Ухвала суду № 16548143, 06.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2010 року справа №2а-22355/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання Касьяновій В.М,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 р. у справі № 2а-22355/10/0570 (головуючий І інстанції Шальєва В.А. ) за позовом Державного підприємства "Донецьквантажтранс" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 р. у справі № 2а-22355/10/0570 позов було задоволено, а саме визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо прийняття податкового повідомлення № 105660016722388 від 30.08.2010 р. про розподіл сплаченої суми податкового зобовязання в сумі 185789,61 грн. та пені в сумі 1715,39 грн. Зобовязано Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Донецьквантажтранс» з податку на додану вартість та зарахувати: сплачену суму за платіжним дорученням № 8351 від 30.08.2010 р. у сплату податкового зобовязання за липень 2010 р. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р.

Суд першої інстанції обґрунтував, це тим, що у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації. Також згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 р. у справі № 2а-22355/10/0570, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що були порушенні норми п.7.7 ст. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 16.1.1., п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також відповідно до п.п. 16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, та вважав, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване і підстав для його скасування немає.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, думку представника позивача, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Державне підприємство «Донецьквантажтрас» зареєстровано в якості субєкта господарювання рішенням виконавчого комітету Селідівської міської ради, державна реєстрація проведена 12.06.2002 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32011542, перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ.

Відповідач Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р. державним підприємством «Донецьквантажтранс» було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 187595 грн.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до зазначених приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були виконані в повному обсязі зобовязання щодо сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 187595 грн. шляхом перерахування сум податку платіжним дорученням. Платіжне доручення № 8351 від 30 серпня 2010 р. було надано банку до настання граничного строку сплати податку та зборів за липень 2010 р. Отримання банком платіжних доручень підтверджується відповідними відмітками банку про одержання на платіжних дорученнях (а.с. 7).

Не зважаючи на виконання зобовязання зі сплати податку та зборів з боку платника податку, Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька було направлено позивачу податкове повідомлення 105660016722388 від 30.08.2010 р. (а.с. 5) про здійснення розподілу сплаченої суми податкового боргу, з яких 185789,61 грн. були зараховані на погашення боргу а 1715,39 грн. на погашення пені.

Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про визнання зазначених дій податкового органу протиправним з наступних підстав.

Податковим боргом у відповідності до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Абзацом першим підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Відповідно до абзацу другого підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 N 290 (надалі - Інструкція).

Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється пунктом 3.7 Інструкції.

Як зазначено у вказаній нормі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758, із змінами та доповненнями, повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Отже, податкове повідомлення - це є письмове попередження платника податків про те, що до надіслання повідомлення йому було нараховано податкове зобов'язання у зв'язку з випадком, який передбачено даним Законом.

З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії податкового органу щодо розподілу отриманих сум. Безпосередньо таке повідомлення не впливає на права та зобовязання платника податку, оскільки не тягне юридичних наслідків для нього. Такі наслідки тягнуть дії контролюючого органу щодо розподілу кошів в погашення основної суми боргу та пені. Повідомлення не є підставою для розподілу отриманих сум. Воно виконує виключно інформаційну функцію та не обовязкове для виконання, є результатом дій податкового органу, вчинених ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону.

Наслідком таких дій є зміна суми податкового боргу, погашеного платником податку. Податковий борг, що погашається платником податку, зменшується за рахунок того, що частина сплаченої платником суми замість погашення податкового боргу спрямовується на сплату пені, нарахованої на суму відповідного податкового боргу. Сума, яка спрямовується на погашення наявної у платника податків пені, розподіляється в автоматичному режимі за допомогою алгоритму, що визначає питому вагу такої пені у загальній сумі податкового боргу.

Зменшення ж суми погашеного платником податків податкового боргу призводить до збільшення пені, що нараховується у подальшому на залишок несплаченого податкового боргу. Відповідно до пункту 4.1 Інструкції погашення сум нарахованої пені здійснюється за рахунок джерел, визначених статтею 7 Закону щодо погашення податкового боргу платників податків. Таким чином, погашення пені, нарахованої на суму податкового боргу, відбувається у тому самому порядку, що й погашення податкового боргу, в тому числі шляхом примусового стягнення на активи платника податків, як це передбачено підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону.

Виходячи з викладеного дії податкового органу з розподілу сплачених платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.

Отже, зазначені дії призводять до виникнення певного обов'язку, що підлягає виконанню платником податків та може бути підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, зазначені дії є такими, що порушують права позивача.

Колегія суддів вбачає, що, виходячи із аналізу вищевказаних нормативних положень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що приписи чинного законодавства дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Зазначене свідчить про те, що податковий орган не мав права розподіляти суму, яка призначалась позивачем на погашення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 187595 грн. по декларації за липень 2010 р., на погашення боргу попереднього періоду, оскільки підприємством у платіжному дорученні № 8351 від 30 серпня 2010 р. вказано конкретне призначення платежу, що підтверджує своєчасну та повну сплату самостійно визначеного податкового зобовязання підприємства по декларації за липень 2010 р.

З урахуванням наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказане платіжне доручення не може бути доказами оплати податкового боргу.

Податковий орган має право розподіляти лише суми, які надійшли та направлені на погашення податкового боргу, а не сплачені позивачем поточні податкові зобовязання з податку на додану вартість, а тому підстави для розподілу сплачених сум відсутні.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 р. у справі № 2а-22355/10/0570 за позовом Державного підприємства "Донецьквантажтранс" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 10 грудня 2010 року

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М. М. Яковенко