Ухвала суду № 16536308, 31.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року справа №2а/0570/2219/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

при секретарі Балакай І.Л., за участю представника позивача ОСОБА_2, за довіреністю від 10.01.2011 року, представника відповідача Цурган В.Є., наказ №12-ос від 18 березня 1997 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/2219/2011 за позовом за позовом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області до Комунального закладу «Палац культури «Лідіївка» про зобовязання виконати не вчинені дії,-

ВСТАНОВИЛА:

08 лютого 2011 року Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального закладу «Палац культури «Лідіївка» про зобовязання виконати не вчинені дії, зазначені у пункті 2.4. листа-вимоги від 21 липня 2010 року № 19-03-10/2295

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що позивач зобовязаний був вчинити дії зазначені у пункті 2.4. листа-вимоги від 21 липня 2010 року № 19-03-10/2295, а саме відшкодувати зайві витрати коштів, внаслідок завищення підрядником відповідача - Приватним підприємством «Зодчий» вартості виконаних робіт, шляхом внесення підрядником або винною особою на розрахунковий рахунок закладу грошових коштів в сумі 46,03 тис. грн. Позивач визначив статті 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Під час проведення ревізії Комунального закладу «Палац культури «Лідіївка» було встановлено проведення закладом зайвих витрат з загального фонду міського бюджету в сумі 46,03 тис. грн. внаслідок завищення вартості виконаних робіт протягом 2007-2008 років підрядником Приватним підприємством «Зодчий». За результатами проведеної ревізії, позивачем було прийнято вимогу «Про усунення виявлених ревізією порушень» № 19-03-10/2295 від 21 липня 2010 року, якою зобовязано Комунальний заклад «Палац культури «Лідіївка» усунути фінансові порушення в строк до 01 вересня 2010 року. Проте, у встановлений у вимозі термін порушення не були усунені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Ухвалою про виправлення описки Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2011 року внесено виправлення до резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року, шляхом включення до першого абзацу резолютивної частини слова «відмовити».

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник позивача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції скасуванню.

Представник відповідача вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу не обґрунтованою та такою що підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Палац культури «Лідіївка» є комунальним закладом, юридичною особою, зареєстрований та знаходиться на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 21959787. Відповідач віднесений до сфери управління відділу культури Донецької міської ради.

В період з 14 червня 2010 року по 12 липня 2010 року, Контрольно-ревізійним відділом у м. Донецьку було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального закладу «Палац культури «Лідіївка» за період з 01 червня 2007 року по 31 травня 2010 року. За наслідками проведення ревізії складений акт ревізії № 19-03-08/170 від 16 липня 2010 року(арк. справи 5-32). В ході ревізії було встановлено, що за період з 01 червня 2007 року по 31 травня 2010 року на виконання умов укладених договорів підряду із приватним підприємством «Зодчий» відповідачем було здійснено оплату виконаних робіт з капітального та поточного ремонту. Відповідачем за рахунок бюджетних коштів були перераховані на користь Приватного підприємства «Зодчий» (підрядника) кошти в сумі 216901,20 грн. Згідно наданих до ревізії актів виконаних робіт форми КБ-2в за період з 01 червня 2007 року по 31 травня 2010 року вартість капітального ремонту системи опалювання та заміни віконних блоків складає 199902,00 грн., з яких у 2007 році було 49902,00 грн., у 2008 році на суму 150000,00 грн.; поточний ремонт підвісної стелі на суму 16999,00 грн.

Відповідно до акту ревізії, при проведенні перевірки акту виконаних робіт форми КБ-2в від 14 серпня 2008 року на поточний ремонт стелі, внаслідок невірного застосування ресурсної норми було завищено вартість виконаних робіт на 4241,00 грн. В актах виконаних робіт на капітальний ремонт системи опалювання форми КБ-2в за листопад 2007 року та липень 2008 року, внаслідок невірного застосування ресурсної норми та подвійного врахування обсягів виконаних робіт, вартість виконаних робіт було завищено на 23144,50 грн., з яких за 2007 рік на 11917,50 грн., за 2008 рік на 11227,00 грн. За наслідками здійснення контрольного обміру встановлено завищення обсягів виконаних робіт, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 18639,50 грн., з яких робіт з капітального ремонту опалення 2007 року на суму 5595,50 грн., 2008 року на суму 4294,00 грн., заміни вікон у 2008 році в сумі 8657,00 грн., встановлення підвісної стелі «Армстронг» - в сумі 93,00 грн. Актом встановлено, що внаслідок допущення відповідачем зазначених порушень, державі завдано шкоди (збитків ) на суму 46025,00 грн.

