Рішення № 16535643, 24.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2011 р. Справа № 9/051-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16, тел.230-31-77 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/051-11 24.05.2011 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекреаційно-оздоровчий центр

«Зелений порт»

До Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона

241»

Про стягнення 902364,00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.02.2011 р.)

від відповідача: Серга І.В. (посв. № НОМЕР_1 від 06.11.1993 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекреаційно-оздоровчий центр «Зелений порт»до Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона 241»про стягнення 902364,00 грн.

Ухвалою суду від 11.03.2011 року порушено провадження у справі № 9/051-11 та призначено розгляд на 05.04.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності;письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; уточнений розрахунок зазначених у позовній заяві сум; зобовязано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, контррозрахунок, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У звязку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. на лікарняному, розгляд справи 05.04.2011 року не відбувся.

Ухвалою суду від 11.04.2011 року розгляд справи призначено на 19.04.2011 р.; зобовязано сторін виконати вимоги ухвали суду від 11.03.2011 р.

19.04.2011 року в судовому засіданні судом оголошено перерву на 05.05.2011 р.

05.05.2011 року в судове засідання представники сторін зявилися, надали усні та письмові пояснення по справі; відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві та просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України.

05.05.2011 року в судовому засідання виникла необхідність витребування додаткових доказів по справі, а також направлення запиту до Київської обласної державної адміністрації управління містобудування архітектури та розвитку інфраструктури для спростування питань які виникли в судовому засіданні.

05.05.2011 року судом направлено запит до Київської обласної державної адміністрації управління містобудування архітектури та розвитку інфраструктури, в якому просить надати інформацію щодо визначення понять «Будівля»та «Споруда», а також зазначити водозабірна свердловина для водопостачання глибиною 218 м., дебіт 15 м3/год., підземна станція погоста 3,0Ч3,0 м.; зона санітарної охорони 10, 0Ч10, 0 м. за своєю природою відноситься до будівель чи споруд.

Відповідно до п. 3 ст. 77 ГПК України, в разі необхідності витребування нових доказів, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 05.05.2011 року розгляд справи відкладено на 24.05.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання письмові пояснення, в яких зазначити повний склад цивільного правопорушення (збитки); письмові пояснення щодо застосування строків позовної давності та зазначити дату, з якої починається відлік позовної давності; обґрунтувати підстави переривання позовної давності; зобовязано відповідача надати в судове засідання письмові пояснення щодо застосування строків позовної давності та зазначити дату, з якої починається відлік позовної давності. Явку повноважних представників сторін визнано обовязковою.

24.05.2011 року в судове засідання представники сторін зявилися, позивач позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити; відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Також, суд наголошує на тому, що в судових засіданнях 19.04.2011 р., 05.05.2011 та 24.05.2011 р. представник відповідача підтримав клопотання про застосування строків позовної давності, наданого через загальний відділ господарського суду Київської області 05.04.2011, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників позивача та відповідача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2005 року між ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” (позивачем) та ВАТ «Спеціалізована пересувна механізована колона-241»(відповідачем) було укладено Договір №17.

Згідно умов даного Договору відповідач взяв на себе зобовязання у встановлені договором терміни, відповідно до проектної документації, на свій ризик, власними силами та засобами, з використанням своїх матеріалів та обладнання виконати роботи з влаштування свердловини для водопостачання ТОВ “РОЦ “Зелений Порт”, а позивач, у свою чергу, зобовязувався надати проектно-кошторисну документацію, площадку для будівництва та забезпечити своєчасне фінансування робіт (п.п. 2.1,2.2 договору).

04 липня 2005 року комісія, створена розпорядженням голови Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, у складі першого заступника голови Голосіївської райдержадміністрації, начальника відділу містобудування та архітектури Голосіївської райдержадміністрації, начальника Управління капітального будівництва реконструкції та інвестицій Голосіївської райдержадміністрації, ГАП зони АПМС управління “Київгенплан”, санітарного лікаря Київської міської санепідемстанції, начальника відділу екологічної експертизи державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, начальника комплексної гідрогеологічної партії ПДГГП “Північгеологія”, директора ТОВ “РОЦ “Зелений Порт”, головного інженера та головного спеціаліста проекту ВАТ “Укрводпроект”, провела вибір, ознайомилася зі схемою розташування та обстежила земельну ділянку для будівництва водозабірного вузла в межах земельної ділянки та дійшла висновку, що майданчик відповідає всім вимогам для подальшого проектування та будівництва водозабірної свердловини.

Згідно Висновку від 14.07.2005 року №1261 Київська міська санепідемстанція щодо відведення земельної ділянки під забудову визначила, що земельна ділянка, розташована у м. Києві на Жуковому острові (Голосіївський район) придатна для будівництва водозабірного вузла для господарчо-питного водопостачання.

08 липня 2005 року Північне державне регіональне геологічне підприємство “Північгеологія” розробило гідрогеологічний висновок №2-70, згідно якого вважає можливим використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання ТОВ “РОЦ “Зелений Порт”.

Відповідно до висновку державної екологічної експертизи від 14.10.2005 року № 355 Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві матеріали проекту будівництва водозабірного вузла для водопостачання оцінено позитивно та визнано обовязковим для виконання.

У липні 2005 року ВАТ “Український головний проектно-розвідувальний та науково-дослідний інститут з меліоративного та водогосподарського будівництва” (ВАТ “Укрводпроект”) розробило Робочий проект щодо реконструкції майнового рекреаційно-оздоровчого центру “Зелений Порт” водозабірного вузла для водопостачання комплексу на Жуковому острові в м. Києві.

Для забезпечення водопостачання рекреаційно-оздоровчого комплексу було передбачено будівництво водозабірної свердловини, обладнаної для експлуатації байоського водоносного горизонту глибиною 218 метрів.

У робочому проекті реконструкції майнового комплексу на Жуковому острові було зазначено, що підземні води байоського водоносного горизонту характеризуються високими якісними показниками, які по досвіду експлуатації мало змінюються в часі.

Позивач зазначає, що на основі вищезазначених висновків, які визначили можливим будівництво водозабірного вузла та використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання та робочого проекту між позивачем та відповідачем й було укладено спірний договір №17 від 10 серпня 2005 року.

За своєю правовою природою даний договір є договором підряду.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 4.1 договору відповідач зобовязується виконати всі роботи, передбачені цим договором та графіком виконаних робіт у строк 60 робочих днів.

Відповідач виконує роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами та графіком робіт (п. 9.1 договору).

Згідно з п. п. 11.1, 11.2 договору здача-приймання робіт здійснюється щомісячно, шляхом підписання акту здачі-приймання робіт та довідки про вартість робіт; при виявленні в процесі здачі-приймання робіт недоробок, дефектів, неякісних робіт, складається перелік робіт, виконаних з недоліками, які підлягають усуненню підрядчиком в обумовлений строк.

Після закінчення будівництва свердловини, представники позивача та відповідача підписали прийомно-здавальний акт від 30 жовтня 2005 року, в якому зазначено, що освітлення води було досягнуто через 24 години після початку роботи.

Актом на здавання свердловини з насосним обладнанням в експлуатацію від 30 листопада 2005 року було зафіксовано, що на день його підписання проводилося випробування, яке показало, що насосний агрегат працює нормально, збоїв в роботі не спостерігається.

Згідно паспорту артезіанської свердловини № 12-2005, розробленого ВАТ “Спеціалізована пересувна механізована колона-241” у грудні 2005 року були взяті проби води, які були відібрані із свердловини.

Дані дослідів аналізів води підтвердили, що вода прозора, без запаху, без осаду, мутність дорівнює нулю.

07 червня 2006 року було підписано та затверджено Акт робочої комісії у складі генерального підрядчика ВАТ “СПМК-241”, експлуатаційної, головного інженеру проекту та генерального проектувальника ВАТ “Укрводпроект”, зав. відділенням комунальної гігієни державного санітарно-епідеміологічного нагляду Голосіївського району, головного спеціаліста з питань екології про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом свердловини.

Даним актом встановлено, що були виконані роботи по бурінню артезіанської свердловини, монтажу підземної насосної станції, гідромеханічного та електромеханічного обладнання; будівництво здійснювалось за проектом ВАТ “Укрводпроект”; устаткування встановлено згідно з актами про його прийняття після індивідуального та комплексного випробування.

В акті від 07.06.2006 р. зазначено, що рішенням робочої комісії від 31 травня 2006 року №10 водозабірну свердловину для водопостачання ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” прийнято в експлуатацію без будь-яких зауважень до якості виконаних відповідачем робіт.

10.06.2006 року позивач отримав від відповідача гарантійний паспорт на обєкт “Водозабірна свердловина для водопостачання ТОВ «РОЦ «Зелений Порт»на Жуковому острові в м. Києві, який передається в експлуатацію.

Даним гарантійним паспортом відповідач гарантує надійність роботи обєкта, який здається в експлуатацію, а всі дефекти і недоробки, які виявляться на протязі 1 (одного) року в процесі його експлуатації, зобовязується виправити за свій рахунок.

Протоколом дослідження питної води міської санітарно-епідеміологічної станції від 05.07.2006 р. №0324/881 досліджена проба питної води відповідала вимогам ГОСТУ “Вода питна” за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками.

Далі, як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача в судових засіданнях, в процесі експлуатації свердловини позивач неодноразово проводив дослідження води із свердловини, в результаті яких не було сталого результату і неодноразово досліджені проби води не відповідали вимогам ГОСТУ «Вода питна».

Відповідно до ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобовязаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам ст. 857 ЦК України протягом усього гарантійного строку.

Згідно п. 12.1. Договору підрядчик гарантує якість виконаних будівельних робіт з моменту підписання акту здачі-приймання цих робіт протягом гарантійного терміну. Також даним пунктом зазначено, що виявлені в цей період дефекти (недоліки), обумовлені виконанням робіт із порушенням чинних норм і правил, відступами від проектної документації або використанням неякісних матеріалів підлягають усуненню підрядчиком на підставі письмової вимоги замовника в обумовлений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з проханням усунути виявлені недоліки, які підтверджені підписаними сторонами дефектними актами.

Пункт 12.2. Договору передбачає, що підрядчик усуває існуючі в гарантійний період дефекти (недоліки) за власний рахунок. Якщо підрядчик в обумовлений строк не усунув недоліки, замовник має право залучити для цієї роботи іншого виконавця за рахунок підрядчика.

Слід також зазначити, що згідно вимог чинного законодавства за наявності здійснення замовником певних дій, направлених на виявлення недоліків та їх усунення, згідно вимог чинного законодавства гарантійні строки в підряді можуть визначатись по окремим видам робіт і дійсно підрядник зобовязаний усунути за свій рахунок недоліки, які виникли протягом строку гарантії, якщо вони обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил. Тому, складання переліку цих недоліків визначається дефектним актом, складеним та підписаним сторонами (між замовником та підрядником).

26.02.2007 року між сторонами було підписано Дефектний акт №4, яким передбачалося усунення наступних недоліків: демонтаж вантажного насосу, монтаж ерліфту, відкачка води ерліфтом. Даним актом відповідач зобовязувався після виконання робіт по усуненню недоліків взяти пробу води для хімічного аналізу.

21.05.2007 року між позивачем і відповідачем було підписано Дефектний акт №5, яким було зафіксовано, що підрядником проведений комплекс заходів, направлених на покращення роботи свердловини.

На думку позивача, якість води після вжитих відповідачем заходів не покращилась, тому він вважає, що відповідач порушив умови Договору та неякісно виконав роботу.

В свою чергу відповідач зазначив, що ним підрядні роботи за Договором були виконані належним чином, про що свідчить акти приймання виконаних робіт.

При цьому, під час їх підписання жодних застережень щодо якості виконаних робіт замовник не зробив.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо замовник при прийнятті роботи у підрядника та при виявленні відступів від умов договору або інших недоліків не зробить заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оскільки, на думку позивача, якість води після вжитих відповідачем заходів не покращилась, то він вважає, що відповідач порушив умови Договору та неякісно виконав роботу, в звязку з чим у червні 2008 року звернувся до господарського суду Київської області з вимогою про зобовязання відповідача безоплатно виконати роботи по будівництву нової свердловини для водопостачання ТОВ «РОЦ «Зелений порт».

Рішенням господарського суду Київської області від 21.08.08 р. у справі № 18/358-08 позов задоволено повністю; зобовязано Відкрите акціонерне товариство “Спеціалізована пересувна механізована колона-241” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, код 01039911) безоплатно виконати роботи по будівництву нової свердловини для водопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекреаційно-оздоровчий центр “Зелений Порт” (03131, м. Київ, вул. Лютнева, 58а, код 30635473) у розумний строк; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Спеціалізована пересувна механізована колона-241” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 16, код 01039911) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю “Рекреаційно-оздоровчий центр “Зелений Порт” (03131, м. Київ, вул. Лютнева, 58а, код 30635473) 85,00 (вісімдесят пять) грн. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу.

Відповідач, в свою чергу, оскаржив зазначене рішення господарського суду Київської області до Київського міжобласного господарського суду.

Постановою Київського міжобласного господарського суду від 15.09.09 р. у справі № 18/358-08 рішення господарського суду Київської області від 21.08.08 р. у справі № 18/358-08 скасовано повністю; прийнято нове рішення, яким повністю відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Зазначена правова позиція обґрунтована тим, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що оскільки, позивач не довів, що його права порушені, а також враховуючи те, що підстав для зобовязання відповідача безоплатно виконати роботи по будівництву не має, вбачається те, що висновок рішення господарського суду Київської області від 21.08.2008 року у справі № 18/358-08 є не обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2010 р. у справі № 18/358-08 висновок апеляційного господарського суду щодо невідповідності предмета спору обраному позивачем способу захисту порушеного цивільного права визнано правомірним, у звязку з чим постанову Київського міжобласного господарського суду від 15.09.09 р. у справі № 18/358-08 залишено без змін.

Враховуючи висновки постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2010 р. у справі № 18/358-08, позивач у березні 2011 року звернувся до господарського суду Київської області з позовною вимогою про стягнення з відповідача 902364,00 грн. збитків, понесених позивачем у звязку з будівництвом свердловини.

Приписами ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007р. по справі №6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Зазначена позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007р. по справі №16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006р. по справі №43/543.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення обєктивної істини.

Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність обєктивного звязку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є обєктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.

Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).

Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.

Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.

Спеціальний характер полягає в обовязковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Позивачем під час розгляду спору не надано належних та допустимих доказів наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення.

В судових засіданнях 19.04.2011 р., 05.05.2011 та 24.05.2011 р. представник відповідача підтримав клопотання про застосування строків позовної давності, наданого через загальний відділ господарського суду Київської області, що підтверджується відповідними протоколами судових засідань.

Поняття позовної давності унормовано Главою 19 Цивільного кодексу України.

Норми про позовну давність мають імперативний характер.

Так, відповідно до статті 256 вказаного Кодексу, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Окрім цього, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки.

Строк позовної давності тривалістю в три роки застосовується у вигляді загального правила, якщо для відповідної вимоги не встановлено спеціального строку. Загальний строк позовної давності становить три роки незалежно від того, хто подає позов громадянин, юридична особа, держава тощо.

Відповідно до ст. 863 ЦК України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.

Позивач обґрунтовує свою позовну вимогу саме неналежною якістю роботи, виконаною відповідачем. з посиланням на вимоги ст. 858 ЦК України.

Згідно зі статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 864 ЦК України якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

Враховуючи матеріали справи, позивач вперше довідався про невідповідність питної води вимогам ГОСТУ “Вода питна” 20.01.06 р. на підставі протоколу дослідження питної води міської санітарно-епідеміологічної станції від № 010/29-30.

Водночас дефектний Акт № 3 підписаний сторонами 26.02.07 р.

У зазначеному дефектному Акті зазначено, що він є дійсний разом з пояснювальною запискою відповідача.

Відповідно до змісту пояснювальної записки відповідача від 14.03.07 р. № 38 вбачається, що відповідач не погоджується із ствердженням позивача про те, що причиною погіршення якості води, мутності та запаху є відступ підрядника від проекту, висоти фільтру та його розміщення, оскільки спірна водозабірна свердловина побудована у відповідності із змінами, внесеними проектним інститутом «Укрводпроект».

Позивач проти отримання зазначеної записки не заперечує.

Таким чином, починаючи з 26.02.07 р. позивач був обізнаний про наявність неналежної, на думку позивача, якості роботи відповідача.

Судом встановлено, що перебіг строку позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, а саме з 26.02.07 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява надійшла до господарського суду Київської області 10.03.2011 р., тобто після спливу річного терміну позовної давності.

Посилання позивача на той факт, що при розгляді справи № 18/358-08 позовна давність переривалася, до розгляду судом не приймається з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову, предметом якого є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Переривання позовної давності, згідно вимог ч.2 ст.264 Цивільного кодексу України має місце тоді, коли позов пред'явлено лише в частині вимоги, право на яку має особа, якщо за характером відповідного зобов'язання припускається можливість виокремлення такої частини.

Проте, пред'явлення позову за однією вимогою не може переривати позовну давність за іншими вимогами, що входять до змісту цього ж зобов'язання.

Таким чином, пред'явлення позову про зобовязання вчинити дії не може бути підставою для переривання позовної давності щодо вимог про стягнення збитків.

Оскільки, з позовом у даній справі позивач завернувся в березні 2011 року, то цей позов пред'явлено після спливу строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що питання про відновлення пропущеного строку позовної давності позивачем не ставилось.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки, відповідач до прийняття рішення у справі заявив про застосування строку позовної давності, то заявлена позивачем позовна вимога про стягнення збитків за неналежне виконання відповідачем підрядних робіт задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 27, 33, 49, 69, 80-85 Господарського процесуального кодексу України; статтями 314, 193 Господарського кодексу України; статтями 204, 260,267, 526, 614, 929 Цивільного кодексу України господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписане 02.06.2011 р.

Суддя Сокуренко Л. В.