Постанова № 16534772, 11.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2011 року 10:56 № 2а-642/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсним податкового повідомлення - рішення

№ 0003624120/0 від 31.12.2010 за участю:

представників позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.12.2010 №190/10);

ОСОБА_2 (довіреність від 23.12.2010 №158/10);

представників відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 18.10.2010 №1864/9/10-110);

ОСОБА_4 (довіреність від 23.12.2010 №2292/9/10-206),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11.04.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0003624120/0 від 31.12.2010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2011 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 01.02.2011. У встановлений судом строк Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2011 було відкрито провадження в адміністративній справі закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач, крім іншого, обґрунтовує наступним.

Під час планової виїзної перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, було встановлено порушення вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 27 240 725,00 грн., у тому числі у вересні 2009 року на суму 3 087 335,00 грн., у грудні 2009 року на суму 23 452 774,00 грн., у січні 2010 року на суму 700 616,00 грн.

Виходячи із висновків розділу 3.2.1 акта перевірки, відповідачем нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість на балансову вартість залишків природного газу, що обліковуються на рахунку 28 «Товари»у сумі 176455005 грн. (стор.9-10, 33-37 акта перевірки).

Позивач вказує, що у даному випадку ДК «Газ України»не брала на себе будь-яких зобовязань щодо поставки обсягів природного газу, які обліковуються на балансі Компанії як «нерозподілені обсяги природного газу». Компанія не укладала будь-яких договорів на поставку будь-кому вищевказаних обсягів природного газу, відсутні в Компанії також будь-які інші документи, які свідчать про передачу прав власності або безоплатне надання вказаного природного газу третій особі. Ці обсяги газу, як зазначено у акті перевірки, спожиті невстановленими підприємствами. Тобто, відсутня будь-яка домовленість ДК «Газ України» із невстановленими споживачами природного газу. Зазначені залишки, які обліковуються в Компанії на рахунку 28 «Товари», апріорі не можуть знаходитись у підземних сховищах газу, оскільки вони спожиті невстановленими підприємствами у 1998-2007 роках.

Як зазначає позивач, оскільки ДК «Газ України»не укладала ні з ким договорів на поставку вказаних обсягів природного газу, споживачі вказаного газу не встановлені, відповідно Компанія не отримувала і грошових коштів в оплату їх вартості. ДК «Газ України»у відповідних звітних періодах 1998-2007 років оприбутковувала природний газ на підставі наявних первинних документів (актів приймання-передачі), але не мала можливості (оскільки споживачі не встановлені) отримати документи, які б підтверджували факт його споживання. За відсутності документів, які свідчать про факти реалізації природного газу у відповідних періодах у Компанії відсутні підстави для списання вартості вказаних запасів з балансу Компанії, визначення доходів та нарахування податкових зобовязань з ПДВ.

Також позивач вказує на те, що у акті перевірки не зазначено, на підставі яких саме наданих до перевірки документів ревізорами зроблено висновок, що ДК «Газ України»скориговані валові доходи на балансову вартість залишків газу у розмірі 176455005 грн. «з метою недопущення прострочення терміну вимоги стягнення заборгованості за спожитий природний газ».

Позивач наголошує на тому, що Компанія не укладала договорів щодо поставки зазначених обсягів природного газу, відсутні також інші документи, які підтверджують передачу прав власності або безоплатне надання вказаного природного газу третій особі.

На обґрунтування позовних вимог позивачем, крім іншого, було надано суду копії:

-декларацій з податку на додану вартість з доданими до них уточнюючими розрахунками податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих до початку перевірки за липень 2009 червень 2010 року;

-протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії ДК «Газ України»від 12.02.2010;

-протоколу засідання комісії по інвентаризації інших оборотних активів (товарів) від 15.01.2010;

-протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії ДК «Газ України»від 16.02.2009;

-протоколу засідання комісії по інвентаризації інших оборотних активів (товарів) від 29.01.2009;

-фактичні дані щодо задекларованих ДК «Газ України»податкових зобовязань згідно з поданими до СДПІ податковими деклараціями (в порівняння до таблиці на стор. 45-47 Акта перевірки);

-листів з питань оформлення нерозподілених обсягів природного газу, вартість якого обліковується в ДК «Газ України»на рахунку 28 «Товари».

Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, 17.03.2011 представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі акту 22.12.2010 №668/41-20/31301827 про результати планової виїзної перевірки Дочірньої Компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2009 по 30.06.2010.

В ході проведення перевірки, встановлено що згідно даних регістрів бухгалтерського обліку станом на 01.07.2009 на рахунку 28 (товари) рахуються залишки товарів (природний газ) в обсязі 1404081,4 тис.куб.м. на загальну суму 176492,60 тис.грн., роки виникнення яких 1998-2000, 2003, 2004, 2006, 2007. Згідно Протоколу засідання комісії по інвентаризації інших оборотних активів (товарів від 15.01.2010 року, вказані залишки утворились внаслідок відсутності первинних документів, які підтверджують споживання газу у 1998-2007 роках.

Враховуючи те, що на дату проведення ДК «Газ України»інвентаризація основних засобів, матеріальних та нематеріальних активів, згідно наказу від 30.10.2009 № 191 ДК «Газ України»«Про проведення річної інвентаризації», закінчився термін позову до суду з метою недопущення прострочення терміну вимоги стягнення заборгованості за використаний природний газ, та згідно документів наданих до перевірки нерозподілений природний газу, спожитий без належного оформлення підприємствами та організаціями, що не встановлені, ДК «Газ України»занижено скориговані валові доходи у розмірі 176455005,00 грн. та податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 24092320,00 грн. на балансову вартість залишків, що обліковуються на рахунку 28 «Товари», без наявності первинних документів, що засвідчують зберігання таких залишків.

Відповідачем була проведена перевірка щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДК «Укртарнсгаз»ПАК «Нафтогаз України», яка оформлена довідкою про результати позапланової виїзної перевірки ДК «Укртарнсгаз»НАК «Нафтогаз України»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДК «Газ України»за період 01.07.2009 по 30.06.2010 залишок природного газу ДК «Газ України»в ПСГ становить 0 (нуль) куб.м.

З викладеного відповідач дійшов висновку про те, що в порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено скориговані валові доходи всього у сумі 176455005,00 грн. у тому числі за 2009 рік у сумі 176455005,00 грн. та занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість всього у сумі 24092320,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року у сумі 24092320,00 грн.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечення підтримали, надали додаткові усні пояснення та просили у задоволенні адміністративного позову відмовити.

На обґрунтування позовних вимог відповідачем було надано суду копії:

-запиту від 17.12.2010 №23 на імя директора ДК «Газ України»;

-листа ДК «Укртрансгаз»від 12.11.2010 №64-2077/2;

-довідки від 24.11.2010 про результати позапланової виїзної перевірки ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за період липень 2009 року червень 201 року

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 26.08.2010 по 21.10.2010 та з 03.12.2010 по 08.12.2010 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено планову виїзну перевірку Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010.

Перевіркою повноти визначення податкових зобовязань за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 року встановлено їх заниження в сумі 24153390 грн., в тому числі за листопад 2009 року у сумі 61070 грн., за грудень 2009 року у сумі 24092320 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно даних регістрів бухгалтерського обліку на рахунку 28 «Товари»обліковуються залишки товарів станом на 01.07.2009 на загальну суму 176492,6 тис.грн., період виникнення яких 1998-2000, 2003, 2004, 2006 роки.

Враховуючи те, що на дату проведення ДК «Газ України»інвентаризації основних засобів, матеріальних та нематеріальних активів, згідно наказу Компанії від 30.10.2009 №191 «Про проведення річної інвентаризації», закінчився граничний термін давності звернення з позовом до суду з вимогою про стягнення заборгованості за використаний природний газ, а також враховуючи те, що згідно документів наданих до перевірки нерозподілений природний газу є спожитим без належного оформлення підприємствами та організаціями, що не встановлені, ДК «Газ України»занижено податкові зобовязання з ПДВ, розраховані відповідно балансової вартості залишків, що обліковуються на рахунку 28 «Товари»без наявності первинних документів, які підтверджують зберігання залишків товарів.

Оскільки Компанією не надано до перевірки первинних документів щодо зберігання ТМЦ, які обліковуються на рахунку 28 «Товари», встановлено порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДК «Газ України», яке призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість всього у сумі 24092320,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року у сумі 24092320,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 22.12.2010 №668/41-20/31301827, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 №0003624120/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість на суму 54131 143,00 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, позивач, листом від 27.12.2010 №31/18-14406, направив відповідачеві заперечення та зауваження до акту перевірки.

Розглянувши вказані заперечення відповідач, листом від 30.12.2010 №17422/10/41-211 повідомив позивачеві про те, що висновки акта виїзної планової перевірки від 22.12.2010 №668/41-20/31301827 залишено без змін.

14.01.2011 позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суд вважає, недоведеними посилання позивача на те, що ДК «Газ України»не брала на себе будь-яких зобовязань щодо поставки обсягів природного газу, які обліковуються на балансі Компанії як «нерозподілені обсяги природного газу», з огляду на наступне.

Як зазначає позивач у нього відсутні будь-які документи, які свідчать про передачу прав власності або безоплатне надання вказаного природного газу третій особі так само, як й документи підтверджуючі зарахування коштів від покупців такого газу. Водночас, як встановлено під час розгляду справи, позивачем не було надано відповідачеві, при проведені перевірки, первинних документів щодо зберігання ТМЦ, які обліковуються на рахунку 28 «Товари», а також первинних документів на підтвердження отримання цих обсягів газу.

На запити відповідача від 30.09.2010, 03.12.2010 та від 17.12.2010 щодо наявності залишків природного газу в обсязі 1130243,3 тис.куб.м. (період виникнення залишків 1999-2000, 2003, 2004. 2006 або 2007 років), що за даними бухгалтерського обліку обліковуються на рах. 28 «Товари»та згідно наданих до перевірки є фактично спожитими було надано пояснення заступника директора з фінансових питань ДК «Газ України»Моїсеєнко І. Є., наданого до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП листом від 20.12.2010 № 31/18-13838 (пункт 4): «Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документа документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, за відсутності у Компанії первинних документів, які свідчать про факти споживання природного газу у попередніх періодах (у 1999-2000, 2003, 2004, 2006 або 2007 роки), у ДК «Газ України»відсутні підстави для списання вартості вказаних запасів з балансу Компанії».

Первинні документи (акти приймання-передачі природного газу, податкові накладні тощо), що підтверджують походження такого природного газу, дату поставки та категорію споживача для визначення правомірності оподаткування поставки природного газу (залишки 1999-2000, 2003, 2004, 2006 або 2007 років) податком на додану вартість, до перевірки не надано.

Крім того, з листів наданих позивачем вбачається, що незважаючи на неодноразові застереження НАК «Нафтогаз України»про недопустимість випадків постачання природного газу споживачам без відповідного підтвердження ресурсів з боку ОДУ ДК «Укртрансгаз», мали місце неодноразові відпущення обсягів газу третім особам без такого підтвердження, а також про виявлення фактів поставок газу без укладення договорів на постачання, що свідчить не про відсутність факту реалізації газу, а про реалізацію газу без його належного документального оформлення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій) позивачу за платежем податок на додану вартість у розмірі 54131142,00 грн.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірньої компанії «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0003624120/0 від 31.12.2010 - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18.04.2010.

Суддя О.П. Огурцов