Рішення № 16535306, 23.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.06.11 р. Справа № 38/73

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.,

при секретарі Сімоновій М.О.

розглянувши матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк

до відповідача 1: Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка, Донецька область

до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, ОСОБА_1, Донецька область, м.Горлівка

про стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 510,00грн., суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1495,56грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов.№б/н від 14.09.2010р.

від відповідача 1: не зявився

від відповідача 2: не зявився

від третьої особи: не зявився

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 1 - Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 510,00грн., а з відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м.Київ суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1 495,56грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Постанову Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 27.03.2008р., довідку ДАІ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області №1652 від 01.03.2008р., договір добровільного страхування наземного транспорту №73434-30-02 від 13.12.2007р., страховий акт №2120-02 від 21.04.2008р., заяву на виплату страхового відшкодування від 26.02.2008р., висновок автотоварознавчого дослідження від 27.03.2008р., акт огляду автомобіля від 29.02.2008р., платіжне доручення №6202 від 21.04.2008р., поліс №ВВ/1381865 від 26.04.2007р., договір відступлення права вимоги від 23.12.2009р. з додатком, правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2011р. по справі №38/73 до участі у справі було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, ОСОБА_1, Донецька область, м.Горлівка.

31.05.2011р. відповідач 1 надав суду заперечення на позовну заяву №502 від 30.05.2011р., в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 510,00грн., посилаючись на те, що на виконання обовязку з відшкодування шкоди у розмірі 510,00грн., між ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” та ОСОБА_1 було укладено договір доручення від 26.02.2009р. на погашення регресу ЗАТ СК “ВУСО”. За умовами цього договору, ОСОБА_1 доручив ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” здійснити платіж на користь ЗАТ СК ВУСО в сумі 510,00грн., завдану внаслідок ДТП, яка мала місце 25.02.2008р. в м.Горлівка за участю автомобілів ЗАЗ ТF699Р Ланос (державний номер НОМЕР_1) та УАЗ 2103 (державний номер 183-55ЕВ).

Також відповідач 1 зазначив, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність особи визнаної винною в скоєнні ДТП була застрахована ПАТ “Страхова компанія “Брокбізнес” згідно полісу №ВВ/1381865.

Заперечення та додані до них документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

23.06.2011р. позивач надав суду заяву в якій повідомив, що відповідачем 1 дійсно було сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 510, 00грн., а також відмовився від позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 - ПАТ “Страхова компанія “Брокбізнес” суми 3% річних в розмірі 60,39грн.

Відповідач 2, в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача 2 у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників позивача, відповідачів 1, третьої особи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2008року по вул.Горлівської дивізії у місті Горлівка сталося ДТП за участю автомобіля ЗАЗ Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 під його ж керуванням та автомобіля УАЗ 3740, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить Придніпровському управлінню магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” під керуванням ОСОБА_1.

Постановою Центрально-Міського районного суду м.Горлівки №3-4642/2008р. від 27 березня 2008р. відносно ОСОБА_4 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 14.2 Правил дорожнього руху в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю ЗАЗ Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ Страхова компанія „ВУСО” (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) 13 грудня 2007року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №73434-30-02. За умовами укладеного договору страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника.

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №73434-30-02 від 13.12.2007р., на підставі заяви страхувальника, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №2120-02 від 21.04.2008р., зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно умов договору №73434-30-02 від 13.12.2007р., акту автотоварознавчого дослідження від 27.03.2008р. та розрахунку страхового відшкодування, сума страхового відшкодування складає 1753,93грн.

Відповідно до п.4.1.1.2, п.10.7.1 Договору №73434-30-02 від 13.12.2007р. сума страхового відшкодування була зменшена на 452,76грн.

Проте, до суми страхового відшкодування позивачем включено витрати повязані з отриманням довідки ДАІ та експертного висновку в розмірі 263,00грн.

ЗАТ Страхова компанія „ВУСО” на підставі вищезазначених документів платіжним дорученням №6202 від 21.04.2008р. була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 1564,17грн.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП була застрахована в ПАТ “Страхова компанія” Брокбізнес” за полісом №ВВ/1381865 від 26.04.2007р.

Таким чином, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу УАЗ 3740, державний реєстраційний номер 18355ЕН, визнаного винним в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем 2.

23.12.2009р. між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „ВУСО” (за договором - цедент) та Відкритим акціонерним товариством “Інвестиційно-фінансовий консалтинг”(за договором цессіонарій, далі-позивач) був укладений договір уступки права вимоги, відповідно до умов якого, цедент передає цессіонарію, а цессіонарій здобуває належні цеденту права вимоги, які виникли у останнього на підставі ст.27 ЗУ “Про страхування” у звязку з виплатами страхових відшкодувань по договорам добровільного страхування наземного транспорту, до осіб, відповідних за спричинені збитки.

Додатком №1 до договору уступки права вимоги від 23.12.2009р. визначений перелік прав вимог, які цедент уступає цесіонарію відповідно з договором уступки прав вимоги від 23.12.2009р.

До вказаного переліку входить і вимога, що виникла у звязку з виплатою страхового відшкодування по Дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи укладений між ЗАТ „Страхова компанія „ВУСО” та ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” договір уступки права вимоги від 23.12.009р. та приймаючи до уваги приписи зазначених статей Цивільного кодексу України та Закону України „Про страхування”, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право регресної вимоги.

03.03.2009р. позивач звернувся до відповідача 2 з заявою №800 про страхове відшкодування. Вказана заява відповідачем 2 була отримана, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповіді відповідача №цв 618/09 від 03.04.2009р. на вказану заяву, однак заява залишена без задоволення.

Оскільки відповідач 2 не здійснив виплату страхового відшкодування позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 1 суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 510,00грн., а з відповідача 2 суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 1495,56грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність водія Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП була застрахована в ПАТ СК “Брокбізнес” за полісом №ВВ/1381865 від 26.04.2007р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією полісу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог заявлених до відповідача 2, з огляду на наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1 495,56грн.

Як вбачається з тексту позовної заяви, заявлена до стягнення сума складається: 791,17грн. сума страхового відшкодування; 263,00грн. витрати повязані з отриманням довідки ДАІ та експертного висновку; 381,00грн. сума пені; 60,39грн. сума 3% річних.

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Враховуючи висновок суду, що Цивільно-правова відповідальність водія Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” в момент скоєння ДТП була застрахована ПАТ „Страхова компанія “Брокбізнес” за полісом №ВВ/1381865 суд вважає, що у відповідача 2 ПАТ “Страхова компанія” Брокбізнес” виник обовязок здійснити страхову виплату в розмірі 791,17грн.

Згідно п.37.1. ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Пунктом 37.2. вказаного Закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу визначені ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” документи, але відповідач виплату страхового відшкодування в строки визначені п.37.1. ст.37 Закону не здійснив.

З посиланням на приписи вищевказаних статей, позивач в описовій частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 2 пеню в розмірі 381,00грн. за період з 04.05.2009р. по 31.03.2011р.

Крім того, позивач в описовій частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 2 3% річних в розмірі 60,39грн.

Проте, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 2 суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1 495,56грн.

Враховуючи, що стягнення пені та 3% річних не є предметом розгляду по даній справі, а нарахування пені та 3% річних не є матеріальною шкодою в розумінні приписів ст.1166-1194 Цивільного кодексу України, суд не розглядає питання щодо стягнення пені та 3% річних.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2 витрат повязаних з отриманням довідки ДАІ та експертного висновку в розмірі 263,00грн. суд вважає вказані вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено втирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто, нормами Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не передбачається відшкодування вартості експертного висновку та вартості довідки ДАІ.

Відповідно до Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/1381865 від 26.04.2007р. ліміт відповідальності за шкоду заподіяну здоровю (на одного потерпілого) складає 51000,00грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 25000,00грн., франшиза (страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За приписами п.37.5 ст.37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання обовязку з відшкодування шкоди у розмірі 510,00грн., між ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” та ОСОБА_1 було укладено договір доручення від 26.02.2009р. на погашення регресу ЗАТ СК “ВУСО”. За умовами цього договору, ОСОБА_1 доручив ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” здійснити платіж на користь ЗАТ СК ВУСО в сумі 510,00грн., завдану внаслідок ДТП, яке мало місце 25.02.2008р. в м.Горлівка за участю автомобілів ЗАЗ ТF699Р Ланос (державний номер НОМЕР_1) та УАЗ 2103 (державний номер 183-55ЕВ).

За таких обставин, оскільки особа визнана винною в скоєнні ДТП працівник відповідача 1 оплатив суму франшизи у розмірі 510,00грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 суми завданої матеріальної шкоди у порядку регресу у розмірі 510,00грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача 2 пропорційно задоволених вимог.

На підставі Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 24, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк до відповідача 1, Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка, Донецька область до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м.Київ про стягнення з відповідача 1 - Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 510,00грн., а з відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м.Київ суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1 495,56грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м.Київ (м.Київ, вул.Саксаганського,115 А, ЄДРПОУ 20344871) на користь Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка,27, ЄДРПОУ 33792667) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 791,17грн., державне мито у розмірі 40,24грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 91,10грн.

У задоволенні решти позовних вимог заявлених до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Брокбізнес” м.Київ, відмовити.

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Інвестиційно-фінансовий консалтинг” м.Донецьк до відповідача 1, Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка, Донецька область про стягнення з відповідача 1 - Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Українського державного підприємства “Укрхімтрансаміак” м.Горлівка суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 510,00грн., відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.06.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2011р.

Суддя Лейба М.О.