Постанова № 16536929, 09.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-8633/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представників ТОВ «Компанія Бонк»та Іванківської МДПІ Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бонк»до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Бонк»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними та зобовязання субєкта владних повноважень вчинити дії (а.с. 3-6).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії Бонк»за травень 2010 р.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 45-47).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року по справі № 2а-8633/10/1070 в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Бонк»в повному обсязі, мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову прийнята з порушенням норм матеріального права (а.с. 57-59).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бонк»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі № 2а-8633/10/1070 в частині відмови в задоволенні заявлених ТОВ «Компанія Бонк»позовних вимог щодо зобовязання Іванківську МДПІ Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Компанія Бонк»за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків та ухвалити в скасованій частині нове рішення, яким зобовязати Іванківську МДПІ Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Компанія Бонк»за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків, мотивуючи тим, що постанову суду першої інстанції в частині відмови позивачеві у вимозі зобовязати Іванківську МДПІ Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість позивача за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (а.с. 51-54).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, проаналізувавши зміст судового рішення і апеляційних скарг та, перевіривши доводи апеляцій наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Іванківської МДПІ не підлягає до задоволення, апеляційна скарга представника ТОВ «Компанія Бонк» підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити, в решті постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

У відповідності до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з прийняттям в цій частині нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити, в решті - залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачаться з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, 21.06.2010 р. позивачем на адресу податкового органу була надана декларація з ПДВ за травень 2010 р., яка ним прийнята та зареєстрована. Цій декларації було присвоєно статус «не визнано як податкова звітність»на підставі того, що в декларації містилися недостовірні відомості щодо місцезнаходження підприємства, оскільки за юридичною адресою, зазначеною позивачем в декларації TOB «Компанія Бонк»фактично не знаходиться.

Отже, відповідач не визнав податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Компанія Бонк»за травень 2010 р., оскільки в ній були зазначені недостовірні відомості щодо фактичного місцезнаходження підприємства.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі - Закон N 2181-III) (зі змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону N 2181-III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У відповідності до абз. 5 пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181-ІII, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Таким чином, у самому Законі № 2181-ІII прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.

Наведений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з пп. 4.1.2. п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Реквізитами у праві є обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі (договорі, чеку, векселі) для визнання його дійсним. Крім того, це будь-які відомості про суб'єкта, вказані у формі обліку. Виходячи із наведеного поняття, обов'язкові реквізити суб'єкта господарювання - юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. До таких даних відносяться: повне найменування підприємства, ідентифікаційний код, місцезнаходження, дата державної реєстрації, тощо.

Як вбачається з податкової декларації позивача за травень 2010 р., яка була прийнята відповідачем, вона містить в собі всі обов'язкові реквізити, включаючи і адресу місцезнаходження, яка співпадає з адресою, зазначеною у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ).

Згідно з ч. 1 ст. 18. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, на момент розгляду справи у суді відомості щодо місцезнаходження позивача були внесені до Єдиного державного реєстру, а тому вважаються достовірними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає що відповідач неправомірно застосував наслідки, які передбачені для подання документів податкової звітності з порушенням абзацу 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181-III, чим порушив вимоги частини 2 статті 19 Конституції України, а тому його дії є протиправними, а вимоги позивача щодо визнання їх такими - обґрунтованими.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

З огляду на таке, направлена позивачем відповідачу податкова декларація є такою, що заповнена належним чином, містить обов'язкові реквізити, підписана керівником і скріплена печаткою.

А тому, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії Бонк»за травень 2010 р.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні решти позовних вимог, а саме: про зобовязання Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бонк»(код ЄДРПОУ 34278775) за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків, оскільки внаслідок протиправних дій відповідача порушене право ТОВ «Компанія Бонк»має бути повністю відновлено, а отже позов має бути повністю задоволено.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У відповідності до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на таке, колегія суддів приходить до висновку про зобовязання Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бонк»(код ЄДРПОУ 34278775) за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи представника позивача є обґрунтованими та такими, що заслуговують уваги, а отже, судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, в решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційна скарга представника Іванківської МДПІ Київської області залишається без задоволення, апеляційна скарга представника ТОВ «Компанія Бонк»підлягає задоволенню, судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 159, 160, 163, 167, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Іванківської МДПІ Київської області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Компанія Бонк»- задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог - скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області визнати декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Бонк»(код ЄДРПОУ 34278775) за травень 2010 року як податкову звітність та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.

В решті постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 15 червня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб

Постанову виготовлено в повному обсязі: 14.06.11 р.