Рішення № 16535929, 25.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

25.06.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 телефон канцелярії 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

23 червня 2011 року Справа № 12/58

Позивач:Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",

вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, 01025

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро",

вул. Прилуцька, 19, с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор"

17552, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Красляни, вул. Свято-Миколаївська, 109

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-ГАЗ"

01000, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18а

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний"

65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1

Предмет спору: про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення боргу в сумі 6254090,67 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 25.10.2010 року становить 49481114,56 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 1075/09 від 05.10.2009 представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 12.07.2010 року, представник,

ОСОБА_3, довіреність від 01.06.2011 року, представник.

Від третьої особи (ТОВ „Агрікор”): ОСОБА_4, довіреність від 07.04.2011 представник;

Від третьої особи (ТОВ „Стандарт-ГАЗ”): не з"явився

Від третьої особи (ПАТ АБ „Південний”): не з"явився

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 16.06.2011 року по 23.06.2011 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеватор Агро" про звернення стягнення на предмет застави, що знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю „Елеватор Агро” (17580, Чернігівська область, Прилуцький район, село Івківці, вул. Прилуцька, 19) та зберігається за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, село Івківці, вул. Прилуцька, 19, переданий Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (17552, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Красляни, вул. Свято-Миколаївська, 109, код ЄДРПОУ 33660151) в заставу Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк”, (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) на підставі договору застави № 932/08 від 04 листопада 2008 року, а саме: Силос СМВУ.165.18.В12 3 шт.; Мотор редуктор SK 93-200 L/4 30 квт 6 шт.; Привод ТСЦ-500.09.01.00-05 15 кВт 1 шт.; Привод ТСЦ-500.09.01.00-05 15 кВт 1 шт.; Силос СМВУ.165.18.В12 3 шт.; Силос СМВУ.165.18.В12 4 шт.; Механізм шнековий зачисний МШЗ-165300.000 8 шт.; Силос СМВУ 37.03.К55. В12 3 шт.; Сепаратор КБС 1270.4.00 (в режиме скальператора) 2 шт.; Норія У2-УН-175/51м 6 шт.; Норія У2-УН-175/43м 2 шт.; Клапан перекідний 300х300мм. з електроприводом 11 шт.; Засувка У8-ТЕА-20А кв. 400 17 шт.; Засувка У8-ТЕА-20А-Р кв. 400 40 шт.; Ввід симетр. Ф300 45 кр. 5881.00 35 шт.; Сепаратор КБС 1270.4.00 (в к-те с циклоном воздухопроводом и вентилятором) 2 шт.; Силос СМВУ 147.14.В12 4 шт.; Распределитель зерновых потоков механизированный РЗМ-6-300 3 шт.; Автомобилеразгрузчик У-АРГ-14У (м-1, L основной платформы 14м., г/п 70т.) 1 шт.; Автомобилеразгрузчик У-АРГ-16У (L основной платформы 16м., г/п 70т.) 1 шт.; Весы ваглнные тензометрические ВЭПВ г/п 150 тт. 2 шт.; Платформа весов железнодорожных 1 шт.; Зерносушилка непрерывного действия 4000-20DU PETKUS 2 шт.; Задвижка не полно-проходная 30ч 6 бр ф250мм 4 шт.; Фланцы ответные ф 250 мм 8 шт.; Задвижка 30ч 6 бр ф 200 мм 7 шт.; Фланцы ответные ф 200 мм 14 шт.; Задвижка 30ч 6 бр ф 150 мм 3 шт.; Фланцы ответные ф 150 мм 6 шт.; Клапан обратный 19ч 21 бр ф 150 мм 3 шт.; Шпилька ф 20 мм в 1,0 н 20 шт.; Гайка н 20 10 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L=41,5 м в кмт. Фланець загрузочний 12 шт, мотор-редуктор КА127/Т DVL200L ІМ М1А-270 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13-ТЦС-400, L=41,5м в кмт. Фланець загрузочний 12 шт. без привода 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13-ТЦС-400, L=39,2м оцинкований в к-ті секція разгрузочная 2 шт, фланець загрузочний 1 шт, мотор редуктор КА127/TDV200L IM M1A-270 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=39.2 м оцинкований в к-ті секція розгрузочна 2 шт, фланець загрузочний 1 шт, без привода 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=52 м оцинкований в к-ті секція розгрузочна 1 шт, фланець загрузочний 1 шт, без привода 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=52 м оцинкований в к-ті секція розгрузочна 1 шт, фланець загрузочний 1 шт, без привода секція розгрузочна 2 шт., 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=51,5 м к-ті фланець загрузочний 15 шт, мотор-редуктор КА 127/Т DV 200L IM М1A-270 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=51,5 м к-ті фланець загрузочний 15 шт, без привода 2 шт.; Силос металевий МСВУ 73К.12.45.В12 2 шт.; Насос фекальний DRN 300/2/65 T/50 NC 2 шт.; Заворотній клапан VAP/G65 2 шт.; Опора-тренога DAC-N G65/65V 2шт.; Емкость КНС ДУ 2000*4500 мм 1 шт.; Пульт управління Q 2EL M25 1 шт.; Насос каналізаційний GRN 400/2/G50H Т/50NC 2 шт.; Заворотній клапан VAP/G50NN 2 шт.; Опора-тренога DAC-N G40/50Н 2шт.; Емкость КНС ДУ 2000*5700 мм 1 шт.; Пульт управління Q 2EL ТNN 1 шт.; Пробообробник RAKORAF mod/CEE 2 шт.; Двигун 2 шт.; Транспортна система, шляхом продажу Предмета застави на аукціоні (публічних торгах) з початковою ціною, що визначається незалежним експертом, в рахунок погашення боргу ТОВ „Агрікор” перед ПАТ „Альфа-Банк” за Договором про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31 березня 2008 року, в розмірі 6254090,67 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, станом на 25.10.2010 року, становить 49481114,56 грн, а саме: 4781625 доларів США заборгованості по кредиту, 845823,29 доларів США заборгованості процентах за період з березня 2009 року по 25.10.2010 року, 518380,55 доларів США пені за прострочку повернення кредиту за період з 18.05.2009 року по 17.11.2009 року, 72235,89 доларів США пені за прострочку сплати процентів за період з 07.04.2009 року по 25.10.2010 року.

