Ухвала суду № 16541393, 01.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2011 р. м. КиївК-37699/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Єрмоленка Є.В.,

представника відповідача Шкоропада О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року

у справі № 2а-3895/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армус»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Армус»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за формою «Р»про донарахування податку на додану вартість в сумі 3648394,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1094518,20 грн. від 17 травня 2010 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за формою «Р»від 17 травня 2010 року № 0000742310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 3648394,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1094518,20 грн. Стягнуто на користь ТОВ «Армус»з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Армус», посилаючись на те, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга Ленінської МДПІ у м. Луганську задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Ленінська МДПІ у м. Луганську провела документальну невиїзну перевірку ТОВ «Армус»з питання правомірності та достовірності віднесення податкового кредиту, отриманого від ПП «Ксілугмет Вест»за період з 01 лютого 2010 року по 28 лютого 2010 року, за результатами якої було складено акт № 309/23/35707196 від 27 квітня 2010 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 5.7, 5.9-5.12 статті 5 наказу ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість у сумі 3648394,00 грн. за лютий 2010 року та завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з податку на додану вартість) на суму 130666,00 грн. за лютий 2010 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01 лютого 2010 року по 28 лютого 2010 року щодо придбання ТОВ «Армус»товарів (робіт, послуг) у контрагента постачальника ПП «Ксілугмет Вест»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Згідно пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемність правочинів по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Армус»та ПП «Ксілугмет Вест».

17 травня 2010 року Ленінська МДПІ у м. Луганську на підставі акту прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0000742310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Армус» суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 4742912,20 грн., з яких 3648394,00 грн. за основним платежем, 1094518,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначення податковим органом позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 3648394,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1094518,20 грн. є безпідставним, оскільки висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Ксілугмет Вест», не мають правового обґрунтування, оскільки доказів звернення податковим органом до суду з позовом про визнання вищевказаних угод нікчемними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, Ленінською МДПІ у м. Луганську не надано, у звязку з чим ТОВ «Армус» правомірно включило до складу податкового кредиту лютого 2010 року суму податку на додану вартість 3584512,00 грн. згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП «Ксілугмет Вест», та 130666,00 грн. до залишку відємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2009 року між ПП «Ксілугмет Вест»(постачальник) та ТОВ «Армус»(покупець) було укладено договір № 2/03-09, відповідно до умов якого постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля (товар) (пункту 1.1 статті 1 договору); ціна, якість обєми поставки товару визначаються у додатку, що є невідємною частиною договору (пункту 1.2 статті 1 договору); платежі по цьому договору здійснюються шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункту 2.3 статті 2 договору); по кожній партії товару постачальний протягом 10 календарних днів з дати поставки надає наступні документи: накладну, податкову накладну (пункту 3.3 статті 3 договору).

Згідно пункту 1 додатку від 01 лютого 2010 року до договору № 2/03-09 від 02 березня 2009 року сторони договору узгодили, що у відповідності до умов договору постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити товарі згідно даних, наведених в таблиці, на загальну суму 21507072,94 грн., в т.ч. податок на додану вартість 3584512,16 грн.).

На виконання умов договору, ПП «Ксілугмет Вест»виписало ТОВ «Армус»належним чином оформлені податкові накладні (т.1, арк. справи 34,37,40,43,46,49,52,55,58,61,64,67,70) на загальну суму 21507072,94 грн., в т.ч. податок на додану вартість 3584512,16 грн. та які зареєстровані в реєстрі отриманих податкових накладних (т.1, арк. справи 30-31) та видаткові накладні (т.1, арк. справи 32,35,38,41,44,47,50,53,56,59,62,65,68) на аналогічні суми.

Факт поставки товару та його відповідність за кількістю, якістю та обємом підтверджується квитанціями про приймання вантажу, залізничними накладними та посвідченнями про якість вугілля (т.1, арк. справи 21-257).

Отримання товару підтверджується актами прийому-передачі (т.1, арк. справи 33,36,39,42,45,48,51,54,57,60,63,66,69).

ТОВ «Армус»за отриманий товар розрахувалося з ПП «Ксілугмет Вест», що підтверджується платіжними дорученнями (т.2, арк. справи 2-11) та угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2010 року (т.2, арк. справи 12).

Вказані докази спростовують висновок податкового органу про безтоварність операцій.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Посилання податкового органу в обґрунтування вимог касаційної скарги та підтвердження нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Ксілугмет Вест», на постанову слідчого Слідчого відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 01 червня 2010 року №02/10/8021 відносно ОСОБА_3 (директора ТОВ «Армус») за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані, оскільки постановою Ленінського районного суду міста Луганська від 06 серпня 2010 року у справі № 4-306/2010 постанову від 01 червня 2010 року Слідчого відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м. Луганську про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 а ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, було скасовано, як таку, що винесена без достатніх підстав та з порушенням вимог статей 94, 98, 130 Кримінально-процесуального кодексу України. Дана постанова набрала законної сили 21 вересня 2010 року.

При цьому, колегія суддів відзначає, що доказів звернення податковим органом до суду з позовом про визнання угод, укладених між ТОВ «Армус»та ПП «Ксілугмет Вест», нікчемними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами, матеріали справи не містять. Не додано таких доказів Ленінською МДПІ у м. Луганську і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту лютого 2010 року суму податку на додану вартість 3584512,00 грн., а суму 130666,00 грн. до залишку відємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а визначення податковим органом ТОВ «Армус»податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 4742912,20 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко