Рішення № 16535947, 30.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

30.06.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру , 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

29 червня 2011 року Справа №8/73

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена", вул. Толстого, 28, м.Чернігів, 14008

до відповідача: Дочірнього підприємства "Агробудкомплект" Чернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд", пр-кт. Миру, 243, м. Чернігів, 14000

про стягнення 22314грн.95коп.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №1/15 від 15.06.2011р.

Від відповідача: не зявився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 17021грн.29коп. боргу за товар, переданий по видатковим накладним за період з 21.12.2010р. по 31.12.2010р. на підставі договору поставки №658 від 17.11.2010р., 961грн.89коп. пені, нарахованої за період з 22.01.2011р. по 13.06.2011р., 3404грн.29коп. штрафу, 186грн.14коп. процентів річних, нарахованих за період з 22.01.2011р. по 13.06.2011р., 741грн.14коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з лютого по травень 2011 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконані належним чином зобовязання по оплаті отриманого товару.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Представник відповідача в засідання господарського суду не зявився, незважаючи на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення йому 17.06.2011р. ухвали суду від 16.06.2011р. про порушення провадження у справі. Про поважність причин неявки суд не повідомлено.

Оскільки явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обовязковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(позивач у справі, постачальник за умовами договору) та Дочірнім підприємством "Агробудкомплект" Чернігівського районного комунального підприємства "Чернігіврайагробуд" (відповідач у справі, покупець за умовами договору) укладено договір поставки №658 (далі за текстом договір поставки), за умовами якого позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаних в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невідємними частинами цього договору, а покупець зобовязується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти та оплатити вказаний товар.

Відповідно до п.1.3. договору поставки предметом поставки є товари з найменуванням, зазначеним у накладних, які є невідємною частиною договору.

Згідно із п.п.2.1., 2.6. договору поставки передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару постачальником. Поставка товару (партії товару) вважається виконаною постачальником в момент передачі товару уповноваженому представнику покупця (покупцю), що підтверджується отриманою від останнього довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та його підписом у видатковій накладній.

В розділі 5 договору поставки сторони узгодили умови щодо вартості товару та домовились, що ціни на товари, що постачаються постачальником, є звичайними вільними відпускними та визначаються по взаємному погодженню сторін на кожну окрему поставку. Сторони визначають, що ціни на товари, погоджені сторонами, є попередніми і можуть змінюватись постачальником в залежності від показників, які обумовлюють вартість товару (собівартість, витрати) протягом строку дії договору, та які встановлюються на кожну партію окремо. (п. 5.1. договору поставки). Асортимент, кількість та вартість товару (з урахуванням ПДВ), остаточно узгоджується та відображаються сторонами у видатково-прибутковій накладній по кожній партії окремо. (п.5.2. договору поставки). Загальна сума договору розраховується шляхом додавання загальних сум партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії договору, згідно видаткових накладних, які є невідємною частиною даного договору. (п.5.3. договору поставки). Ціна встановлюється в національній валюті України гривні. (п.5.4. договору поставки).

В розділі 6 договору поставки сторони встановили порядок розрахунків за поставлений товар та домовились, що покупець зобовязаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 31 (тридцяти одного) календарних днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок постачальника. (п. 6.1. договору поставки). Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, надійшла на поточний рахунок постачальника. (п.6.4. договору поставки).

Відповідно до п.8.1. договору поставки договір вступає в дію з дати його укладення обома сторонами і діє до 31 грудня 2010 року.

Аналіз змісту договору №658 від 17.11.2010р., свідчить, що у звязку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі продажу.

Аналіз договору поставки №658 від 17.11.2010р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу по видатковим накладним №02007806, №02007829 від 21.12.2010р., №02007863, №02007873 від 22.12.2010р., №02007892 від 23.12.2010р., №02007923 від 24.12.2010р., №02007971 від 27.12.2010р., №02008027 від 28.12.2010р., №02008075 від 30.12.2010р., №02008096 від 31.12.2010р. (копії а.с.11-20) товар на загальну суму 17021грн.49коп.

