Ухвала суду № 16548244, 24.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року справа №2а-5258/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Сіваченка І.В.

Яковенка М.М.

при секретарі Касьяновій В.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

представника відповідача не зявився

у відкритому судовому засіданні розглянула апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 р. у справі № 2а-5258/10/1270 (головуючий І інстанції Островська О.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 р. у справі № 2а-5258/10/1270 позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 року № 0000382360/0 та від 18.06.2010 року № 0000382360/1, прийняті Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс».

Зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську підтвердити і включити до складу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАА Транс» суму у розмірі 46270 грн. (сорок шість тисяч двісті сімдесят грн.).

Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права. У звязку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення в якому відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо (неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Однією з функцій, покладених на державні податкові інспекції, згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Судом встановлено, що ТОВ «ЛАА Транс» є юридичною особою та платником податку на додану вартість.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 7.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

П. 7.7.4. вказаної статті визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п. 7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213), податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав уважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого самого строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п. 7.7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п. 7.7.7. Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» 19.11.2009 до Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування було подано податкову декларацію з податку на додану вартість. У рядку 25 розділу ІІІ декларації зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, - 449055 грн. (а.с. 43-44).

На підставі службового посвідчення співробітниками Ленінської МДПІ у м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «ЛАА Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок підприємства у акт банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 21.05.2009 № 374/23-616/31718995. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ЛАА Транс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 46270 грн. При цьому в акті зазначено, що не можливо підтвердити суму бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлене ТОВ «ЛАА Транс» за жовтень 2009 року всього на суму 46270,49 грн., у тому числі на суму 13088,90 грн. (1 ланцюг ТОВ «Компанія «Транспеле» сума ПДВ 147118 грн. 2 ланцюг ТОВ «НК Артеміда-Ойл» сума ПДВ 114472 грн., 51,33% - 3 ланцюг ТОВ «Логістик гарант» сума ПДВ 891898,34 грн., 45,02% - 4 ланцюг ТОВ «МУРАМАС», 38,5%) та на суму 33181,59 грн. (1 ланцюг ТОВ «Компанія «Транспеле» сума ПДВ 147118 грн. 2 ланцюг ТОВ «НК Артеміда-Ойл» сума ПДВ 114472 грн., 51,33% - 3 ланцюг ТОВ «Пандорра» сума ПДВ 870408,84 грн., 43,94% - 4 ланцюг ТОВ «Полукс Дон», 100%) (а.с. 6-14).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000382360/0 від 21.05.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46270 грн. (а.с. 5).

За результатами перевірки попереднього податкового періоду (вересень 2009 року) складено довідку від 03.11.2009 року № 951/23-616/31718995 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЛАА Транс». У довідці зазначено, що підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2009 року в сумі 261796 грн. не можливо, що повязано з відслідкуванням ланцюга постачання товарів (послуг) в рамках дії наказу ДПА України від 18.08.2005 № 350, з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 20.10.2009 № 568 (а.с. 15-24).

Податкове повідомлення рішення № 0000382360/0 від 21.05.2009 було оскаржене позивачем у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами розгляду скарги Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийнято рішення № 25838/23-223 від 18.06.2010 про результати розгляду первинної скарги (а.с. 30-34), яким було залишено без змін повідомлення рішення № 0000382360/0 на суму 46270 грн., а скаргу директора ТОВ «ЛАА Транс» залишено без задоволення.

На підставі рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 25838/23-223 від 18.06.2010 про результати розгляду первинної скарги було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000382360/1 від 18.06.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 46270 грн. (а.с. 45).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що дії відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо винесення податкового повідомлення рішення № 0000382360/0 від 21.05.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування не відповідають вимогам закону.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обовязок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачеві Ленінській МДПІ у м. Луганську всі необхідні документи для відшкодування ПДВ.

Суми заявленого бюджетного відшкодування підтверджені документами, які були перевірені під час проведення перевірок фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську, а саме - статутними документами, договорами, податковими накладними, первинними бухгалтерськими документами, які також містяться в матеріалах даної справи.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на відсутність у позивача документів, які б свідчили про факт поставки йому товару не відповідають дійсноості, тому що позивачем надані суду договір на заправку паливом від 01.06.2009 р. № JJM/2/29, рахунки-фактура, платіжні доручення, витратні накладні, які підтверджують даний факт.

У відповідності з нормами Закону про ПДВ, платник податку не може і не мусить нести відповідальність за стан проведення розрахунків з бюджетом по всьому ланцюгу придбання продукції. Процедурою проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, порядок проведення якої встановлено п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, також не передбачається особиста відповідальність платника податку за стан проведення розрахунків з бюджетом по всьому ланцюгу придбання продукції. Цю норму встановлено службовими документами ДПАУ, які не є законом з питань оподаткування ПДВ та суперечать Закону про ПДВ в частині встановлення правил формування податкового кредиту платника ПДВ та проведення бюджетного відшкодування цього податку.

Отже, ТОВ «ЛАА Транс» мало всі законні підстави для зазначення вказаних сум ПДВ до бюджетного відшкодування відповідно до абзацу «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 46270 грн. суперечать нормам Закону України «Про податок на додану вартість», яким, як зазначено вище, право господарюючого субєкта платника ПДВ, на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення від 18.06.2010 № 0000382360/1 підлягає скасуванню.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 р. у справі № 2а-5258/10/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 р. у справі № 2а-5258/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАНС" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, залишити без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена та підписана 27 грудня.2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: І.В. Сіваченко

М.М. Яковенко