Ухвала суду № 16536274, 31.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року справа №2а-900/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Яманко В.Г. , Васильєвої І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-900/11/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» до управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-14/1 від 05.01.2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

26 січня 2011 року позивач ЗАТ «Криворізьке» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганській області про скасування вимоги про сплату боргу за № Ю-14/1 від 05.01.2011.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.01.11 року вх. №6 позивачем був отриманий супровідний лист за № 150/03-32 від 06.01.11 року з вимогою про сплату боргу зі страхових внесків за № Ю-14/1 від 05.01.11 року листопад 2010 року в сумі 386 628,25 грн. Вважає, що зазначене рішення винесено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. З посиланням на Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 (далі -Інструкція № 22), зазначає, що право визначати призначення платежу належить виключно платнику. Страхові внески за листопад 2010 року в сумі 386 628,25 грн. включенні до вимоги про сплату боргу за № Ю-14/1 від 05.01.2011 року, позивачем повністю сплачені, що підтверджується платіжним дорученням за № 1834 від 28.12.2010 року на суму 364 416,00 грн. та платіжним дорученням за №1835 від 28.12.2010 року на суму 22 212,25 грн., всього 386628,25 грн. За таких обставин зазначає, що відповідач не мав права виставляти вимогу про сплату боргу за № Ю-14/1 від 05.01.11 року листопад 2010 року в сумі 386 628,25 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року відмовлено в задоволені позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення. Яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Окрім того, вважає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що остання не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач Закрите акціонерне товариство «Криворізьке», і.к. 31780403, зареєстроване виконавчим комітетом Брянківської міської ради

Луганської області 05.09.2002 року за № 1 385 120 0000 000077 ( а.с.9), зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області.

05 січня 2011 року відповідачем на підставі ст. 106 Закону України № 1058, картки особового рахунку позивача, винесено та направлено позивачу вимогу № Ю-14/1 від 05.01.2011 року, в якій вимагається сплатити недоїмку зі страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за листопад 2010 року в сумі 386628,25грн. (а.с.6).

Частиною 5 статті 20 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058) страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

За частиною 6 статті 20 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно пункту 1 статті 14, пункту 6 статті 20 Закону № 1058 базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем страхові внески за 2010 рік сплачувалися несвоєчасно та не в повному обсязі.

Частиною 5 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій, та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Пунктом 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 січня 2002 року №2-4 (далі по тексту - Порядок) операції здійснюються в картках особових рахунків у хронологічному порядку. Облік надходження платежів у картках особових рахунків здійснюється в порядку календарної черговості настання граничних термінів сплати узгоджених зобовязань зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів. У разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Заборгованість зі сплати страхових внесків згідно особового рахунку боржника ( а.с.36-45) сформованого на підставі звітності станом на 01.11.2010 року складала 971623,55 грн., в т.ч. за ставкою 33,2% -907587,56 грн., за ставкою 2%-64035,99 грн. ( а.с.33-35, 39, 43).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сплачено: платіжним дорученням № 1834 від 28.12.2010 року( а.с.27) -364416,00 грн., призначення платежу 50020100, перераховується 33,2% за листопад 2010 року; платіжним дорученням № 1835 від 28.12.2010 року ( а.с.28) -22212,25 грн., призначення платежу 50020200, перераховується 2% за листопад 2010 року. Загальна сума -386 628,25 грн.

Суми за платіжними дорученнями від 28.12.2010 року № 1834 та № 1835 зараховані в порядку календарної черговості виникнення боргу, а саме: за ставкою 33,2% -180111,54 грн. за серпень 2010 року ; 184304,46 грн. за вересень 2010 року( всього 364416,00 грн.); за ставкою 2% -19706,42 грн. за серпень 2010; 2505,83 грн. за вересень 2010 року (всього 22212,25 грн.).

Таким чином, враховуючи не оскарження позивачем в судовому порядку рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, підтвердженням сум, визначених відповідачем до сплати позивачу даними особової картки та платіжними дорученнями, наданими позивачем, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність прийняття відповідачем вимоги № Ю-14/1 від 05.01.2011 року з визначенням до сплати загальної суми боргу станом на 01.11.2010 року яка складала 971623,55 грн., в т.ч. за ставкою 33,2% -907587,56 грн., за ставкою 2%-64035,99 грн.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту відсутності заборгованості зі страхових внесків та сплати страхових внесків за спірний період своєчасно, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача по перерозподілу сум страхових внесків по сплаті поточних платежів в рахунок погашення недоїмки, штрафів та пені минулих періодів.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржувані вимоги були сформовані та винесені на підставі картки особового рахунку платника. За таких підстав, колегія суддів погоджується, що позивачем не доведено суду протиправності винесення відповідачем оскаржуваних вимог, тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині є правомірним.

З огляду на підтвердження матеріалами справи належного зарахування відповідачем грошових коштів, сплачених позивачем в оплату страхових внесків з відображенням в картці платника страхових внесків не звернення позивача до суду щодо оскарження рішень про застосування фінансових санкцій вимоги № Ю-14/1 від 05.01.2011 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки у позивача існувала заборгованість по сплаті страхових внесків, відповідач правомірно спрямував суми сплачених позивачем внесків в порядку черговості на погашення сум недоїмки попередніх періодів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби від 10.02.2011 року про закінчення виконавчого провадження, оскільки в рамках виконавчого провадження ВП № 24222588 було виконано саме вимогу № Ю-14/1 від 05.01.2011 року та на момент прийняття оскарженої вимоги заборгованість позивачем не була погашена, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що погашення боргу в рамках виконавчого провадження не може бути підставою для скасування правомірно винесеної вимоги.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права, тому залишається без змін, а апеляційна скарга - без задоволення з викладених в даній ухвалі підстав.

Керуючись статтями 24, 69, 71, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-900/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року по адміністративній справі № 2-а-900/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва