ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" червня 2011 р. Справа № 5019/699/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Славпродукт"
до відповідача Фермерське господарство "Птича-Агро"
про стягнення 23 359 грн. 43 коп.
Суддя Бережнюк В.В.
Представники:
Від позивача : не з'явився
Від відповідача : Бондар Ю.М.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 10 червня 2011 року до 16 червня 2011 року.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фермерського господарства "Птича-Агро" про стягнення 21 894 грн. 40 коп. заборгованості, з яких 11 394 грн. 00 коп. - основний борг, 6353 грн. 29 коп. - відсотки за користування чужими коштами, 3292 грн. 18 коп. - збитки, завдані внаслідок інфляції, 854 грн. 93 коп. - 3% річних. В обґрунтування вимог зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір №5 від 05.03.2007 р., за умовами якого ТзОВ "Славпродукт" здійснює попередню оплату вартості товару, після чого відповідач поставляє товар позивачу. Останнім на виконання умов Договору здійснено попередню оплату вартості товару в розмірі 15 000 грн. 00 коп. Відповідач в свою чергу поставив позивачу товар на загальну суму 3 606 грн. 00 коп. Таким чином, ФГ "Птича-Агро" не здійснило поставку товару на решту суми попередньої оплати - 11 394 грн. 00 коп. Крім того, вказана сума не була повернута позивачу. Тому ТзОВ "Славпродукт", покликаючись на ст.ст. 536, 625, 1057 ЦК України, нарахував відповідачу відсотки за користування чужими коштами, інфляційні втрати та 3% річних.
Через канцелярію суду від позивача надійшла заява від 04.05.2011 р. про збільшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 11 394 грн. 00 коп. - основного боргу, 7 137 грн. 12 коп. - відсотків за користування чужими коштами, 3 793 грн. 52 коп. - збитків, завдані внаслідок інфляції, 1 034 грн. 79 коп. - 3% річних, всього 23 359 грн. 43 коп. Вказана заява відповідає вимогам ст.ст. 22, 54-56 ГПК України, тому прийнята судом до розгляду.
В судових засіданнях представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги в повному обсязі. Просить позов задоволити.
Після оголошеної перерви у судове засідання 16 червня 2011 року представник позивача не з'явився.
Відповідач надав суду відзив на позов та доповнення до нього, згідно яких позовні вимоги визнає в частині суми 11 394 грн. 00 коп. основного боргу. В решті вимог просить в позові відмовити у зв'язку з безпідставністю та недоведеністю.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною у письмовому відзиві та доповненнях до нього. Зазначає, що кошти в сумі 11 394 грн. 00 коп. обліковуються на ФГ "Птича-Агро" як такі, що надійшли від позивача як авансовий платіж за продукцію. Однак, відповідач вважає, що відсутні підстави вважати таким, що настав строк виконання зобов'язань по оплаті станом на дату звернення позивача з позовом до суду. Тому, просить суд відмовити ТзОВ "Славпродукт" в позові.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
05 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" та Фермерським господарством "Птича-Агро" було укладено Договір №5 (арк.с.23). Відповідно до умов Договору сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення загальних господарських цілей у відповідності Статутних завдань та економічних інтересів кожної зі сторін, які беруть участь у виробництві, поставці та переробці кабачка в кількості 1 000 тон на суму двісті тисяч грн., зеленого горошку 100 тон на суму сто двадцять п'ять тисяч грн., цукрової кукурудзи 200 тон на суму сорок тисяч грн.
За умовами розділу 4 Договору "Взаєморозрахунки сторін" ТзОВ "Славпродукт" зобов'язується оплатити отриману сировину за цінами не нижче ніж ті, які складуться на ринку України в сезон збирання і здачі сировини. Ціна може уточнюватися на момент здачі сировини. ТзОВ "Славпродукт" в свою чергу зобов'язується розрахуватись за отриману сировину на умовах попередньої оплати. За домовленістю сторін оплата за сировину може бути проведена бартерними поставками товарів народного споживання чи продукцією виробничо-технічного призначення.
Даний Договір підписано уповноваженими представниками ТзОВ "Славпродукт" та ФГ "Птича-Агро" та скріплено відбитками печаток сторін.
На виконання умов Договору, згідно наданої позивачем банківської виписки від 09.06.2008 року (арк.с.32), останній перерахував відповідачу кошти в розмірі 15 000 грн. 00 коп. як попередню оплату вартості товару.
Відповідач в свою чергу зобов'язання по поставці с/г сировини виконав частково, передав позивачу товар на загальну суму 3 606 грн. 00 коп. Вказана обставина підтверджується накладною №83 від 30.10.2008 р. (арк.с.33). На решту суми попередньої оплати, а саме 11 394 грн. 00 коп. відповідач поставку с/г сировини не здійснив.
Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про повернення коштів у розмірі 11 394 грн. 00 коп., однак вона залишена без належного реагування (арк.с.22). Факт відправки претензії відповідачу підтверджується наявною у матеріалах справи копією фіскального чека №3425 від 25.10.2010 р. Згідно наданої позивачем копії поштового повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції адресату ФГ "Птича-Агро" отримало претензію 04 листопада 2010 року (арк.с.22).
Керуючись ст.ст. 536, 1057 ЦК України позивач нарахував відповідачу проценти за користування чужими коштами у розмірі 7 137 грн. 12 коп. за період з червня 2008 року по травень 2011 року.
Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3 793 грн. 52 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції за період з червня 2008 року по березень 2011 року та 1 034 грн. 79 коп. - 3% річних за період з червня 2008 року по травень 2011 року.
