Рішення № 16531495, 24.06.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2011 р.Справа № 27-9/246-10-4609 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2. (представники діючі за довіреностями);

від відповідача: ОСОБА_3. (представник діючий за довіреністю).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод поліграфічних машин";

до відповідача: Приватного підприємства "Патріот Плюс";

про стягнення 51966, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.10.2010р. позивач - Відкрите акціонерне товариство "Одеський завод поліграфічних машин" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Патріот Плюс", згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 51966,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між сторонами у справі договір на охорону обєкту №106/11 від 14.11.2008р., який постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №12/120-09-2525 було визнано недійсним з моменту укладення, в звязку з чим, ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" відповідно до положень ст. 216 Цивільного кодексу України звернувся до суду з даними позовними вимогами.

30.07.2009р. до Господарського суду Одеської області було подану позовну заяву ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" до ПП "Патріот Плюс" про визнання недійсним договору № 106/11 від 14.11.2008р. на охорону цілісного майнового комплексу, що знаходиться з адресою м. Одеса, вул. Картамишевська, 9.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2009р. було порушено провадження у справі №12/166-09-3839 за позовом ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" до відповідача - ПП "Патріот Плюс" про визнання недійсним договору на охорону цілісного майнового комплексу, та об'єднано дану справу зі справою №12/120-09-2525 за позовом ПП "Патріот Плюс" до ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" про стягнення 569 250,21 грн. за договором № 106/11 від 14.11.2008р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.03.2010р. по справі №12/120-09-2525 у задоволенні позовних вимог ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" та ПП "Патріот Плюс" було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. по справі № 12/120-09-2525 зазначене рішення скасовано, позов ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" задоволено та визнано недійсним з моменту укладення договір № 106/11 від 14.11.2008р. При цьому, суд апеляційної інстанції в своїй постанові підтвердив, що відмовляючи у позові ПП "Патріот Плюс", суд обґрунтовано виходив з того, що позивач не довів факт виконання ним робіт, як передбачено договором, оскільки надані позивачем в якості доказів акти виконаних робіт не підписані відповідачем, також не надійшло інших доказів, які б свідчили про виконання робіт за договором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.12.2010 року по справі №9/246-10-4609, позов ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" задоволено повністю та стягнуто із ПП "Патріот Плюс" грошові кошти у розмірі 51966 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Патріот Плюс" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позову.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2011 року, рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2010р. було залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

За результатами касаційного оскарження вищевказаного рішення та постанови, постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011 року касаційну скаргу ПП "Патріот Плюс" було задоволено, зазначені судові акти скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Скасовуючи судові рішення Вищий господарський суд України вказав, що при новому розгляді справи слід більш ретельно зясувати обставини справи стосовно підстав перерахування коштів за спірними платіжними дорученнями, а також встановити обставини щодо наявності повноважень у особи ОСОБА_4. на отримання грошових коштів у підприємства-позивача, згідно видаткових касових ордерів, і в залежності від встановленого вирішити спір.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.05.2011 року справу №9/246-10-4609 прийнято до розгляду суддею Невінгловською Ю.М., присвоєно №27-9/246-10-4609 та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2011р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.06.2011 року представник відповідача позовні вимоги визнав частково у розмірі 16300,00 грн., між тим, заперечував щодо стягнення грошових коштів у розмірі 35666,00 грн., які були отримані від позивача за видатковими касовими ордерами, що вбачається з наданих суду усних пояснень та відзиву на позов (вх. ГСОО №20579/2011 від 24.06.2011р.). При цьому, відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що позовні вимоги у розмірі 35666,00 грн. є недоведеними позивачем, оскільки ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" не було надано оригіналів зазначених документів.

У судовому засіданні 23.05.2011р. була оголошена перерва у розгляді справи до 06.06.2011р., згідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14.11.2008р. між ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" та ПП "Патріот Плюс" було укладено договір № 106/11 на охорону цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9.

У подальшому, з листа Департаменту державної служби охорони МВС України від 06.07.2009р. №11/11-302 стало відомо, що Наказом МВС України №44 від 26.11.2007р. ліцензію, на право надання послуг охорони ПП "Патріот Плюс", було анульовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. у справі № 12/120-09-2525 рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2010 р. скасовано, позов ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" задоволено та визнано недійсним з дати укладення договір № 106/11 від 14.11.2008р.

Разом з тим, згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень №314 від 31.03.2009р., №365 від 02.06.2009р. та №368 від 02.06.2009р. на загальну суму 16300,00 грн., ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" перерахував зазначені кошти на розрахунковий рахунок відповідача, в якості плати за надані послуги за договором №106/11 від 14.11.2008р., відповідно до вказаного в них призначення платежу.

Факт зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача у розмірі 16300,00 грн., які було сплачено за вказаними платіжними дорученнями, підтверджується випискою банку за відповідний період (а.с.28, І том), що цілком підтверджує обставини щодо проведення зазначених платежів банком.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що за видатковими касовими ордерами №1 від 22.01.2009р., №2 від 22.01.2009р., №8 від 09.02.2009р., №10 від 22.02.2009р., №14 від 11.03.2009р., №7 від 24.03.2009р. ПП "Патріот Плюс" прийняло від ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" грошові кошти в якості плати за надані охоронні послуги за договором №106/11 від 14.11.2008р. у сумі 35 666 грн. Зазначені кошти були отримані фінансовим директором підприємства-відповідача ОСОБА_4., якого було переведено на дану посаду згідно внутрішнього наказу по підприємству відповідача за №7 від 31.05.2007р. за підписом директора ПП "Патріот Плюс", при цьому, згідно до займаної посади, як зазначає відповідач, дана особа мала належні повноваження на отримання коштів від позивача.

Як вбачається із матеріалами справи, у відповідності до пояснень відповідача надані послуги за договором №106/11 від 14.11.2008р. оплачувались позивачем частково, в звязку з чим ОСОБА_4. неодноразово звертався з листами про сплату наданих послуг із зазначення їх вартості. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до умов договору №106/11 позивачу були надіслані акти виконаних робіт та відповідні рахунки до сплати, між тим, будь-яких доказів, підтверджуючих дані обставини відповідачем до суду не надано. Як зазначає відповідач вся бухгалтерська, фінансова та договірна документація була вилучена слідчим прокуратури на підставі проведення обшуку на підприємстві-відповідача, в підтвердження зазначених обставин відповідачем надано до суду копію протоколу обшуку від 17.07.2009р.

Отже, сторонами не заперечується сам факт надання послуг за договором №106/11 від 14.11.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовано визнанням постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. по справі № 12/120-09-2525 укладеного між сторонами договору №106/11 від 14.11.2008р. недійсним з моменту його укладення, направлено на застосування наслідків реституції, відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України та повернення отриманого за недійсним договором, а саме коштів, сплачених за надані послуги у розмірі 51966,00 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 вказаного Кодексу).

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.204 Цивільного кодексу України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

У вказаній статті сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності як нікчемних, так і оспорюваних правочинів, а також міститься положення про те, що за недійсним правочином кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а якщо це неможливо, зокрема тоді, коли одержане у виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість одержаного за цінами на момент відшкодування. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вказаною нормою встановлено, що факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність судового акта, який вступив в законну силу. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктивний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" про стягнення з ПП "Патріот Плюс" вартості послуг сплачених позивачем на виконання укладеного між сторонами договору № 106/11 від 14.11.2008 р., який судовим рішенням у справі №12/120-09-2525 визнаний недійсним з моменту його укладення.

При цьому, матеріалами справи підтверджено факт сплати позивачем за договром №106/11 від 14.11.2008р. послуг на загальну суму 51966, 00 грн., з яких 16300,00 грн. було сплачено шляхом безготівкового перерахунку та 35666,00 грн., шляхом видачі готівки, згідно видаткових касових ордерів.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги в частині повернення грошових коштів у розмірі 16300,00 грн., та дії відповідача щодо визнання частково позовних вимог не порушують чиїх-небудь прав та інтересів, а також враховуючи, що позовні вимоги в цій частині підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог щодо стягнення грошових коштів у розмірі 35666,00 грн., які були сплачені готівкою за видатковими касовими ордерами суд зазначає наступне:

По-перше, зазначені кошти були видані в рахунок сплати послуг за договором №106/11 співробітнику підприємства-відповідача - ОСОБА_4., як фінансовому директору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, на підставі листів ПП "Патріот Плюс" про сплату ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" наданих послуг по охороні обєкту. Крім того, як зазначено сторонами інших договірних стосунків щодо надання послуг з охорони між ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" та ПП "Патріот Плюс" не існує.

Отже, зазначені листи ОСОБА_4. стосувались сплати послуг, саме за договором № 106/11 від 14.11.2008 року.

При цьому, як вже зазначалось судом, сам факт надання послуг ПП "Патріот Плюс" за договором №106/11 не заперечується сторонами, а відповідачем лише наведені обставини, згідно яких підтверджуючі даний факт документи було вилучено у підприємства-відповідача, згідно протоколу обшуку від 17.07.2009р.

По-друге, враховуючи, що процедура видачі готівки з каси підприємства-позивача уповноваженій особі відповідача проведена з урахуванням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Постановою Правління Національного банку України N 637 від 15 грудня 2004 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме випискою з журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів за формою №КО-3а та випискою з книги обліку видачі касиром грошей з відображенням відповідних операцій, то доводи відповідача щодо недоведеності позивачем вимог про стягнення 35666,00 грн., які було сплачено готівкою, у звязку з ненаданням ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" оригіналів цих документів не заслуговують на увагу так, як в матеріалах справи містяться належним чином оформлені копії зазначених документів з чітким відображенням усіх відомостей з проведення операцій по видачі готівки через касу, а оригінали журналу реєстрації та книги обліку були оглянуті судом у судовому засіданні.

Приймаючи до уваги вищевказане, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також те, що сам факт надання послуг за договором №106/11 не заперечується сторонами у справі, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ВАТ "Одеський завод поліграфічних машин" та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 51966, 00 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Патріот Плюс" (65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Спиридонівська, 26, кв. 12, ід. код 33988371) на користь Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод поліграфічних машин" (65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Картамишевська, 9, ід. код 00243043) 51966/пятдесят одну тисячу девятсот шістдесят шість/грн. суму у розмірі грн., витрати по державному миту в сумі 519/пятсот девятнадцять/грн. 66 коп. державного мита, 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Невінгловська Ю.М.

Повний текст рішення складено 25.06.2011р.