Постанова № 16536077, 29.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

29.06.11 Справа № 5015/1068/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мурської Х.В.

суддів Давид Л.Л.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Лісовській Н.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “Нафтопереробний комплекс “Галичина”від 17.05.11 за вих. № 32/11-086

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.11

у справі № 5015/1068/11, суддя Мороз Н.В.,

за позовом Приватного підприємства “Пром-Сервіс”, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача ВАТ “Нафтопереробний комплекс “Галичина”, м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 59 230,71 грн.

за участю представників

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Розпорядженням в.о. голови суду від 29.06.2011р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Давид Л.Л.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2011р.(суддя Мороз Н.В.) позовні вимоги Приватного підприємства (далі ПП) "Пром-сервіс", м. Дрогобич задоволено в повному обсязі. З рахунку Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ)"Нафтопереробний комплекс"Галичина", м. Дрогобич стягнуто на користь позивача 11 624,26 грн. –3% річних, 47 606,45 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що за не виконання зобов’язання по оплаті виконаних за договорами підряду № 27/05-1 від 13.10.2008р. та № 03/12-1 від 03.12.2008р. робіт, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати за весь період прострочення, відповідно до вимог п. 2 ст. 625 ЦК України, а тому позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство "Нафтопереробний комплекс "Галичина" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2011р. у справі № 5015/106/11 скасувати, провадження у справі припинити. Свої доводи скаржник мотивує порушенням та неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, покликаючись на ту обставину, що судом взято до уваги розрахунок індексу інфляції та 3% річних, який ніким не підписаний та без зазначення посади особи, що виконала даний розрахунок.

На виконання вимог ухвали суду від 30.05.2011р. позивач подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи скаржника та вважає дії відповідача зловживанням процесуальними правами спрямованими на затягування судового процесу.

Сторони участі уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 30.05.2011р. участь представників сторін була визначена на власний розсуд та сторін попереджено про наслідки неявки в судове засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було укладено договори підряду на виконання антикорозійного захисту трубопроводів № 27/05-1 від 13.10.2008р. та № 03/12-1 від 03.12.2008р.

Позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт ( а.с. 20-30), однак оплата за виконані роботи відповідачем здійснена не була, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 226 326,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2010р. по справі № 21/35, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р.,з відповідача на користь позивача стягнуто 226 326,00 грн. боргу ( а.с. 48-49,32-33).

13 липня 2010р відділом державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою встановлено строк для добровільного виконання боржником –ВАТ "Нафтопереобний комплекс"Галичина" рішення від 19.05.2010р. –до 19.07.2010р. Рішення суду від 19.05.2010р. виконано 04.10.2010р., про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка.( а.с. 46)

За неналежне виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідачу нараховано інфляційні втрати на суму 47 606,45 грн. та 3% річних в розмірі 11 624,26 грн. за період з 22.11.2008р. по 03.10.2010р.

Місцевий господарський суд позовні вимоги задоволив в повному обсязі.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами,але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.( ст. 11 ЦК України).

Згідно з вимогами ст.. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.5 тс.11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

З моменту задоволення Господарським судом Львівської області позову про стягнення з ВАТ "Нафтопереробний комплекс"Галичина" на користь ПП "Пром-сервіс" основного боргу(без врахування індексу інфляції та 3% річних), виникли правовідносини, що випливають з виконання наказу про примусове виконання рішення.

Відповідно до цих відносин(обов’язку боржника (Відповідача) виконати зобов’язання відповідно до вимог ст. 526 ЦК України) кореспондується право кредитора (Позивача) вимагати таке виконання, а у разі порушення боржником зобов’язання вимагати застосування санкцій, передбачених законом.

У зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язку по сплаті заборгованих коштів у позивача виникло право вимоги щодо інфляційних та річних в зв’язку з невиконанням боржником грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що діюче законодавство не пов"язує припинення зобов’язання з наявністю судового рішення, а також враховуючи, що відповідач належним чином не виконав своє зобов’язання за договорами №27/05-1 від 13.10.2008р. та № 03/12-1 від 03.12.2008р., судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення 47 606,45 грн. інфляційних втрат та 11 624,26 грн. 3% річних, нарахованих за весь період прострочення.

Твердження скаржника про те, що судом взято до уваги розрахунок індексу інфляції та 3% річних, який ніким не підписаний, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказані розрахунки перевірено судом апеляційної інстанції та визнано правомірними.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ніші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із вимогами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Ст. 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням місцевого господарського суду, оскільки відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2011 р. у справі № 5015/1068/11 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Мурська Х.В.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кордюк Г.Т.