Постанова № 16534119, 24.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 11800/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року колегія суддів Одеського окружного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

суддів Стефанова С.О., Завальнюка І.В.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

за участю прокуратури Приморського району м.Одеси,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 31.05.2010 року по 19.07.2010 року Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси (далі ДПІ) було проведено планову виїзну перевірку ТОВ „Котовський винзавод” (далі ТОВ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року. За результатами цієї перевірки був складений акт від 26.07.2010 року №8642/23-4/30827073, в якому зазначено про порушення ТОВ вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року, внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 22806026,00 грн.; вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.4 ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до завищення відємного значення ПДВ на суму 18830770,00 грн. та заниження ПДВ на суму 4520156,00 грн.; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.1, абз. «е»п.п.6.3.3, п.п.6.3.4 п.6.3 ст.6, ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до порушення правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 1117,72 грн.; а також вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», наказу Міністерства агрополітики №191 від 27.05.2004 року «Про затвердження форм обліку виробництва алкогольних напоїв», форм первинного обліку у виноробній промисловості та вказівок про порядок їх використання і заповнення, затверджених МХП СРСР у 1980 році, а також постанови КМУ №567 від 23.04.2003 року «Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів». На підставі цього акту перевірки ДПІ прийняла податкові повідомлення - рішення від 06.08.2010 року №0006292310/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 42524858,00 грн., в тому числі 22806026,00 грн. за основним платежем, та 19718832,00 грн. за штрафними санкціями; №0006302310/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання з ПДВ в розмірі 6780235,00 грн., в тому числі 4520156,00 грн. за основним платежем та 2260079,00 грн. за штрафними санкціями; №0006312310/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання за платежем «виноробна продукція»в розмірі 5532,00 грн., в тому числі 3688,00 грн. за основним платежем, та 1844,00 грн. за штрафними санкціями; та від 27.07.2010 року №0007491701/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3353,16 грн., в тому числі 1117,72 грн. за основним платежем, та 2235,44 грн. за штрафними санкціями. За наслідками оскарження зазначених рішень та висновків акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.09.2010 року №0006292310/0, №0006302310/0, №0006312310/0, №0007491701/1, від 04.10.2010 року №0006292310/2, №0006302310/2, №0006312310/2, №0007491701/2, від 09.12.2010 року №0006292310/3, №0006302310/3, №0006312310/3 та №0007491701/3, якими скарги ТОВ були залишені без задоволення. Позивач вважає незаконною зазначену перевірку, оскільки вона була проведена з грубими порушеннями встановленого порядку, а також неправомірними викладені в акті цієї перевірки висновки ДПІ щодо наявності порушень, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії ДПІ по проведенню вказаної перевірки та складанню акту цієї перевірки, а також визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заявах (т.1 а.с. 4-29, т.2 а.с. 179, 183).

Представники відповідача позов не визнали та заперечували проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.2 а.с. 193-204, т.3 а.с.71-73).

Представник прокуратури також заперечував проти задоволення позову з аналогічних підстав.

Вислухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ зареєстровано виконкомом Одеської міськради 29.05.2001 року та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ.

В період з 31.05.2010 року по 19.07.2010 року ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами цієї перевірки був складений акт від 26.07.2010 року №8642/23-4/30827073, в якому зазначено про порушення ТОВ вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року, внаслідок чого було занижено податок на прибуток в сумі 22806026,00 грн.; вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.4 ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", що призвело до завищення відємного значення ПДВ на суму 18830770,00 грн. та заниження ПДВ на суму 4520156,00 грн.; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.1, абз. «е»п.п.6.3.3, п.п.6.3.4 п.6.3 ст.6, ст.8, ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до порушення правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 1117,72 грн.; а також вимог ч.2 ст.13 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», наказу Міністерства агрополітики №191 від 27.05.2004 року «Про затвердження форм обліку виробництва алкогольних напоїв», форм первинного обліку у виноробній промисловості та вказівок про порядок їх використання і заповнення, затверджених МХП СРСР у 1980 році, а також постанови КМУ №567 від 23.04.2003 року «Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(т.1 а.с. 30-83).

Такі висновки обґрунтовані тим, що ТОВ у податковій декларації за півріччя 2009 року включені до складу валових витрати в сумі 3873318,00 грн., які не підтверджуються даними регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів до них. Також ТОВ включило до складу валових витрат за І квартал 2010 року відємне значення обєкту оподаткування в сумі 3801454,00 грн. за 2009 рік, хоча в ході перевірки не було підтверджено розмір цих збитків. Крім цього, позивачем до складу валових включені витрати в сумі 93002750,00 грн. на придбання продукції від ТОВ «ТД «Алкотрейд»»за договором поставки №АТ-6/09 від 01.06.2009 року, в той час як в ході перевірки було встановлено, що останнє не має основних фондів та штату працівників, необхідного для виконання обовязків за вказаним договором, відсутні товарно-транспортні накладні на перевезення передбаченої договором продукції та довіреності на її отримання позивачем, що свідчить про укладення сторонами зазначеного договору без мети настання реальних наслідків та безтоварність цих операцій, у звязку з чим ДПІ прийшло до висновку про нікчемність вказаного договору відповідно до п.п.1, 2 ст.215 та п.п.1, 5 ст.203 ЦК України. З цих підстав ДПІ також пришла до висновку про протиправність включення позивачем ПДВ по вказаним операціям в сумі 18600549,00 грн. до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді. Крім цього, ТОВ незаконно включило до свого податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 71187,00 грн. по податковим деклараціям, отриманим у попередніх звітних періодах, а також не включило до своїх податкових зобовязань ПДВ в сумі 39715,00 грн. по господарській операції на загальну суму 198574,00 грн., які були включені до валових доходів у перевіряємому періоді в повному обсязі. Також в ході перевірки було встановлено нестачу (понаднормативні витрати) виноматеріалів плодово-ягідних купажних міцних у кількості 63,8 дал., що призвело до недоплати акцизного збору, а також факти незаконного надання податкової пільги працівникам ТОВ ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 1117,72 грн..

На підставі цього акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.08.2010 року №0006292310/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 42524858,00 грн., в тому числі 22806026,00 грн. за основним платежем, та 19718832,00 грн. за штрафними санкціями; №0006302310/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання з ПДВ в розмірі 6780235,00 грн., в тому числі 4520156,00 грн. за основним платежем та 2260079,00 грн. за штрафними санкціями; №0006312310/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання за платежем виноробна продукція в розмірі 5532,00 грн., в тому числі 3688,00 грн. за основним платежем, та 1844,00 грн. за штрафними санкціями; та від 27.07.2010 року №0007491701/0, яким ТОВ було донараховано податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3353,16 грн., в тому числі 1117,72 грн. за основним платежем, та 2235,44 грн. за штрафними санкціями. За наслідками оскарження зазначених рішень та висновків акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.09.2010 року №0006292310/0, №0006302310/0, №0006312310/0, №0007491701/1, від 04.10.2010 року №0006292310/2, №0006302310/2, №0006312310/2, №0007491701/2, від 09.12.2010 року №0006292310/3, №0006302310/3, №0006312310/3 та №0007491701/3, якими скарги ТОВ були залишені без задоволення (т.1 а.с.94-97, т.2 а.с.119-126, 159-161, 180, 184-188).

Суд вважає необґрунтованими висновки ДПІ про наявність порушень ТОВ вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.4 ст.6, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", викладені у акті перевірки, з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ та ТОВ «ТД «Алкотрейд»»був укладений договір поставки №АТ-6/09 від 01.06.2009 року, на виконання якого останнє поставило у перевіряємому періоді позивачу товар, а ТОВ здійснило оплату за цей товар в розмірі 93002750,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі виданими ТОВ «ТД «Алкотрейд»» та імя ТОВ податковими накладними (т.1 а.с.191-194, 235-249, т.2 а.с.1-54).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 ст.5 цього Закону.

