Рішення № 16531497, 20.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2011 р.Справа № 20/17-1381-2011 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський комплекс „Більшовик”

про стягнення 16000,00 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2- за довіреністю № 1469 від 28.04.2011 року;

від відповідача: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський комплекс „Більшовик” про стягнення заборгованості у розмірі 16000,00 грн., поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 10/08-10 від 10.08.2010 року в частині оплати за придбаний товар, у звязку з чим за ним виникла вказана заборгованість.

У судовому засіданні 20.06.2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових ухвал, у судові засідання не зявився, про поважність причини відсутності суд не повідомив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2010 року між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Складський комплекс „Більшовик” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 10/08-10, відповідно до умов якого Продавець зобовязався передати у власність Покупцю, а Покупець зобовязався прийняти та оплатити товар фарбу структурну „Рельеф” за ціною 320 грн. за 1 шт. Загальна кількість товару 50 шт. на суму 16000,00 грн.

У пункті 2.1. договору сторони узгодили, що Продавець зобовязаний, зокрема, не пізніше 15 календарних днів з дня набрання чинності цим договором передати Покупцю товар.

Відповідно до п. 2.2. договору Покупець зобовязаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 15 календарних днів з дня отримання товару.

Згідно до п. 3.1. договору оплата товару здійснюється Покупцем за визначеною п. 1.1. договору ціною та у визначений п. 2.2. договору строк шляхом готівкового розрахунку з продавцем.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і закінчується після повного розрахунку Покупця з Продавцем за поставлений товар.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Згідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору купівлі-продажу № 10/08-10 від 10.08.2010 року ФОП ОСОБА_1 передав відповідачу товар фарбу структурну „Рельеф” у повному обсязі на суму 16000,00 грн., що підтверджується складеним між сторонами Актом приймання-передачі товару № 38 від 24.08.2010 року (а.с.11), підписаний сторонами та кріпленим печатками. Згідно вказаного акту сторони взаємних претензій не мають. Як було зазначено під час судового розгляду представником позивача, складання при цьому видаткових накладних або будь-яких інших документів на підтвердження передачі товару договором не передбачалося.

Між тим, відповідач за отриманий товар не розрахувався, у звязку з чим за ним виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 16000,00 грн. Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується, зокрема, Актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 15.03.2011 року (а.с. 15). Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду надано не було.

14.02.2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до відповідача з претензією № 3/14-02-11 щодо сплати виниклої заборгованості в розмірі 16000,00 грн., яка була отримана відповідачем, про що свідчить печатка із відміткою про її отримання (а.с. 16), проте залишилась без відповіді та задоволення.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу № 10/08-10 від 10.08.2010 року в розмірі 16000,00 грн., яка підтверджується наявними матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 160 грн. та на ІТЗ судового процесу в розмірі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський комплекс „Більшовик” (65042, м. Одеса, Балтська дорога, 42, код ЄДРПОУ 34802026) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) 16000 /шістнадцять тисяч/ грн. заборгованості, 160 /сто шістдесят/ грн. витрат по сплаті державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 25.06.2011р.