Ухвалою суду від 12.05.2011 року судом, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1). Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор" (17552, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Красляни, вул. Свято-Миколаївська, 109) та 2). Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт-ГАЗ" (01000, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18а).

Також ухвалою суду від 12.05.2011 року судом було відмовлено позивачу у задоволенні його заяви про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, у звязку з неналежним обґрунтуванням, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду, а майно, яке є у відповідача, може зменшитись, зникнути на момент виконання рішення суду.

Представниками сторін подані письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

Відповідач в поданому відзиві на позов зазначає, що ТОВ "Стандарт-Газ" звернулось до ТОВ "Елеватор Агро" і запропонувало придбати у нього обладнання, а також надало лист-погодження № 7951-0-33-09-25 від 12.06.2011 року, згідно якого відділ Примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не заперечує у строк до 16.06.2009 року включно, щодо реалізації належного ТОВ "Стандарт-Газ" майна, визначеного згідно виконавчого напису № 259, вчиненого 20.05.2009 року включно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в рахунок повного погашення заборгованості перед ТОВ "Сервіс-Енерго" боргу в сумі 20 347 384,87 грн. Так, 15.06.2009 року ТОВ "Елеватор Агро" та ТОВ "Стандарт-Газ" уклали договір купівлі-продажу обладнання для будівництва елеватора, який розташований за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного, вул. Прилуцька), 19, кількість та асортимент якого визначається згідно Додатку №1, що є невід"ємною частиною договору. ТОВ "Елеватор Агро" перерахувало на депозитний рахунок: 37312054000030 в ДКУ, одержувач - Міністерство Юстиції України 20 347 384,87 грн. оплату по договору купівлі-продажу для добровільного виконання виконавчого напису № 259, виданого 12.05.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. З доданого до позову Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 21572674 від 04.11.2008 року вбачається лише те, що 04.11.2008 року обтяжено майно, яке міститься в додатку №1 до Договору застави № 932/08 від 04.11.2008 року, що укладений між ТОВ "Агрікор" та ПАТ "Альфа-Банк", так як зроблений в реєстрі запис не містить жодних відомостей про майно, відсутній будь-який опис майна. Також відповідач зазначає, що обладнання, яке є предметом даного спору не існує у відокремленому вигляді, оскільки воно є складовими частинами зерносховища, що належить ТОВ "Елеватор Агро" на праві власності, а відокремлення обладнання з зерносховища є неможливим, оскільки це призведе до втрати його цільового призначення та істотного знецінення. Крім того, відповідач вказує на те, що ПАТ "Альфа-Банк" зверталось до ТОВ "Елеватор Агро", ТОВ "Стандарт-Газ", ТОВ "Агрікор" з позовом про визнання дій протиправними та звернення стягнення на предмет іпотеки об"єкта незавершеного будівництва за Договором іпотеки № 234/08 від 31.03.2008 року, що укладений в забезпечення виконання зобов"язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року. Постановою Київського апеляційного господарського суду № 34/515 від 09.12.2010 року, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України, у задоволенні позову було відмовлено. Також ПАТ "Альфа-Банк" зверталось до ТОВ "Елеватор Агро", ПАТ акціонерного банку "Південний", третя особа без самостійних вимог - ТОВ "Агрікор" про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки зерносховища на 100 тис.тон зберігання зернових. Постановою Одеського апеляційного господарського суду № 3/77-10-3730 від 23.12.2010 року, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2011 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрікор" в поданих 24.05.2011 року письмових поясненнях проти позову заперечує та вказує на те, що на сьогодні існує два рішення суду щодо стягнення одного й того ж боргу за договором № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року: рішення господарського суду Чернігівської області від 22.04.2010 року у справі № 8/66 (12/99), залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 року, яке набрало законної сили, яким стягнуто з ТОВ "Агрікор" на користь ПАТ "Альфа-Банк" 781625 доларів США боргу по кредиту, 89124,17 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 7972,25 доларів США пені, згідно кредитного договору № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року, 3348,17 доларів США державного мита та 312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі № 2274 про стягнення з Овчаренко П.В., як поручителя ТОВ "Агрікор" за кредитним договором № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року на користь ПАТ "Альфа-Банк" 4781325 доларів США заборгованості по кредиту, 89124,17 доларів США заборгованості по процентам, 7972,25 доларів США пені, та 25 500,00 доларів США витрат по спраті третейського збору. Крім того, господарським судом Чернігівської області 26.10.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Агрікор", а ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.03.2011 року у справі № 16/166Б/67б визнано кредиторські вимоги ПАТ "Альфа-Банк" в сумі 64 692 919 грн., в яку були включені грошові вимоги за договором про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року.

В судовому засіданні 24.05.2011 року було відхилено клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний", оскільки клопотання підписано не уповноваженою особою.

Ухвалою суду від 24.05.2011 року судом за власною ініціативою, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1).

Представник позивача в судовому засіданні 01.06.2011 року надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 21572674 від 04.11.2008 року за боржником - ТОВ "Агрікор" зареєстроване обтяження рухомого майна, перелічене в Додатку №1 до Договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, обтяжувач - ЗАТ "Альфа-Банк". Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 року, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, тобто зареєстроване за ПАТ "Альфа-Банк" обтяження предмета застави є чинним для нового власника - ТОВ "Елеватор Агро". Позивач зазначає, що ст. 388 Цивільного кодексу України регулює виключно відносини між власником та набувачем майна і не регулює відносини заставодержателя та власника предмета застави, тому заперечення відповідача стосовно неможливості витребування спірного майна від добросовісного набувача, на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України, є безпідставними. Також позивач підтверджує ухвалення судових рішень по стягненню заборгованості за кредитом, але зазначає, що на теперішній час дані судові рішення не виконані, зобов"язання за кредитним договором не припинені, що підтверджується визнаними господарським судом Чернігівської області у справі про банкрутство ТОВ "Агрікор" вимоги ПАТ "Альфа-Банк", які включені в реєстр вимог кредиторів. Позивач вважає безпідставними заперечення відповідача про те, що предмет застави придбано саме ТОВ "Елеватор Агро" в процесі будівництва зерносховища, оскільки для підтвердження факту наявності та цілісності заставного майна щомісячно складались Акти перевірки наявності майна, що належить ТОВ "Агрікор", переданого в заставу позивачу; 16.01.2009 року представником оціночної компанії "Кволітас" (що діє від імені позивача) та директором ТОВ "Агрікор" було складено Акт, згідно якого встановлено наявність та комплектність заставного майна, що знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Івківці. Крім того позивач зазначає, що з метою перевірки наявності заставного майна та проведення оцінки даного майна, 20.05.2011 року були спроби проведення перевірки предмета застави, але здійснити перевірку не вдалось з причин викладених в Акті, який додано до матеріалів справи. Позивач просить суд встановити початкову ціну продажу предмету застави, відповідно до його заставної вартості, яка згідно п. 3.3. Договору застави становить 13 679 174,00 грн., оскільки між сторонами виникли непорозуміння з приводу проведення оцінки майна.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але треті особи ТОВ "Стандарт-ГАЗ" та ПАТ Акціонерний банк "Південний" повноважних представників в судове засідання 16.06.2011 року не направили, документів, витребуваних ухвалою суду від 01.06.2011 року суду не надали.

