ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" червня 2011 р. Справа № 5023/4441/11
вх. № 4441/11
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судовогозасідання Ніколаєнко Д.Г.
за участю представників сторін:
позивача - не зявився,
відповідача - (ОСОБА_1) не зявився,
3-ї особи з самостійними вимогами (ДП „Аеротурс”) ОСОБА_2 (довіреність від 20.03.11 р.),
відповідача (ТОВ „ТФ „САМ”) не зявився,
відповідача (ХМР) юр. ОСОБА_3 (довіреність від 31.12.10 р.),
3-ї особи (ІДАБК) - не зявився,
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" (м. Харків)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків)
про визнання права власності,
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Дочірнього підприємства „Аеротурс” Компанії „Тревел Аеротурс (Ворлдвайд) Лімітед” (м. Київ)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" (м. Харків)
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків)
Харківської міської ради (м. Харків)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні відповідача (Харківської міської ради) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (м. Харків)
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
За зміненою позовною заявою позивач просить визнати за ним право власності на приміщення мансарди 29-37 загальною площею 197,3 кв.м. в будинку 13 по вул. Петровського м. Харкова. Свої позовні вимоги обґрунтовує не виконанням відповідачем зобов'язань за попереднім договором від 01.03.11 р. купівлі-продажу приміщень мансарди 29-37 загальною площею 197,3 кв.м. в будинку 13 по вул. Петровського м. Харкова, посилаючись при цьому на статті 635 та 693 ЦК України.
Позивач надав письмові пояснення по справі, в яких підтримує свої змінені позовні вимоги і просить розглянути справу без участі його представника.
Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, суд вважає за можливе задовольнити його.
Відповідач (ОСОБА_1) надав письмові пояснення щодо обставин справи, в яких проти позову ТОВ „ТФ „САМ” заперечує, посилаючись на те, що ТОВ „ТФ „САМ” не сплатило гроші за попереднім договором і основний договір не був укладений. На підтвердження викладеного відповідач надав акт звіряння розрахунків за попереднім договором від 01.03.11 р.
Також в цих письмових поясненнях відповідач (ОСОБА_1) просить суд розглянути справу за наявними документами без його участі.
Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Дочірнє підприємство "Аеротурс" Компанії "Тревел Аеротурс (Ворлдвайд) Лімітед" просить визнати за нею право власності на нежитлові приміщення мансарди №29-37 загальною площею 197,3 кв.м. в будівлі літ. А-2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 13. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно свідоцтва про право власності від 12.05.04 р. саме йому належить право власності на нежитлову будівлю Літ. А-2 по вул. Петровського, 13 в м. Харкові, до складу якого входять спірні приміщення горища, які були самочинно ним реконструйовані у мансарду.
Представник ДП „Аеротурс” підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі (ТОВ „ТФ „САМ”, ОСОБА_1) не надали відзив на позов третьої особи (ДП „Аеротурс”).
Відповідач (ХМР) надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що питання визнання права власності повинно вирішуватися в порядку, передбаченому ЦК України та „Порядком вирішення питань із самочинним будівництвом”, затвердженим рішенням 22 сесії Харківської міської ради 24 скликання №90/04 від 23.06.04 р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (ХМР) - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (надалі - ІДАБК), надала письмове пояснення, в якому вказує, що підстав для задоволення позову не вбачає, і просить розглянути справу за відсутністю третьої особи, відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши клопотання третьої особи (ІДАБК) про розгляд справи без участі її представника, суд вважає за можливе задовольнити його.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
01 лютого 2011 р. між позивачем (покупцем) та відповідачем ОСОБА_1 (продавцем) було укладено попередній договір (надалі попередній договір), за яким сторони домовились укласти основний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення мансарди, а саме - приміщень мансарди 29-37 будівлі літери А-2, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 13, загальною площею 197,3 кв.м. за 40000,00 грн.
Згідно п. 2 попереднього договору сторони повинні були укласти основний договір не пізніше 14 днів з моменту перерахування покупцем продавцю авансу в сумі 1000,00 грн.
Відповідно до п. 3 попереднього договору покупець сплачує продавцю аванс у сумі 1000,00 грн., а решта 39000,00 грн. сплачуються після підписання основного договору.
Згідно п. 4 попереднього договору право власності на мансарду виникає у покупця після сплати грошових коштів.
Відповідно до п. 5 попереднього договору у випадку не укладання основного договору у вказаний термін зобовязання щодо купівлі-продажу припиняються, а сплачені 1000,00 грн. повинні бути повернуті покупцю не пізніше 7 днів з моменту закінчення терміну укладання основного договору.
На підтвердження факту виконання своїх зобовязань по оплаті відповідачу ОСОБА_1 авансу в сумі 1000,00 грн. позивач надав платіжне доручення №130 від 01.03.11 р.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не повернув позивачу аванс, не звільнив і не передав позивачу приміщення мансарди, позивач вважає, що відповідач не визнає право власності позивача на ці приміщення.
Згідно ст. 635 ЦК України та ст. 182 ГК України попереднім є договір, сторони якого зобовязуються протягом певного строку укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Отже, попередній договір мав бути посвідчений нотаріально як і основний договір, оскільки предметом їх є купівля-продаж нерухомого майна.
Відповідно до ст. 335 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину зокрема:
1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
2 - особа, яка вчинять правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
4 - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, оскільки попередній договір було укладено сторонами в простій письмові формі, та в подальшому його не було посвідчено нотаріально, суд вважає даний попередній договір недійсним.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав суду доказів нотаріального посвідчення попереднього договору або здійснення дій, направлених на нотаріальне посвідчення попереднього договору, здійснення розрахунку за попереднім договором з відповідачем ОСОБА_1, доказів ухиляння відповідача Сосновського О.К від нотаріального посвідчення попереднього договору або укладання основного договору, доказів направлення відповідачу ОСОБА_1 пропозиції про укладання основного договору.
