Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-6557/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"09" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіКостюк Л.О.;
суддів:Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
при секретарі:Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НВК»до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НВК»звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (а.с. 4-8).
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002582320/3 від 03 серпня 2010 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002592320/3 від 03 серпня 2010 року (а.с. 94-95).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач - Новоград-Волинська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.10 р. по справі № 2-а-6557/10/0670 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю, мотивуючи тим, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду є незаконною, такою, що порушує норми матеріального і процесуального права (а.с. 98-102).
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією 03 березня 2010 року завершено планову виїзну перевірку позивача.
За результатами перевірки складено Акт № 285/05-53/23-20/35545380 від 03.03.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «НВК»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року»(а.с. 12-51).
В подальшому, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002582320/3 від 03 серпня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 50 756,00 грн., включаючи 35 469,00 грн. основного платежу та 15 287,00 грн. фінансових санкцій (а.с. 11) та повідомлення-рішення № 0002592320/3 від 03 серпня 2010 року щодо суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26 250,00 грн., включаючи 17 500,00 грн. основного платежу та 8 750,00 грн. фінансових санкцій (а.с. 10).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства. Однак, договори на отримання юридичних та консультаційних послуг (з визначенням мети та предмету договору) складались та підписувались директором ТОВ «Торговий дім «НВК»з урахуванням господарських потреб товариства: більш високої кваліфікації спеціалістів щодо конкретного предмету договору, наявної практики по відповідному питанню та специфіки виду діяльності. Доказів щодо нікчемності правочинів відповідачем не надано.
З огляду на таке, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки, викладені в акті перевірки про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, є необґрунтованими.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платник податку.
Пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити певні реквізити.
Як вбачається зі змісту пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Посилання представника позивача щодо оформлення належним чином податкових накладних відповідачем не спростовані, факту не підтвердження сплачених сум податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг в акті перевірки не зазначено.
Таким чином, висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 17 500,00 грн. є неправомірними та не обґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Слід також зазначити, що згідно з статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно задовольнив позов.
В звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 15 червня 2011 року.
Головуючий суддяЛ.О. Костюк
Судді:Н.П. Бужак
В.А. Твердохліб
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 14.06.11 р.
Судове рішення № 16536857, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-6557/10/0670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: