Постанова № 16533873, 22.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2011 року Справа № 2а-4641/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Трейд СВ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2011 року №0000152310/0, від 25 травня 2011 року №0000152310/1 та №0000462310/1,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Трейд СВ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2011 року №0000152310/0, від 25 травня 2011 року №0000152310/1 та №0000462310/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2011 року №0000152310/0 яким ТОВ «Схід-Трейд СВ» було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 43900,00 грн., з яких за основним платежем 35120,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8780,00 грн. 22 березня 2011 року позивачем на зазначене податкове повідомлення-рішення було подано скаргу до державної податкової адміністрації Луганської області. 23 травня 2011 року ТОВ «Схід-Трейд СВ» отримало рішення про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2011 року №0000152310/0 та збільшено суму податку на прибуток на суму 7603,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій на 1901,00 грн., визначені в податковому повідомленні-рішенні №0000152310/0. 30 травня 2011 року ТОВ «Схід-Трейд СВ» отримало від Ленінської МДПІ у м Луганську податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2011 року №0000152310/1 про сплату податку на прибуток в сумі 35120,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8780,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2011 року №0000462310/1 про сплату податку на прибуток в сумі 7603,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1900,75 грн.

З оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згодний, вважає їх такими, що були прийняті з порушенням податкового законодавства України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та просить їх скасувати з огляду на те, що відповідно до наданого до перевірки договору поставки від 10 грудня 2008 року №25/08-Р, податкових та видаткових накладних, підписаних директором ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_3., у період з четвертого кварталу 2008 року по другий квартал 2009 року на користь ТОВ «Схід-Трейд СВ» було поставлено лісоматеріали з деревини хвойних порід для крипільних робіт (рудничне долготье) на суму 140480,00 грн., ПДВ 28096,00 грн. Розрахунки за угодою ТОВ «Схід-Трейд СВ» здійснено шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «КФ «Парадігма». Зазначені кошти були відображені підприємством у складі валових витрат. ТОВ «Схід-Трейд СВ» на підтвердження правомірності включення сум до валових витрат надало при проведенні перевірки договір поставки від 25 грудня 2008 року №25/08-Р, укладений між ТОВ «Схід-Трейд СВ» та ПП «КФ «Парадігма», видаткові накладні на поставлений товар, які підписані від імені ПП «КФ «Парадігма» та скріплені печаткою, а також банківські виписки, які підтверджують факт оплати товару, про що зазначено у акті перевірки.

Крім того, товарно-матеріальні цінності отримані від ПП «КФ «Парадігма» в подальшому були реалізовані ТОВ «Схід-Трейд СВ» відповідно до укладених договорів поставки, видаткових та податкових накладних №17-08-Р від 01 квітня 2008 року ПП «Фактіком» на загальну суму 55598,40 грн ( у тому числі ПДВ9266,40 грн); №13/09-Р від 21 січня 2009 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 на загальну суму 87255,60 грн (у тому числі ПДВ14542,60 грн); №18-09-Р від 01 квітня 2009 року ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг» на загальну суму 39628,00 грн (у тому числі ПДВ6604,80 грн). Розрахунки здійснено шляхом перерахування грошових коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок ТОВ «Схід-Трейд СВ». Суми отриманих коштів ТОВ «Схід-Трейд СВ» було відображено у складі валового доходу на загальну суму 152069,00 грн.

Таким чином, позивач зазначив, що висновки Ленінської МДПІ у м.Луганську щодо заниження ТОВ «Схід-Трейд СВ» податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Схід-Трейд СВ» за заниження податку на прибуток є необґрунтованими, а складене податкове повідомлення-рішення протиправним.

Також позивачем зазначено, що в рішенні державної податкової адміністрації в Луганській області від 20 травня 2011 року №0015/25-08 про результати розгляду первинної скарги зроблено висновок про заниження в акті перевірки валових доходів на суму 30413,80 грн., оскільки в акті перевірки визначена сума валового доходу в сумі 152069,00 грн. без врахування податку на додану вартість, а повинна бути визначена в сумі 182482,00 грн. з врахуванням зазначеного податку.