На підставі зазначених норм вказані витрати були включені ТОВ до складу валових витрат у перевіряємому періоді, що підтверджується відповідними податковими деклараціями (т.4 а.с.74-86).

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про незаконне включення ТОВ вказаних витрат по правовідносинам з ТОВ «ТД «Алкотрейд»»до складу валових ґрунтується на наявних інформаційних ресурсах ДПІ, відповідно до яких у ТОВ «ТД «Алкотрейд»»відсутні основні засоби та складські приміщення, де міг зберігатися та передаватися покупцю товар, у перевіряємий період на підприємстві працювала 1 особа, і в ході проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Алкотрейд»»не вдалося підтвердити товарність правовідносин між позивачем та цим контрагентом, що було оформлено актом від 22.07.2010 року №1159/23-4/36344053 (т.3 а.с.32-43). З зазначених підстав ДПІ прийшло до висновку про безтоварність правовідносин між ТОВ та ТОВ «ТД «Алкотрейд»», укладення між ними угоди №АТ-6/09 від 01.06.2009 року без наміру створення реальних наслідків, обумовлених цією угодою, та її нікчемність відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України.

Разом з тим, зазначені обставини спростовуються матеріалами справи, а саме договорами оренди цим контрагентом виробничих приміщень, атом перевірки ТОВ «ТД «Алкотрейд»» від 15.02.2010 року №1554/23-509/11/200/203, відповідно до якого це підприємство у перевіряємому періоді мало дев'ять відокремлених філій, 27 складських приміщень, а кількість працівників складала 84 особи, актами перевірок Тернопільської та Чернівецької філій ТОВ «ТД «Алкотрейд»», а також довідками про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, виданих саме податковими органами (т.1 а.с.211-235, т.3 а.с.25-27, т.4 а.с.116-142).

Згідно ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно п.п.2.3.4. п.2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2010 року №327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Таким чином висновки спірного акту перевірки ТОВ щодо безтоварності правовідносин позивача з ТОВ «ТД «Алкотрейд»»фактично ґрунтуються не лише на сумнівах ДПІ, а і на обставинах, які є протилежними дійсним обставинам, які на момент спірної перевірки ТОВ були відомі відповідачу, оскільки вказана перевірка ТОВ «ТД «Алкотрейд»»від 15.02.2010 року здійснювалася саме ДПІ і проводилася вона на підставі податкової звітності ТОВ «ТД «Алкотрейд»».

Крім цього, вказані висновки ДПІ щодо безтоварності правовідносин між ТОВ та ТОВ «ТД «Алкотрейд»»суперечать іншим висновкам цього ж самого акту перевірки ТОВ від 26.07.2010 року №8642/23-4/30827073, відповідно до розділу 3.4.1 якого в ході перевірки було встановлено, що ТОВ отримувало від ТОВ «ТД «Алкотрейд»»сировину, яку було перероблено у виноматеріали та в подальшому у готову продукцію, а відповідно до розділу 3.1.1 акту в ході перевірки відповідачем не було встановлено порушень щодо декларування ТОВ валових доходів, які були сформовані фактично за рахунок реалізації готової продукції та за рахунок приросту балансової вартості запасів.

Вказане підтверджується також і висновком експертного дослідження №97/10 від 20.09.2010 року (т.2 а.с.98-114).

Також в ході спірної перевірки перевіряючи прийшли до висновку, що угода №АТ-6/09 від 01.06.2009 року була укладена між ТОВ та ТОВ «ТД «Алкотрейд»» без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України має ознаки нікчемності. Зазначені висновки викладені як в спірному акті перевірки, так і у відповіді на заперечення ТОВ проти цього акту та у рішеннях за наслідками розгляду скарг позивача (т.1 а.с.43-46, 90-91, 114-115, 138).

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання угоди №АТ-6/09 від 01.06.2009 року між ТОВ та ТОВ «ТД «Алкотрейд»»у встановленому законом порядку недійсною.

Таким чином висновок ДПІ щодо незаконного включення витрат ТОВ по операціям з ТОВ «ТД «Алкотрейд»»до складу валових прийнято на підставі обставин, які не відповідають дійсним обставинам, з грубим порушенням діючого законодавства, і крім цього цей висновок не ґрунтується на нормах права.

Зазначений висновок суду підтверджується також і доповідною запискою управління відомчого контролю ДПА в Одеській області від 09.03.2011 року, складеною за наслідками розгляду скарги колишнього директора ТОВ «ТД «Алкотрейд»»ОСОБА_3 (т.3 а.с.8-12, 18, 24).

Крім цього, позивачем у податковій декларації з податку з доходів підприємств за 2009 рік було задекларовано від'ємне значення обєкту оподаткування в розмірі 3874676,00 грн., які були віднесені до складу валових витрат у декларації за І квартал 2009 року.

За наслідками перевірки ТОВ за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року ДПІ прийшло до висновку про протиправність включення позивачем вказаної суми до складу валових витрат у звязку з відсутністю документів, які підтверджують ці витрати (т.1 а.с. 147-189).

Відповідно до п.п.5.3.9. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

На підставі зазначеної норми ТОВ подало до ДПІ додаткові документи на підтвердження вказаних витрат та включило їх до складу валових у декларації за два квартали 2009 року (т.4 а.с.71-79).

Таким чином в судовому засіданні було встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ правомірно включило до складу валових витрат відємне значення обєкту оподаткування в сумі 3874676,00 грн., отриманого у попередньому звітному періоді.

З урахуванням встановлених фактів суд вважає необґрунтованими також і висновки ДПІ про неправомірність включення позивачем у декларації за І квартал 2010 року до складу валових витрат відємного значення обєкту оподаткування в сумі 3801454,00 грн. за 2009 рік, а також включення ПДВ в сумі 18600549,00 грн. по операціям з ТОВ «ТД «Алкотрейд»»до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді, оскільки ці висновки є похідними від висновків ДПІ щодо безтоварності правовідносин позивача з ТОВ «ТД «Алкотрейд»»та нікчемності укладеної між ними угоди, які судом визнані необґрунтованими та безпідставними.

Крім цього, відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право па нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п.п.7.5.1 п.7.2 ст.7 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону, податковим періодом є один календарний місяць.

В ході розгляду справи встановлено, що за наслідками правовідносин з ТОВ «Ароніс Кондінг-Системи», Корпорацією «Агропостач-Україна», ТОВ «Агро-Союз-Одеса», Одеською Регіональною Торгово-промисловою палатою, Котовським УЕГГ, ТВБВ №5, ВАТ «Одесаобленерго»КЕМ Котовським РЕМ, МПП «Прометей», Котовським «Райсельхозенерго», Одеським спецпідприємством «Пожтехніка»та Гніздичівським державним спиртовим заводом позивач отримав від вказаних контрагентів податкові накладні на загальну суму ПДВ 71187,00 грн..

При цьому відповідачем в судовому засіданні не оспорювалося того, що вказані підприємства на момент оформлення цих податкових накладних були платниками ПДВ, а ці накладні були складені у встановленому законом порядку.

Таким чином, відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»з моменту отримання зазначених податкових накладних у позивача виникло право на включення ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У звязку з тим, що позивач не скористався правом на включення зазначеного ПДВ у сумі 71187,00 грн. до податкового кредиту у звітних періодах, коли таке право у позивача виникло, відповідно до вказаної норми ця сума ПДВ була включена до податкового кредиту у наступних податкових періодах, що підтверджується і спірним актом перевірки (т.1 а.с. 60-62).

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс ПДВ по операціям з вказаними контрагентами в загальній сумі 71187,00 грн. до податкового кредиту та відобразив цей ПДВ у податкових деклараціях наступних податкових періодів.