До початку судового засідання 16.06.2011 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ Акціонерний банк "Південний" надійшов відзив на позов, в якому ПАТ Акціонерний банк "Південний" проти заявлених позовних вимог заперечує повністю та зазначає, що 19.04.2010 року між ТОВ "Стандарт-Газ" (третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) та ТОВ ХайРейзКонстракшнз укладено кредитний договір GC2010-00020. В забезпечення зобовязань, що витікають з вказаного кредитного договору між третьою особою-2: ТОВ "Стандарт-Газ" та відповідачем ТОВ „Елеватор Агро” було укладено Договір застави б/н від 22.06.2010 року, відповідно до якого було передано в заставу третій особі-2 техніку сільськогосподарського призначення. Відповідний запис було включено в Державний реєстр, в порядку встановленому Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” 29.06.2010 року. При укладенні з відповідачем договору застави б/н від 22.06.2010 року третьою особою-2 встановлено, що майно, яке передається в заставу належить відповідачу на праві приватної власності, крім того було зроблено запити до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру заборон, щодо перевірки відповідних обтяжень, які б не дозволяли відповідачу передати в заставу вказане обладнання. Таким чином третя особа-2 здійснила всі передбачені законом заходи, які надають право найвищого пріоритету в разі початку процедури звернення стягнення на предмет застави, а у разі задоволення судом вимог позивача таке право буде порушено.

Крім того, в поданому відзиві на позов третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ Акціонерний банк "Південний", просить суд розглянути справу без участі її повноважного представника.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні 16.06.2011 року, проти поданого клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника ПАТ Акціонерний банк "Південний" не заперечували.

Суд задовольнив дане клопотання, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2011 року заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.06.2011 року заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Також представником відповідача в судовому засіданні 16.06.2011 року було подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи Висновку експертного товарознавчого дослідження № 15/11 від 15.06.2011 року, який надається на підтвердження доводів щодо цілісності та неподільності Зерносховища ТОВ „Елеватор Агро” на 100 тисяч тонн зберігання зернових культур, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Прилуцька, вул. Мирного), 19, відповідно до якого: роботи по монтажу обладнання, яке перелічено в Додатку №1 до Договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року, були виконані в повному обсязі в процесі будівництва Зерносховища на 100 тисяч тонн зберігання зернових культур, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Прилуцька, вул. Мирного), 19; обладнання, яке перелічено в Додатку №1 до Договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року не можливо відокремити без пошкодження та істотного знецінення Зерносховища на 100 тисяч тон зберігання зернових культур, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Прилуцька, вул. Мирного), 19; відокремлення обладнання, яке перелічено в Додатку №1 до Договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року, призведе до втрати цільового призначення Зерносховища на 100 тисяч тон зберігання зернових культур, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Прилуцька, вул. Мирного), 19

Предстаником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Агрікор" в судовому засіданні 16.06.2011 року було заявлено усне клопоатння про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

В судовому засіданні 16.06.2011 року, судом було оголошено перерву до 23.06.2011 року до 14:15 год, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але треті особи ТОВ "Стандарт-ГАЗ" та ПАТ Акціонерний банк "Південний" повноважних представників в судове засідання 16.06.2011 року не направили.

Представником позивача було подано письмове клопотання про витребування у ТОВ «Агрікор»наступних документів: оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 ( з контрагентами) за період з березня 2008 р. по вересень 2008 р. ( включно); картку по рахунку № 631 за станом на вересень 2008 року ( включно);інвентарну картку обліку основних коштів ( ОЗ-3) які є предметом застави відповідно до договору № 932/08 від 04.11.2008 року; : оборотно-сальдову відомість по рахунку № 361 ( з контрагентами) за період з березня 2009 р. по травень 2009 р. ( включно).

Представник відповідача та представник ТОВ «Агрікор»проти поданого клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Суд відхилив клопотання позивача про витребування документів у ТОВ «Агрікор», оскільки в поданому клопотанні належним чином не обґрунтовано, як зазначені докази можуть вплинути на результати прийняття рішення по даній справі, та яким чином можуть бути ідентифіковані основні засоби, які були передані в заставу банку ТОВ «Агрікор»і які були придбані відповідачем згідно договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року.

Відповідачем в судовому засіданні надав додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву та посилається на те , що висновком експертного товарознавчого дослідження від 15.06.2011 року встановлено , що зерносховище - це високомеханізований комплекс, призначений для приймання, доробки, зберігання та відвантаження зернових. Вся сукупність обладнання комплексу являє собою замкнену технологічну систему. Все змонтоване обладнання це складові частини складної речі. Зерносховище являється неподільною річчю, оскільки в результаті її фізичного поділу втрачається цільове призначення . Частина обладнання внаслідок монтажу припинило існування у первісному вигляді, а отже на нього неможливо звернути стягнення, тому згідно пп.2 ч.1 ст.593 Цивільного кодексу України право застави позивача припинилось, навіть якщо це саме те майно,що було передано йому у заставу. Оскільки обладнання завдяки монтажу припинило своє існування, а тому воно не може бути повторно використане. Звернення стягнення на таке майно не призведе до задоволення заборгованості ТОВ «Агрікор»перед позивачем через неможливість його продажу з ціллю використання за призначенням, а тому фактично спрямоване на заподіяння збитків ТОВ «Елеватор Агро»іншим особам.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Агрікор», дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги банку задоволенню не підлягають з наступних підстав:

31.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.2 Статуту, погодженого Національним банком України 21.07.09р. реєстраційний № 158 та зареєстрованого державним реєстратором державної адміністрації Шевченківського району у м. Києві 19.08.09р. № запису 70741050014003231, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08, згідно якого позивач взяв на себе зобовязання відкрити позичальнику (відповідачу) мультивалютну відновлювану кредитну лінію, та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надати позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором, а позичальник зобовязується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5. Договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови Договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим Договором.

