Постанова № 16534762, 28.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2011 року № 2а-888/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

провизнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0011952305 від 27.12.2010

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 7179/9/10-011 від 29.12.2010)

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 17.01.2011)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маалекс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0011952305 від 27.12.2010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було неправомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011952305 від 27.12.2010, оскільки позивачем не було допущено порушення пунктів 8 та 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а висновки акту №0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 на підставі якого було винесено зазначене рішення не відповідають дійсності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивачем було виправлено недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.02.2011.

У судовому засіданні 28.02.2011 оголошувалась перерва до 28.03.2011.

У судовому засіданні 28.03.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2011 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.03.2011 заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 8 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за яке до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 132 772,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маалекс" зареєстровано як юридичну особу Голосіївською районною у місті Києві державної адміністрацією 30.01.2007 та взято на податковий облік Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва.

25.08.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі направлення № 1272 від 11.08.2010 було проведено перевірку дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій суб'єкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс".

Перевіркою було встановлено наявність в реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними засобами, чим було порушено статтю 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", на момент проведення перевірки облік товарних запасів ведеться з порушенням встановленого порядку, а саме не зберігаються прибуткові документи або їх копії за місцем здійснення торгівельної діяльності, всього не було надано до перевірки прибуткових документів на товар або копій прибуткових документів за місцем здійснення торговельної діяльності на товар на суму 62425,00 грн., чим було порушено пункт 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та встановлено відсутність за місцем продажу товарів цінників (прейскурантів) на 466 найменувань товарів, які реалізуються без наявності цінника (прейскуранту) в грошовій одиниці України, чим порушено пункт 8 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За результатами перевірки складено акт №0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010, який підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" Чепурдой С.В., яка в пункті 4.1 розділу 4 зазначеного акту зазначила про те, що пояснення до акту надається на одному аркуші та зауважень до перевіряючих вона не має. До зазначеного акту додано розписку від 25.02.2010, пояснення Чепурди Світлани Володимирівни від 25.02.2010 та Додаток № 1 - опис алкогольної продукції на яку немає прибуткових документів.

В поясненнях доданих до акту перевірки № 0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" Чепурда С.В. зазначила про те, що ліцензія на алкогольні напої знаходиться на оформлені в департаменті та буде надана після оформлення, також вона зазначила про те, що відсутній прейскурант на 466 видів товарів та прибуткові документи та їх копії на алкогольну продукцію, яка знаходиться та реалізується в барі згідно опису, який додається до акту.

На підставі акту перевірки № 0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0068232305 від 08.09.2010, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Маалекс" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 278 346,00 грн. Зазначене рішення було отримано позивачем 13.09.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.09.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю "Маалекс" було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на рішення № 0068232305 від 08.09.2010, яку рішенням про результати розгляду скарги № 11996/7/25-214 від 05.11.2010 задоволено частково, рішення № 0068232305 від 08.09.2010 скасовано в частині нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 145 574,00 грн., а в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

27.12.2010 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі акту перевірки № 0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 та рішення про результати розгляду скарги № 11996/7/25-214 від 05.11.2010 винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0068232305 від 08.09.2010, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Маалекс" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 132 772,00 грн.

Позивач не погоджується з винесеним рішенням та вважає його таким, що підлягає визнанню недійсним з огляду на те, що всі документи, які витребовувались посадовими особами відповідача при проведені перевірки були їм надані, частково в оригіналах, частково в належним чином засвідчених копіях, оскільки оригінали документів знаходились в бухгалтерії та доступ до них має виключно головний бухгалтер, яка на момент проведення перевірки перебувала у відпустці, водночас відповідачем не були враховані копії первинних документів на оприбуткування товару в сумі 62 425,00 грн. Також позивач зазначив про те, що 466 видів товарів на які не було прейскурантів цін у Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" належать суборендарю - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, який здійснює свою діяльність на підставі договору суборенди № 1-СО від 01.05.2010 року за адресою: АДРЕСА_1 та Свідоцтва про держреєстрацію НОМЕР_1 від 05.03.1998 і Свідоцтва про сплату єдиного податку серія НОМЕР_2 від 01.01.2010. Одночасно позивач зазначив про те, що співробітники відповідача шляхом психологічного тиску умовили директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" підписати акт перевірки, повідомивши, що за дане порушення буде лише формальний штраф на суму 170 грн. та якщо у триденний термін будуть надані до державної податкової інспекції оригінали первинних документів, які були в копіях на час перевірки, то до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" взагалі не будуть застосовуватися штрафні санкції.

Відповідач не погоджуючись з зазначеною позицією позивача зазначив про те, що підчас проведення перевірки було встановлено порушення позивачем пунктів 8 та 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у тому, що на момент проведення перевірки облік товарних запасів вівся з порушенням встановленого порядку, а саме не зберігаються прибуткові документи або їх копії за місцем здійснення торгівельної діяльності, всього не було надано до перевірки прибуткових документів на товар або копій прибуткових документів за місцем здійснення торговельної діяльності на товар на суму 62425,00 грн. та за місцем продажу товарів були відсутні цінники (прейскуранти) на 466 видів товарів, а тому до позивача було правомірно засновано штрафні фінансові санкції у розмірі 132 772,00 грн.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно із статтею 3 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із частиною першою статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частинами третьою та шостою статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону України зазначеного Закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 21 зазначеного Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що суб'єкти господарювання повинні вести облік товарних запасів, який є видом бухгалтерського обліку, підставою для якого є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а за організацію та ведення зазначеного обліку несуть відповідальність власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. До суб'єктів господарювання, які не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання та здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку уповноваженими особами застосовуються фінансові (штрафні) санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне з порушень.

Відповідно до пункту 8 та 12 статті 3 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Згідно із статтею 23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом.

Зазначеними нормами права передбачено, що у разі продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за відсутності цінників (прейскурантів) на такий товар застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу).

Посилання позивача на те, що підчас проведення перевірки ним було надано уповноваженим особам державної податкової інспекції оригінали та належним чином засвідчені копії первинних прибуткових документів на весь товару, що знаходився на реалізації, однак відповідачем не були враховані копії первинних документів та на те, що 466 видів товару на які були відсутні цінники (прейскуранти) належать суборендарю, є необґрунтованим оскільки в акті № 0808/26/50/23/34867015 від 25.08.2010 складеному за результатами проведеної перевірки було зазначено про те, що копії первинних документів не надавалась, а первинні документи були надані лише на товар на суму 10362,00 грн., та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" в зазначеному акті власноручно вказано про те, що зауважень до перевіряючи вона не має та в поясненнях до акту вона також зазначає про те, що первинні документи на алкогольну продукцію згідно опису до акту та прейскуранти цін на 466 видів товару відсутні.

Твердження ж позивача про те, що всі документи, які були написані директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" були підписані нею в результаті психологічного тиску перевіряючих та під їх диктовку позивачем не доведено, а також не надано жодних доказів на підтвердження зазначеного твердження.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем було порушено пункти 8 та 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому відповідачем правомірно винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0011952305 від 27.12.2010.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маалекс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0011952305 від 27.12.2010 - залишити без задоволення.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 04.04.2011