Крім цього, в судовому засіданні було встановлено, що при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 6 місяців 2009 року позивачем помилково включено до валових доходів суму 354557 грн., яка не підтверджена будь-якими первинними документами, що підтверджується також і спірним актом перевірки та не оспорювалося представником позивача (т.1 а.с. 55-57).

Згідно з ч.4 п.п.5.3.9. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим, не зважаючи на відсутність первинних документів на підтвердження отримання ТОВ доходу в зазначеній сумі, за наслідками проведення спірної перевірки відповідачем не було зменшено валовий дохід ТОВ, а в порушення п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу було донараховано ПДВ по цим операціям в сумі 39715,00 грн..

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження вказаних висновків ДПІ та на підтвердження здійснення позивачем господарських операцій у вказаному розмірі та заниження ним податкових зобовязань з ПДВ на суму 39715,00 грн..

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення про донарахування ТОВ податкових зобовязань з податку на прибуток в розмірі 42524858,00 грн., в тому числі 22806026,00 грн. за основним платежем, та 19718832,00 грн. за штрафними санкціями, а також про донарахування податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 6780235,00 грн., в тому числі 4520156,00 грн. за основним платежем та 2260079,00 грн. за штрафними санкціями відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у звязку з чим позовні вимоги ТОВ про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що в ході перевірки позивач не надав перевіряючим товарно-транспортні накладні на підтвердження отримання товару від ТОВ «ТД «Алкотрейд»»у звязку з чим він і не мав право включати витрати по договору з цим контрагентом до складу валових, а також не мав право включати ПДВ по цим операціям до складу податкового кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до діючого законодавства товарно-транспортні накладні не є документами, з наявністю яких повязане право платника на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, що підтверджується також і позицією ДПА в Одеській області, викладеною у доповідній управління відомчого контролю ДПА в Одеській області від 09.03.2011 року (т.3 а.с.10-11).

Також не приймаються судом до уваги посилання відповідача на відсутність довіреностей ТОВ на отримання товарів від ТОВ «ТД «Алкотрейд»», як на підставу висновків про безтоварність правовідносин позивача з цим контрагентом, оскільки відповідно до п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року, відпуск матеріальних цінностей постачальником може здійснюватися і без оформлення отримувачем довіреностей за умови, якщо особа, яка буде приймати ці цінності, завіряє свій підпис на супровідних документах про отримання печаткою підприємства. Крім цього, відповідно до діючого законодавства такі довіреності також не є документами, з наявністю яких повязане право платника на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, а в ході розгляду справи судом було безперечно встановлено, що угода №АТ-6/09 від 01.06.2009 року між позивачем та ТОВ «ТД «Алкотрейд»»мала товарний характер, товар за цією угодою позивачу передавався, що підтверджується в тому числі і самим актом спірної перевірки.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення спірної перевірки та складання за її наслідками акту, оскільки ці вимоги не є належним способом захисту порушених прав позивача, які, на думку суду, підлягають поновленню саме шляхом скасування вказаних податкових повідомлень-рішень про донарахування ТОВ податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств та з ПДВ.

Також суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2010 року №0006312310/0, від 27.07.2010 року №0007491701/0, від 07.09.2010 року №0006312310/0 та №0007491701/1, від 04.10.2010 року №0006312310/2 та №0007491701/2, від 09.12.2010 року №0006312310/3 та №0007491701/3, оскільки в ході розгляду справи ці вимоги не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог в частині, в якій ці вимоги задовольняються судом, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 (із змінами та доповненнями), Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними цільовими фондами”, Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, ЦК України, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 10.08.2010 року №327, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №0006292310/0 від 06.08.2010 року та від 07.09.2010 року, №0006292310/2 від 04.10.2010 року, №0006292310/3 від 09.12.2010 року, №0006302310/0 від 06.08.2010 року та від 07.09.2010 року, №0006302310/2 від 04.10.2010 року, №0006302310/3 від 09.12.2010 року.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий А.Г.Федусик

судді С.О.Стефанов

І.В.Завальнюк

24 червня 2011 року