У відповідності до п.1.1 Договору № 73-МВ/08 в межах кредитної лінії кошти можуть надаватись у гривнях та\або доларах США та\або євро, та/або у російських рублях та/або у швейцарських франках.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 73-МВ/08 ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) сума еквівалентна: в період з дати набуття чинності цим Договором по 29.10.2008 року (включно) 13000000,00 євро; в період з 30.10.2008 року по 29.11.2008 року (включно) 12160083,14 євро; в період з 30.11.2008 року по 29.11.2009 року (включно) 11846,083,14 євро;в період з 30.04.2009 року по 29.07.2009 року (включно) 11721320,60 євро;в період з 30.07.2009 року по 29.08.2009 року (включно) 11458063,30 євро;в період з 30.08.2009 року по 29.10.2009 року (включно) 11382846,64 євро;в період з 30.10.2009 року по 29.11.2009 року (включно) 10379 960,84 євро; в період з 30.11.2009 року по 29.04.2010 року (включно) 10028950,81 євро; в період з 30.04.2010 року по 29.07.2010 року (включно) 9903590,08 євро; в період з 30.07.2010 року по 29.08.2010 року (включно) 9627796,48 євро;в період з 30.08.2010 року по 29.10.2010 року (включно) 9540043,98 євро;в період з 30.10.2010 року по 29.11.2010 року (включно) 8474477,81 євро; в період з 30.11.2010 року по дату закінчення строку дії Кредитної лінії (включно) 8110931, 71 євро.

Договором № 73-МВ/08 також передбачено, що розмір відсотків за користування кредитом складає: за користування частиною кредиту, наданого у гривнях 17,00% річних; за користування частиною кредиту, наданого у доларах США 11,00% річних; за користування частиною кредиту, наданою у євро 11,00 % річних.

Строк дії кредитної лінії, відповідно до п. 1.4. договору, закінчується 31.03.2011 року.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 2 днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невідємною частиною Договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у п. 10.2. Договору.

Додатковою угодою № 1 від 02.04.2008 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року передбачено наступне: Банк надає Позичальнику транш у сумі 4781625,00 доларів США (транш); за користування траншем Позичальник зобовязаний сплачувати Банку проценти у розмірі 11,00% річних; транш надається шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного у п. 13.3. Основного договору по реквізитах, передбачених у п. 10.2. Основного договору; після надання траншу розмір кредиту, наданого на підставі Основного договору, за офіційним курсом, встановленим Національним Банком України на дату укладення Основного договору, складе суму, еквівалентну 3027111,30 євро (в тому числі 4781625,00 доларів США); Позичальник зобовязаний повернути транш 31.03.2013 року; повернення траншу до настання зазначеного терміну вважається достроковим; Позичальник не має права дострокового повернення траншу або його частини ( за кожен випадок дострокового повернення траншу та/або його частини траншу без згоди Банку Позичальник зобовязується сплатити Банку штраф у розмірі 3,00% річних від суми достроково поверненого траншу, та/або частини траншу, розрахованих за період від дати дострокового повернення траншу та/або частини траншу до дати повернення траншу та/або частини траншу, встановленої в пункті 5 цієї Додаткової угоди про надання траншу.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобовязання і відповідно до укладеної Додаткової угоди № 1 від 02.04.2008 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року, надав позичальнику транш у розмірі 4781625,00 доларів США на поточний рахунок № 26007102739001, що підтверджується меморіальними ордерами та випискою з поточного рахунку позичальника про надходження кредитних коштів, копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Таким чином 02.04.2008 року, позивачем було здійснено позичальнику кредитування на загальну суму 4781625,00 доларів США.

Пунктом 9.1. Договору № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року передбачено, що позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 36 місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів, наданих менше ніж за 36 місяців до дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного у пункті 1,4 договору, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну (крім повернення, що здійснюється згідно з пунктом 9.3. договору) вважається достроковим.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку станом на 25.10.2010 року позичальник (Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрікор”) має заборгованість по кредиту у розмірі 4781625,00 доларів США.

У відповідності з п. 6.1., 6.2. Договору про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року було встановлено, що проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких надано кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для частини кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для частини кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення не враховується при нарахуванні процентів. Проценти, нараховані за місяць, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го числа по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені нижче).

Пунктом 1.3. Договору № 73-МВ/08 передбачено, що розмір відсотків за користування кредитом складає: за користування частиною кредиту, наданого у доларах США 11,00% річних.

Також пунктом 2. Додаткової угоди № 1 від 02.04.2008 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року сторони погодили, що за користування траншем Позичальник зобовязаний сплачувати Банку проценти у розмірі 11,00% річних.

За період користування кредитними коштами з березня 2009 року по 25 жовтня 2010 року заборгованість по процентах за користування кредитом становить 881849,23 доларів США.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 11.1. Договору про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року передбачено, що за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Позивачем нарахована пеня за прострочку повернення кредиту за період з 18.05.2009 року по 17.11.2009 року у розмірі 518380,55 доларів США та за прострочу сплати процентів за період з 07.04.2009 року по 25.10.2010 року у розмірі 72235,89 доларів США.

В забезпечення виконання позичальником умов Договору про відкриття кредитної лінії № 73-МВ/08 від 31.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк”, правонаступником якого є позивач, відповідно до п. 1.2 Статуту, погодженого Національним банком України 21.07.09р. реєстраційний № 158 та зареєстрованого державним реєстратором державної адміністрації Шевченківського району у м. Києві 19.08.09р. № запису 70741050014003231, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (позичальник) було укладено Договір застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року.

Цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О. та зареєстровано в реєстрі за № 8352.

