Ухвала суду № 16536887, 09.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-18400/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Золота скриня»ТОВ «Кредитне товариство № 1»і компанія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Повного товариства «Ломбард «Золота скриня»ТОВ «Кредитне товариство № 1»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009382305 від 18 серпня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2010 року позивач - Повне товариство «Ломбард «Золота скриня»ТОВ «Кредитне товариство № 1»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним рішення субєкта владних повноважень Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 55000,00 грн. від 18 серпня 2010 року № 0009382305 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (а.с. 2-5).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2011 року у задоволенні позову повністю відмовлено (а.с. 132-134).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач - Повне товариство «Ломбард «Золота скриня»ТОВ «Кредитне товариство № 1»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2011 р. у справі № 2а-18400/10/2670 та винести постанову, якою визнати нечинним рішення субєкта владних повноважень Рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 0009382305 від 18 серпня 2010 року про застосування до скаржника штрафу в сумі 55000,00 грн., мотивуючи тим, що висновки в постанові суду першої інстанції суперечать діючим нормам законодавства України та фактичним матеріалам, дослідженим в суді (а.с. 139-141).

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи повністю в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 серпня 2010 року № 0009382305 є обґрунтованим, прийняте з дотриманням встановленої законом компетенції, в межах повноважень та у визначений законом спосіб, а тому не може бути визнане нечинним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, 06 серпня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача - ломбарду, розташованого за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара, 79/4.

За результатами перевірки було складено Акт № 1035/26/59/23/36037187 від 06.08.2010 року (далі по тексту - Акт перевірки) (а.с. 7-10).

В акті перевірки відповідачем зазначено про виявлення порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення перевірки (16 528,16 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному Х-звіті РРО (5 528,16 грн.), у розмірі 11 000,00 грн. (а.с. 7-10).

18 серпня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009382305, яким до позивача, на підставі вказаного акту перевірки, було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 55 000,00 грн. (а.с. 6).

За результатами оскарження прийнятого рішення в адміністративному порядку рішеннями ДПА у м. Києві від 11.10.2010 р. № 5405/10/25-214 (а.с. 14-16) та ДПА України від 26.11.2010 р. № 12708/6/25-0415 (а.с. 20-22) скарги позивача залишені без задоволення, а рішення відповідача, яке є предметом оскарження у даній справі, залишено без змін.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон України № 265/95-ВР).

Згідно з ст. 1 вказаного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

У відповідності до п. 13 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з ст. 22 Закону України № 265/95-ВР у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій є достатньою підставою для застосування до суб'єкта господарювання відповідальності в порядку статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, місцем проведення розрахунків згідно ст. 2 Закону України № 265/95-ВР є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р., каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Пунктом 4.1 цього ж Положення передбачено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

З наведеного вбачається, що Законом встановлено обов'язкову відповідність грошових коштів на місці проведення розрахункових операцій (тобто у касі) сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій або загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, незалежно від джерела походження таких коштів та їх належності будь-якій особі.

Крім того, Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 затверджено Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок).

Згідно з п. 4.5 зазначеного Порядку унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення»та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення»використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином, грошові кошти, які знаходились на місці проведення розрахункових операцій та призначались для використання у готівкових розрахунках з клієнтами, повинні були оприбутковуватись до РРО з використанням операції «службове внесення».

Натомість, кошти в розмірі 11 000,00 грн. знаходились безпосередньо на місці проведення розрахунків, а не зберігались окремо у сейфі.

А тому зберігання готівкових коштів на місці проведення розрахунків без оприбуткування до РРО шляхом використання операції «службове внесення»вважається порушенням ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, кошти, що знаходились безпосередньо на робочому місці експерта - оцінювача ОСОБА_2, де був розташований РРО, та яке є місцем проведення розрахунків, правомірно класифіковано податковим органом як такі, що знаходились на місці проведення розрахункових операцій, і правомірно віднесено до загальної суми виявлених коштів в розмірі 16 528 гри. 16 коп.

З огляду на таке, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18 серпня 2010 року № 0009382305 є обґрунтованим, прийняте з дотриманням встановленої законом компетенції, в межах повноважень та у визначений законом спосіб.

Отже, колегія суддів приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Слід також зазначити, що згідно з статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно повністю відмовив у задоволенні позову.

В звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Золота скриня»ТОВ «Кредитне товариство № 1»і компанія»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2011 рок - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 15 червня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

В.А. Твердохліб

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 14.06.11 р.