На підставі рішення про результати розгляду первинної скарги складене податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2011 року №0000462310/1 про сплату податку на прибуток в сумі 7603,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1900,75 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, оскільки підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не включаються до складу валового доходу суми податку на додану вартість, (отримані, нараховані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів робіт, послуг), за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

ТОВ «Схід-Трейд СВ» відповідно до укладених договорів поставки, видаткових та податкових накладних реалізувало товарно-матеріальні цінності, отримані від ПП «КФ Парадігма», ПП «Фактіком» на загальну суму 55598,40 грн (у тому числі ПДВ - 9266,40 грн.); фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на загальну суму 87255,60 грн (у тому числі ПДВ - 14542,60 грн); ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг» на загальну суму 39628,00 грн (у тому числі ПДВ 6604,80 грн). Розрахунки здійснено шляхом перерахування грошових коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок ТОВ «Схід-Трейд СВ». На момент реалізації товарно-матеріальних цінностей вищезазначеним контрагентам та на даний момент ТОВ «Схід-Трейд СВ» є платником податку на додану вартість. Таким чином, ТОВ «Схід-Трейд СВ» правильно та законно було визначено валовий дохід в сумі 152069,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення проти адміністративного позову від 15 червня 2011 року за № 25265/11, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив таке.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Схід-Трейд СВ» (код 34280482) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам із ПП «КФ «Парадігма» (код 36006761) за період з 01.09.2008 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 25.02.0211 №56/23/34280480.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Схід-Трейд СВ», відповідно до наданих до перевірки документів, мало взаємовідносини з постачальниками - ПП «КФ «Парадігма» та покупцями -ПП «Фактіком», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг». В акті перевірки також встановлено, що засновником, директором та головним бухгалтером ПП «КФ «Парадигма» є одноосібно ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Ленінським районним судом міста Луганська 21 жовтня 2010 року винесено вирок (по справі № 1-887 2010), яким ОСОБА_3 визнано винним у здійсненні злочину, передбаченого статтями 358 ч.3, ст.358 ч.І, ст.27 ч.2, ст.205 ч.І КК України. Вирок набрав законної сили 06.11.2010. Дії засудженого кваліфіковано як фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання субєктів господарської діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності з ознаками підробки документів та використання завідомо підроблених документів. Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_3, здійснюючи даний злочин з корисних мотивів, діяв навмисно, протиправно, посягав на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації субєктів господарської діяльності, порядок оподаткування підприємств та права власності. Передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення матеріальної шкоди інтересам держави, які охороняються законом, обізнано доводив до їх настання.

Зазначив, що відповідно до вироку суду, податкові накладні та інші документи, виписані ПП «КФ «Парадігма» на імя ТОВ «Схід-Трейд СВ» не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування податкового кредиту та валових витрат. У звязку з тим, що до перевірки підприємством не було надано первинних документів, які б свідчили про час, місце та спосіб здійснення поставки ПП «КФ» Парадігма» (товарно-транспортних накладних та інших товаросупроводжуючих документів, згідно яких відбувалась поставка товару на адресу ТОВ «Схід-Трейд СВ») та їх подальшої реалізації ПП «Фактіком», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг» відповідач вказав на те, що правочини з вказаними контрагентами є нікчемними у розумінні статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, так як вони не спричиняють реального настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях проти позову та зазначив, що правочини з продажу та придбання товарів, послуг, укладені з приватним підприємством «КФ «Парадігма», суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам судочинства, вчинені особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, не спрямовані на реальне настання правових наслідків та порушують публічний порядок, отже, на думку відповідача, є нікчемними. В ході перевірки зроблено висновок про те, що наслідком діяльності приватного підприємства «КФ «Парадігма» є виключно чи переважно формування валових витрат та податкового кредиту на адресу контрагентів. Враховуючи те, що приватне підприємство «КФ «Парадігма» не поставило товар на адресу ТОВ «Схід-Трейд СВ», то відповідно, за твердженням відповідача, ТОВ «Схід-Трейд СВ» не могло поставити цей товар іншим підприємствам, а відтак формування податкового кредиту за рахунок такої «господарської діяльності» та включення грошових сум до складу валових витрат за такими «господарськими операціями» є незаконними.

У судовому засіданні за клопотанням представника позивача у якості свідка було допитано головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Левченко К.В., який пояснив, що позивач не мав передбачених законом підстав для відображення валових витрат по взаємовідносинам з ПП «КФ «Парадігма» у сумі 140480,00 грн.(*25% = 35120,00 грн. -суми податкового повідомлення-рішення). В ході проведення перевірки було встановлено нікчемність правочинів по ланцюгу постачання, а саме: ТОВ «Схід-Трейд СВ», відповідно до наданих до перевірки документів, мало взаємовідносини з постачальниками - ПП «КФ «Парадігма» та покупцями -ПП «Фактіком», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг». Таким чином позивач завищив валові доходи на суму поставки рудстойки на суму 152 069,00 грн. (без ПДВ). Разом з тим, позивач отримав кошти у сумі 182482,00 від покупців ПП «Фактіком», фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг». Отже, позивач в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валового доходу суми коштів у розмірі 182482,00 грн., отриманих на розрахунковий рахунок внаслідок оформлення операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей ПП «Фактіком», фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг», у тому числі ІV квартал 2008 року в сумі 12513,60 грн., І квартал 2009 року в сумі 106084,80 грн. та ІІ квартал 2009 року в сумі 63884,40 грн., як кошти, отримані з інших джерел. Таким чином, позивачем не віднесено до складу валових доходів суму 30413,00 грн. (182482-152069) по отриманим коштам і як наслідок несплату до бюджету податку на прибуток у сумі 7603,25 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську на підставі направлення від 04 лютого 2011 року №78 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Схіт-Трейд СВ», код за ЄДРПОУ 34280480, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «КФ «Парадігма» (код ЄДРПОУ 36006761) за період з 01.09.2008 по 30.06.2010.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Схіт-Трейд СВ», код за ЄДРПОУ 34280480, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «КФ «Парадігма» (код ЄДРПОУ 36006761) за період з 01.09.2008 по 30.06.2010 №56/23/34280480 від 25 лютого 2011 року (т.1 а.с.10-47).

Згідно висновків акта перевірки №56/23/34280480 від 25 лютого 2011 року перевіркою встановлено такі порушення ТОВ «Схід-Трейд СВ»:

-п. 4.1.1. п.4.1 ст. 4, п.п.П.3.1. п. 11.3 ст 11, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 35120,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2008 року у сумі 2370,00 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 20154,00 грн., за 2 квартал 2009 року сумі 12596,00 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7, .п.7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 -ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями, встановлено його заниження у сумі 28096,00 грн., у тому числі завищення у сумі 6360,00 грн., у тому числі за лютий 2009 року у сумі 6360,00 грн. та заниження у сумі 34456,00 грн., у тому числі за січень 2009 року у сумі 7632,00 грн., за березень 2009 року у сумі 5680,00 грн., за квітень 2009 року у сумі 2975,00 грн, за травень 2009 року у сумі 5027,00 грн., за червень 2009 року у сумі 13142,00 грн.

- згідно п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, 658, ст. 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання рудстойки між ТОВ «Схід-Трейд-СВ» та контрагентом-постачальником ПП «КФ «Парадігма» (код 36006761) на загальну суму 140480,00 грн. з ПДВ 28096,00 грн.

- згідно п.1, п. 5, ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з подальшої реалізації рудстойки підприємствам на загальну суму 152069,00 грн., ПДВ - 30413,80 грн. у тому числі підприємствам: ПП «Фактіком» код 35399850 у сумі 46332,00 грн., ПДВ-9266,40 грн.; ФОП ОСОБА_2 код НОМЕР_2 у сумі 72713,00 грн., ПДВ-14542,60 грн.; ПП «ЛТФ «Ніка-Стар-Торг» код 36073513 у сумі 33024,00 грн., ПДВ-6604.80 грн., отриманої від ПП «КФ «Парадігма».

Висновки акта перевірки щодо заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Трейд СВ» податку на прибуток в сумі 35120,00 грн. вмотивовані нікчемністю укладених договорів з приватним підприємством «КФ «Парадігма», оскільки вони суперечать інтересам держави і суспільства, а отже, відповідно до частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку підприємства.

На підставі акта перевірки від 25 лютого 2011 року за № 56/23/34280480 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську 14 березня 2011 року згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 0000152310/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Схід-Трейд СВ» визначене грошове зобовязання за платежем «податок на прибуток» в сумі 43900,00 грн., у тому числі 35120,00 грн. за основним платежем, 8780,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1, а.с. 55).

22 березня 2011 року позивачем, на зазначене податкове повідомлення-рішення було подано скаргу до державної податкової адміністрації Луганської області №017 від 22.03.2011 (т.1 а.с.56-65).

Згідно з рішенням державної податкової адміністрації в Луганській області про результати розгляду первинної скарги №9915/25-08 від 20.05.2011, податкове повідомлення-рішення від 14 березня 2011 року №0000152310/0 залишено без змін та збільшено суму податку на прибуток на суму 7603,00 грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій на 1901,00 грн., визначені в податковому повідомленні-рішенні №0000152310/0 (т.1 а.с 66-69).