Про отримання відповідачем товару свідчать підписи на вказаних видаткових накладних представника відповідача, повноваження на отримання цінностей від позивача якого засвідчується довіреністю №87 від 01.12.2010р. (копія а.с.21). Факт отримання від позивача товару на загальну суму 17021грн.49коп. не заперечується відповідачем.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.6.1. договору поставки покупець зобовязаний оплатити постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 31 календарних днів з дати поставки товару. В силу п.2.1. договору поставки датою поставки товару є дата, вказана постачальником у видатковій накладній.

Відповідно до ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Визначений сторонами в п.6.1. договору поставки час виконання відповідачем обовязку щодо оплати товару за своєю правовою природою є строком, оскільки визначається кількістю календарних днів, а не конкретною датою або подією.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу строку оплати відповідачем товару починається з наступного дня за днем отримання товару, визначеного в видатковій накладній.

При цьому, в силу ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, відповідач мав оплатити:

товар отриманий по видатковим накладним №02007806, №02007829 від 21.12.2010р. - до 21 січня 2011 року включно;

по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р. - до 24 січня 2011 року включно (оскільки останній день строку 22.01.2011р. припадає на вихідний день);

по видатковій накладній №02007892 від 23.12.2010р. - до 24 січня 2011 року включно (оскільки останній день строку 23.01.2011р. припадає на вихідний день);

по видатковій накладній №02007923 від 24.12.2010р. - до 24 січня 2011 року включно;

по видатковій накладній №02007971 від 27.12.2010р. - до 27 січня 2011 року включно;

по видатковій накладній №02008027 від 28.12.2010р. - до 28 січня 2011 року включно;

по видатковій накладній №02008075 від 30.12.2010р. - до 31 січня 2011 року включно (оскільки останній день строку 30.01.2011р. припадає на вихідний день);

по видатковій накладній №02008096 від 31.12.2010р. - до 31 січня 2011 року включно.

В свою чергу, відповідач отриманий від позивача товар за вищевказаними видатковими накладними за твердженням позивача в строк встановлений договором поставки не оплатив. Заборгованість на день звернення позивача до суду з даною позовною заявою становила 17021грн.49коп.

В судовому засіданні, яке відбулось 29.06.2011р., позивачем повідомлено суд про перерахування відповідачем 21.06.2011р. на рахунок позивача 1000грн. за отриманий товар, на підтвердження чого надано банківську виписку. Тобто, відповідач після порушення провадження у даній справі частково виконав своє зобовязання.

Таким чином, спір між сторонами в частині стягнення 1000грн. врегульований, предмет спору відсутній, тому суд приходить до висновку, що відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не надано суду доказів оплати вартості отриманого від позивача по видатковим накладним за період з 21.12.2010р. по 31.12.2010р. на підставі договору поставки №658 від 17.11.2010р. товару в повному обсязі.

З урахуванням сплаченої відповідачем суми 1000грн. заборгованість по оплаті вартості поставленого товару становить 16021грн.49коп.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті вартості отриманого від позивача товару, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 16021грн.49коп. боргу за товар.

Згідно із п.7.3. договору поставки за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими пунктами 6.1., 6.2. цього договору постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобовязання, від суми боргу за кожен день прострочення.

З урахуванням вказаної умови договору поставки позивач просить стягнути з відповідача 961грн.89коп. пені, нарахованої за період з 22.01.2011р. по 13.06.2011р.

Відповідно до положень ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Порушення боржником взятих на себе зобовязань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.

Згідно із ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже підставою для стягнення з боржника пені є невиконання або неналежне виконання останнім взятого на себе зобовязання, зокрема з порушення встановленого договором строку його виконання. Перебіг періоду прострочення виконання зобовязання починається з наступного дня за днем, в який боржник мав виконати зобовязання.

Як встановлено судом вище, оплату товару отриманого по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р. відповідач мав здійснити до 24 січня 2011 року; по видатковій накладній №02007892 від 23.12.2010р. - до 24 січня 2011 року; по видатковій накладній №02008075 від 30.12.2010р. - до 31 січня 2011 року.

Отже строк прострочення оплати товару, отриманого по вищевказаним видатковим накладним починає свій перебіг з наступного дня за останнім днем оплати товару, а саме по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р. з 25.01.2011р.; по видатковій накладній №02007892 від 23.12.2010р. з 25.01.2011р.; по видатковій накладній №02008075 від 30.12.2010р. з 01.02.2011р.