Предметом договору застави відповідно до п. 3.1. є рухоме майно згідно з Додатком № 1, а саме: Силос СМВУ.165.18.В12 3 шт.; Мотор редуктор SK 93-200 L/4 30 квт 6 шт.; Привод ТСЦ-500.09.01.00-05 15 кВт 1 шт.; Привод ТСЦ-500.09.01.00-05 15 кВт 1 шт.; Силос СМВУ.165.18.В12 3 шт.; Силос СМВУ.165.18.В12 4 шт.; Механізм шнековий зачисний МШЗ-165300.000 8 шт.; Силос СМВУ 37.03.К55. В12 3 шт.; Сепаратор КБС 1270.4.00 (в режиме скальператора) 2 шт.; Норія У2-УН-175/51м 6 шт.; Норія У2-УН-175/43м 2 шт.; Клапан перекідний 300х300мм. з електроприводом 11 шт.; Засувка У8-ТЕА-20А кв. 400 17 шт.; Засувка У8-ТЕА-20А-Р кв. 400 40 шт.; Ввід симетр. Ф300 45 кр. 5881.00 35 шт.; Сепаратор КБС 1270.4.00 (в к-те с циклоном воздухопроводом и вентилятором) 2 шт.; Силос СМВУ 147.14.В12 4 шт.; Распределитель зерновых потоков механизированный РЗМ-6-300 3 шт.; Автомобилеразгрузчик У-АРГ-14У (м-1, L основной платформы 14м., г/п 70т.) 1 шт.; Автомобилеразгрузчик У-АРГ-16У (L основной платформы 16м., г/п 70т.) 1 шт.; Весы ваглнные тензометрические ВЭПВ г/п 150 тт. 2 шт.; Платформа весов железнодорожных 1 шт.; Зерносушилка непрерывного действия 4000-20DU PETKUS 2 шт.; Задвижка не полно-проходная 30ч 6 бр ф250мм 4 шт.; Фланцы ответные ф 250 мм 8 шт.; Задвижка 30ч 6 бр ф 200 мм 7 шт.; Фланцы ответные ф 200 мм 14 шт.; Задвижка 30ч 6 бр ф 150 мм 3 шт.; Фланцы ответные ф 150 мм 6 шт.; Клапан обратный 19ч 21 бр ф 150 мм 3 шт.; Шпилька ф 20 мм в 1,0 н 20 шт.; Гайка н 20 10 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L=41,5 м в кмт. Фланець загрузочний 12 шт, мотор-редуктор КА127/Т DVL200L ІМ М1А-270 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13-ТЦС-400, L=41,5м в кмт. Фланець загрузочний 12 шт. без привода 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13-ТЦС-400, L=39,2м оцинкований в к-ті секція разгрузочная 2 шт, фланець загрузочний 1 шт, мотор редуктор КА127/TDV200L IM M1A-270 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=39.2 м оцинкований в к-ті секція розгрузочна 2 шт, фланець загрузочний 1 шт, без привода 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=52 м оцинкований в к-ті секція розгрузочна 1 шт, фланець загрузочний 1 шт, без привода 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=52 м оцинкований в к-ті секція розгрузочна 1 шт, фланець загрузочний 1 шт, без привода секція розгрузочна 2 шт., 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=51,5 м к-ті фланець загрузочний 15 шт, мотор-редуктор КА 127/Т DV 200L IM М1A-270 1 шт.; Транспортер ланцюговий скребковий У-13ТЦС-400, L=51,5 м к-ті фланець загрузочний 15 шт, без привода 2 шт.; Силос металевий МСВУ 73К.12.45.В12 2 шт.; Насос фекальний DRN 300/2/65 T/50 NC 2 шт.; Заворотній клапан VAP/G65 2 шт.; Опора-тренога DAC-N G65/65V 2шт.; Емкость КНС ДУ 2000*4500 мм 1 шт.; Пульт управління Q 2EL M25 1 шт.; Насос каналізаційний GRN 400/2/G50H Т/50NC 2 шт.; Заворотній клапан VAP/G50NN 2 шт.; Опора-тренога DAC-N G40/50Н 2шт.; Емкость КНС ДУ 2000*5700 мм 1 шт.; Пульт управління Q 2EL ТNN 1 шт.; Пробообробник RAKORAF mod/CEE 2 шт.; Двигун 2 шт.; Транспортна система.

Відповідно до п. 3.2. Договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, предмет застави, зазначений у п. 3.1.Договору належить заставодавцеві на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою станом на 09.10.2008 року.

Сторони за домовленістю оцінюють предмет застави у 13679174,00 грн. (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, на весь період дії застави, що встановлена Договором, предмет застави зберігається у Заставодавця за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, селище Івківці.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 19 Закону України „Про заставу” передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Так, в пункті 2.1. Договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, сторони передбачили, що за цим договором заставою забезпечується виконання заставодавцем зобовязання, що виникло на підставі Основного договору або може виникнути на підставі нього у майбутньому, відповідно до якого заставодержатель має право вимагати, а заставодавець повинен виконати наступні обовязки: - обовязку повернути заставодержателю наданий за Основним договором кредит, загальна сума якого у будь-який момент часу не перевищуватиме ліміт кредитної лінії. Кожен з траншів, шляхом надання яких наданий кредит, повинен бути повернутий у валюті, у якій його надано, у останній день строку, що складає 36 місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш надано, або у останній день будь-якого меншого строку, якщо такий буде визначений згідно з Основним договором, а транші, надані менше ніж за 36 місяців до дня закінчення строку кредитної лінії у день закінчення строку дії кредитної лінії; - обовязку повернути заставодержателю частину наданого на підставі Основного договору кредиту таким чином, щоб кредит не перевищував суму еквівалентну:- станом на 30.10.2008 року - 12160083,14 євро;- станом на 30.11.2008 року 11846 81,33 євро;- станом на 30.04.2009 року 11721320,60 євро; - станом на 30.07.2009 року 11458063,08 євро;- станом на 30.08.2009 року 11382846,64 євро;- станом на 30.10.2009 року 10379960,84 євро;- станом на 30.11.2009 року 10028950,81 євро;- станом на 30.04.2010 року 9903590,08 євро;- станом на 30.07.2010 року 9627796,48 євро;- станом на 30.08.2010 року 9540043,98 євро;- станом на 30.10.2010 року 8474477,81 євро;- станом на 30.11.2010 року 8110931,71 євро; - обовязок сплачувати заставодержателю проценти за користування кредитом, наданим за кредитною лінією у наступному розмірі: 17,00% річних, за користування частиною кредиту, наданого у гривнях; 11,00% річних за користування частиною кредиту, наданого у доларах США; 11,00 % річних за користування частиною кредиту, наданою у євро; 11,00 % річних за користування частиною кредиту, наданою у російських рублях; 11,00 % річних за користування частиною кредиту, наданою у швейцарських франках, або у будь-якому іншому розмірі, якщо такий буде встановлений шляхом зміни Основного договору у строки визначені у Основному договорі;- обовязок у випадках і строки, передбачених Основним договором або законодавством України, достроково повернути заставодержателю кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обовязки, що виникають з Основного договору;- обовязку сплатити заставодержателю неустойку (пеню, штрафи), відшкодувати збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням заставодавцем своїх зобовязань за Основним договором.

Частиною першої ст. 16 Закону України „Про заставу” визначено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Статтею 20 Закону України «Про заставу»передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

В силу ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 6.1. Договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у будь-якому з наступних випадків: невиконання зобовязання, забезпеченого заставою згідно з цим договором; у випадку, якщо до настання терміну або закінчення строку виконання будь-якого з обовязків, перелічених у п. 2.1. Договору, заставодавець надасть заставодержателю письмову заяву про неможливість своєчасно виконати його згідно з Основним договором; у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов цього Договору; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Частинами 1 та ст. 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Звернення стягнення на предмет застави, відповідно до п. 6.2. Договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України.

Застава рухомого майна, відповідно до параграфа 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень, які регулюються Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Позивач, відповідно до ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 06.05.2011 року звернення стягнення на підставі договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року.

Також банком, відповідно до ст.25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” направлено повідомлення 06.05.2011 року ПАТ АБ «Південний»про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Статтею 9 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні. У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п'яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13 цього Закону. Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Посилаючись на ст. 9 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, позивач просить суд стягнути з відповідача 4781625 доларів США заборгованості по кредиту, 845823,29 доларів США заборгованості процентах за період з березня 2009 року по 25.10.2010 року, 518380,55 доларів США пені за прострочку повернення кредиту за період з 18.05.2009 року по 17.11.2009 року, 72235,89 доларів США пені за прострочку сплати процентів за період з 07.04.2009 року по 25.10.2010 року, яка виникла у позичальника згідно договору про відкриття кредитної лінії № 73 МВ/08 від 31.03.2008 року, шляхом звернення стягнення на предмет застави , перелік якого визначений додатком до договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, оскільки відповідач на даний час є власником заставного майна , відповідно до договору купівлі-продажу № 15-06/09-03 від 15.06.20009 року, який було укладено між ТОВ «Стандарт-Газ»та ТОВ «Елеватор Агро».

Як вбачається із матеріалів справи дійсно, 15.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Газ” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Елеватор Агро” (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 15-06/09-3, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах Договору продавець зобовязується передати у власність Покупцю, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити обладнання для будівництва елеватора (товар), який розташований за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного, вул. Прилуцька), 19, кількість та асортимент якого визначається згідно Додатку №1, що є невідємною частиною Договору. Загальна вартість товару, згідно п. 2.1.Договору, складає 20347384,87 грн. Додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 15-06/09-03 від 15 червня 2009 року підписаний сторонами та містить 91 пункт найменування товару .

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Газ” (продавець) стало власником проданого ним майна згідно договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року, на підставі договору купівлі продажу № 19-03/09-3 від 19.03.2009 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрікор” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Газ” (покупець) , відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах Договору ТОВ «Агрікор»продало , а ТОВ „Стандарт-Газ” придбало обладнання для будівництва елеватора (товар), кількість та асортимент якого визначається згідно Додатку №1, що є невідємною частиною Договору. Загальна вартість товару, згідно п. 2.1.Договору, складає 23938 099 грн. 85 коп., в тому числі ПДВ (20%) 3989683 грн. 30 коп. Додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 19-03/09-03 від 19 березня 2009 року підписаний сторонами та містить 99 пунктів найменування товару.

Пунктами 3.1, 3.3 Договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року передбачено, що покупець приймає товар згідно з Додатком №1 та Актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими особами сторін та є невідємною частиною Договору. Право власності на товар, переходить до покупця з моменту підписання Акту приймання-передачі товару.

Сторонами підписано 15.06.2009 року акт приймання - передачі майна по договору купівлі-продажу № 15-06/09-03 від 15 червня 2009 року, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Стандарт-Газ” (продавець) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Елеватор Агро” прийняло майно, зазначене в акті приймання передачі , який містить 99 пунктів найменування товару.

Як слідує із матеріалів справи, 12.05.2009 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис реєстраційний № 259 щодо звернення стягнення на обладнання для будівництва елеватора , який розташований за адресою Чернігівська область, Прилуцький район , с. Івківці , вул.. Прилуцька (вул..Мирного, вул..Прилуцька),19, що належить на праві власності ТОВ «Стандарт-Газ», згідно договору застави посвідченого ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.04.2009 року, за реєстрованим за № 220, передане у заставу ТОВ «Сервіс-Енерго». За рахунок коштів отриманих від реалізації обладнання для будівництва елеватора , підлягають задоволенню вимоги ТОВ «Сервіс-Енерго»у розмірі 20347384 грн. 87 коп.

09.06.2009 року відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_5 від 12.05.2009 року № 259.

12.06.2009 року відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Газ" лист № 7951-0-33-09-25, яким він не заперечує у строк до 16.06.2009 року включно, щодо реалізації належного ТОВ "Стандарт-Газ" майна, визначеного згідно виконавчого напису № 259, вчиненого 20.05.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в рахунок повного погашення заборгованості перед ТОВ "Сервіс-Енерго" боргу в сумі 20 347 384,87 грн. (ВП № 13195705, постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2009 року).

Пунктом 6.1. Договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року визначено, що цей договір укладено відповідно до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” згідно з листом відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 7951-0-33-09-25 від 12.06.2009 року в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.06.2009 року.

Згідно платіжного доручення № 3 від 15.06.2009 року , відповідач за реквізитами зазначеними в п.2.2 договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року та листі відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 7951-0-33-09-25 від 12.06.2009 року перерахував на депозитний рахунок державного казначейства грошові кошти в сумі 20347384 грн.87 коп.

Таким чином, відповідач став власником майна придбаного ним згідно договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року та перелік якого визначено в додатку до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року та акті приймання - передачі майна.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку , що вказане майно було придбано відповідачем у порядку , встановленому ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу, для виконання судових рішень.

