Рішення № 16535474, 06.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

06.06.11 Справа № 11/5009/956/11

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом: Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» (вул. Горького, 13/7, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112)

до відповідача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69084)

у присутності представників:

позивача: не зявився

відповідача: ОСОБА_2 дов. № 682 від 01.04.2011р.

про: стягнення 12526,26 грн., -

за зустрічним позовом: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 69084)

до відповідача: Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт»(вул. Горького, 13/7, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112)

у присутності представників:

позивача: ОСОБА_2 дов. № 682 від 01.04.2011р.

відповідача: не зявився

про: визнання умов договору такими, що не відповідають чинному законодавству, і тлумачення пунктів договору, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 12526,26 грн., як вказано в позовній заяві, вартості несплачених за предявленими рахунками портових послуг та використаної електроенергії.

Ухвалою від 28.02.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

До початку розгляду справи по суті фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подана зустрічна позовна заява, в якій він просить визнати умови договору № 11 від 01.02.2010р. та доповнення № 2 від 27.04.2010р., укладених між сторонами, не відповідаючи ми чинному законодавству.

У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач за зустрічним позовом уточнював та зменшував позовні вимоги. Заяви про уточнення та зменшення позовних вимог відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушують прав та охоронюваних інтересів сторін учасників судового процесу а також третіх осіб тому до розгляду приймаються зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними пп. 4.2, 4.4 розділу 4. ТАРИФИ І ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ договору №11 від 01.02.10, укладеного між ФОП ОСОБА_1, як замовником послуг, та ДП “Бердянський морський торговельний порт”, як виконавцем послуг.

Позивач за первісним позовом наполягає на заявлених вимогах, при цьому стверджує, що заборгованість в сумі 12526,26 грн. виникла внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобовязань за договором № 11 від 03.02.2010р. про надання місця для стоянки зазначених суден біля причалу порту, здійснення вантажних операцій та надання необхідних портових послуг, а також за договором №14-Е від 01.02.10 про електропостачання та спільне використання електричних мереж.

Відповідач за первісним позовом у відзиві на первісний позов позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення послуг з електропостачання та спільного використання електричних мереж за договором № 14-Е від 01.02.2010р. та в частині стягнення причального збору. В іншій частині з доводами первісного позову не згоден, оскільки СЧС “Лазурит” є торговельним судном типа риболовне і відноситься до групи «Д», і відповідно до “Положення про портові збори”, затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000р. № 1544, звільнено від сплати корабельного, санітарного, адміністративного, канального зборів. Також вважає, що сума коштів за використання інфраструктури порту та за оформлення приходу/відходу також не підлягають задоволенню, оскільки дані послуги ДП “Бердянський морський торговельний порт” фактично не надавались, що підтверджується відсутністю актів виконаних робіт. Крім того, представник ФОП ОСОБА_1 повідомив, що судно розвантажується власними силами екіпажу, виробнича діяльність в порту не ведеться.

Зазначеними фактами ФОП ОСОБА_1 позивач за зустрічним позовом, обґрунтовує зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними п.4.2 та п.4.4 договору №11 від 01.02.10 стосовно нарахувань за використання інфраструктури порту та за вїзд автотранспорту.

ДП “Бердянський морський торговельний порт” відповідач за зустрічним позовом з заявленими вимогами не згоден, вважає, що при укладанні спірного договору сторонами були дотримані норми чинного законодавства, досягнуто всіх істотних умов договору. ФОП ОСОБА_1 добровільно та свідомо визначав та узгоджував умови договору, протягом дії договору претензій у нього не було, повідомлення про звільнення СЧС “Лазурит” від сплати корабельного, санітарного, адміністративного та канального зборів на адресу порту не надходило.

Складання актів виконаних робіт вважає необовязковим, а посилання на “Положення про портові збори” необґрунтованим, оскільки доставка водних живих ресурсів від місця вилову до порту є транспортуванням вантажу. Відтак судно СЧС “Лазурит” є транспортним і відноситься до групи “А”, не звільненої від сплати корабельного, санітарного, адміністративного та канального зборів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та ретельно вивчивши надані докази, встановив наступні обставини:

01.02.10 між сторонами по справі був укладений договір №14е про електропостачання та спільне використання електричних мереж, відповідно до якого ДП «Бердянський морський торговельний порт»(основний споживач) зобовязався забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу (ФОП ОСОБА_1), а останній, в свою чергу зобовязався своєчасно оплачувати отримані послуги з електропостачання та використання електричної мережі.

Відповідно до п.7.4 договору № 14е плата за спожиту електричну енергію та використання електричних мереж основного споживача вноситься субспоживачем на підставі рахунку, одержаного від основного споживача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку становить 5 днів.

Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої обовязки по сплаті виставлених портом рахунків на сплату боргу за використану електроенергію не виконав. Заборгованість складає 8838грн. 16коп.

Первісні позовні вимоги в цій частині законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, 03.02.10 між ДП “Бердянський морський торговельний порт” та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір №11, відповідно до умов якого, останньому надається причал для стоянки належного йому судна СЧС “Лазурит” та інші послуги при веденні ним своєї виробничої діяльності. (п.1.1 договору).

Відповідно до розділу 2 договору порт зобовязався при наявності вільного місця та технічної можливості надати в порядку черговості частину причалу порту для стоянки судна або вивантаження/завантаження.

Порт надає судновласнику можливість під час стоянки судна у причалу порту здійснювати свою виробничу діяльність (пп. 2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору порт надає можливість вїзду автотранспорту судновласника на територію порту, проїзд по шляхам порту до місця стоянки судна, можливість розвантаження силами судової команди на автомашини судновласника, завозу та вивозу вантажів.

Згідно п.2.3 договору порт за наявності можливості може надавати інші послуги при наявності письмової заявки, поданої уповноваженим представником судновласника, та гарантії оплати даних послуг.

За надані послуги порту судновласнику виставляються рахунки та рахунки по портовим зборам у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. № 1544 з урахуванням мети заходу судна в порт (п.2.4 договору).

Протягом дії договорів Позивачем за первісним позовом виставлялись рахунки про сплату корабельного, причального, санітарного, адміністративного та канального зборів, оформлення приходу судна, використання інфраструктури порту, вїзд автотранспорту.

Статтею 15 Кодексу Торговельного Мореплавства України визначено поняття судна, згідно якої судна поділяються на: торговельні, риболовні та ядерні.

ФОП ОСОБА_1 є власником СЧС “Лазурит”.

Згідно п. 3 розділу “Загальна частина” “Положення про портові збори”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 (далі “Положення”), тип судна та його спеціалізація визначається судновими документами. Згідно свідоцтва на право власності та свідоцтва про право плавання під державним прапором України (суднового патенту), які видані 17.01.08 капітаном Маріупольського морського рибного порту і які входять до переліку суднових документів, передбачених статтею 35 “Суднові документи” Кодексу Торговельного Мореплавства України, СЧС “Лазурит” є риболовним судном.

Пунктом 1 цього “Положення” передбачено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляється у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором:

-вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди (група А);

-пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ними (група Б);

-ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу “річка-море” пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р.Дунай, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки (група В);

-несамохідні судна (крім барж) (група Г);

-судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України (група Д);

-службові та військові судна (група Д);

-навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менше як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна (група Д);

-наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїз них рейсів) (група Д);

-інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, судна, які проходять ходові випробування, та риболовні судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій) (група Е).

Пунктом 2 “Положення” встановлений перелік послуг, що надаються у потах України і повинні бути сплаченими до виходу судна із порту.

Виходячи із переліку портових зборів “Положення” і груп суден, які звільняються від сплати кожного зі зборів, за торговельне судно типа риболовне повинен сплачуватись лише причальний збір, і торговельне судно типа риболовне не входить до групи “А”, як вказує порт.

Від сплати корабельного, санітарного, адміністративного та канального зборів риболовні судна звільнені.

Таким чином підстави для задоволення позову в частині стягнення вказаних зборів відсутні.

Позивач за первісним позовом просить стягнути також з ПП ОСОБА_1 послуги, передбачені пунктами 4.2 і 4.4 договору.

Відповідно до п. 4.2 договору №11 від 03.02.10, у випадку стоянки судна на вантажних причалах порту судновласник за використання інфраструктури порту при веденні виробничої діяльності на території порту сплачує порту за ставкою 3,25 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 пог. м. довжини судна на добу.

Відповідно до п.4.4 цього Договору за вїзд автотранспорту судновласника в порт для виконання вантажних операцій судновласник сплачує порту 11,34 грн. (в т.ч. ПДВ) за вїзд однієї автомашини.

Передбачені цими пунктами договору оплати не входять до переліку портових зборів відповідно до “Положення”, як це передбачено пунктом 2.4 договору.

Між тим, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Вказані пункти договору не суперечать законодавству і при наданні портом вказаних послуг або веденні виробничої діяльності на території порту ПП ОСОБА_1 повинен здійснити оплату за передбаченими договором тарифами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Порт не надав жодного доказу що судно СЧС “Лазурит” займається перевезення вантажів та для цього ФОП ОСОБА_1 отримав відповідну ліцензію та уклав відповідні господарські договори.

В матеріалах справи відсутні також докази того, що ФОП ОСОБА_1 на території порту веде виробничу діяльність. Промисловий вилов риби за межами порту не є виробничою діяльністю на території порту.

Послуга по оформленню відхід/прихід та інші ним не замовлялись, актів виконаних робіт чи інших підтверджуючих документів на користування інфраструктурою порту та надання додаткових послуг, в тому числі за вїзд автотранспорту, не надано.

Крім того, з наданої фінансовим відділом ДП “Бердянський морський торговельний порт” довідки від 17.05.11 до складу послуг використання інфраструктури порту вже входить заїзд автомобільного транспорту на територію порту. Таким чином умовами договору за одну послугу передбачена подвійна оплата, що суперечить принципам ділового обороту.

При таких обставинах первісний позов підлягає задоволенню також в частині суми причального збору, а саме 238грн. 61коп.

В частині стягнення основного боргу за використання інфраструктури порту, вїзд автотранспорту, корабельного, санітарного, адміністративного та канального зборів позов задоволенню не підлягає.

Зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 4.2 та 4.4 Договору №11 від 03.02.10 не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до частин 1-2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

ФОП ОСОБА_1 не доведено і в матеріалах справи відсутні докази наявності передбачених діючим законодавством підстав визнання недійсними вказаних пунктів договору.

Судові витрати віднести на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 69084, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»(вул. Горького, 13/7, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112, ЄДРПОУ 01125761) 9076,77 грн. основного боргу за надані послуги з електропостачання та спільне використання електричних мереж і причальний збір, 90,77 грн. державного мита і 171,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 06.06.11 оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 14.06.11.