Постанова № 16534436, 16.06.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р. Справа № 2а-8836/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Котова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг-2007" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, податкових вимог ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроторг-2007» (далі по тексту позивач, ТОВ «Агроторг-2007») звернулось до суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту відповідач, Карлівська МДПІ), в якому з урахуванням поданих уточнень та заяви про збільшення позовних вимог, просило суд визнати протиправними:

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0, яким ТОВ «Агроторг-2007» з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 655141,50грн;

- податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року № 0000052301/0, яким ТОВ «Агроторг-2007» з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій визначено суму податкового зобовязання за платежем «податок на прибуток» в загальному розмірі 243750,00грн;

- першу податкову вимогу №1/12 від 07.06.2010 року, другу податкову вимогу № 2/17 від 28.07.2010 року;

- рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 31.08.2010р. №5.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стверджує, що їхнім товариством було правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат по господарським операціям по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Полирем-Агро», а також віднесено до складу податкового кредиту сум податкових зобов'язань по господарських операціях з ПП «Корунд-КМ» і ТОВ «Полирем-Агро» за період, який перевірявся. Вважає висновки відповідача, зроблені під час перевірки, хибними, оскільки усі передбачені діючим законодавством первинні бухгалтерські документи на момент здійснення господарських операцій, зокрема з ПП «Корунд-КМ», яке на момент здійснення операцій, було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі та було платником податку на додану вартість та податку на прибуток, у позивача були в наявності, документи по операціям з ТОВ «Полирем-Агро» були втрачені не з вини позивача оскільки були викрадені, а отже позивач законно включив усі операції як до складу валових витрат, так і до складу податкового кредиту з податку на додані вартість.

Крім того, позивач вважає, що оскільки податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010р. за №0000062301/0 та від 12.05.2010 року № 0000052301/0 були оскаржені в 10-денний строк з дня їх отримання, про що вчасно було повідомлено відповідача, податкові зобовязання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не є узгодженими, а тому податковий орган не мав права виносити першу, другу податкові вимоги та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Карлівська МДПІ проти позову заперечував. Стверджував, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а також податкові вимоги та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу винесені відповідно до чинного законодавства. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час проведеної перевірки ТОВ «Агроторг-2007» з питань дотримання вимог податкового законодавства було встановлено ряд порушень в діях позивача в частині взаємовідносин з ТОВ «Полирем-Агро» та ПП «Корунд-КМ», в результаті чого було зроблено висновок про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість за перевірений період. Карлівська МДПІ відмітила, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на включення податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету. Враховуючи, що, зокрема, ПП «Корунд-КМ» до бюджету податку не сплачував, відповідач робить висновок про невідповідність податкових накладних, виписаних ПП «Корунд-КМ», вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та про безпідставність включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість. Що стосується взаємовідносин з ТОВ «Полирем-Агро», відповідач, вважає, що господарські операції між ТОВ «Агроторг-2007» та контрагентом-постачальником ТОВ «Полирем-Агро» не підтверджуються даними зустрічної перевірки щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно взаємовідносин з контрагентом. У звязку з цим, а також, через відсутність первинних документів, надмірної сплати податку до бюджету, на думку відповідача, Карлівською МДПІ правомірно було виключено із складу валових витрат та суми податкового кредиту з податку на додану вартість суми за вказаними операціями.

Відносно оскаржуваних податкових вимог та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 31.08.2010р. №5 Карлівська МДПІ відмітила, що станом на дату формування та направлення ТОВ «Агроторг-2007» першої та другої податкових вимог, тобто на 07.06.10 р. та 28.07.10 р., відповідно до карток особових рахунків, що ведуться в Чутівському відділенні Карлівської МДШ за підприємством обліковувався податковий борг . А безспірним доказом оскарження податкових зобов'язань в судовому порядку, на думку відповідача, є лише ухвала суду відкриття провадження у справі. При цьому ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.10 р. у справі № 2а-8836/10/1870 отримана податковим органом лише 23.11.10р. Таким чином, перша та друга податкові вимоги від 07.06.10 р. та 28.07.10 р. відповідно, а також рішення від 31.08.10 р. за № 5 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відносно ТОВ «Агроторг-2007», вважає відповідач, винесені відповідно до чинного законодавства. Просили у задоволенні позову відмовити. (т.1, а.с.140-141,144-146).

В судовому засіданні представник позивача, з урахуванням поданих уточнень та заяв про збільшення позовних вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (т.2 а.с.54,58), повторно в судове засідання не зявився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив. З огляду на викладене, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ТОВ «Агроторг-2007» зареєстрований юридичною особою, взятий на податковий облік 15.06.2007., зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 25.06.2007р. за №100048658, про що зазначено в акті про результати позапланової виїзної перевірки від 05.05.2010р. №119/23/34369411(т.1,а.с.58) та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (т1, а.с.57).

У період з 22.10.2009 року по 11.11.2009 року Карлівською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агроторг-2007» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.06.2007р. по 31.03.2009року, за результатами якої складено акт від 16.11.2009р. за №145/23/34369411 (т.а.с.163-183). При цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджуються дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (т.1, а.с.181).

В січні - квітні 2010р. на адресу Карлівської МДПІ надійшли матеріали зустрічних перевірок (т.1, а.с.184-187).

У період з 13.04.2010р. по 28.04.2010 року Карлівською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агроторг-2007» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.06.2007р. по 31.03.2009 року.

В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 05.05.2010р. №119/23/34369411(т.1, а.с.58-72), було встановлено порушення позивачем вимог :

-п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (тут і далі по текст постанови чинного на час виникнення спірних правовідносин) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 162500,00грн., в тому числі 4 квартал 2007 року на суму 162500,00грн.;

-пп.7.2.1. п.7.2., пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 пп.7.4, пп.7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (тут і далі по текст постанови чинного на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок завищення податкового кредиту за перевіряємий період на суму 436761,00грн. в т.ч. за липень 2007 року -28292,00грн., за серпень 2007 року -150466,00грн, за вересень 2007 року -128002,00грн, за жовтень 2007 року -21668,00грн., за грудень 2007 року -108333грн.

За результатами перевірки Карлівською МДПІ 12.05.2010 року відносно позивача винесено податкові повідомлення-рішення:

-за №0000062301/0 (т.1, а.с.39), яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 655141,50грн., в т.ч. за основним платежем 436761,00грн. та штрафні (фінансові) санкцій 218380,50грн.

-№ 0000052301/0 (т.1, а.с.40), яким було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 243750,00грн., в т.ч. за основним платежем 162500,00грн. та штрафні (фінансові) санкцій 81250,00грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 18 травня 2010р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті, в якому були надіслані вказані податкові повідомлення-рішення (т.1, а.с.75).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Агроторг-2007» оскаржив їх до суду, надіславши поштою 27 травня 2010р. позов, який отриманий судом 01.06.2010р. (т.1,а.с.3,8).

При цьому про оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем було повідомлено поштою Карлівську МДПІ листом від 27.05.2010 року (т.1,а.с.97,98).

07.06.2010 року Карлівською МДПІ виставлена ТОВ «Агроторг-2007» перша податкова вимога за №1/12, а 28.07.2010р. друга податкова вимога за №2/17 про термінову сплату податкового зобовязання, визначене оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, яке відповідач фактично вважав узгодженим (т.1,а.с.94,95).

Крім того, 31.08.2010р. Карлівською МДПІ відносно позивача було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу за №5 (т.1, а.с.96).

Однак, суд не може погодитись з висновками відповідача щодо узгодженості податкових зобовязання з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (тут і далі по тексту постанови чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом, а пп. 1.10 ст. 1 визначено, що податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу (пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 вказаного Закону).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що податкові вимоги та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу надсилаються з метою вжиття заходів для погашення платником суми податкового боргу.

В свою чергу, відповідно до пп. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до підпунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Підпунктом 5.2.2. ст. 5 вказаного закону передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

День закінчення процедури адміністративного оскарження, згідно пп. 5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Крім того, п. 3.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001р. №266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. за № 595/5786, чинного на час виникнення спірних правовідносин, (далі Порядок), визначено, що податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань несплачених платником податків в установлені строки.

Відповідно до пп. "в" п.2.12 Порядку податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом (якщо такий платник податків у встановлені Законом терміни розпочинає процедуру апеляційного узгодження), вважається узгодженим у день закінчення процедури адміністративного оскарження або у день прийняття судом рішення по суті, а в разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції до провадження) у день прийняття відповідної постанови апеляційним судом.

Дійсно, в даному випадку позивачем не вживались заходи адміністративного оскарження, у звязку з чим податкове зобовязання фактично було узгодженим у день отримання платником податків податкових повідомлень-рішень, тобто 18.05.2010р.(т.1, а.с.75) - від цієї дати повинен обраховуватись 10-денний строк для добровільної сплати податкового зобовязання, після чого у випадку несплати - зобовязання могло вважатись податковим боргом. Таким чином, податкове зобовязання ТОВ «Агроторг-2007» визначене оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями повинно було набути статусу податкового боргу з 28 травня 2010 року.

При цьому, як в встановлено в судовому засіданні 02.06.2010р. ухвалою Сумського окружного адміністративного суду позов, надісланий ТОВ «Агроторг-2007» поштою було повернуто позивачу з підстав непідсудності даному адміністративному суду (т.1, а.с.1). Однак, 28.09.2010р. ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду вказана ухвала Сумського окружного адміністративного суду була скасована, а справа направлена до Сумського окружного адміністративного суду на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження (т.1,а.с.47). 15.11.2010р. суд відкрив провадження у справі за позовом ТОВ «Агроторг-2007» до Карлівської МДПІ про визнання недійними податкових повідомлень-рішень, прийнявши до свого провадження вказану справу (т.1, а.с.51).

Враховуючи викладене, позов до суду позивачем був поданий 27.05.210р., оскільки згідно вимог ч.9 ст.103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення, позовну заяву здано на пошту. Позивачем на пошту позов було здано 27.05.2010р., що підтверджується дослідженими матеріалами справи (а.с.8,3). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду справу було направлено на новий розгляд саме зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, яке було відкрито ухвалою від 15.11.2010р. (т.1, а.46-47,51), крім іншого про оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем було повідомлено відповідача поштою 27.05.2010р. листом від 27.05.2010 року (т.1,а.с.97,98), у звязку з чим, на переконання суду, податкові зобовязання, з огляду на оскарження податкових повідомлень-рішень у визначний 10-денний строк до суду, станом на момент винесення податкових вимог та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 31.08.2010р. №5 не були узгодженими, а тому не набули статусу податкового боргу.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржувані перша податкова вимога №1/12 від 07.06.2010 року, друга податкова вимога № 2/17 від 28.07.2010 року та рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 31.08.2010р. №5 суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправними.

Що стосується оскаржених податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.58-71), підставою для зменшення податковим органом сум податкового кредиту та зменшення суми валових витрат стало не надання позивачем під час перевірки первинних документів, які б підтверджували реальність виконання господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Полирем-Агро», а також те, що за результатами перевірки вказаного контрагента, у звязку з його закриттям не було встановлено взаємовідносин з ТОВ «Агроторг-2007». Відсутність у ТОВ «Агроторг-2007» документів первинного бухгалтерського обліку (податкових, видаткових накладних) по операціям з ТОВ «Полирем-Агро», свідчило, на думку Карлівської МДПІ, про безпідставність віднесення позивачем сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ «Полирем-Агро», та включення цим сум у складі валових витрат. Також підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зокрема яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість стало те, що за безпосередніми контрагенти позивача ТОВ «Полирем-Агро» та ПП «Корунд-КМ» відсутній факт сплати податкового зобовязання за вказаними операціями до бюджету.

Однак, суд лише частково може погодитись з даними висновками відповідача та, зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємому періоді одним із постачальників товару позивачу було ПП «Корунд-КМ», з яким був укладений договір купівлі-продажу товару жита, ячменю, вівса, соняшника, гороху, пшениці, гречихи (т.1, а.с.66). При цьому суд вважає необхідним відмітити, що згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, ще вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. В даному випадку, враховуючи наявність видаткових накладних, податкових накладних (т.1,а.с.240-248), можна вважати, що така операція була укладена з дотриманням форми.

З акта перевірки вбачається, що відповідачем був направлений запит до ДПІ у м. Полтава від 26.10.2009р. за №359/7/23-107 та повторно за №43/23-107 від 15.01.2010р. (т.1,а.с.66), на який отримано відповідь від 25.01.10р. №7/23-640/78 (т.1,а.с.184-185), в якій зазначено, що провести зустрічну перевірку немає можливості, у звязку з тим, що ПП «Корунд-КМ» 01.09.2009р. визнано банкрутом, при цьому згідно даних довідки контрагент залишався зареєстрованим платником податку на додану вартість, з обліку в органах ДПІ не знімався (т.1,а.с.184-185), що також підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію ПП «Корунд-КМ», копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, копією довідки про взяття на облік (т.1, а.с.235-238).