Посилання позивача на те, що майно , яке було придбано відповідачем згідно договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року та перелік якого визначено в додатку до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року та акті приймання - передачі майна є одним і тим же майном , яке було передано ТОВ «Агрікор»в заставу банку згідно договору застави № 932/08 від 04.11.2008 року та на нього банком зареєстровано приватне обтяження , що підтверджується витягом про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 21572674 від 04.11.2008 року , судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 27 Закону України ”Про заставу”, застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Частиною 1 ст. 15 Закону України “Про заставу” визначено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Так, в силу ст. 3 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

Згідно ст. 4 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними. Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем. Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

У відповідності до ст.12 Закону України “ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається із наданого банком Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 21572674 , 04.11.2008 року за боржником ТОВ „Агрікор” банком було зареєстровано приватне обтяження рухомого майна технологічного обладнання зерносховища на 100 тисяч тонн, згідно Додатку №1 до Договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, обтяжувач ЗАТ „Альфа-Банк”.

В силу ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження. Опис предмета обтяження за родовими ознаками може, зокрема, вказувати на: 1) усі існуючі та майбутні активи рухомого майна або окремого виду рухомого майна певної особи; 2) усі або окрему частину товарно-матеріальних цінностей суб'єкта господарської діяльності; 3) дебіторську заборгованість суб'єкта господарської діяльності.

Підпунктами 2, 3 п. 8 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна , який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. N 830 визначено, що у разі обтяження рухомого майна до Реєстру вносяться посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст; для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача; для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача; опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.

Частиною 1 ст. 184 Цивільного кодексу України визначено , що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Основні засоби відносяться до речей , які визначені індивідуальними ознаками , тобто можуть бути об”єктом правовідносин , не можуть бути замінені , так як сторони укладають правочин відносно конкретної речі , для котрої характерні ознаки, які відрізняють її від інших ( рік випуску, марка, модель, заводський номер і т.д).

В порушення ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” та Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна , який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. N 830 ні в договорі застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року , ні в Додатку № 1 до договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року , а також при внесенні відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна , не були зазначені індивідуальні ознаки ( рік випуску, марка, модель, заводський номер і т.д) майна переданого в заставу , які б дозволяли ідентифікувати це рухоме майно як предмет обтяження.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оскільки існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, а тому відповідно до ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»таке обтяження є недійсним.

Посилання банку на те, що в заставу ним було отримано рухоме майно технологічне обладнання зерносховища на 100 тисяч тонн як зазначено в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна , судом до уваги не приймається, оскільки ні договір застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року , ні додаток № 1 до договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, яким визначено перелік рухомого майна , що передається в заставу банку, не містить посилання на те, що в заставу було передано рухоме майно технологічне обладнання зерносховища на 100 тисяч тонн.

Додаток № 1 до договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року містить 56 пунктів переліку майна, яке було передано в заставу; додаток № 1 до договору купівлі - продажу № 19-03/09-3 від 19.03.2009 року містить 99 пунктів переліку майна , яке було відчужено ТОВ «Агрікор»; додаток № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року містить 91 пункт переліку майна придбаного відповідачем , в той же час ні Додаток № 1 до договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року; ні додаток № 1 до договору купівлі - продажу № 19-03/09-3 від 19.03.2009 року; ні додаток № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року не містять індивідуальних ознак ( рік випуску, марка, модель, заводський номер) майна , які б могли відрізнити їх від інших речей.

Також як слідує із аналізу переліку майна зазначеного в Додатку № 1 до договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 рок , додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року , кількість отриманого майна в заставу не співпадає з кількістю придбаного майна відповідачем ( п.1 переліку додатку № 1 до договору застави ( 10 одиниць) та п.68 додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року ( 9 одиниць); найменування майна зазначене в пунктах 17 і 23 додатку № 1 до договору застави не співпадає з найменуваннями зазначеними в п.п.10,11 додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року; майно зазначене в п.26- 34, п.55 і п.56 додатку № 1 до договору застави відсутнє в додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року.

Не може бути прийнято судом до уваги і посилання позивача як на підтвердження факту знаходження заставного майна у відповідача на протокол огляду речових доказів від 23.11.10 року, оскільки у вказаному протоколі також не зазначено індивідуальні ознаки ( рік випуску, марка, модель, заводський номер і т.д) , та зазначені в протоколі факти не є преюдиційними, та які не підлягають доведенню.

Надані банком договори на поставку обладнання, які були укладені ТОВ «Агрікор», видаткові накладні на отримання обладнання та платіжні документи про сплату коштів також не можуть бути прийняті до уваги судом як беззаперечні докази про те, що відповідач став власником саме майна, яке було передано у заставу позивачу ТОВ «Агрікор».

З урахуванням вищевикладених обставин , суд доходить висновку , що із договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року і Додатку № 1 до договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року та договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року і додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року, а також Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 21572674 від 04.11.2008 року не можна зробити беззаперечного висновку про те, що відповідач став власником саме майна, яке було отримано банком в заставу, згідно договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року, укладеного між банком та ТОВ «Агрікор».

В силу ст. 10 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Статтею 330 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

У відповідності до ст. 388 Цивільного кодексу України , якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), лише власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Як встановлено судом, відповідач став власником майна, яке було придбано ним згідно договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року і перелік якого визначено в додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року у порядку , встановленому для виконання судових рішень, а також судом визнано недійсним обтяження , яке було внесено банком до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 04.11.200 року реєстраційний номер 8150643, а тому суд доходить висновку , що відповідач є добросовісним набувачем майна, зазначеного в додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року, відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України.

Із наданих відповідачем актів приймання виконаних підрядних робіт за липень, серпень ,вересень, листопад 2009 року , лютий 2010 року та висновку експертного товарознавчого дослідження від 15.06.2011 року , яке було проведено ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива»слідує, що майно , яке було придбано відповідачем по договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року і перелік якого визначено в додатку № 1 до договору купівлі - продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року, було використано в процесі будівництва зерносховища на 100 тис. тонн для зберігання зернових, яке знаходиться за адресою Чернігівська область ,Прилуцький район, с.Івківці, вул.Прилуцька ( вул.Прилуцька, вул.Мирного),19.