21 липня 2010 року позивачем прийнята вимога № 19-03-10/2295 від 21 липня 2010 року «Щодо усунення виявлених ревізією порушень», пунктом 2.4. зазначеної вимоги внаслідок встановлення ревізією порушень фінансово-господарської дисципліни, що виразилися у здійсненні зайвих виплат з міського бюджету внаслідок завищення вартості виконаних підрядником - Приватним підприємством "Зодчий" робіт у 2007 та у 2008 роках, відповідача було зобовязано відшкодувати здійснені зайві витрати коштів шляхом внесення підрядником або винною особою на розрахунковий рахунок закладу грошових коштів у розмірі 46,03 тис. грн. Про вжиті заходи і виконання пунктів вимоги відповідача було зобовязано надати письмову інформацію до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області в строк до 01 вересня 2010 року.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського

обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Прийняття вимоги органом контрольно-ревізійної служби є засобом реалізації наданих субєкту владних повноважень функцій. Вимога є актом індивідуальної дії та має містити в собі конкретні приписи, звернені до певного суб'єкта. Крім цього, приймаючи до уваги обовязків характер вимоги контрольно-ревізійного управління, вимога органів контрольно-ревізійної служби має визначати спосіб усунення виявлених порушень: певні дії, що мають бути вчиненими посадовими особами підконтрольної установи.

Порядок проведення інспектування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року.

Згідно пункту 35 цього Порядку виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Проте колегія суддів зазначає, що чинним законодавством не передбачено можливості органів контрольно-ревізійної служби вимагати вчинення певних дій іншими особами, ніж ті, що ревізуються контрольно-ревізійною службою, тобто підконтрольними установами.

Відповідно до вимог №19-03-10/ 2295 від 21 липня 2010 року позивач вимагав від підконтрольної установи відповідача відшкодувати зайві витрати коштів в сумі 46,03 тис. грн. внаслідок завищення підрядником Приватним підприємством «Зодчий» вартості виконаних робіт шляхом внесення підрядником або винною особою на розрахунковий рахунок закладу грошових коштів, тобто фактично зазначений пункт вимоги зобовязує здійснити внесення коштів на рахунок відповідача у справі контрагентом відповідача ПП «Зодчий» чи іншою винною особою, яка не визначена вказаної вимогою.

У зазначеному пункті вимоги позивача не визначено вимозі конкретних заходів, що мають бути вчиненими саме відповідачем по справі, оскільки зазначений пункт адресований до іншої установи, що в свою чергу робить неможливим забезпечення виконання пункту 2.4. вимоги № 19-03-10/2295 від 21 липня 2010 року у встановленій в ній спосіб.

Враховуючи встановлений у пункті 2.4 вимоги № 19-03-10/2295 від 21 липня 2010 року спосіб усунення виявлених при проведенні ревізії порушень, Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неможливість його виконання відповідачем у встановлений органом державної контрольно-ревізійної служби спосіб. Судом першої інстанції вірно зазначено, що рішення суду про зобовязання відповідача вчинити певні дії не буде відповідати вимогам статті 17 КАС України.

На підставі зазначеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що вимоги зазначеного пункту, не містять конкретних приписів адресований чи спрямованих до підконтрольної установи, тобто до відповідача та не зазначено дій, які мають бути вчинені посадовими особами відповідача, що робить неможливим виконання зазначеного пункту вимоги, з

огляду на що колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/2219/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року по адміністративній справі № 2-а/0570/2219/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Повний текст складено 6 червня 2011 року.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва