Постанова № 16534773, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 квітня 2011 року 11:44 № 2а-2717/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ампір СВ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень - рішень № 0005652310/0 від 23.07.2010, № 0005652310/1 від 25.10.2010, № 0005652310/2 від 28.01.2011, № 0005642310/0 від 23.07.2010, № 0005642310/1 від 25.10.2010, № 0005642310/2 від 28.01.2011, та № 0008492310/0 від 25.10.2010 за участю:

представників позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.03.2011 №б/н);

Салікова С.О. (директор);

преставник відповідача у судове засідання 14.04.2011 не з'явився;

вільного слухача ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14.04.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ампір СВ»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень - рішень № 0005652310/0 від 23.07.2010, № 0005652310/1 від 25.10.2010, № 0005652310/2 від 28.01.2011, № 0005642310/0 від 23.07.2010, № 0005642310/1 від 25.10.2010, № 0005642310/2 від 28.01.2011, та № 0008492310/0 від 25.10.2010.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Спірні Рішення були прийняті на підставі акта № 477/23-10/35143275 від 12.07.2010 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ампір СВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «БРФ Тиса»та ТОВ «НВФ Техприлад»за період з 01.01.2008 по 31.12.2008.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Ампір СВ»на підставі договору №0310/08 від 02.10.2008, укладеного з ТОВ «НВФ Техприлад», договорів №0102/08 від 04.01.2008 та №0209/08 від 02.09.2008, укладених з ТОВ «БРФ Тиса», прийняло від зазначених підприємств виконані субпідрядні роботи на загальну суму 4564937 грн. (без урахування ПДВ). Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ця сума була віднесена на валові витрати ТОВ «Ампіп СВ», а відповідно до п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»912986 грн. було віднесено до податкового кредиту ТОВ «Ампір СВ».

Відповідач дійшов висновку, що вказані договори є нікчемними. Позивач з таким висновком не погоджується та зазначає, що навіть, якщо припустити, що ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»не мали ні працівників, ні основних засобів для проведення підрядних будівельних робіт це не виключає можливості укладання ними субпідрядних договорів, за якими роботи на замовлення ТОВ «Ампір СВ»виконувалися б не безпосередньо ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса», а третіми особами, але така можливість не перевірялися.

Також позивач зазначає, що за своїм змістом ці правочини повністю відповідають нормам законодавства досягнуто згоди з усіх істотних умов, передбачених для договорів підряду; нічого, що б суперечило моральним засадам суспільства, у змісті договорів немає; виконання договорів спрямовано на досягнення конкретного результату і цього результату досягнуто; особи, тобто підприємства, жодним чином не були обмежені у своїй цивільній правоздатності та дієздатності; обмежень у волевиявленні немає. Посилання на ст. 228 ЦК України безпідставні жоден з договорів не був направлений на пошкодження або знищення, незаконне заволодіння майна держави.

Позивач вважає, що Незалежно від того, чи мали якесь відношення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до діяльності ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»відповідно, чи ні, податкові накладні складені цими підприємствами мали право підписувати і інші фізичні особи.

На обґрунтування позовних вимог позивачем, крім іншого, було надано суду копії: договору № 0102/08 від 4 січня 2008 року; договору № 0209/08 від 2 вересня 2008 року; договору № 0310/08 від З жовтня 2008 року; податкових накладних; актів виконаних робіт; довідок про вартість виконаних робіт; платіжних доручень; банківських виписок по рахунку; свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса».

У судовому засіданні 14.04.2011, представниками позивача, було надано додаткові пояснення щодо допущених помилок у реквізитах платіжних доручень.

Представники позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень суду не надав. Представник відповідача у судовому засіданні 24.03.2011 просив про оголошення перерви для підготовки заперечень. У судове засідання 14.04.2011 представник відповідача не зявився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 05.07.2010 по 12.07.2010 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ампір СВ»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»за період з 01.01.2008 по 31.12.2008.

Під час перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1141234,00 грн. та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 912986,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов з наступного: відсутність ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»за місцезнаходженням, яке зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; відсутність працівників на обох підприємствах в період їх діяльності; відсутність основних засобів; підписання договорів, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, податкових накладних особами, які не зазначені у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців директорами; показань ОСОБА_4 (директор ТОВ «НВФ Техприлад» за даними витягу з Єдиного державного реєстру) та ОСОБА_5 (директор ТОВ «БРФ Тиса»за даними витягу з Єдиного державного реєстру), з яких слідує, що ці особи не мають відношення до створення та державної реєстрації ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»; висновку спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України на Південно-Західній залізниці № 126 від 30.04.2010 про те, що від імені директора ОСОБА_4 в графі «директор ОСОБА_6», а від імені директора ОСОБА_5 в графі «директор ОСОБА_7»стоять підписи не ОСОБА_4 та не ОСОБА_5

З вказаного відповідачам зроблено висновок, що операції по взаємовідносинах між позивачем, ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»не мали реального характеру, договори було укладено без мети настання реальних наслідків, а відтак, вказані договори є нікчемними.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 12.07.2010 №477/23-10/35143275 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення №0005652310/0 від 23.07.2010, № 0005642310/0 від 23.07.2010 та № 0008492310/0 від 25.10.2010.

Не погоджуючись з названими рішеннями, ТОВ «Ампір СВ»відповідно до ст. 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в порядку апеляційного узгодження податкового зобовязання зверталося із скаргами до органів державної податкової служби з вимогою скасувати зазначені рішення. Органами державної податкової служби усіх рівнів у задоволенні скарг було відмовлено. За результатами розгляду скарг позивача було прийнято податкові повідомлення-рішення №0005652310/1 від 25.10.2010, №0005652310/2 від 28.01.2011, №0005642310/1 від 25.10.2010, №0005642310/2 від 28.01.2011.

25.02.2011 позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем, ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних у ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»товарів, робіт та послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено з ТОВ «НВФ Техприлад»договір субпідряду від 02.10.2008 №0310/08, з ТОВ «БРФ Тиса»договори субпідряду від 04.01.2008 №0102/08 та від 02.09.2008 №0209/08.

ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»на виконання вказаних договорів було виписано позивачу акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні (копії у матеріалах справи), а позивачем здійснено перерахування на розрахункові рахунки вказаних підприємств грошові кошти.

Як було встановлено відповідачем під час перевірки та підтверджено при розгляді даної справи договори, акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні було підписано з боку ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно, як директорами вказаних підприємств.

Водночас, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівниками ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Документів підтверджуючих повноваження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підписання договорів, актів та податкових накладних позивачем у ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»витребувано не було.

Також, позивачем не надано суду доказів подальшого використання виконаних ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»субпідрядних робіт.

Крім того, з копій платіжних доручень, наданих позивачем, вбачається, що у деяких з них (від 08.02.2008 №16, від 18.03.2008 №40, від 15.04.2008 №50, від 01.09.2008 №99, від 23.09.2008 №111, від 03.10.2008 №121, від 28.10.2008 №125, від 13.11.2008 №137) вказано реквізити інших договорів ніж ти на які, у якості обґрунтування своїх позовних вимог, посилається позивач. 14.04.2011 позивачем було надано суду додаткові письмові пояснення з цього приводу, однак суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач у вказаних поясненнях, не є поважними.

Відповідно до частини четвертої підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні містити, крім іншого, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Оскільки було встановлено, що договори, акти приймання виконаних підрядних робіт та податкові накладні було підписано з боку ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса»не уповноваженими особами, а також позивачем не було доведено товарність та реальність господарських правовідносин з ТОВ «НВФ Техприлад»та ТОВ «БРФ Тиса», суд, дійшов висновку, що відповідачем було правомірно встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1141234,00 грн. та підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 912986,00 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампір СВ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень № 0005652310/0 від 23.07.2010, № 0005652310/1 від 25.10.2010, № 0005652310/2 від 28.01.2011, № 0005642310/0 від 23.07.2010, № 0005642310/1 від 25.10.2010, № 0005642310/2 від 28.01.2011, та № 0008492310/0 від 25.10.2010 - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2011

Суддя О.П. Огурцов