Ухвала суду № 16538371, 21.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/680/11

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б., Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Сумнєвич Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, за участю прокуратури м. Хмельницького про стягнення помилково сплачених коштів , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом щодо стягнення з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області коштів сплачених як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6087,60 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було задоволено частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та Головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області повернути 3043,80 грн. сплачених коштів на обов'язкове державне пенсійне страхування на користь ОСОБА_3.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги в яких просять суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Мотивуючи доводи апеляційної скарги відповідачі зазначають, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята на підставі недоведених обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також, скаржники зазначають про факт пропуску позивачами строків встановлених для звернення до адміністративного суду для захисту порушених прав, визначених ст. 99 КАС України.

Відповідач - ОСОБА_3, в надісланих на адресу суду апеляційної інстанції запереченнях, зазначає про безпідставність доводів апелянтів, як таких, що побудовані на суперечностях та припущеннях та просить подані апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Позивачі в судове засідання не з'явились. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на адресу суду апеляційної інстанції було надіслано клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Представник Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Уповноважений представник Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області та прокуратури м. Хмельницького на визначену дату не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що засвідчується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Заслухавши суддю-доповідача та представника апелянта, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги підлягають задоволенню, а прийняте рішення скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулись до суду 20.01.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов подається в строк, визначений згідно з нормами чинного процесуального законодавства України. Законодавець встановив цим самим, що можливість захисту прав та інтересів осіб в порядку адміністративного судочинства залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Частиною четвертою статті 99 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

При цьому частиною 1 статті 102 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм, позивач, звертаючись до суду в порядку адміністративного судочинства, повинен керуватись нормами Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи 30.06.2010 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про повернення помилково сплаченого збору в сумі 6087,6 грн.

Листом від 07.07.2010 року № 7370/09 Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому відмовило в задоволенні вимог позивача, обґрунтовуючи власну відмову положеннями закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та фактом відсутності як персоніфікованого обліку переходу права власності, критерієм кількісного придбання нерухомого майна фізичними та юридичними особами, так і інформації відносно наявності пільг щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування громадянами при купівлі житла вперше. Також, відповідач зазначив про законодавчу неврегульованість даного питання, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено порядок відшкодування органами Пенсійного фонду України коштів сплачених при купівлі житла на підставі заяви платника.

Дану відповідь ОСОБА_3 було отримано 14.07.2010 року.

В свою чергу, як засвідчено матеріалами справи, позивач, визначаючись щодо своїх позовних вимог, посилається на вказаний лист від 07.07.2010 року № 7370/09 Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про відмову в задоволенні вимог щодо повернення помилково сплачених коштів в сумі 6087,6 грн. і зазначає, що саме від цієї дати необхідно обраховувати шестимісячний строк встановлений для звернення до суду.

Колегія суддів критично оцінює вказані твердження позивача в розрізі положень ч. 4 ст. 99 КАС України, якими для звернення до адміністративного суду, в разі використання особою свого права на досудове врегулювання спору, встановлюється місячний строк, що обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, з урахуванням тієї обставини, що у спірних правовідносинах чинним законодавством не передбачено окремого порядку досудового врегулювання спору.

Відповідь ПФУ у м. Хмельницькому датована 07.07.2010 року, а отримана позивачами 14.07.2010 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, той факт, що позивач подав позов з порушенням строку звернення до суду з адміністративним позовом.

До того ж, при дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що питання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом позивачем перед судом не ставилось. У звязку з чим подана позовна заява підлягала залишенню без розгляду відповідно до 100 КАС України.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції мав би ще на стадії відкриття провадження у справі винести ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, так як позовні вимоги в межах місячного строку позивачем не заявлялись, а відповідно до положень ч.1,2 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Водночас, судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу і на суб'єктний склад сторін даної справи.

Відповідно до квитанції 85/128 від 29.09.2009 року позивачем було здійснено сплату коштів в сумі 6087,6 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримувачем яких визначено Міське фінансове управління.

В свою чергу, Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" збір, сплачений з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, визначений як одне із джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2009 рік. Після сплати вказаного збору, останній спрямовується до спеціального фонду Державного бюджету, для реалізації чого в органах Державного казначейства України відкрито відповідні рахунки.

Вказані обставини, на думку судової колегії, вказують на невірне визначення позивачами складу сторін у даній справі та, як наслідок, хибний висновок суду першої інстанції щодо того, хто саме з відповідачів повинен відповідати за позовом.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому фактично не отримувало та не розпоряджалось коштами, сплаченими позивачами, оскільки останні було сплачено до Державного бюджету, що унеможливлює, в свою чергу, їх відшкодування заявленим до участі у справі відповідачем.

У відповідності до ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, зважаючи на відсутність клопотання позивача про поновлення пропущення строку звернення до суду та суб'єктний склад осіб, заявлених позивачами до участі у справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність факту порушення Хмельницьким окружним адміністративним судом норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, а відтак вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови та залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 198, п.4 ч. 1 ст.205 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 155, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, за участю прокуратури м. Хмельницького про стягнення помилково сплачених коштів, - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, за участю прокуратури м. Хмельницького про стягнення помилково сплачених коштів, - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 червня 2011 року.

Головуючий суддя/підпис/ Залімський І. Г.

Судді/підпис/ Матохнюк Д.Б.

/підпис/ Мельник-Томенко Ж. М.

З оригіналом згідно:

секретар