Посилаючись на те, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зокрема, від 12.05.2010 року за №0000062301/0.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Варто звернути увагу на те, що згідно договору, позивачем був придбаний товар «жито, ячмінь, овес, соняшник, горох, пшениця, гречиха» від ПП «Корунд-КМ», що підтверджується податковими накладними №55 від 09.07.2007р. на суму ПДВ 28291,71грн., №53 від 01.08.2007р. на суму ПДВ 18548,63грн., №61 від 02.08.2007р. на суму ПДВ 109362,10грн., №62 від 03.08.2007р. на суму ПДВ 22555,46грн., №81 від 03.09.2007р. на суму ПДВ 128001,58грн. (т.1,а.с.246-248), видатковими накладними (т.1,а.с.240,244, 245,т.2, а.с.10-12). Загальна сума ПДВ за операціями з ПП «Корунд-КМ» склала 1840556,91грн., в тому числі податок на додану вартість 306759,48грн. (т.1,а.с.66). Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем у липні, серпні та вересні 2007року, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру (т.1, а.с.240-243,245, т.2, а.с.3-7). Транспортування товару здійснювалось за рахунок постачальника - ПП «Корунд-КМ», при цьому сумнівів у податкового органу щодо вказаного, як під час планової, позапланової перевірок так і під час розгляду справи не виникало (т.1, а.с.66-67,163-181, 144-146) та єдиною підставою для зменшення суми податкового кредиту по операціям з ПП «Корунд-КМ» та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0, стала несплата ПП «Корунд-КМ» податкового зобовязання до бюджету. Саме у звязку з цим податковий орган повязує невідповідність виписаних податкових накладних ПП «Корунд-КМ» вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна (яка повинна відповідати вимогам, визначених пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону) видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

З матеріалів справи (т.1, а.с.240-248, т.2, а.с.3-12), вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника товару ПП «Корунд-КМ», який, в свою чергу, виконав вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання договору між ТОВ «Агроторг-2007» та ПП «Корунд-КМ», відбулась поставка товару на підприємство позивача (сума ПДВ 306759,48грн.), товар був оплачений позивачем. Тобто операція по придбанню товару від ПП «Корунд-КМ», на переконання суду, носила реальний характер, та була виконана сторонами належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту (до якого ввійшла сума ПДВ - 306759,48грн.) позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару.

При цьому доводи відповідача про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум по вказаній операції з підстав недекларування податкових зобовязань ПП «Корунд-КМ» та не сплати ним податкового зобовязання, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. Тобто відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення вказаної суми до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його включення та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідач суду не повідомив. Тому суд вважає, що Карлівська МДПІ, безпідставно зменшила суму податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ПП «Корунд-КМ» у розмірі 306760грн., визначивши на вказану суму основного платежу податкового зобовязання з податку на додану вартість оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2010 року за №0000062301/0.

Що стосується нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями в частині, що стосується операцій з ПП «Корунд-КМ», суд, зазначає, що згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, у випадку, якщо суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами. Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції на платника податків у розмірах, визначених цією статтею накладаються за порушення податкового законодавства. У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 вказаного Закону). Враховуючи, що судом не було підтверджено факт допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині операцій з ПП «Корунд-КМ», донарахування фінансових санкцій по вказаним операціям в розмірі 153380грн. (50% від суми безпідставно визначеної суми податкового зобовязання), суд вважає необґрунтованим.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0 в частині 460140грн., в тому числі визнання суми основного платежу - 306760грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 153380грн., суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому в цій частині є протиправним.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0 в іншій частині суми податкового зобовязання та податкового повідомлення-рішення від 12.05.2010 року №0000052301/0, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище та вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.58-71), підставою для нарахування решти податкових зобовязання основного платежу з податку на додану вартість в розмірі 130001,00грн. та нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств стало, зокрема, не надання позивачем під час перевірки первинних документів, які б підтверджували реальність виконання господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Полирем-Агро», а також те, що за результатами перевірки вказаного контрагента, у звязку з його закриттям не було встановлено взаємовідносин з ТОВ «Агроторг-2007».