Отже, за підрахунками позивача заборгованість відповідача становить всього 23 359 грн. 43 коп. (арк.с.40-43).
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами Договір №5 від 05 березня 2007 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що у банківській виписці від 09.06.2008 року про перерахування 15 000 грн. 00 коп. вказано призначення платежу: накладна №207 від 28.10.2007 р. за с/г сировину. Однак, у письмових поясненнях сторін та наданих у судових засіданнях усних поясненнях представників сторін, останні визнають, що призначення платежу у згаданому вище документі вказано помилково. Фактично призначення платежу у розмірі 15 000 грн. 00 грн. - попередня оплата за с/г сировину згідно Договору №5 від 05.03.2007 р. Тому банківська виписка від 09.06.2008 року прийнята судом як належний доказ здійснення позивачем попередньої оплати вартості товару.
Отже, враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 394 грн. 00 коп. - основного боргу ґрунтуються на Договорі та законі, тому підлягають задоволенню повністю.
Щодо вимоги позивача про стягнення з Фермерського господарства "Птича-Агро" 7 137 грн. 12 коп. - відсотків за користування чужими коштами, 3 793 грн. 52 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції та 1 034 грн. 79 коп. - 3% річних, суд зазначає слідуюче.
Позивачем надано розрахунок, з якого вбачається, що ТзОВ "Славпродукт" нарахувало відповідачу проценти за користування чужими коштами у розмірі 7 137 грн. 12 коп. за період з червня 2008 року по травень 2011 року.
Як на підставу стягнення з відповідача процентів за користування коштами позивач посилається на ст.ст. 536, 1057 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.1057 ЦК України договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054 - 1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'язання.
За умовами ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір №5 не містить умов про надання комерційного кредиту в розмінні ст.1057 ЦК України. Крім того, Договором №5 не передбачено стягнення будь-яких процентів за користування коштами у випадку порушення зобов'язання однією із сторін. Законом та іншими актами цивільного законодавства також не визначено в даному випадку стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами. За таких обставин суд вважає безпідставним нарахування позивачем процентів в сумі 7 137 грн. 12 коп. за період з червня 2008 року по травень 2011 року. Тому в цій частині вимог в позові слід відмовити.
Окрім цього, позивач нарахував 3 793 грн. 52 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції за період з червня 2008 року по березень 2011 року та 1 034 грн. 79 коп. - 3% річних за період з червня 2008 року по травень 2011 року.
Договором №5 від 05 березня 2007 року не передбачено строків поставки відповідачем с/г сировини позивачу, що не заперечувалося представниками сторін у судових засіданнях.
За правилами цивільного законодавства строки (терміни) виконання зобов'язання узгоджуються сторонами у договорі. Однак, зобов'язання між сторонами можуть виникати і без визначеного строку виконання, або цей строк може визначатися моментом пред'явлення вимоги. За загальним правилом виконання такого зобов'язання боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Таким чином, боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за правилом обчислення строків відповідно до ст. 253 ЦК України.
Вимога (претензія) про повернення коштів у розмірі 11 394 грн. 00 коп. була надіслана позивачем на адресу ФГ "Птича-Агро" 25.10.2010 р., та отримана останнім 04.11.2010 р. Відповідач у свою чергу повинен був задоволити вимогу позивача у строк до 11.11.2010 р. включно. Таким чином, з 12.11.2010 р. у позивача виникло право на звернення до суду за захистом свого порушеного права. З цього ж моменту у ТзОВ "Славпродукт" виникло право нарахування передбачених Договором або законом штрафних (фінансових) санкцій.
Проаналізувавши вищевикладене суд прийшов до висновку, що в частині стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок інфляції задоволенню підлягає сума, що обрахована за період з листопада 2010 року по березень 2011 року - 512 грн. 73 коп., та 3% річних за період з 12.11.2010 р. по 04.05.2011 р. - 162 грн. 95 коп.
Таким чином, позивачем безпідставно нараховані інфляційні втрати у розмірі 3280 грн. 79 коп. та 3% річних у розмірі 871 грн. 84 коп. В цій частині вимог у позові слід відмовити.
Отже, враховуючи встановлені обставини та досліджені у судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково в сумі стягнення з відповідача 11 394 грн. 00 коп. - основного боргу, 512 грн. 73 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 162 грн. 95 коп. - 3% річних, всього 12 069 грн. 68 коп. В решті вимог в позові слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 51,67 %.
Разом з тим, судом встановлено, що платіжним дорученням №333 від 21.10.2010 р. позивачем надміру сплачено державне мито. Тому суд вважає за необхідне видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" довідку на повернення державного мита з державного бюджету в розмірі 16 грн. 41 коп.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Птича-Агро" (Рівненська область, Дубенський район, с.Птича, код ЄДРПОУ 32987052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" (Тернопільська область, Тернопільський район, с.Петриків, вул. Об'їзна,12/6А, код ЄДРПОУ 34042038) - 11 394 грн. 00 коп. - основного боргу, 512 грн. 73 коп. - збитків, завданих внаслідок інфляції, 162 грн. 95 коп. - 3% річних, 120 грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита, 121 грн. 94 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині вимог в позові відмовити.
5. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Славпродукт" довідку про повернення з державного бюджету надміру сплаченого державного мита в розмірі 16 грн. 41 коп.
Суддя Бережнюк В.В.
повне рішення підписано 23 червня 2011 року
Судове рішення № 16535849, Господарський суд Рівненської області було прийнято 16.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5019/699/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: