими порушеннями податкового законодавства відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000152342/0 від 20.09.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 29284,5 грн., у тому числі за основним платежем 19523 грн., штрафними санкціями 9761,5 грн. (арк. справи 10).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем було надано до суду достатній обєм документів, які підтверджують зв'язок витрат, здійснених позивачем по оплаті послуг з розробки проектної документації його контрагентами, а тому віднесення їх до валових витрат є правомірним.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на досліджених по справі доказах, яким дана належна правова оцінка.

З матеріалів справи вбачається, що між Комунальним підприємством «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс» (далі КП «ОДМСОК») (Замовник) та ТОВ «НПФ «Конструктив» (Виконавець) 23.02.2009 року було укладено Договір № 9/2 на розробку проектної документації, відповідно до положень якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання виконати обстеження корпусу № 1 КП «ОДМСОК», дати висновок про технічний стан конструкцій будівлі і можливості реконструкції з прибудовою під загальноосвітню школу, розробити робочий проект «Реконструкція існуючого корпусу комунального підприємства «Обласний дитячо молодіжний санаторно оздоровчий комплекс» під загальноосвітню школу (арк. справи 24-26).

Додатком № 1 до Договору № 9/2 від 23.02.2009 сторонами визначено календарний план робіт за договором (арк. справи 28) Крім того, КП «ОДМСОК» та ТОВ «НПФ «Конструктив» затверджено завдання на проектування (додаток № 4) до Договору № 9/2 від 23.02.2009 (арк. справи 32-33), сформовані та затверджені кошториси вартості робіт по обстеженню та реконструкції корпусу КП «ОДМСОК», підписаний зведений кошторис на розробку проектної документації (арк. справи 27-31). Крім того, зазначеним Договором № 9/2 від 23.02.2009 визначені вартість, порядок оплати робіт, терміни та порядок виконання робіт.

Надання послуг з боку ТОВ «НПФ «Конструктив» згідно Договору № 9/2 від 23.02.2009 р. на розробку проектної документації підтверджується актом від 01.04.2009 здачі-прийняття 1-го етапу робіт по Договору № 9/2 від 23.02.2009 (арк. справи 34), актами від 14.04.2009 та від 27.04.2009 здачі-прийняття 2-го етапу робіт по Договору № 9/2 від 23.02.2009 (арк. справи 35-36), накладною № 1 від 21.04.2009 відповідно до якої КП «ОДМСОК» отримало проекту документацію, Робочий проект «Реконструкція існуючого корпуса комунального підприємства «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс» під загальноосвітню школу (арк. справи 37).

Факт оплати виконаних робіт з боку КП «ОДМСОК» на адресу ТОВ «НПФ «Конструктив» згідно Договору № 9/2 від 23.02.2009 сторонами не оспорюється та не спростовується.

Крім того, необхідність розробки проектної документації, яка є предметом Договору № 9/2 від 23.02.2009 р., наведена в містобудівном обгрунтуванні розміщення КП «ОДМСОК» (а.с. 104), затвердженом рішенням № 20-5 від 29.04.2009 року Святогірської міської ради (а.с. 103). При цьому результат по вищевказаному договору, а саме проектна документація, були оглянуті в судовому засіданні в суді першої інстанції, що не оспорюється сторонами.

Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи та знайшли своє підтвердження і в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В акті перевірки відповідач зазначає, що є підстави вважати правочини нікчемними на підставі ст. 228 ЦК України як такі, що порушують публічний порядок.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено, що позивач, укладаючи Договір № 9/2 від 23.02.2009 р. з ТОВ «НПФ «Конструктив», мав умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як субєкт владних повноважень на якого покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «НПФ «Конструктив» і правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які були надані при проведенні документальної перевірки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання висновків відповідача про порушення позивачем п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за півріччя 2009 року в сумі 19523 грн. неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків, зазначених судом першої інстанції, а тому судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення її без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Словянської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року у справі № 2-а-24136/10/0570 за позовом Комунального підприємства «Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс» до Словянської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000152342/0 від 20.09.2010 року на суму 29284,50 грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 10 січня 2011 року.

Колегія суддівМ.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова