Постанова № 16534768, 07.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2011 року 14:54 № 2а-2806/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київський міжнародний контрактовий ярмарок"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкових повідомлень - рішень № 0001314250/0 від 07.12.2010 та № 0001304250/0 від 07.12.2010

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 16.12.2010 №б/н),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 15.04.2010 №665/9/10-206),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.04.2011 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2010 №0001314250/0 та №0001304250/0.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 31.03.2011. У судовому засіданні 31.03.2011, за усним клопотанням позивача, було оголошено перерву для надання можливості позивачу ознайомитися з письмовими запереченням відповідача.

У судовому засіданні 07.04.2011, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»згідно договорів від 19.08.2008 №19, від 10.10.2008 №10, від 25.11.2008 №25, від 11.01.2010 №11 та від 02.02.2010 №2. Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств є визнання податковим органом вищезазначених договорів нікчемними на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на матеріали кримінальної справи №69-107, порушеної відносно громадянина ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»дійсно було укладено вказані договори, які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було виконано роботи та надано послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

На обґрунтування позовних вимог позивачем було надано суду копії: договору від 19.08.2008 №19 між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»; акту приймання-здачі робіт від 30.12.2008; податкової накладної від 30.12.2008 №3649; платіжного доручення №27 від 13.01.2009; календаря виставок на 2008 рік; протоколу зборів засновників позивача №27 від 04.03.2008; договорів між позивачем та ЗАТ «Центр агропромислових технологій»від 12.08.2008 №35-В/08, №36-В/08, №37-В/08, №39-В/08, від 13.08.2008 №34-В/08, №38-В/08, №59-В/08, №60-В/08, від 06.11.2008 №46-08В/08 та актів виконаних робіт до них; договору від 10.10.2008 №10, між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»; акту приймання-здачі робіт від 02.12.2008; податкової накладної від 02.12.2008 №000260; платіжного доручення №2405 від 25.12.2008; заявок-договорів на участь у виставках №50 від 28.07.2008, №41 від 10.07.2008, №58 від 28.07.2008, №28/1 від 10.07.2008, №146/1 від 20.08.2008, №47 від 14.07.2008, №176 від 04.09.2008, №60 від 28.07.2008, №246 від 25.09.2008, №83 від 04.08.2008, №59/1 від 28.07.2008, №346 від 20.10.2008, №80 від 04.08.2008, №152 від 22.08.2008, №308 від 14.10.2008, №28 від 10.07.2008, №129 від 15.08.2008; актів про надання виставкових послуг; договору від 25.11.2008 №25 між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»; акту приймання-здачі робіт від 30.12.2008; податкової накладної від 30.12.2008 № 000356; платіжного доручення №26 від 13.01.2009; договору оренди від 29.12.2007 №С-2/2008 між позивачем та ТОВ «Союз-Трейдінг»та акту прийому-передачі приміщення з оренди; договору оренди нежилої будівлі від 20.11.2008 №14 між позивачем та ДП «В.і П.Інвест»та акту приймання-передачі до нього; договору від 11.01.2010 №11 між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»; акту приймання-здачі робіт від 08.02.2010; податкових накладних від 28.01.2010 №834 та від 08.02.2010 №1331; платіжних доручень №140 від 28.01.2010 та №227 від 08.02.2010; календаря виставок на 2010 рік; протоколу чергових зборів акціонерів позивача від 07.04.2010 №29; заявок-договорів №196 від 05.01.2010, №61 від 22.09.2009, №167 від 17.12.2009, №152 від 10.12.2009; актів про надання виставкових послуг та доказів їх оплати; договору від 02.02.2010 №2 між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»; акту приймання-здачі робіт від 30.03.2010; податкових накладних від 24.03.2010 №2733 та від 23.03.2010 №2699; платіжних доручень №582 від 23.03.2010 та №586 від 24.03.2010; заявок-договорів на участь у виставках від 12.10.2009 №80, від 30.09.2009 №70, від 14.12.2009 №42, від 05.02.2010 №283, від 13.01.2010 №54, від 28.12.2009 №61, від 03.30.2010 №464, від 02.12.2009 №34, від 19.02.2010 №98, від 19.02.2010 №97, від 05.11.2009 №3; актів про надання виставкових послуг та доказів їх оплати; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, 30.03.2011 через канцелярію суду надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень стали матеріали планової виїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період грудень 2008, лютий 2009, січень березень 2010 (акт перевірки від 30.11.2010 №623/42-50/21645267).

Відповідно до постанови старшого слідчого ВРКС СВ ПМ ДПА України у м. Києві капітана податкової міліції Трачука Б.О. від 20.10.2010 відповідачем було встановлено, що в провадженні Слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною пятою статті 191, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, яка порушена відносно громадянина ОСОБА_3 та невстановлених осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп». Під час розслідування вказаної кримінальної справи встановлено, що у період 2007-2008 років на території м. Києва невстановлені слідством особи, з метою прикриття власної незаконної діяльності, тобто заняття видами діяльності від імені субєктів господарської діяльності без належних повноважень, організували створення підприємств на підставних осіб, з призначенням їх на посади керівників. При цьому, вказані особи, на яких були зареєстровані підприємства, не мали ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності від імені створених підприємств.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи від 27.09.2010 старшого слідчого в ОВС Слідчого управлення податкової міліції ДПА України Пасюкова В.В. відповідачем встановлено, що під час розслідування кримінальної справи допитаний ОСОБА_3 вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», документи щодо фінансово господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.

Проведеним аналізом виписок про рух коштів по рахунках ТОВ «С.Дж.Р.Груп»встановлені субєкти господарювання контрагенти, які скористались послугами угрупування та за рахунок документального оформлення безтоварних операцій з вищевказаним фіктивним підприємством, безпідставно сформували валові витрати та податковий кредит. Серед таких субєктів господарювання контрагентів встановлено ТОВ «Київський Міжнародний контрактовий ярмарок».

З наведеного відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не спричиняють реального настання правових наслідків, а несплачені позивачем податок на прибуток та податок на додану вартість, унаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового кредиту та невірного відображення показників податкової звітності, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Крім того, відповідач у своїх запереченнях зазначає, що всі без виключення податкові накладні, виписані невстановленими слідством особами від імені директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_3, на порушення вимог пункту 18 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 №165 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 23.0619.97 за №233/2037. Не маючи на те законних підстав та повноважень, невстановлені особи фактично здійснювали функції директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а відтак, договори надання послуг, акти виконаних робіт між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»є недійсними в силу закону, оскільки зазначений правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину, а взаємовідносини по господарським операціям позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»залишаються не підтвердженими відповідними первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

На обґрунтування заперечень проти позову відповідачем було надано суду копії: постанови про порушення кримінальної справи; протоколу допиту свідка; постанови про призначення невиїзної позапланової перевірки; постанови про проведення виїмки; документів реєстраційно-звітного характеру по ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримала, надала додаткові усні пояснення та просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 24.11.2010 по 30.11.2010 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «С.Дж.Р.Груп» за період грудень 2008, лютий 2009, січень, лютий, березень 2010.

В ході перевірки встановлено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 829807 грн., а також підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 663845 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Згідно документів наданих для проведення перевірки позивачем встановлено, що останнім було укладено, з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»пять договорів, а саме:

-№10 від 10.10.2008 про надання позивачу комплексу робіт та послуг що включає в себе надання у користування виставкового обладнання та виконання робіт із забудови (монтаж-демонтаж) ексклюзивних виставкових стендів площею 596 м.кв на виставкових заходах;

-№19 від 19.08.2008 про забезпечення позивача квітковою продукцією (букети, композиції з рослинних матеріалів, флористичного оформлення інтерєру), зокрема, виставкових та презентаційних заходів, конференцій та семінарів, які проводить позивач;

-№25 від 25.11.2008 про надання позивачу послуг по організації локальної мережі його офісу по вул. Печерській, 2/16 у місті Києві;

-№11 від 11.01.2010 про надання позивачу комплексу робіт та послуг, що включає в себе надання у користування виставкового обладнання та виконання робіт із забудови (монтаж-демонтаж) ексклюзивних виставкових стендів площею 957 м.кв на виставкових заходах;

-№2 від 02.02.2010 про надання позивачу комплексу робіт та послуг, що включає в себе надання у користування виставкового обладнання та виконання робіт із забудови (монтаж-демонтаж) ексклюзивних виставкових стендів площею 765 м.кв на виставкових заходах.

Вказані договори, акти приймання-передачі виконаних робіт до них та відповідні податкові накладні від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було підписано, як директором, громадянином ОСОБА_3, який під час допиту, у рамках розслідування кримінальної справи порушеної постановою старшого слідчого в ОВС Слідчого управлення податкової міліції ДПА України Пасюкова В.В. від 27.09.2010, показав, що він не має ніякого відношення до діяльності підприємства ТОВ «С.Дж.Р.Груп», документи щодо фінансово господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб. Підприємство він погодився зареєструвати на своє імя на пропозицію ОСОБА_6 (невстановленої слідством особи) за грошову винагороду.

Крім того, відповідачем, на підставі акту перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню ГУПМ ДПА України від 04.10.2010 за №220/36 встановлено, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за адресою м. Київ, вул. Патріса Лумумби, д.13 не знаходиться, приміщення за вказаною адресою належить ЖБК «Промінь».

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 30.11.2010 №623/42-50/21645267, на підставі якого було прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.12.2010 №0001314250/0 та №0001304250/0, якими позивачу було нараховане зобовязання з податку на додану вартість у сумі 995768,00 грн., у тому числі штрафні санкції у сумі 331923,00 грн. та зобовязань з податку на прибуток підприємств у сумі 1244710,00 грн., у тому числі штрафні санкції 414903,00 грн.

17.12.2010 позивачем було подано відповідачу первинну скаргу на повідомлення-рішення від 07.12.2010 № 0001314250/0 та №0001304250/0. Рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 23.12.2010 №17091/10/25-022 розгляд скарги було продовжено до 14.02.2011, а рішенням від 14.02.2011 №1995/10/25-027 про результати розгляду первинної скарги в задоволенні скарги позивачу було відмовлено. 28.02.2011 позивач звернувся з відповідним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаних у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»товарів, робіт та послуг.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобовязано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», а саме, було укладено наступні договори: від 19 серпня 2008 №19, від 10 жовтня 2008 №10, від 25 листопада 2008 №25, від 11 січня 2010 №11, від 02 лютого 2010 №2.

У подальшому виконанні ТОВ «С.Дж.Р.Груп»роботи по договорах №№19,10,11,2 були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме, для організації, оформлення та проведення виставкових заходів, що підтверджується матеріалами справи.

За договором №25 ТОВ «С.Дж.Р.Груп»виконанні роботи по організації локальної мережі офісу позивача по вул. Печерській, 2/16 в м. Києві. Факт виконання даних робіт підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом приймання-передачі послуг від 30.12.2008, а приналежність вказаного офісу позивачеві договором оренди нежитлової будівлі № 14 від 20.11.2008 між позивачем та дочірнім підприємством «В. і П. Інвест». Згідно даного договору та акту приймання-передачі від 11.12.2008, ДП «В. і П. Інвест»передало, а позивач прийняв в оренду окрему нежитлову триповерхову будівлю по вул.Печерській, 2/16 в м. Києві, площею 1017,3 м.кв.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, яким останнім надавалися послуги з проведення виставкових заходів оформлених та обладнаних ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та доказів того, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не сплачувало податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договорами від 19 серпня 2008 №19, від 10 жовтня 2008 №10, від 25 листопада 2008 №25, від 11 січня 2010 №11, від 02 лютого 2010 №2.

Посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»ОСОБА_3 про те, що він не здійснював жодних дій стосовно діяльності вказаної організації, договори та документи фінансово-господарської діяльності не підписував, як на обґрунтування його правової позиції, суд, вважає недостатніми, оскільки договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передавання обладнання підписані від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп»особою, вказаною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та скріплені печаткою підприємства.

Інших доказів того, що договори, акти та податкові накладні підписував не ОСОБА_3, крім пояснень самого ОСОБА_3 наданих ним у рамках кримінальної справи, позивачем не надано. Водночас, вироку по кримінальній справі, на момент розгляду даної справи, не постановлено.

З наведеного, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договорами від 19 серпня 2008 №19, від 10 жовтня 2008 №10, від 25 листопада 2008 №25, від 11 січня 2010 №11, від 02 лютого 2010 №2 мали реальний товарний характер, а правочини були безпідставно визнанні відповідачем нікчемними.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції чинній на момент перевірки, валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, крім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги). У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за договорами від 19 серпня 2008 №19, від 10 жовтня 2008 №10, від 25 листопада 2008 №25, від 11 січня 2010 №11, від 02 лютого 2010 №2 в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у звязку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на декларування валових витрат та на податковий кредит по операціях з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за вказаними договорами.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 6 грн. 80 коп.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень - рішень №0001314250/0 від 07.12.2010 та №0001304250/0 від 07.12.2010 - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 07.12.2010 №0001314250/0 та №0001304250/0

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський міжнародний контрактовий ярмарок»за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.04.2011

Суддя О.П. Огурцов