Разом з тим, як вбачається із розрахунку позивача (а.с. 3), пеня за несвоєчасну оплату товару отриманого по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р. обчислюється з 23.01.2011р. замість з 25.01.2011р.; за несвоєчасну оплату товару отриманого по видатковій накладній №02007892 від 23.12.2010р. з 24.01.2011р. замість з 25.01.2011р.; за товар отриманий по видатковій накладній №02008075 від 30.12.2010р. з 31.01.2011р. замість з 01.02.2011р., що суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства, оскільки прострочення виконання зобовязання по оплаті товару на вказані дати ще не відбулось.

За розрахунком позивача розмір пені складає 961грн.89коп.

Проте, з урахуванням правильного строку виконання зобовязання по оплаті товару отриманого по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р., №02007892 від 23.12.2010р., №02008075 від 30.12.2010р. розмір пені складає 960грн.96коп.

Враховуючи, що прострочення виконання відповідачем обовязку по оплаті товару підтверджується матеріалами справи, з урахуванням фактичного періоду прострочення оплати товару по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р., №02007892 від 23.12.2010р., №02008075 від 30.12.2010р., суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 960грн.96коп. пені, нарахованої за період з 22.01.2011р. по 13.06.2011р.

Відповідно до п.7.4. договору поставки в разі порушення грошових зобовязань за договором більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 20% від вартості поставлених, але не оплачених товарів.

З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 3404грн.29коп. штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати товару понад 20 календарних днів, розрахунок штрафу відповідає фактичним обставинам справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі і з відповідача підлягає стягненню 3404грн.29коп. штрафу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних нарахувань обчислена позивачем за період з лютого по травень 2011 року і становить 741грн.14коп.

В ході перевірки правильності обчислення позивачем інфляційної складової боргу, судом встановлено, що при розрахунку позивачем застосовані повідомлені Державним комітетом статистики України індекси інфляції за відповідний період, розрахунок здійснений з урахуванням фактичних обставин справи.

Оскільки інший розмір не встановлено сторонами в договорі, як вбачається із розрахунку (а.с. 4), на суму боргу позивачем нараховано три проценти річних за період з 22.01.2011р. по 13.06.2011р. у сумі 186грн.14коп.

Здійснивши перевірку правильності нарахування відсотків річних на суму боргу, судом встановлено, що позивачем як і при обчислені пені не враховано фактичний час прострочення оплати відповідачем товару по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р., №02007892 від 23.12.2010р., №02008075 від 30.12.2010р. та нараховано проценти річні за період, в який прострочення виконання відповідачем зобовязання ще не відбулось.

З урахуванням фактичного строку виконання зобовязання по оплаті товару отриманого по видатковим накладним №02007863, №02007873 від 22.12.2010р., №02007892 від 23.12.2010р., №02008075 від 30.12.2010р. розмір процентів річних складає 185грн.94коп.

Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання підтверджується матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 741грн.14коп. задовольняється судом повністю, а вимога про стягнення процентів річних - частково з урахуванням фактично встановленого судом їх розміру, який становить 185грн.94коп.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 16021грн.49коп. боргу за товар, 960грн.96коп. пені, 3404грн.29коп. штрафу, 741грн.14коп. інфляційних нарахувань та 185грн.94коп. процентів річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530, 549, 610, 611, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 75, 80 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення 1000грн. боргу припинити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Агробудкомплект»Чернігівського районного комунального підприємства «Чернігіврайагробуд», пр.Миру, 243, м.Чернігів (ідентифікаційний код 32832326, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена», вул. Толстого, 28, м.Чернігів (ідентифікаційний код 14245188, р/р №26004301063700 в ПАТ «Банк «Форум», МФО 322948) 16021грн.49коп. боргу, 960грн.96коп. пені, 3404грн.29коп. штрафу, 185грн.94коп. процентів річних, 741грн.14коп. інфляційних нарахувань, 223грн.14коп. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г. Оленич

Повне рішення підписано 30 червня 2011 року.

Суддя Т.Г. Оленич