Ухвала суду № 16538368, 21.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4828/11

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М., Смілянця Е. С.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представника апелянта: Сумневич Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та повернення збору на обо'язкове пенсійне страхування , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та повернення помилково сплаченого збору в сумі 3440,00 грн. під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу придбаного вперше житла.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_3 3440 грн. помилково сплаченого збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та Головне управління Державного казначейства України в Хмельницькій області подали апеляційні скарги, оскільки вважають, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційних скаргах зазначають, що суд першої інстанції не врахував доводи відповідача про відсутність належних доказів позивача щодо придбання житла вперше. Договір купівлі-продажу не є підставою для повернення сплаченого збору, а повідомлення Хмельницького БТІ є неналежним доказом придбання квартири вперше, оскільки Хмельницьке БТІ не здійснює ведення персоніфікованого обліку переходу права власності, що є критерієм кількісного придбання нерухомого майна фізичними та юридичними особами та не підтверджує відсутності будь-якого іншого нерухомого майна по всій території України.

З огляду не викладене, апелянти просять скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції з'явився представник управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, який доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі просив її задоволити.

20 червня 2011 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, в яких остання просить задоволити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду у м. Хмельницькому та скасувати постанову суду першої інстанції прийнявши нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3. При цьому, заявляє про розгляд справи за відсутності представника Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області.

Позивач, в письмових запереченнях на апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області (вх. №3911 від 20.06.2011 року), зазначила, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року прийняа обгрунтовано, є законною та такою, що прийнята без порушень норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 23.03.2011 року №2581, ОСОБА_3 придбала квартиру за АДРЕСА_1 вартістю 344000 грн..

До підписання вказаного договору позивач сплатила до державного бюджету збір на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 3440,00 грн. (п.15 договору купівлі-продажу від 23.03.2011 року, квитанція № 04856-Хм від 23.03.2011 року).

05.04.2011 року ОСОБА_3 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому з заявою про повернення сплаченого збору в сумі 3440,00 грн., на яку отримала відповідь за № 4367/09 від 06.04.2011 року про те, що сплачені кошти були спрямовані до спеціального фонду Державного бюджету через органи Державного казначейства України та не можуть бути повернуті у зв'язку з тим, що управління Пенсійного фонду не веде персоніфікованого обліку переходу права власності, критерієм кількісного придбання нерухомого майна фізичними та юридичними особами, не володіє інформацією відносно наявності пільг щодо сплати збору громадянами при купівлі-продажу житла вперше, а законодавством не передбачений порядок відшкодування органами Пенсійного фонду України коштів, сплачених при купівлі житла на підставі заяви платника.

Право власності на придбану квартиру зареєстроване за позивачем згідно договору купівлі-продажу квартири № 2581 від 23.03.2011 року, що підтверджується повідомленням Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 01.04.2011 року за № 639626.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України від 26.06.1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 8 статті 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" визначено, що обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

За приписами статті 3 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України. Платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно пункту 10 статті 4 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" на обовязкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від обєкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Судом першої інстанції досліджено паспор позивачки НОМЕР_1 від 12.11.1999 року, в якому відсутня відмітка про використання житлових приватизаційних чеків; повідомлення Хмельницького БТІ від 01.04.2011 року за № 639626, які свідчать про відсутність у позивача раніше зареєстрованого права власності на житло. Із витягу з Державного реєстру правочинів від 23.03.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 уклала лише договір купівлі-продажу 23.03.2011 року на підставі якого придбала квартиру.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про придбання позивачем житла вперше та відсутність правових підстав для сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 року за № 454/12328, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Оскільки позивачем помилково сплачено збір на обовязкове державне пенсійне страхування, тобто, без законних на те підстав, суд першої інстанції прийняв вірне рішення про повернення цих коштів.

Доводи апелянтів про відсутність доказів на підтвердження придбання позивачем житла вперше колегія суддів визнає безпідставними, оскільки позивачем надано всі можливі для його доступу докази, які обєктивно підтверджують факт придбання житла вперше. Відповідачами не надано жодного доказу на спростування цього факту, клопотання про витребування судом таких доказів також ними не заявлялись.

В силу статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року , без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 29 червня 2011 року .

Головуючий суддя/підпис/ Боровицький О. А.

Судді/підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно: секретар