Посилання позивача на платіжне доручення №130 від 01.03.11 р., як на доказ оплати відповідачу ОСОБА_1 авансу за попереднім договором в сумі 1000,00 грн., суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, на ньому відсутня відмітка банківської установи про проведення платежу; по-друге, позивач не надав банківської виписки з свого поточного рахунку, яка б свідчила про фактичне здійснення цього платежу.
Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів, що підтверджують його право власності на нежитлові приміщення мансарди №29-37 загальною площею 197,3 кв.м. в будівлі літ. А-2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 13, доказів направлення позивачу пропозиції про укладання основного договору.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ „ТФ „САМ” необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Дослідивши обставини, викладені в позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та надані до матеріалів справи документи, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.04.04 р., виданого на підставі розпорядження Харківського міського голови від 04.03.04 р. за №579, та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП „ХМБТІ” №3552974 від 12.05.04 р. нежитлова будівля літ. А-2, загальною площею 419,2 кв.м., розташована в м. Харкові по вул. Петровського, 13 належить Дочірньому підприємству „Аеротурс” Компанії „Тревел Аеротурс (Ворлдвайд) Лімітед” (надалі ДП „Аеротурс”) на праві колективної власності.
Відповідно до технічного паспорту (реєстровий №289 інв. справа №17489) загальна площа підвалу та двох поверхів будівлі Літ. А-2 становить 419,2 кв.м.
Як убачається із змісту договору оренди землі від 08 грудня 2005 р., зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в Державному реєстрі земель 08.12.05 р. за №66314/05, ДП „Аеротурс” для експлуатації та обслуговування офісу було надано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення землю житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 13, площею 0,0459 га. на строк до 01.04.2030 р., що підтверджується копією акту приймання-передачі земельної ділянки від 08.12.05 р.
Протягом 2010 року ДП „Аеротурс” у власній будівлі літ. А-2, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 13, за свої гроші реконструював приміщення горища 29-37 у мансарду, загальною площею 197,3 кв.м., що підтверджується копією технічного паспорта, виготовленого КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” 09 грудня 2010 р.
Роботи по реконструкції горища були виконані без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт.
З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації самочинно реконструйованої мансарди ДП „Аеротурс” замовив у ТОВ Фірми „ВІСТ” (Ліцензія серія АВ №489740 від 19 жовтня 2009 р.) відповідний технічний висновок, згідно якого всі основні будівельні конструкції мансарди нежитлової будівлі Літери А-2 по вул. Петровського, 13 в м. Харкові на момент обстеження наявних деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані, та придатні для подальшої експлуатації. Нежитлова будівля мансарди відповідає діючим архітектурно-будівельним, санітарним та протипожежним нормам. Будівельна готовність обєкту складає 100%.
Відповідно до висновку КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про вартість обєкта незалежної оцінки нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Петровського, буд. 13, від 11.03.11 р. ринкову вартість приміщень мансарди №29-37 в будівлі літ. «А-2» за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 13, визначено у 789000,00 грн.
Цільове призначення земельної ділянки не змінено.
Як вказує в позовній заяві ДП „Аеротурс” і не заперечується сторонами та третьою особою, за весь час здійснення реконструкції (переробки) горища у мансарду та використання її ніяких конфліктів, які б свідчили про порушення чиїх-то прав або охоронюваних законом інтересів не відбувалося.
Відповідач (ХМР) у своєму листі-відповіді від 01.03.2011 р. №1886/9-11 на звернення ДП „Аеротурс” про визнання права власності на самочинне збудований обєкт вказав, що право власності на обєкти самочинного будівництва відповідно діючого законодавства визнаються у судовому порядку.
В звязку з тим, що реконструкція (переробка) горища у мансарду була виконана без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт, тобто самочинно, ДП „Аеротурс” не мав можливості ввести ці приміщення в експлуатацію та належним чином оформити на них право власності, внаслідок чого, в даний час, ДП „Аеротурс” не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного майна та обмежено у праві розпоряджатися ним.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. №7/5, (надалі Тимчасове положення) обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам.
У відповідності до положень Цивільного кодексу України зазначена нежитлова будівля мансарда відноситься до обєктів нерухомого майна та до обєктів, право власності на які підлягає обовязковій державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Відповідно до ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до положень Цивільного кодексу України право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнано в судовому порядку. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво (ст. 376 ЦК України).
Згідно п. 10 додатку 2 Тимчасового положення правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є, зокрема, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ДП „Аеротурс”, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем ТОВ „ТФ „САМ”, належить покласти на позивача в звязку з відмовою у задоволенні його позову. А державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд вважає за необхідне покласти на ДП „Аеротурс”, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 16, 203, 209, 215, 319, 328, 331, 335, 376, 392, 635, 657 ЦК України, ст. 182 ГК України, ст. 95 ЗК України, ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 р. №7/5, ст.ст. 33-35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
1. В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "САМ" відмовити повністю.
2. Позов Дочірнього підприємства "Аеротурс" Компанії "Тревел Аеротурс (Ворлдвайд) Лімітед" задовольнити повністю.
Визнати за Дочірнім підприємством "Аеротурс" Компанії "Тревел Аеротурс (Ворлдвайд) Лімітед" (01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А. Код ЄДРПОУ 30216867) право власності на нежитлові приміщення мансарди №29-37 загальною площею 197,3 кв.м. в будівлі літ. А-2, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Петровського, 13.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст рішення підписаний 17.06.11 р.
Судове рішення № 16535896, Господарський суд Харківської області було прийнято 15.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/4441/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: