Рішення № 16535880, 14.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2011 р. Справа № 26/031-11-5023/3092/11

вх. № 3092/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача- з"явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в о. філії "Кабельні мережі Київенерго", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУДПЕРЕРОБКА-ЛТД", м. Харків

про стягнення 7 909,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в о. філії "Кабельні мережі Київенерго" м. Київ, звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУДПЕРЕРОБКА-ЛТД", заборгованість по оплаті послуг у сумі 5 893,35 грн., 1 897,65 грн. індексу інфляції, 118,44 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору на оперативно-технічне обслуговування № 257/16 від 09.12.04 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати послуг.

14 квітня 2011 року ухвалою господарського суду Київської області справу № 26/031-11 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

26 квітня 2011 року протоколом розподілу справ між суддям, справі № 26/031-11 було присвоєно новий № 26/031-11-5023/3092/11.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 30 травня 2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2011 р. було відкладено розгляд справи на 14 червня 2011 р.

31 травня 2011 позивач надав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без участі представника позивача, та зазначив, що було змінено найменування позивача з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", в підтвердження чого надав свідоцтво про реєстрацію ПАТ "Київобленерго", довідку з ЄДРПОУ та статут ПАТ "Київобленерго".

Відповідно до ст. 25 ГПК України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне здійснити заміну сторони її правонаступником: Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" Публічним акціонерним товариством "Київенерго".

Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справі повідомлені були належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

09 грудня 2004 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в о. філії "Кабельні мережі Київенерго" м. Київ, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОБУДПЕРЕРОБКА-ЛТД" (відповідач) був укладений договір № 257/16, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався проводити оперативно- технічне обслуговування електрообладнання, яке знаходиться на балансі відповідача в обсягах згідно з "Методикою визначення та встановлення плати на виконані роботи з оперативно- технічного обслуговування електричних мереж напругою до 110 кВ для АК "Київенерго"", затвердженою Постановою НКРЕ від 26.02.02 № 197, а відповідач, в свою чергу, приймати та сплачувати за послуги на умовах цього договору. Пунктом 4.2 договору передбачені умови оплати, яка здійснюється відповідачем протягом 3 робочих днів з дати підключення електрообладнання до мереж електропостачання шляхом оплати вартості послуг, передбачених п. 1.1 договору, що надаватимуться в першому місяці у розмірі, передбаченому п. 4.1.2 цього договору. Вартість послуг, наданих у кожному наступному місяці, сплачуються відповідачем шляхом 100% авансового платежу в термін до 6 числа місяця, в якому надавались послуги. Пунктом 9.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дати його підписання обом сторонами і діє до моменту його розірвання за згодою обох сторін з обов"язковим складанням угоди про розірвання договору.

Сторони також уклали додатки № 1, 2, 3,4 до договору, а також додаткову угоду № 1 від 01.10.05 р. з додатками.

Позивач виконав роботи на загальну суму 5 893,35 грн., в підтвердження чого надав до суду акти виконання робіт до договору від 09.12.04 р. №№ 10, 12,01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 12, 01 за період з жовтня 2007 р. по січень 2009 р., які підписані з боку позивача та скріплені печаткою з його сторони.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що відповідач зобов"язується до 4-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені п. 1.1 цього договору, підписати та повернути наданий позивачем акт виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої письмової відмови та не підписання акту виконаних робіт у терміни, передбачені цим договором, роботи вважаються виконаними сторонами у відповідності до умов цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив вищевказані акти за період з жовтня 2007 р. по січень 2009 р. відповідачу, що підтверджується реєстрами поштових відправлень, доданих до позовної заяви.

Проте відповідач вищевказані акти не підписав та мотивовану письмову відмову не надав.

Враховуючи вищевикладені обставини, вказані акти вважаються прийнятими з боку відповідача та роботи вважаються виконаними сторонами у відповідності до умов цього договору.

Як було вищезазначено, пунктом 4.2 договору передбачені умови оплати, яка здійснюється відповідачем протягом 3 робочих днів з дати підключення електрообладнання до мереж електропостачання шляхом оплати вартості послуг, передбачених п. 1.1 договору, що надаватимуться в першому місяці у розмірі, передбаченому п. 4.1.2 цього договору. Вартість послуг, наданих у кожному наступному місяці, сплачуються відповідачем шляхом 100% авансового платежу в термін до 6 числа місяця, в якому надавались послуги.

Таким чином, сторони не узгодили кінцевий строк розрахунку за послуги.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено претензію № 034/01-550 від 27.01.09 р. на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 5 893,35 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Судом встановлено, що договір № 257/16 від 09.12.04 р. укладений між сторонами по справі за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони(замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Судом з"ясовано, що позивач направив відповідачу акти виконаних робіт, проте з того часу і по сьогоднішній день до позивача не надходили підписані акти виконаних робіт, мотивованої відмови від підписання даних актів відповідач також не пред’являв, та не надавав жодних зауважень чи претензій відносно проведення робіт, а також не сплатив борг за проведені роботи.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже, акти виконання робіт є актами ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто є такими, що породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані, а також є доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, передання робіт позивачем і прийняття їх відповідачем, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням їм відповідної оцінки.

Таким чином, вищевказані акти за своєю правовою природою є внутрішньою документацією і підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову, та є доказом у справі.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано зобов"язання щодо прийняття робіт (прийняття робіт, або мотивована відмова під підписання акту та інш.), тому позовна вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 5 893,35 грн. грн. є правомірною та обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 897,65 грн. індексу інфляції та 118,44 грн. 3% річних.

Судом встановлено, що сторони між собою не узгодили кінцевий строк розрахунку за отримані послуги, у зв"язку з чим суд в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, приймає до уваги претензію № 034/01-550 від 27.01.09 р., отже строк оплати настав- 03.02.09 р., та період прострочення починається з 04.02.09 р., проте позивач нараховую річні та інфляційні за період з 01.10.07 р. по 31.01.09 р.

Враховуючи викладені обставини та те, що за період заявлений позивачем відсутнє прострочення виконання зобов"язання з боку відповідача, тому і відсутні підстави для нарахування вказаних санкцій, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1 897,65 грн. індексу інфляції та 118,44 грн. 3% річних за період з 01.10.07 р. по 31.01.09 р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБУДПЕРЕРОБКА-ЛТД" (61045, м. Харків, вул. Тобольська, 42, код 20574157) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в о. філії "Кабельні мережі Київенерго" м. Київ (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, п/р № 26005167568100 в ПАТ "Укрсиббанку" м. Харків, МФО 851005, код 00132121) 5 893,35 грн. заборгованості, 76,00 грн. державного мита та 175,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 1 897,65 грн. індексу інфляції та 118,44 грн. 3% річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 20 червня 2011 року.