Також у висновку експертного товарознавчого дослідження від 15.06.2011 року , яке було проведено ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива»зазначено , що обладнання , яке перелічено у Додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 15-06/09-3 від 15.06.2009 року , не можливо відокремити без пошкодження та істотного знецінення Зерносховища на 100 тисяч тонн для зберігання зернових, яке знаходиться за адресою Чернігівська область, Прилуцький район, с.Івківці, вул.Прилуцька(вул.Прилуцька, вул.Мирного),19.

Статтею 187 Цивільного кодексу України визначено, що складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення . При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно , які видано Івковецькою сільською радою на підставі рішень виконавчого комітету Івковецької сільської ради від 26.08.2009 року № 69 та від 30.08.20010 року № 73, відповідач є власником будівлі та споруди зерносховища на 100000 тонн зберігання зернових (перший пусковий комплекс) та будівлі та споруди зерносховища на 100000 тонн зберігання зернових ( другий пусковий комплекс), які розташовані за адресою Чернігівська область, Прилуцький район, с.Івківці, вул.Прилуцька ( вул.Прилуцька, вул.Мирного),19.

22.06.20010 року між відповідачем, публічним акціонерним товариством банк «Південний»та товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ»було укладено іпотечний договір, який посвідчений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 361.

Відповідно до вказаного договору іпотеки ТОВ «Елеватор Агро»передав в іпотеку ПАТ АБ «Південний»будівлі та споруди зерносховище на 100000 тонн зберігання зернових ( перший пусковий комплекс) загальною площею 1639,5 кв.м, що знаходиться за адресою Чернігівська область,Прилуцький район, село Івківці, вул. Прилуцька ( вулиця Мирного, вулиця Прилуцька),19 .

Пунктами 1.5.1- 1.5.3 договору іпотеки визначено, що майно передається в іпотеку з усіма його невід»ємними приналежностями. Іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна поліпшення, складові частини та внутрішні системи,що існують на момент укладення цього договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені Іпотекодавцем , в період дії цього договору ,всілякого роду поліпшення, реконструкції, зміни, доробки,тощо автоматично стають предметом даного договору іпотеки. Предметом іпотеки за цим договором також стає нерухоме майно, яке буде збудоване в майбутньому на земельній ділянці, на якій розташований предмет іпотеки. Іпотека за цим договором поширюється і на частину об»єкта предмета іпотеки, яка не може бути виділена в натурі і буде приєднана до предмету іпотеки після укладення цього іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об»єкт нерухомості.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 року по справі № 3/77-10-3730, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2011 року, за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до товариства з обмеженою відповідністю «Елеватор Агро», публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Південний», треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : товариство з обмеженою відповідальністю «Агрікор», приватний нотаріус ОМНО Криворотенко Л.І., КП «Прилуцьке МБТІ», відмовлено у задоволенні позовних вимог банку про визнання недійсним договору іпотеки від 22.06.2010 року, укладеного між відповідачем, публічним акціонерним товариством банк «Південний»та товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ», який посвідчений нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 361.

Також постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2010 року № 34/515, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2011 року, за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»до товариства з обмеженою відповідністю «Елеватор Агро», товариства з обмеженою відповідальністю «СтандартГаз», товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор», третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний менеджмент», про визнання дій противоправними та звернення стягнення на предмет іпотеки , було відмовлено у задоволенні позовних вимог банку про визнання дій щодо відчуження предмету іпотеки неправомірними та про звернення стягнення на нерухоме майно будівництво якого не завершено, а саме зерносховища на 100 тис.тонн, яке знаходиться за адресою Чернігівська область, Прилуцький район, с.Івківці,вул.Прилуцька ( вул.Мирного), номер 19 ( на земельній ділянці площею 6,48 га) у відповідності до договору іпотеки № 234/08 від 31.03.2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Агрікор», зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О в реєстрі за № 3914.

Із наданих третьою особою ТОВ «Агрікор»документів вбачається, що 26.10.2010 року господарським судом Чернігівської області порушено справу № 16/166б/67б про банкрутство ТОВ «Агрікор». Ухвалою господарського суду від 14.03.2011 р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі № 16/166б/67б про банкрутство ТОВ «Агрікор»та визнано майнові вимоги позивача по кредитному договору № 73 МВ/08 від 31.03.2008 року та додаткових угод до нього , які забезпечені договором іпотеки № 234/08 від 31.03.2008 року та договором застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року.

Відповідно до затвердженого реєстру вимог кредиторів у справі № 16/166б/67б про банкрутство ТОВ «Агрікор», вимоги позивача включені в першу чергу, як забезпечені заставою, в тому числі і договором застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач вже скористався своїм правом щодо стягнення заборгованості, яка виникла по кредитному договору № 73 МВ/08 від 31.03.208 року та додаткових угод до нього, за рахунок заставного майна згідно договору застави рухомого майна № 932/08 від 04.11.2008 року.

З урахуванням вищевикладених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Письмова заява позивача № 34773-11-б/б від 23.05.2011 року про повернення зайво сплаченого державного мита в розмірі 25500,00 грн. підлягає задоволенню, оскільки позивачем позовні вимоги заявлені в іноземній валюті, а державне мито сплачено як в іноземній так і національній валюті, тому відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України , позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету надлишково сплачене державне мито в сумі 25000 грн. згідно платіжного доручення № 11033 від 26.04.2011 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 12/58 господарського суду Чернігівської області.

Керуючись ст. ст. 184,187,330,387, 525, 526, 546, 559, 572, 589, 590, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,230,231,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 15,16, 19,20,27 Закону України „Про заставу”, ст.ст. 3, 4, 7, 9, 10, 12, 21, 24, 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. ст. 32,33,34,35, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Повернути Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк", вул. Десятинна, 4/6, м. Київ, 01025 на рахунок № 74193116 в ПАТ «Альфа-Банк»у м. Києві МФО 300346 код 23494714 з Державного бюджету рахунок № 31111095700002 в ГУДК України у Чернігівській області МФО 853592 код 22825965 , надлишково сплачене державне мито в сумі 25000 грн. згідно платіжного доручення № 11033 від 26.04.2011 року, яке знаходиться в матеріалах справи № 12/58 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з Державного бюджету.

Суддя Л.М. Лавриненко

Повне рішення підписано 25.06.2011 року.