Так, в судовому засіданні встановлено, що одним з контрагентів позивача було ТОВ «Полирем-Агро», з яким зі слів представника позивача було укладено письмовий договір про постачання соняшника на загальну суму 780000,00грн. в тому числі податок на додану вартість в розмірі 130001,00грн. згідно податкових накладних від 01.10.2007р. та від 03.12.2007р.(т.1, а.с.67). ТОВ «Агроторг-2007» вартість товару включило до складу валових витрат за 4 квартал 2007р. в сумі 649999грн. (т.1,а.с.61). Податок на додану вартість по податковим накладним на загальну суму 130001,00 грн. ТОВ «Агроторг-2007» віднесло до складу податкового кредиту в деклараціях по податку на додану вартість за жовтень та грудень 2007р. (т.1,а.с.67).

На запит Карлівської МДПІ щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Полирем-Агро» з приводу взаємовідносин з ТОВ «Агроторг-2007», зробленого в ході перевірки», Мелітопольська ОДПІ листами від 09 квітня 2010р. №10455/8/23-210 та від 26.11.2009р. за №37073/7/23-215 (т.1, а.с.186,187) повідомила про неможливість проведення перевірки ТОВ «Полирем-Агро», у звязку з тим, що вказаний контрагент знятий з податкового обліку. Крім того, з вказаних листів вбачається, що директором ТОВ «Полирем-Агро» був ОСОБА_2. За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Полирем-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 08.10.2008р. взаємовідносин з ТОВ «Агроторг-2007» у акті не відображено. Крім того, під час розгляду справи встановлено, що 02.07.2008р. відносно директора ТОВ «Полирем-Агро» ОСОБА_2 винесено обвинувальний вирок за ст. ст.212,358 КК України, який набрав законної сили 29.08.2008р. (т.2, а.с.33-41).

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5 червня. 1995 року за №168/704.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. При цьому, згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, як вже зазначалось вище, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що в ході планової та позапланової перевірки, а також в ході судового розгляду справи, позивачем не було надано податкових, видаткових накладних та інших первинних документів, на підтвердження здійснення господарської операції з ТОВ «Полирем-Агро». Доводи та докази, надані ТОВ «Агроторг-2007» про те що вказані документи були викрадені (т.1, а.с.239), не можуть братись судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що викрадені документи, стосувались саме вказаних операцій. На запити суду, ні Октябрський РВ УМВС України в Полтавській області, ні Роменський МВ УМВС в Сумській області таких доказів суду не надав (т.2, а.с.28,30).

Таким чином, враховуючи відсутність первинних документів на підтвердження господарської операції з ТОВ «Полирем-Агро» та не надання податкових накладних, що є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, суд приходить до висновку, що податковий орган зменшуючи суми податкового кредиту по вказаній операції в розмірі 130001,00грн. та виключаючи зі складу валових витрат витрати на оплату придбаного у ТОВ «Полирем-Агро» товару в розмірі 649999,00грн., діяв в межах визначених Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» повноважень та відповідно правомірно нарахував суму основного платежу податкового зобовязання оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 12.05.2010 року за №0000062301/0 за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 130001,00грн. та від 12.05.2010 року №0000052301/0 за платежем «податок на прибуток» в сумі 162500,00грн. (649999,00грн.*25%) (т.1, а.с.39,40).

Що стосується нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями зокрема, від 12.05.2010 року за №0000062301/0 в розмірі 65000,50коп. (50% від суми визначеного податкового зобовязання) та від 12.05.2010 року №0000052301/0 в сумі 81250,00грн., суд, зазначає, що відповідно до пп.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин, штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 вказаного закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи, допущені позивачем порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по операціям з ТОВ «Полирем-Агро», факт вчинення яких не було спростовано в судовому засіданні, суд приходить до висновку також і про обґрунтованість відповідачем нарахування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями фінансових санкцій.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 12.05.2010 року за №0000062301/0 в частині суми податкового зобовязання в розмірі 195001грн.50коп. (основного платежу 130001,00грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 65000,50грн.) та від 12.05.2010 року №0000052301/0 відповідають вимогам чинного законодавства, є обґрунтованими та такими, що прийняті з дотриманням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання вказаних податкових повідомлень-рішень протиправними в цій частині не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг-2007" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, податкових вимог задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 12.05.2010 року за №0000062301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальному розмірі 460140,00грн., в тому числі 306760,00грн. основного платежу, 153 380,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправними першу податкову вимогу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області №1/12 від 07.06.2010р., другу податкову вимогу №2/17 від 28.07.2010р. та рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про стягнення коштів та продаж інших активі платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №5 від 31.08.2010р.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 22.06.2011 року