Рішення № 16535878, 14.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 5023/3063/11

вх. № 3063/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача- не прибув;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп", м.Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків

про стягнення 135 076,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джамп", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", 127 159,18 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 6 631,03 грн. пені, 1 286,78 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № Ю-09-569 від 10.08.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12 травня 2011 р.

12 травня 2011 р. позивач надав до суду заяву, в якій зазначив, що сума позову у розмірі 135 076,99 грн. включає в себе суму заборгованості за договором з урахуванням індексу інфляції у розмірі 127 159,18 грн., суму пені за період з 9 лютого 2010 р. по 08 серпня 2010 р.- 6 631,03 грн. та 3% річних - 1 286,78 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 30 травня 2011 р.

13 травня 2011 р. позивач надав уточнення позовних вимог із розмежуванням сум заборгованості та просив суд стягнути з відповідача 117 694 грн. заборгованості, 9 465,18 грн. інфляційних, 6 631,03 грн. пені, 1 286,78 грн. 3% річних та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 14 червня 2011 р.

07 червня 2011 р. позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

10 серпня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джамп", м.Харків (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків (відповідач) був укладений договір № Ю-09-569, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався поставити, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити товари народного споживання в порядку та на умовах, визначених цим договором. Пунктами 6.1 та 6.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2009 р. У разі, якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про своє бажання розірвати договір, то строк його дії автоматично продовжується на грудень 2010 р.

Сторони також уклали договір про внесення змін до договору поставки від 10.08.09 р. та додаткову угоду від 23.10.09 р., якою змінили деякі пункти договору та виклали їх в наступній редакції:"Оплата за товари, які виробляє ТОВ "Юнімілк" здійснюється протягом 14-ти календарних днів від дати поставки товару позивачем, а на всі інші категорії товарів протягом 30-ти календарних днів від дати поставки".

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товари народного споживання, проте відповідач прийняв їх та розрахувався лише частково.

Несплаченими з боку відповідача залишились накладні за період з серпня по грудень 2010 р. на загальну суму 117 694 грн., які додані до матеріалів справи. Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками товариств.

У вказаних накладних в графі "підстава" зазначений договір № Ю-09-569 від 10.08.09 р., що підтверджує те, що поставка товару здійснювалась саме на виконання цього договору.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 117 694 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –117 694 грн. правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 9 465,18 грн. та 3% річних у сумі 1 286,78 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за неналежне виконання грошових зобов"язань на умовах та в строки, пердбачені п. 4.1 договору, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від суми несплаченої в строк продукції за кожен день прострочки.

Позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 6 631,03 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 24124416, рахунок № 26001005010002 у філії ВАТ "Перший Інвестиційний банк" м. Харків, МФО 350783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп", м.Харків (61071, м. Харків, пров. Новожанівський, 11, код ЄДРПОУ 31152349, рахунок № 26006103795001 в ПАТ "Альфа-Банк", м. Київ, МФО 300346) 117 694 грн. заборгованості, 9 465,18 грн. інфляційних, 6 631,03 грн. пені, 1 286,78 грн. 3% річних, 1 350,76 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 20 червня 2011 року.