Постанова № 16536935, 09.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2487/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської ОДПІ про застосування штрафних санкцій (а.с. 4-20 том I).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2009 року № 0001072301/0, № 0001062301/0 (від 13.10.2009 року № 0001072301/1, № 0001062301/1 та від 19.03.2010 року № 0001072301/2, № 0001062301/2) відмовлено (а.с. 140-142 том II).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року по справі № 2а-2487/10/0670, мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною і підлягає скасуванню з тих підстав, що не досліджені всі обставини справи (а.с. 146-147 том II).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У відповідності до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Колегія суддів прийшла до висновку про скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що постановами Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.11.2009 року та від 23.11.2009 року визнано винними та притягнено до адміністративної відповідальності директора ТОВ «А-ВІКТ»ОСОБА_2 та головного бухгалтера ТОВ «А-ВІКТ»ОСОБА_3 за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, де постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, які мають преюдиційне значення для цієї адміністративної справи, є обовязковими для адміністративного суду та не потребують додаткового доказування.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, так як відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ст. 7 КАС України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; 7) обов'язковість судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при ухваленні постанови від 07.09.2010 року обмежився лише дослідженими та встановленими обставинами по справах про адміністративні правопорушення, однак неповно зясував обставини даної справи, що мають значення для справи, що є неприпустимим.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, працівниками Бердичівської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «А-ВІКТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, за результатами якої було складено Акт № 2066/23-01/33446070 від 03.09.2009 року (а.с. 25-75 том I).

При проведенні перевірки податковим органом встановлені наступні порушення:

- пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 та пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року донараховано податок на прибуток на загальну суму 1 736 244,00 грн. та зменшено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2009 року на суму 49 450,00 грн.;

- пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168-97-ВР, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 70 014 грн., а також встановлено завищення значення р. 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»декларації з ПДВ станом на 31.03.09 р. на суму 61 199 грн. (а.с. 25-75 том I).

За наслідками проведеної перевірки та результатами апеляційного оскарження Бердичівською ОДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001062301/0 від 16.09.2009 року (а.с. 90 том I), № 0001062301/1 від 13.10.2009 року, № 0001062301/2 від 19.03.2010 року, якими позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 1 736 244,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 458 382,00грн., а всього на загальну суму 3194626,00 грн.;

- № 0001072301/0 від 16.09.2009 року (а.с. 91 том I), № 0001072301/1 від 13.10.2009 року, № 0001072301/2 від 19.03.2010 року, якими позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 70 014,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 35 007,00 грн., а всього на загальну суму 105 021,00 грн.

Колегія суддів ретельно вивчивши матеріали справи дійшла висновку про скасування податкових повідомлень-рішень Бердичівської ОДПІ № 0001062301/0 від 16.09.2009 р., № 0001062301/1 від 13.10.2009 р., № 0001062301/2 від 19.03.2010 р. в частині стягнення санкцій за неоплату протягом 90 днів товару в розмірі 1583 582 грн. основний платіж, 375770 грн. штрафні (фінансові) санкції та 791791,00 грн. (1583 582 грн. X 50%), всього на суму 2751 143 грн., з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283\97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями) позивачем занижено валові доходи на загальну суму 6 334 326 грн., а саме: умовами контракту № 1/UA2008 від 03.01.2008 року, укладеного з фірмою Z.P.U. «AGRO-VIKT»(Польща), передбачено поставити на адресу TOB «А-ВІКТ»готові вироби, виготовлені продавцем, а саме барабани бетономішалок, рами бетономішалок, механізми вивороту бетономішалок. Оплата за товар проводиться протягом 90 днів від дня виставлення фактури продажу.

Перевіркою встановлено, що протягом 90-о денного терміну, зазначеного в умовах контракту, TOB «А-ВІКТ»не здійснило оплату за отримані товари.

В результаті чого перевіркою встановлено, що внаслідок невиконання вимог контракту № 1/UА2008 від 03.01.2008 року, укладеного з фірмою Z.P.U. «AGRO-VIKT»(Польща), TOB «А-ВІКТ»занижено валовий дохід на загальну суму 4399072,00 грн.

Також, умовами контракту № 2/UА2008 від 03.01.2008 року, укладеного з фірмою Z.P.U. «AGRO-VIKT»(Польща), передбачено поставити на адресу TOB «А-ВІКТ»електродвигунів різної потужності, фарби для фарбування бетономішалок. Оплата за товар проводиться протягом 90 днів від дня виставлення фактури продажу.

Перевіркою встановлено, що протягом 90-о денного терміну, зазначеного в умовах контракту, TOB «А-ВІКТ»не здійснило оплату за отримані товари.

В результаті чого перевіркою встановлено, що внаслідок невиконання вимог контракту № 2/UА2008 від 03.01.2008 року, укладеного з фірмою Z.P.U. «AGRO-VIKT»(Польща), TOB «А-ВІКТ»занижено валовий дохід на загальну суму 1588453,00 грн.

Також, умовами контракту № 4/UA2008 від 04.02.2008 року, укладеного з фірмою Z.P.U. «AGRO-VIKT»(Польща), передбачено поставити на адресу TOB «А-ВІКТ»сталевих труб без шву для виробництва риштування. Оплата за товар проводиться потягом 90 днів від дня виставлення фактури продажу.

Перевіркою встановлено, що протягом 90-о денного терміну, зазначеного в умовах контракту, TOB «А-ВІКТ»не здійснило оплату за отримані товари.

В результаті чого перевіркою встановлено, що внаслідок невиконання вимог контракту № 4/UA2008 від 04.02.2008 року, укладеного з фірмою Z.P.U. «AGRO-VIKT»(Польща), TOB «А-ВІКТ»занижено валовий дохід на загальну суму 346801,00 грн.

Отже, на думку податкового органу та відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283\97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями) TOB «А-ВІКТ»зобов'язане збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) у податковому періоді, на який припадає 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором.

З таким висновком субєкта владних повноважень колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Наказом ДПА України від 11 липня 2003 р. № 346 «Про затвердження Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що відповідно до підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону N 334/94-ВР платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний-день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Строки, визначені абзацом «а»вказаного вище підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

Строки, визначені абзацом «б»вказаного вище підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

Підпункт 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону N 334/94-ВР застосовується незалежно від того, чи є продавець (кредитор) платником податку на прибуток підприємств та яким чином і коли він відобразив операцію з продажу товарів (робіт, послуг) та сумнівну заборгованість, яка виникла по такому продажу, у своєму податковому обліку.

Покупець, який отримав претензію, зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) у податковому періоді, на який припадає одна з наступних подій:

- 90-й календарний день від дня граничного терміну погашення заборгованості (її частини), передбаченого договором. При цьому покупець повністю (частково) визнав претензію, надіслану продавцем, у якій не передбачено граничного терміну погашення заборгованості або не надав відповідь на претензію у терміни, визначені Господарським процесуальним кодексом України;

- 90-й календарний день від дня граничного терміну погашення заборгованості, передбаченого визнаною (повністю або частково) претензією.

Таким чином, необхідність збільшення валового доходу на суму заборгованості при затримці оплати товару на строк понад 90 календарних днів зовсім не означає, що покупець, який не погасив борг протягом цього строку, у будь-якому разі, незалежно від інших умов, має збільшувати свій валовий дохід. Така вимога стосується лише ситуації, коли непогашену заборгованість або її частину визнано в порядку досудового врегулювання спорів. Процедура досудового врегулювання спорів, установлена розділом II ГПКУ, може застосовуватися, зокрема, у разі направлення боржнику письмової претензії. А ось при неотриманні претензії від продавця законодавчих підстав для збільшення покупцем валового доходу немає. Не передбачає пп. 12.1.5 Закону про прибуток збільшення валового доходу і за ситуації, коли претензію продавця (і відповідно заборгованість перед продавцем) покупцем не визнано. Тобто при невизнанні або неотриманні покупцем претензії зміни в його податковому обліку не відбуваються.

Крім того, відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 -III (із змінами та доповненнями) у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно із пп. 6.1.6 п. 6.1 ст. 6 Інструкції «Про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби»від 17.03.01 р. № 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.01 р. за № 268/5459 у разі, якщо платник податків декларує переоцінені (завищені) або недооцінені (занижені) об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання (з конкретного податку, збору, обов'язкового платежу) у великих розмірах, до такого платника додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладання, застосовуються штрафні санкції у розмірі 50 відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач в даному випадку діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому податкові повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ № 0001062301/0 від 16.09.2009 р., № 0001062301/1 від 13.10.2009 р., № 0001062301/2 від 19.03.2010 р. в частині стягнення санкцій за неоплату протягом 90 днів товару в розмірі 1583 582 грн. основний платіж, 375770 грн. штрафні (фінансові) санкції та 791791,00 грн. (1583 582 грн. X 50%), всього на суму 2751 143 грн. підлягають скасуванню.

Щодо надання послуг по організації просування товарів на ринку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки TOB «А-ВІКТ»на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг) до складу валових витрат віднесло вартість вищезазначених послуг по просуванню товарів в сумі 234 690 грн.

TOB «А-ВІКТ»на підставі податкових накладних, виписаних ЗАТ «Нова лінія», віднесло до складу податкового кредиту 46 938 грн. ПДВ.

По результатам перевірки встановлено, що за результатами виконання робіт за договором від 01.07.2007 року № 1843/90 про надання послуг по організації просування товарів, укладеним з TOB «Епіцентр К», та договором від 01.01.2008 року № 6110/080101У про надання інформаційно-консультаційних послуг, укладеним з ЗАТ «Нова лінія», у TOB «А-ВІКТ», не з'явилося нових, відмінних від існуючих покупців продукції, не відбулося збільшення доходу підприємства.

Як вбачається з акту перевірки, в ньому вчинено записи, що в податкових накладних та актах виконаних робіт не вказано які саме послуги підприємству надавались, чи були вони пов'язані з господарською діяльністю TOB «А-ВІКТ», яка кількість продукції була реалізована, відсутні дані про кількість виставленого товару на торгових майданчиках виконавців, відсутня інформація стосовно періодів проведення рекламних заходів в торгівельній мережі виконавців, немає підтвердження того, що виконавці при проведені рекламних заходів знайшли нових покупців для TOB «А-ВІКТ», в результаті чого збільшиться дохід підприємства, відсутня інформація щодо зміни попиту на товар, в актах виконаних робіт не відображено аналіз результатів маркетингових досліджень, відсутні будь-які висновки та рекомендації, а також відсутні дані про фактичну кількість та вартість реалізованої продукції, виготовленої TOB «А-ВІКТ».

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.99 р. (зі змінами та доповненнями) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, куди входить зміст та обсяги господарської операції, одиниця виміру господарської операції.

Перевіркою встановлено, що TOB «А-ВІКТ»в порушення вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2. підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включило до складу валових витрат послуги по просуванню товарів на ринку, отримані від TOB «Епіцентр К»та ЗАТ «Нова лінія», на 627 160 грн. без документального підтвердження, що ці витрати пов'язані з господарською діяльністю підприємств, та в порушення вимог підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включило до складу податкового кредиту 125 343 грн. ПДВ з вартості інформаційно-консультаційних послуг та послуг по просуванню товарів на ринку.

Крім того, відповідно до акту перевірки TOB «А-ВІКТ»придбавало електроенергію у ВАТ «Бердичівське САТП-0651», в якого відсутня ліцензія на право здійснення реалізації електричної енергії. TOB «А-ВІКТ»на підставі рахунків та податкових накладних, отриманих від ВАТ «Бердичівське САТП-0651», включило до складу валових витрат та податкового кредиту вартість отриманої електроенергії в сумі 32 937 грн. (в тому числі 6 587 грн. ПДВ).

Згідно з Правилами користування електричною енергією орендодавець здебільшого виступає в ролі основного споживача електроенергії, а орендар - субспоживачем.

TOB «А-ВІКТ»не надано договорів про постачання електричної енергії, укладеного з основним споживачем (ВАТ «Бердичівське САТП-0651») або з постачальником електричної енергії (РЕМ).

В акті перевірки зазначено, що умовою використання TOB «А-ВІКТ» в господарській діяльності електроенергії є дотримання певних вимог: встановлення індивідуального лічильника та реєстрація як споживача електроенергії в РЕМ, укладання прямого договору з РЕМ, згідно з яким буде здійснюватись оплата за спожиту електроенергію або товариство повинно бути включене як субспоживач до договору, основного споживача електроенергії, укладеного з постачальником електричної енергії. TOB «А-ВІКТ»вищевказані вимоги не виконало: на балансі підприємства не рахуються прилади обліку електроенергії.

А тому, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до аналогічного з податковим органом висновку про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2; пп. 5.3.1; пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи позивача є обґрунтованими та такими, що заслуговують уваги, а отже, судове рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ» задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердичівської ОДПІ № 0001062301/0 від 16.09.2009 р., № 0001062301/1 від 13.10.2009 р., № 0001062301/2 від 19.03.2010 р. в частині стягнення санкцій за неоплату протягом 90 днів товару в розмірі 1583 582 грн. основний платіж, 375770 грн. штрафні (фінансові) санкції та 791791,00 грн. (1583 582 грн. X 50%), всього на суму 2751 143 грн.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови в повному обсязі, тобто з 15 червня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб

Постанову виготовлено в повному обсязі: 14.06.11 р.