Рішення № 16535872, 20.06.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2011 р. Справа № 5023/2940/11

вх. № 2940/11

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судовогозасідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.№б/н від 14.04.11р. відповідача - не зявився.

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Готель "Харків", м. Харків

до ТОВ "НПО "Тексаком", м. Харків

про стягнення 14235,08грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 13162,76грн. основного боргу, 552,84грн. інфляційних, 374,51грн. - відсотки за користування чужими коштами та 144,97грн. - 3% річних. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань з поставки товару, внаслідок чого позивач просить повернути йому суму попередньої оплати за товар з урахуванням інфляційних, штрафних санкцій та 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача підтримує заявлені вимоги, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, відзиву на позов та документів, витребуваних попередніми ухвалами суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, яким зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.

30.10.2009р. між ЗАТ "Готель "Харків" та ТОВ "НПО "Тексаком" укладено правочин в усній формі, про постачання товару (спецодягу) в кількості та за ціною, узгодженою стронами, та підтверджений рахунком-фактурою № ТК-0000251 від 30.10.2009р., який виставив відповідач позивачу, на суму 13162,76грн.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На виконання досягнутої з відповідачем усної домовленості, та в підтвердження укладення правочину, позивач здіснив оплату за рахунком фактурою на суму 13162,76грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Однак, в порушення досягнутих між сторонами усних домовленостей, відповідач обумовлений товар позивачу не поставив, сплачені відповідачем кошти не повернув.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України). Отримання відповідачем грошових коштів від позивача свідчить про існування між сторонами зобов'язань з приводу постачання товару.

Згідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З приписів вищевказаної правової норми вбачається, що за невизначеності строку виконання зобов'язання, воно повинне бути виконано протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги (ст. 530 Цивільного кодексу України), тому в даному випадку протягом 7 днів від моменту пред'явлення претензії.

Позивачем, у відповідності до вимог вищевказаної статті, 25.11.2010р. за вих. № 206 на адресу відповідача було направлено пропозицію з вимогою про повернення попередньо сплачених грошових коштів на суму 13162,76грн. Факт оптимання відповідачем пропозиції підтверджується написом відповідача на титульному листі пропозиції № 206 від 25.11.2010р.

Але відповідач свої зобов'язання з постачання товарів не виконав, грошові кошти сплачені позивачем як попередню оплату за товар - не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 13162,76грн., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтєю 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встновлений строк, покупець має право вимагати оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 13162,76грн. попередньої оплати обгрунтованими, належним чином документально підтвердженими матеріалами справи, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 552,84грн. та 3% річних в сумі 144,97грн. за період з 06.12.2010р. по 18.04.2011р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 374,51грн. відсотків за користування чужими коштами, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки розмір відсотків сторонами не було встановлено, суд вважає безпідставним нарахування позивачем відсотків на підставі ч.6 ст.231 ГК України у вигляді штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 138,60грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229,79грн. покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 205, 530, 536, 599, 610, 612, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Тексаком" (61100, м.Харків, проїзд Садовий, буд.28. кв.49, код ЄДРПОУ 36371658, в тому числі п/р 26000233377800 в АКЦ.-КОМ.ІННОВ.БАНК "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005) на користь Закритого Акціонерного Товариства "Готель "Харків" (61022, м.Харків, пл.Свободи,7, в тому числі п/р 26001805603270 в ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 05447378) 13162,76грн. основного боргу, 552,84грн. інфляційних, 144,97грн. - 3% річних, 138,60грн. витрат по сплаті держмита та 229,79грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складено 20.06.2011р.