25 травня 2011 року Ленінською МДПІ у м Луганську, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №0000152310/1 яким товариству з обмеженою відповідальністю «Схід-Трейд СВ» визначене грошове зобовязання за платежем «податок на прибуток» в сумі 43900,00 грн., у тому числі 35120,00 грн. за основним платежем, 8780,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення №0000462310/1 яким товариству з обмеженою відповідальністю «Схід-Трейд СВ» визначене грошове зобовязання за платежем «податок на прибуток» в сумі 9503,75 грн., у тому числі 76030,00 грн. за основним платежем, 1900,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.70-71).

За результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 14 березня 2011 року №0000152310/0 та від 25 травня 2011 року №0000152310/1 та №0000462310/1 є законними та обґрунтованими, з огляду на нижчевикладене.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21 жовтня 2010 року у справі № 1-887 ОСОБА_3, засновника та директора приватного підприємства «КФ «Парадігма», було визнано винним у скоєнні злочинів, направлених на порушення порядку здійснення підприємницької діяльності та порядку оподаткування (т. 1, а.с. 203-205). Вирок на день розгляду даної справи набрав законної сили та підлягає виконанню.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що громадянин ОСОБА_3. вчинив протиправні діяння, які полягають у реєстрації на його імя приватного підприємства «КФ «Парадігма» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. Вироком встановлено, що громадянин ОСОБА_3. зареєстрований також директором та головним бухгалтером підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені приватного підприємства «КФ «Парадігма» не складав та не підписував. ОСОБА_3. визнано винним у скоєнні злочинів за ознаками фіктивного підприємництва, передбаченого частиною 2 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

Тобто, приватне підприємство «КФ «Парадігма» не могло здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правовідносин та здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань.

В силу частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З пояснень ОСОБА_3. від 10 березня 2010 року вбачається, що фінансово-господарською діяльністю приватного підприємства «КФ «Парадігма» він ніколи не керував та не доручав цього нікому робити. Ніяких документів, а саме - договорів та додатків до них, податкових накладних, накладних, рахунків, векселів, товарно-транспортних накладних, актів та інших, не складав та не підписував, а також не доручав це іншим особам. Про те, що підприємство здійснювало господарську діяльність, довідався від робітників податкової міліції, фінансово-господарську діяльність фактично не міг здійснювати, так як не мав ні досвіду, ні грошей. Видаючи себе за дійсного директора та власника підприємства ОСОБА_3. отримав всі необхідні дозвільні та реєстраційні документи для легалізації діяльності приватного підприємства «КФ «Парадігма», у тому числі печатку підприємства, які, відповідно попередньої домовленості, передав у фактичне користування невідомій особі на імя Олексій. Правочини, які здійснені від імені приватного підприємства «КФ «Парадігма» в період, коли він значився директором та засновником підприємства, вважає незаконними (т.2, а.с. 2).

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У відповідності із пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) у відповідності із підпунктом 11.2.1 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пунктом 3 статті 8 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» однією з функцій Державної податкової адміністрації України є затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразку картки фізичної особи - платника податків та інших обовязкових платежів, форми повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами субєктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форм звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Згідно пункту 18 зазначеного Порядку всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Договір поставки №25/08-Р від 10 грудня 2008 року, специфікація №1 до договору постачання №25/08-Р від 10 грудня 2008 року та видаткові накладні від імені приватного підприємства «КФ «Парадігма» виписані та підписані не директором ОСОБА_3., а іншою особою, яку неможливо ідентифікувати, що підтверджується поясненнями ОСОБА_3. від 10 березня 2010 року та вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 21 жовтня 2010 року у справі № 1-887, що, в свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених документів.

Таким чином, видаткові накладні складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення сум до складу валових витрат.

Суд погоджується з правомірністю висновків податкового органу, що оскільки приватне підприємство «КФ «Парадігма» не поставляло товар на адресу ТОВ «Схід-Трейд СВ», то відповідно ТОВ «Схід-Трейд СВ» не могло поставити цей товар на адресу інших контрагентів, а відтак включення грошових сум до складу валових витрат за такими господарськими операціями є незаконним.

Таким чином, договір поставки №25/08-Р від 10 грудня 2008 року, специфікація №1 до договору постачання №25/08-Р від 10 грудня 2008 року та видаткові накладні складені в порушення вимог чинного законодавства, не мають ознак належного первинного документу в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення сум до складу валових витрат.

Таким чином, визначення податковим органом податкових зобовязань за податковими повідомленнями-рішеннями Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 14 березня 2011 року №0000152310/0, від 25 травня 2011 року №0000152310/1 та №0000462310/1 узгоджується з нормами податкового законодавства. Правомірність визначення податкових зобовязань доводить правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати по справі покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 29 червня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29 червня 2011 року.

Суддя Р.С. Твердохліб