Рішення № 16535646, 31.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2011 р. Справа № 9/046-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/046-11 31.05.2011 р.

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

Про стягнення 3546,16 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 13 від 06.01.2011 року).

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»про стягнення 3546,16 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2011 року порушено провадження у справі № 9/046-11 та призначено розгляд на 05.04.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів, уточнений розрахунок зазначених у позовній заяві сум; письмові пояснення, в яких обґрунтувати підстави стягнення пені у сумі 120,23 грн.; копію договору страхування ОСОБА_2; зобовязати відповідача надати в судове засідання відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, контррозрахунок, довідку з органу статистики про знаходження відповідача в ЄДРПОУ; інші докази стосовно заявлених вимог.

У звязку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. на лікарняному, розгляд справи 05.04.2011 року не відбувся.

Ухвалою суду від 11.04.2011 року розгляд справи призначено на 19.04.2011 р.; зобовязано сторін виконати вимоги ухвали суду від 03.03.2011 р.

19.04.2011 року в судове засідання представники сторін зявили надали усні пояснення по справі, але вимоги ухвали суду від 11.04.2011 року не виконали.

Ухвалою суду від 19.04.2011 року розгляд справи відкладено на 05.05.2011 р.

05.05.2011 року в судове засідання представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 19.04.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

05.05.2011 року в судове засідання представник позивача зявився та для всебічного та обєктивного розгляду справи подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Судом клопотання розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 05.05.2011 року продовжено строк розгляду спору; розгляд справи відкладено на 19.05.2011 року; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали документів (для огляду), копії яких додано до матеріалів позовної заяви; зобовязано відповідача виконати вимоги попередньої ухвали.

Також, для всебічного та обєктивного розгляду справи, суд вирішив направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України, у якому просить надати поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2, який 12.03.2010 року керував автомобілем марки «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 та по вул. Григоренка, 40 у м. Києві здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох автомобілів.

19.05.2011 року в судове засідання представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 05.05.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Крім того, судом повторно направлено запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України, з тих підстав, що станом на 19.05.2011 року відповідь на запит суду від 05.05.2011 р. на адресу суду не надійшла.

Ухвалою суду від 19.05.2011 року розгляд справи відкладено на 31.05.2011 року; зобовязано сторін виконати вимоги ухвали суду від 05.05.2011 р.

23.05.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла з Моторного (транспортного) страхового бюро України № 10672/7-3-11 від 18.05.2011 року відповідь на запит суду від 05.05.2011 р.

31.05.2011 р. представник позивача в судове засідання з'явився; позовні вимоги підтримує у повному обсязі; представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 05.05.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначеній у позовній заяві: 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2009 р. між позивачем - ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»(правонаступник ЗАТ «СК «Кредо-Класик») та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 131320/0431/0000009 (далі - Договір страхування), за яким ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2.

Згідно Розгорнутої довідки ВДАІ м. Києва, 12.03.2010 р. на вул. Григоренка, 40 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія Дзевелюка Ю.І.

Відповідно до Постанови Дарницького районного суду міста Києва від 07.04.2010 року (суддя Фрич Т.В.), 12.03.2010 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох автомобілів.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 порушив п. 10.9 ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України, у зв`язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди, який був завданий Дзевелюк Ю.І. внаслідок ДТП, яка мала місце 12.03.2010 р., ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у СПД ОСОБА_4 Відповідно до Звіту № 6377 від 27.08.2010 р., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2 склала 4175,93 грн.

15.03.2010 року Страхувальником було подано до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок СТО.

Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів ОСОБА_2. застрахована ТДВ «СК «Провіта»(далі відповідачем), що підтверджується Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5403354.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25500 (Двадцять пять тисяч пятсот) гривень 00 копійок.

Датою початку дії полісу є 18.06.09 р.; датою закінчення дії полісу 17.06.2010 р.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі Ї Закон), при настанні страхового випадку страховик (Відповідач) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

09.11.2010 р. з метою врегулювання даного питання в досудовому порядку, уповноваженим представником Позивача була подана до ТДВ «СК «Провіта»Регресна вимога № 1649 з проханням відшкодувати завдані їхнім страхувальником збитки, що підтверджується вхідною відміткою № 1-2/12317.

Зазначена вимога залишена відповідачем без виконання.

23.09.2010 р. ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»було виплачено страхове відшкодування у розмірі 3 425 (Три тисячі чотириста двадцять пять) гривень 93 копійки (за вирахуванням франшизи у розмірі 750,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 025495.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, «особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом».

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»від 04.10.2001 року №2745-III до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 49 ГК України, підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта абосуб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх нате підстав.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України( 435-15 ) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1-3 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа -учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 228 ГК України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу. Державні (комунальні) підприємства за наявності підстав зобов'язані вжити заходів щодо стягнення в порядку регресу збитків з інших суб'єктів господарювання або стягнути збитки з винних працівників підприємства відповідно до вимог законодавства про працю.

Враховуючи, що Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5403354 передбачена франшиза у сумі 510 грн., то позовна вимога позивача про відшкодування збитків в порядку регресу підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 2915,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 120,23 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України пеня є одним з видів забезпечення виконання зобовязань.

Як передбачено приписами п. п. 37.1, 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004р., № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Вищевказаними правовими нормами передбачені підстави стягнення пені саме у випадку прострочення страховиком зобовязання по виплаті страхового відшкодування особі, яка має право таку виплату, а не страхова компанія, яка має право на відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги ( регресу).

При цьому, до страховика переходить лише право вимоги у межах фактичних витрат (вимоги ст. 27 Закону України «Про страхування»).

За таких обставин, суд відмовляє позивачеві в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 26.05.2010року у справі № 25/326-7/216-09.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 2915,00 грн. страхового відшкодування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна,7, код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська,37, код ЄДРПОУ 20033533) 2915 (дві тисячі девятсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. страхового відшкодування та судові витрати: 83 (вісімдесят три) грн. 85 коп. державного мита та 194 (сто девяносто чотири) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 02.06.2011 р.

Суддя Сокуренко Л. В.